ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Характеризувати статі завжди починають з голови.

Головаптиці різних видів і порід різна по довжині, глибині й ширині. У м'ясних порід вона більша і довша, у яєчних легка.

Гребіньна голові птиці є вторинною статевою ознакою. У курей він має різну форму (рис. 2), але найчастіше зустрічається листоподібний і трояндо подібний. Листоподібний гребінь у вигляді пластинки із зубцями, як правило, спостерігається у більшості курей. У півнів гребінь завжди стоїть прямо, а в курей яєчних порід за другим - третім зубцем звисає на бік. У курей місцевих порід і породних груп гребінь має трояндоподібну форму. В індиків над дзьобом розташовані шкірні утвори, так звані корали. При збудженні самця колір коралів змінюється від червоного до синювато-зеленого.

Дзьоб розрізняється за формою і кольором залежно від виду або породи птиці. Колір його збігається з кольором плесна й пальців, а форма може бути пряма, вигнута й увігнута. Так, наприклад, у качок дзьоб увігнутий і витягнутий, а в деяких порід гусей (холмогорські, китайські) над ним є шишка.

Очіптиці різних видів і порід відрізняються кольором райдужної оболонки. Вуха прикриті пучком короткого пір'я, під якими є мочки, що являють собою шкірні утвори; вони можуть бути білого або червоного кольору.

Сережки розташовуються в основі дзьоба, за розміром у курей різних порід вони різні, однак нижня частина завжди заокруглена й червоного кольору.

Рис. 2. Форма гребенів у курей:

1 - листоподібний; 2,3 - трояндоподібний; 4 - горіхоподібний; 5 - ріжкоподібний; 6 - метеликоподібний, 7 - стручкоподібнйй.

 

У курей деяких порід на голові є такі утворення, як борода, баки й чуб.

Шияу птиці яєчного напряму продуктивності більш довга, але тонка, у м'ясних порід - коротка та товста.

Тулубптиці може бути довгим або коротким; у птиці з більшою живою масою він довший, у яєчних порід коротший. У птиці з гарним екстер'єром груди широкі, опуклі, кіль грудної кістки прямий, не скривлений, грудні м'язи сильно розвинуті. Спина у такої птиці довга, рівна, широка, пряма; крила щільно прилягають до тулуба. Хвіст обов'язково повинен бути прямим, але у птиці яєчних порід він довгий, у м'ясних -короткий.

Нижню частину тулуба від початку грудей до кінця кіля грудної кістки, називають хлупом, а задню частину тулуба, розміщену між заднім кінцем грудної кістки та хвостом, - коченем.

Ногиміцні й прямі. У курей яєчних порід вони більш довгі, частіше з голими плеснами й чотирма пальцями. У курей деяких порід на плесні є оперення. У качок і гусей між пальцями є перетинки, завдяки яким полегшується плавання. Півні й індики в нижній частині плесна мають кістковий виріст, що називається шпорою.

Таким чином, при оцінці птиці за екстер'єром варто звергати увагу на всі викладені вище зовнішні ознаки, характерні для тієї або іншої породи, і стан здоров'я. При цьому не слід забувати, що птиця, призначена для вирощування на м'ясо (м'ясні породи курей, гусей, качок, індиків), повинна мати широкі округлі груди, довгий кіль, добре розвинуті грудні м'язи, м'язи стегна, довгу й широку спину. І хоча різні породи індиків, гусей і качок мають деякі особливості екстер'єру, вони завжди зберігають м'ясний тип статури.

При оцінці екстер'єру високопродуктивних несучок яєчних порід звертають увагу на легкість голови. Гребінь і сережки в них добре розвинуті, шия й спина довгі, черево об'ємисте. Такі несучки відрізняються міцними тонкими ногами, щільним блискучим оперенням і більш довгим хвостом. Шкіра в них тонка й щільна, м'язи також щільні, кістяк міцний, тонкий.

Вимірювання статей. Це найбільш об'єктивний метод оцінки екстер'єру. При описі екстер'єру птиці користуються даними вимірів окремих статей тіла (промірами). Вимір статей птиці під час бонітування дає можливість більш об'єктивно оцінити породу, породну групу, крос, лінію або окремих особин, яких відбирають для поліпшення чи створення високопродуктивних ліній. На практиці користуються переважно такими промірами, які характеризують продуктивні якості птиці (рис. 3).

Довжину тулубавизначають відстанню між останнім шийним хребцем і куприком. У вгодованої птиці ці місця важко знайти, тому довжину тулуба в них вимірюють між верхнім кінцем ключиці й куприковою залозою. При масових вимірах поголів'я (наприклад, при бонітуванні племінного стада) визначають косу довжину тулуба, тобто відстань між передньоверхнім зчленуванням ключиці й сідничним бугром. Ці місця легше промацуються. У зв'язку з тим, що у водоплавної птиці сідничого бугра немає, пряма й коса довжина тулуба в них однакові. У курей і індиків, у яких сідничний бугор добре виражений, ці проміри різні.

Обхват тулуба (або обхват грудей)вимірюють у основи крил по лінії, що проходить повз останній шийний хребець і передній кінець кіля.

Глибина тулуба (або глибина грудей)є найкоротшою відстанню між переднім кінцем кіля і грудною частиною хребта. Вимірюють її циркулем у бічному положенні птиці.

Довжину кіля,тобто відстань від переднього до заднього кінця його, також вимірюють циркулем. При цьому варто знати, що в гусей задній кінець кіля має ввігнуту форму, тому одну ніжку циркуля потрібно фіксувати в центрі ввігнутої частини.

При визначенні ширини тазациркулем вимірюють відстань між виступами сідничих кісток.

Довжину стегна, гомілки й плеснавимірюють між крайніми їхніми виступами.


 

Рис. 3. Проміри курей: 1 - довжина тулуба; 2 - ширина таза; 3 - глибина тулуба (грудей); 4 - довжина кіля; 5 - довжина гомілки; 6 - довжина плесна; 7 - обхват тулуба і, (обхват грудей).

Розрахунок індексів тілобудови.Індекси будови тіла виражають співвідношення його окремих частин. Вираховують їх на основі промірів статей і живої маси птиці (табл. 2).

Таблиця 2

Індекси будови тіла птиці

Індекс Співвідношення промірів Що характеризує індекс
Масивності Маса тіла Довжина тулуба Компактність будови тіла та вгодованість птиці; породні та вікові зміни в будові тіла
Широкотілості Ширина таза Довжина тулуба Розвиток тіла в ширину в ділянці органів розмноження використовують для порівняльної оцінки птиці різних порід
Укороченості нижньої частини тулуба Довжина кіля Довжина тулуба М'ясні якості та розвиток органів травлення і розмноження
Ейрисомії Обхват (глибина) грудей Довжина тулуба Розвиток передньої частини тулуба
Довгоногості Довжина плесна (гомілки, стегна) Загальна довжина ноги Висоту постановки тулуба(плесно) та м'ясні якості (гомілка, стегно)
Збитості Обхват тулуба Довжина тулуба Компактність тулуба

У практиці селекційно-племінної роботи широко використовують оцінку й добір птиці за екстер'єром.

При доборі курей яєчного напряму продуктивності враховують відстань між лобковими кістками. Так, чим більша відстань між кінцями лобкових кісток, тим вища несучість. Визначають цю відстань промацуванням рукою. Наприклад, у курей які інтенсивно несуться, ця відстань дорівнює приблизно 3-4-м пальцям (5 см). Визначають подібним чином і відстань між лобковими кістками і заднім кінцем кіля. Враховують також і довжину кіля. Довгий і вузький кіль свідчить про низьку несучість.

Визначення статі птиці.Стать дорослої птиці визначити неважко.

Півнізначно більші курей. У них краще розвинуті гребінь і перо в ділянці гриви, спини й хвоста. У нижній частині плесна є шпори.

Індикимайже удвічі важчі за індичок. У них є шпори, більша борідка на грудях і своєрідна форма хвоста,

У селезнів на відміну від качок перо на хвості закручено догори. Селезні мають шипучий голос, тоді як качки крякають.

Важче відрізнити гусака від гуски. Зовні вони дуже схожі, але гусаки трохи більші й мають гучний голос. При огляді клоаки у них добре видно пеніс.

Велике значення має визначення статі курчат у добовому віці. Це дає можливість у племінних господарствах уже з перших днів життя організувати окреме вирощування півників від курочок, забезпечивши належний їх розвиток.

Визначити стать курчат у добовому віці можна шляхом огляду клоаки. У півників на слизовій оболонці клоаки є невеликий горбик, що є рудиментарним пенісом. У курочок у складках клоаки статевий горбик відсутній. Точність визначення статі досвідченими фахівцями досягає 95 %.

Для визначення статі курчати шляхом огляду клоаки потрібен невеликий стіл, три ящики (для курочок, півників і вибракуваних), тазик або яка-небудь інша посудина для посліду й фартух для працівника,

Над столом нижче рівня ока працівника необхідно встановити лампу (краще денного світла) потужністю 300 Вт із абажуром так, щоб промінь світла від неї падав на курча, а очі працівника залишалися в тіні.

При визначенні статі курча беруть у ліву руку так, щоб шия його перебувала між середнім і безіменним пальцями, а ніжки - між підмізинним пальцем і мізинцем. Шляхом обережного натиску вказівним і великим пальцями з кишечнику видаляють кал. Потім великим і вказівним пальцями правої руки обережно розкривають клоаку й оглядають її. Працівники, що мають достатню практичну навичку, за годину встановлюють стать 800-1000 курчат.

Стать добових курчат визначають також за допомогою спеціального приладу – Чіктестера- Він складається із трубки з окуляром: на одному кінці, та тупої скляної голки - на другому. У середині трубки є електролампочка, світло від якої за допомогою системи дзеркал спрямовується в голку. При введенні останньої в клоаку через окуляр видно сім'яники або яєчники залежно від статі курчати. Досвідчені працівники за допомогою цього приладу протягом години визначають стать близько 600 курчат.

Півників від курочок деяких порід у добовому віці відрізняють за різним кольором оперення. Так, у курочок порід род-айленд і нью-гемпшир крила мають рівномірний червонуватий колір, тоді як у півників зверху крил, в області перетинки, є біло-жовтувата пляма, величина якої варіює.

Півники породи смугастий плімутрок мають світліший пушок, ніж курочки. На голові в них велика біла пляма, а плесна й пальці мають темно-жовтий колір. У курочок ця пляма значно менша, плесна темні, а кінчики пальців жовті.

Стать курчат яєчних порід уже у віці 20-25 діб, а м'ясних і м'ясо-яєчних порід у 50-60 діб можна визначати за вторинними статевими ознаками. Півники мають більш розвинуті гребінь та оперення, ніж у курочок. У них масивніша голова, товщі плесна й ширші груди.

Стать індиків у добовому віці, як і курчат, визначають шляхом огляду клоаки або спеціальним приладом. У віці 3-4-х місяців самці мають більшу масу й над дзьобом у них з'являється шкірний виріст.

Селезні в добовому віці на відміну від самок мають розширену нижню гортань, що має форму кулі при вході у грудну порожнину. Це кулясте розширення гарно промацується в центрі трикутника, утвореного зчленуванням ключиці, лопаток і грудної кістки. Стать каченят і гусенят може бути визначена також по розвитку статевого члена. Стать каченят і гусенят визначають за наявністю пеніса при огляді клоаки.

Стать добових курчат деяких порід, ліній можна визначити за ознаками пуху (кольором; розміщенням, довжиною і формою смужок, плям тощо) тобто аутосексним методом. В основу цього методу покладено схрещування різних порід птиці, яке забезпечує перехресне успадкування забарвлення оперення від батька до дочок і від матері до синів.

Півники

Рис. 4. Визначення статі добових курчат аутосексним методом за кольором пуху:

півники - із світлим пухом, курочки - із коричневим забарвленням пуху різних відтінків.

 

Так, для одержання гібридних курчат з різним забарвленням пуху яєчного кросу "Ломанн коричневий" схрещують курочок із сріблясто-білим оперенням. Внаслідок такого схрещування всі добові півники покриті жовто-сріблястим, а курочки -золотисто-коричневим пухом. У даному випадку точність визначення статі гібридних курчат становить майже 100 %. Характеристику статевих відмінностей добових курчат деяких порід подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Статеві відмінності у добових курчат деяких порід за кольором пуху

Порода Курочка Півник  
Смугастий плімутрок Біла пляма на голові неправильної форми і чітко окреслена. Плесна темні, кінці пальців жовті Біла пляма кругла, нечітко окреслена. Плесна та пальці темно-жовті.  
 
 
 
Род-айленд і нью-гемпшир чистопородні та помісні, одержані при схрещуванні між ними Чорні плями, смуги на голові та біля її основи Немає ні плям, ні смуг  
Помісні нью-гемпшир х смугастий плімутрок Оперення таке ж, як у батьків Оперення таке ж як у матері  
Род-айленд х смугастий плімутрок Чорне забарвлення пір'я Зозулясте забарвлення пір'я**  
Род-айленд х білий віандот Оперення темно-червоного або шоколадного кольору Оперення білого, кремового, жовтуватого, димчастого кольору  
Род-айленд х сусекс Оперення червоного кольору Оперення світлого забарвлення із сірими пір'їнами на шиї та хвості  
Нью-гемпшир х сусекс Те ж Те ж  
Куріпковий леггорн Від основи голови до основи хвоста по спині проходить чорна смуга Чорна смуга переривається на шиї та "розпливається"  

 

Цей метод простий і доступний, але застосування його обмежене, тому що різниця в забарвленні пуху добового молодняку різної статі проявляється не у всіх порід.

Існують також аутосексні кроси, в яких стать курчат у добовому віці визначають за швидкістю росту оперення (рис. 5).

 

Рис. 5. Визначення статі добових курчат

аутосексним методом за швидкістю росту оперення:

1 - півники: обидва рядки пір'я мають однакову довжину;

2 - півники: другий нижній рядок пір'я коротший або однаковий з верхнім, криючим рядком;

3- курочки: швидко оперяються, нижній ряд завжди довший, ніж верхній.

 

Так, у курочок більш розвинуте оперення крил. Крило має два рядки зачатків пір'я, які розміщені близько один біля одного. При цьому верхній ряд коротший, ніж нижній. У півників зачатки пір'я менш розвинуті: обидва рядки мають однакову довжину або верхній ряд прикриває нижній.

Визначення віку птиці. Точних методів визначення віку птиці не існує. Тому у птахівницьких господарствах необхідно вести ретельні записи із вказівкою строків виводу молодняку кожної партії. У племінних господарствах птицю нумерують за допомогою криломіток. еполетів або кілець. Записи в журналах дають можливість визначити не тільки вік, але й походження птиці.

В умовах виробництва розрізняють такі вікові групи птиці:

молодняк - птиця з добового віку до настання статевої зрілості;

доросла птиця - це птиця, яка досягла статевої зрілості.

У птахівництві є такий термін як переярки - самки другого року несучості (тобто ті, що перелиняли).

Для визначення віку птиці на практиці користуються зовнішніми ознаками.

Вік курей, як і інших видів птиці, теж визначають за зовнішніми ознаками. Наприклад, молодок відрізняють від старих курей-несучок, які переважно крупніші, мають більшу масу, ширший таз, задній кінець кіля грудної кістки в них при промацуванні більш твердий.

При визначенні віку в півнів можна користуватися такою ознакою, як довжина шпор. Маючи вигляд горбка в молодих півників, шпори щорічно збільшуються в яєчних порід приблизно на 2 см, м'ясних і м'ясо-яєчних порід на 1-1,5 см.

У молодоклусочки на плеснах і пальцях дрібні, з блиском і щільно прилягають, оперення щільне, блискуче.

У старих курей лусочки на плеснах і пальцях великі, роздільні шорсткі і мутні. Оперення не щільне і неблискуче.

Вік індиків можна визначити приблизно за оперенням, коралами, станом кіля грудної кістки, забарвленням плесен тощо. Так, на 7-му добу в індиченят помітні первинні і вторинні махові пера. У 2-місячному віці індиченята мають вже добре оперення, у 5-місячних з'являються корали. До 7-місячного віку задній кінець кіля грудної кістки в індиків гнучкий. У птиці старшого віку він робиться жорстким і відбувається його повне скостеніння.

У білих індиків обох статей старше року з'являється інтенсивне рожеве забарвлення плесен, тоді як у молодої птиці плесна світліші.

Вік качок визначити досить складно. Так, переяру качку від молодої можна відрізнити лише за живою масою та по більш пухкому оперенні. У старих качок дзьоб товстіший, міцніший і темнішій; плесна та пальці більш тверді й міцні; на підошві шкіра груба і бородавчаста.

Вік гусейвизначити важко. Старі гуси деяких порід (холмогорські) відрізняються від молодих за розміром лобової кістки – «шишки» на лобі, яка утворюється в 6-8-місячномувіці і досягає повного розвитку у 2-3-річномувіці. Крім того, дзьоб старих гусей товстіший і міцніший, у молодих - тонший і м'якший. У старих гусей шкіра на підошвах ніг груба, бородавчаста. Вік гусенят можна визначити за оперенням: у 2-місячному віці вони повністю оперяються.

Питання для самоконтролю

1. За якими біологічними і господарськими ознаками сільськогосподарська птиця відрізняється від інших тварин?

2. Які ви знаєте типи конституції птиці? їхній зв'язок із продуктивністю.

3. Які методи застосовують при оцінці екстер'єру?

4. Назвіть статі тіла сільськогосподарської птиці.

5. Якими промірами користуються при оцінці птиці?

6. Які існують методи при визначенні статі курчати в добовому віці?


РОЗДІЛ З

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти