ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Історичні зміни словникового складу мови

Причини історичних змін у лексиці

Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами - найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші -- з'являються. Змінюються й значення слів.

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами.

Позамовні (позалінгвальні) причини - це зміни в навколишньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.

Внутрішньомовні (інтрамовні, внутрішньолінгвальні) причини зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі: 1) зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, історизми, неологізми і запозичення.

Архаїзми

Архаїзми (від гр. "стародавній") - застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

Власне архаїзми - слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця "зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан "літак", перст "палець", дзиґар "годинник", атрамент "чорнило", марець "березень", паздерник "жовтень", пря "спір"; рос. глагол "слово", одесную "праворуч", ланиты "щоки", выя "шия", вежды "повіки"; англ. behold "бачити" (загальновживане see), slay "убивати" (kill), steed "кінь" (horse), foe "ворог" (enemy); нім. Muhme "тітка" (Tante), Base "двоюрідна сестра (Kusine); фр. nef "судно" (navire), pâtre "пастух" (berger), vespree "вечір" (soir) .

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють: 1) власне лексичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади); 2) лексико-словотвірні (рос пастырь при сучасному пастух, рыбарь при сучасному рыбак); 3) лексико-фонетичні (піїт "поет", рос ирой "герой").

Семантичні архаїзми - застарілі значення наявних в активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втратило значення "народ, етнос": "Встане правда! встане воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки" (Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в російській мові у значенні "життя": "Не в честном бою положил свой живот, а сгинул от беглого каторжника" (О. Пушкін). Слово обиватель не вживається тепер у значенні "постійний мешканець якої-небудь місцевості", а лише в значенні "людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе дрібними, міщанськими інтересами", хоча в XIX ст. воно було активним: "Я, Галочка, дочка обивателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, панп (Г. Квітка-Основ'яненко). Рос слово позор колись мало значення "видовище"; подлый до ХУЛІ ст. вживалося в значенні "простонародний, неродовитий", а нині має значення, "який викликає осуд, морально низький"; міщанин колись означало "особа, що належить до соціального стану міщанства", а тепер має значення "обиватель".

Історизми - слова, які вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначуваних ними понять.

Наприклад: війт "сільський староста", осавула "прикажчик у панському будинку", волосний "посадова особа, яка працювала у волосній управі", десяцький "поліцейський служитель на селі", сотник "особа, що очолювала сотню - складову частину полку", січовик "січовий стрілець", кожум'яка "майстер, що виробляв сирицю; "мнець", чумак "візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу", досвітки "зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці та розваг в осінній та зимовий час"; рос боярин, кадет, шкраб (складноскорочене слово зі словосполучення школьный работник), колесовать і укр. колесувати "піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться"; англ. halberd "алебарда", musket "мушкет", visor "забрало", whippinboy "хлопчик, який виховувався разом із принцом і якого карали биттям за провини принца", manbote "штраф, який виплачувався сеньйору за вбивство селянина"; фр. bailli "бальї - королівський чиновник".

Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак вони можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відповідні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки отримали друге життя колишні історизми гривня, віче, пластун; рос. дума, губерния, губернатор тощо. Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.

Історизми використовують у художній літературі для відтворення історичного колориту, а архаїзми - для створення піднесеного і зниженого стилів.

Неологізми

Неологізми (від rp. neos "новий" і logos 'слово") - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують.

Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець "посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле братство", тіньовик "той, хто приховано займається бізнесом", грошопровід "кредитна лінія", роздержавлення "приватизація державних підприємств", змопівець "член загону міліції особливого призначення", українськість "усвідомлення себе причетним до української нації та держави", бомж "людина без постійного місця проживання", кравчучка "ручний візок". Див. ще: помаранчева революція, піар, ендепівець, фанклуб, факс, дистрибютер, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кіднепінг тощо.

Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодавно неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, відеотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебудова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику української мови, останній том якого вийшов у 1980 р.

Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми - абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми - нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово берегиня мало значення "русалка", тепер воно стало вживатися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживатися у значенні "демократична (права) більшість у Верховній Раді України". Такими семантичними неологізмами свого часу були супутник у значенні "запущений у космос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде, іде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у значенні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживалося в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на колесах" (основне значення "караван"). Семантичними неологізмами колись були значення "мерзотник" у слові негідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спочатку означало "збити з коня, зробити пішим").

Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його новотвори, як журбота, засмути, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка - ластівочість, у М. Вінграновського - зненавидь, у Ліни Костенко - орліший, у І. Світличного - трояндиться, у В. Стуса - наверх, паниз, нажиття і паскін. Наведемо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли лебеді та над Україною, Зорянопісенною, росянокалинною (І. СвітличниЙ); Всі бджолята забджолили й сонячно між ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці - шовковенятко. В гаю у стежки - стеженятко, У хмари в небі - хмаренятко, В зорі над садом - зоренятко Вже народилося (М. Вінграновський); Я влюблен, я очарован, словом, я огончарован (О. Пушкін); Разулыбьте сочувственные лица (В. Маяковський).

Деякі авторські неологізми увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно (газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Запозичення

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській - до 60% слів французького походження.

Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки. Наприклад: варення "зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем (англ. jam) "желеподібне варення"; подорож "поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання" і круїз (англ. cruise) "подорож по воді"; розповідь "повідомлення про кого-, що-небудь" і репортаж (фр. reportage) "розповідь кореспондента з місця події в пресі, по радіо, телебаченню". По-друге, це прагнення замінити багатослівне найменування однослівним: вправний стрілець - снайпер, біг на короткі дистанції - спринт.

Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.

Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).

Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by stimulated emission of radiation "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до 19 років"), кіднепінг (англ. kidnapping "викрадання дітей"), трюмо (фр. trummeau), трюфель (нім. Trüffel), гейша (японськ. гейся "жінка, яку наймають на прийоми, банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., буквально - "одяг"). Див. ще гонг, орангутанг, какаду, які запозичені повністю (і план вираження, і план змісту) з малайської мови.

Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет, самовизначення - калькою самоопределение, займенник - калькою лат., хмарочос - калькою нім. Wolkenkratzer (Wolke "хмара", kratzen "чесати"); рос небоскреб - калькою англ. skyscraper (sky "небо", sc râper "скребти"), рос. представлений - калькою нім. Vorstellung (vor "перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst "сам", Bildung "освіта") - калькою рос. самообразование.

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele "далеко" й англ. vision "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат. inter "між" і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti "проти" і фр. corps "тіло"), жовтофіоль (нім. Gelbviole із нім. gelb "жовтий" і лат. viola "фіалка"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичено українською мовою слова, наведені лексеми є напівкальками.

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали значення відповідно "розташований праворуч" і "розташований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отримали значення "консервативний" і "революційний" (на засіданнях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів - зліва).

Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele "далеко" і phone "звук" у США. У давньогрецькій мові такого слова не було, як не було й таких слів, як телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.

Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.

В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від гр. krystalios писемним шляхом запозичені укр. кристал та рос. кристалл, а усним - укр. кришталь (можливо, через німецьке посередництво) і рос. хрусталь. Усними запозиченнями є всі давні тюркізми в українській мові: базар, кавун, гарбуз, казан, карий, чумак; у запозиченому з німецької мови тарілка (нім. Teller) відбулася перестановка звуків [р] і [л] та заміна [е] на [а].

Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої. Так, зокрема, до української мови безпосередньо з польської ввійшли слова місто, стьожка, урядник, мешканець, кпини, кохання, мавпа, розмаїтий, збруя, підлога, посаг, шиба, з російської - мужик, чиновник, кріпость, сарафан, самовар, нагідки, военрук, цілинник, рубильник, духовка, з німецької - ерзац, фольксваген, рейхстаг, бундестаг.

Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова). Так, зокрема, слово петрушка запозичене російською мовою з польської (pietruszka) через українську. Слова гвинт, фартух, бляха, крохмаль, ринок запозичені з німецької мови [Gewinde, Vortuch, Blech, Kraftmehl, Ring) через польську (gwint, fartuch, blacha, krochmal, rynek). Грецьке алмаз потрапило до української мови через арабську і турецьку. Слово родзинки прийшло з французької мови (raisin "виноград") до української через німецьку (Rosine) і польську (rodzynki).

Проходячи через декілька мов, запозичене слово може до невпізнання змінити свою форму. Так, ім'я Гая Юлія Цезаря, яке стало уособленням верховної влади, залежно від мови, з якої воно запозичувалося, має в українській мові варіанти цар, кесар, цісар, кайзер. Укр. жупан, шубка і юпка (діал. юбка) "жіноча корсетка", "чоловічий кафтан" походять від одного й того самого арабського слова jubba "безрукавка", яке, прийшовши до нас через італійську (giuppa) і польську (¿upan) мови, набуло форми жупан, через німецьку мову (Schübe) - форми шуба, а через німецьку (juppe) і польську (jupka) - форми юпка (юбка).

Запозичення - активний процес. Як бачимо з прикладів, мова, яка запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє іноземне обличчя тобто не стає елементом мови-запозичувачки (о'кей, чао, мерсі, капут, all right, happy end, Hände hochX).

При запозичуванні звуки, яких не має певна мова, замінюються своїми звуками; нім. Flügel - укр. флігель, нім. Bürger - укр. бюргер, гр. theatron - укр. театр, Theodor (theos "Бог", doron "дар") - укр. Теодор і Федір, англ. iceberg (дифтонг ai) - укр. айсберг (звукосполучення ай), нім. Horn (придиховий, фарингальний [h]) - рос. горн (задньоязиковий проривний [ґ]). Часто змінюються наголос (фр. champion - англ. champion, рос совет - англ. sower), морфологічна форма (гр. systema є іменником середнього роду - укр. система має форму жіночого роду; татар, іменник лапша не має роду - укр. лапша жіночого роду; англ. cakes, rails не мають роду і тут представлені у формі множини - укр. кекс, рос. кекс, рельс мають форму однини чоловічого роду; англ. boots має закінчення множини -s - в українській мові на це закінчення накладається ще своє закінчення множини -и (бутси); фр. пальто (paletot) не має закінчення - в українській мові -о сприйнялось як закінчення середнього роду (пальто, пальта, пальту і т.д.). При запозичуванні з германських і романських мов іменники втрачають артиклі.

Слід зазначити, що запозичені слова втрачають свою внутрішню форму (мотивованість). Так, наприклад, слово помідор в італійській мові, звідки воно запозичене, означає буквально "золоті яблука"; курорт в німецькій мові складається з двох коренів - Kur "лікування" і Ort "місце"; гастроль також у німецькій мові-джерелі складне слово - (fast "гість" і Rolle "роль".

Запозичуються слова, як правило, в одному значенні. Як приклад можна навести запозичене з французької мови депо в єдиному значенні "транспортне підприємство, що забезпечує експлуатацію і ремонт рухомого складу залізниць", тоді як у французькій мові це слово (depot) має вісім значень. Трапляються випадки, коли при запозиченні звужується значення слова. Англ. dog означає собаку загалом, а в українській мові словом дог позначають тільки одну з порід собак.

Багато запозичених слів утратили свій іншомовний вигляд, давно стали рідними в мовах, куди вони потрапили. Так, скажімо, ніхто з українців не відчуває, що такі слова, як огірок, вишня, школа є запозиченими.

Не всі мови однаковою мірою стали джерелом запозичення. Найбільше цьому прислужилися давньогрецька та латинська мови (запозичення з цих мов називають греко-латинським фондом): гр. атом, автономія, демократія, філософія, діалектика, педагогіка, теза, синтез; імена Олени, Петро, Степан, Микола та ін.; корені біо-, гео-, гідро-, демо-, антропо-, теле-, ñipo-, стомато-, хроно-, психо-, те-тра-, мікро-, макро-, нео-, палео-, полі-, moho-, авто-, син-, діа-, пан-; лат. нація, республіка, матерія, натура, прогрес, університет, факультет, об'єкт, ліберальний та ін.; імена Валентин, Віктор, Марина, Юлія та ін.; корені соціо-, аква-, інтер-, суб-, супер-, ультра-, квазі- та ін.

Із національних мов найбільше запозичень дали англійська (мітинг, клуб, лідер, інтерв'ю, імпорт, експорт, трест, чек, спорт, бокс, матч, старт, комфорт, сервіз, тост, джентельмен, джемпер, мотель, маркетинг, менеджмент, дилер, брокер, пейджер, факс тощо), німецька (майстер, бухгалтер, гросмейстер, капельмейстер, офіцер, матриця, па трон таж, гільза, абонент, абзац, кооператив, корунд, кальки річ у собі (Ding an sich), додаткова вартість

(Mehrwert) тощо), французька (мода, дама, етикет, комплімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція, конституція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термінологія), італійська (банк, кредит, фасад, галерея, балкон, салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і майже вся музична термінологія) мови.

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять Інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки.

Щодо оцінки запозичень існують дві крайності: захоплення іншомовними словами, з одного боку, і бажання щоб то не стало очистити мову від них - з іншого. Обидва погляди шкідливі. Не можна вважати нормальним явище, коли нині вивіски на вулицях наших міст рясніють іноземними написами, а шпальти газет перенасичені зворотами з незрозумілими більшості читачів іншомовними словами на зразок: авантажна людина, яка звикла до фіоритур; імбецильний керівник, який викликає справедливі ламентації колективу, осипає всіх філіпіками; всі наші працівники альтруїсти і прозеліти прогресу; займається інсинуаціями, завдяки чому йому вдається утримувати свою синекуру, але баражирування розкрило його камуфляж; його ферули нас не лякають.

Невиправданим є й крайній пуризм (від лат. purus "чистий") - навмисне цілеспрямоване усунення з мови всіх іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для тих мов, яким не загрожує асиміляція. Так, зокрема, нічим не обґрунтованими були пуристичні тенденції у другій половині XIX ст. у Росії, які особливо виявилися в діяльності графа О.С. Шишкова і частково лексикографа та письменника В.І. Даля. Шишков пропонував усі іншомовні слова замінити корінними, питомими. Наприклад, замість тротуар уживати слово топталище, замість фортепьяно - тихогромы. Знаменитий Словник Даля слово фізкультура пропонує замінити штучноутвореним ловко-силие, атмосфера - мироколица, колоземица; горизонт - небозём, адрес - насылка, пенсне - носохватка, эгоист - самотник, кокетка - хорошуха, миловидийца. Якщо б запропонованими пуристами словами замінити іншомовні слова у фразі Денди шел в калошах по тротуару в театр, то ця фраза звучала б Хорошилище шел в мокроступах по гульбищу смотреть на позорище. Пуристичні тенденції були характерні й для української мови початку XX ст., коли замість атом пропонувалося слово неділка, синтаксис називали складнею, кому - протинком, конус - стіжком, діагональ - косиною, період - наворотом, формулу - взором тощо.

Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує асиміляція. Коли тоталітарним адміністративним апаратом заохочувалося зросійщення української мови (у мовознавстві навіть витворилася теорія про спільний "соціалістичний фонд" лексики та спільні словотворчі процеси в мовах народів СРСР), коли в словниках масово стали з'являтися русизми, а в перекладних словниках на перше місце ставилися слова-відповідники, які були близькими за звучанням до російських, а власне українські відповідники відсувалися на задній план, то помірні пуристичні тенденції в українській мові на сучасному етапі е доцільними, виправданими, як цілком виправданими вони були в Чехії після майже суцільного онімечення чехів.

Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тверезо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку, коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби е невиправданими і завдають мові тільки шкоди.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти