ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Цех промислового стада курей-несучок

Виробництво харчових яєць проводиться рівномірно протягом всього року. Промислове стадо курей-несучок протягом року комплектують багаторазово за графіком через певні проміжки часу з метою рівномірного виробництва харчових яєць. Кількість партій курочок за рік і поголів'я молодок господарство визначає з розрахунку обсягів виробництва і місткості приміщень для утримання курей-несучок, що відображується в технологічному графіку. Для комплектування промислового стада курей використовують гібридних молодок 15-17-тижневого віку, жива маса і екстер'єр яких відповідають нормативам, встановленим для певного кросу. Поголів'я пташника комплектують протягом 1-2 діб (допускається до 5 діб), корпусу (в залежності від його місткості) - 3—5 діб, багатоповерхових і зблокованих пташників - 15 діб. Це сприяє якісному проведенню ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів, впровадженню диференційованого режиму освітлення, регулюванню режиму годівлі з врахуванням продуктивності і віку птиці.

На спеціалізованих птахофабриках використовують в основному клітковий спосіб утримання промислового стада - курей-несучок утримують у кліткових батареях різних конструкцій. Ця технологія має значні переваги: вища несучість курей, підвищена ефективність використання виробничих площ, підвищення культури виробництва, зниження витрат кормів, полегшується робота з птицею, знижуються затрати тепло- та енергоносіїв. На багатьох птахофабриках встановлено комплекти обладнання з клітковими батареями БКН-3, БКН-ЗА, ОБН, ККТ. Вітчизняна промисловість випускає комплекти обладнання БКН-ЗА, ОКН (ОАО "Завод "Ніжинсільмаш"), ТБК, ТБКА, ТБКМ (ПО "Техна), які зараз встановлюють у пташниках; крім того, у значному асортименті поставляється імпортне обладнання (з Німеччини, Іспанії, Росії). До складу комплектів обладнання входять бункери для кормів, транспортери для роздачі корму, механізми для збору посліду з пташника, лінії для збору яєць, поперечні транспортери для яєць, елеватори та столи-накопичувачі для збору яєць, електрообладнання для управління технологічними процесами. Додатково можуть поставлятися системи формування та контролю мікроклімату (вентилятори, теплогенератори, комп'ютер клімату тощо), годівлі та напування, системи для підсушування посліду. Кліткові батареї є одно- і багатоярусні - від 2-х до 8-ми ярусів (найбільш поширені 3-ярусні), каскадного або вертикального типу, обладнані жолобковими або ніпельними напувалками, ланцюговим або канатно-дисковим кормороздавачем, скребковими та стрічковими транспортерами або канатно-скребковим механізмом для збору посліду. В одній клітці утримують від 3-4-х до 9-10-ти голів курей-несучок.

У двохрядних 4-ярусних кліткових батареях КБН-1 процес роздачі корму механізований із застосуванням навісного бункерного кормороздавача. Для напування використовують жолобкові напувалки. Послід прибирають за допомогою канатно-скребкової установки. Збір яєць проводять одночасно з роздачею корму за допомогою повздовжніх стрічкових транспортерів. Щільність посадки до 19 гол./м2. У комплект обладнання БКН-3 входять бункер для кормів, транспортер для подачі корму в батареї, установка для видалення посліду, транспортер та елеватори для збору яєць, електрообладнання. У модернізованих комплектах обладнання з клітковими батареями БКН-ЗА поставляються електромагнітні клапана для застосування переривчастих режимів напування, удосконалено бункери-дозатори корму, поворотні блоки у транспортерах для збору яєць і кормороздавачах. Щільність посадки -до 25 гол./м2. Кліткове обладнання К-П-12 включає 4-ярусні кліткові батареї, навісні бункерні кормороздавачі з дозаторами, стрічкові транспортери для збору яєць. Щільність посадки - до 26,6 гол./м2.

Спеціалізоване обладнання для утримання промислового стада ку-рей-несучок на підлозі в нашій країні не виробляється, тому у випадку застосування цього способу утримання використовують вітчизняні комплекти обладнання для утримання батьківського стада або аналогічне закордонне обладнання у відповідності з нормами посадки для яєчних курей.

За кордоном, останнім часом, як альтернатива традиційному клітковому утриманню, використовується спосіб утримання промислового стада на багатоярусній (2-3 яруси) сітчастій або планчастій підлозі, що відповідає вимогам суспільства і законам цих країн відносно умов утримання птиці. Виробляється відповідне обладнання, яке включає кормові бункери, транспортери для транспортування кормів, кормороздавачі, напувалки (ніпельні, мікрочашкові, чашкові), гнізда, засоби механізованого збору яєць, послідовидалення, батареї багатоярусної підлоги.

Базовою технологією утримання промислового стада передбачено дотримання таких параметрів: площа підлоги для курей білих кросів - не менше 450 см2/гол., коричневих кросів - 500 см2/гол., щільність посадки при утриманні на глибокій підстилці - 6 гол./м2 для курей білих кросів, 5,5 гол./м2 для курей коричневих кросів. При утриманні промислового стада на глибокій підстилці кількість курей в секціях становить 2 000 гол. Фронт годівлі при вільному доступі до корму має становити 7-10 см, при обмеженій годівлі - 10-12 см. Фронт напування - не менше 2-х см на голову, при використанні ніпельних і мікрочашкових напувалок - 1 ніпель або 1 мікрочашка на 4-5 голів.

Для отримання високої продуктивності курей-несучок у пташнику необхідно створити оптимальні умови для їх утримання. Параметри зовнішнього середовища практично не відрізняються від рекомендованих для утримання птиці батьківського стада. Температура повітря у приміщенні має бути 16-18 °С, допускається зниження температури у пташнику на 2 °С і підвищення до 26 °С. Значна зміна температури у пташнику веде до затримки росту і розвитку, зниження продуктивності, линяння курей. Підвищена температура у пташнику призводить до зниження рівня несучості, збільшення витрат кормів на виробництво яєць, збільшення витрат води. Відносна вологість у пташнику має бути 60-70 %. Допускається зниження цього показника до 40-50 % у холодний період року і підвищення до 75 % у перехідний. Підвищена вологість веде до зниження апетиту та засвоєння кормів, зниження продуктивності; внаслідок розвитку патогенної мікрофлори збільшується захворюваність птиці і падіж. Особливо небезпечним є поєднання високої температури і вологості повітря - знижується загальна резистентність птиці, кури малорухливі, погано поїдають корм, п'ють багато води, знижується несучість. Температуру і вологість повітря визначають і реєструють не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизовані системи контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цих показників протягом доби.

Необхідно слідкувати, щоб у приміщенні не було протягів і дотримувати показники повітрообміну: у холодний період року - не менше 0,7 м3/год. на 1 кг живої маси, у теплий період року - не менше 4,0 м3/год. на 1 кг живої маси. Швидкість руху повітря має становити в холодний період року не більше 0,6 м/с, у теплий - 1,0 м/с.

При виборі та встановленні світлового режиму для курей необхідно дотримуватись наступних вимог: не можна збільшувати тривалість світлового дня під час вирощування молодняку і знижувати її для курей-несучок; тривалість освітлення не має бути меншою 6-ти годин і більшою 17-ти годин, за винятком перших діб вирощування молодняку і періоду закінчення несучості; необхідно суворо дотримуватись прийнятих схем світлового режиму з добового віку і до закінчення несучості курей.

При утриманні промислового стада курей найбільше поширення отримали постійні режими освітлення - з одним періодом світла і одним періодом темряви. Тривалість світлового дня при такому режимі освітлення становить 16-17 год. З метою економії енергії розроблено значну кількість схем переривчастого світлового режиму освітлення пташників. Як приклад, можна навести схеми переривчастих світлових режимів: 2С:4Т:2С:9Т:1С:6Т (ВНДТІП), 4С:1Т:4С:9Т:2С:4Т (МСГА), 2С:2с:2Т:2С:5с:11Т (Ш УААН), де "С"- період світла (освітленість 20-30 лк), "Т"- період темряви, "с"- період світла (освітленість 5-10 лк). Досвід роботи птахівничих підприємств свідчить, що застосування переривчастих світлових режимів веде до зменшення енерговитрат, витрат кормів і, як наслідок, зниження собівартості яєць. При виборі світлового режиму для утримання курей промислового стада певного кросу рекомендується також дотримуватись параметрів, зазначених фірмою-постачальником даного кросу.

Освітленість у пташнику має бути 25-30 лк. На деяких підприємствах знижують рівень освітленості, але при цьому освітленість у зоні годівниць має бути не менше 15 лк. Для освітлення пташників використовують звичайні електролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу між клітковими батареями нарівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м одна від одної. Роздачу корму і прибирання посліду проводять при виключеному світлі.

Годівлю курей проводять залежно від віку птиці. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядом однорідний, без ознак псування, запах відповідає набору компонентів, які входять до його складу. Роздавання корму проводять 2-3 рази на день. Добова потреба корму для курок-несучок залежить від рівня несучості і особливостей кросу. При інтенсивності несучості 50-60 % несучки споживають у середньому 100 г корму, при 70-80 % - потреба корму зростає до 110-114 г на голову, а при більш високій - досягає 117-120 г і більше. Також значно більша потреба в кормах спостерігається перед початком несучості. Як правило, чим вища несучість курей, тим менше витрачається корму в розрахунку на 10 яєць, хоч витрати корму на курку-несучку і збільшуються. Також витрати корму можуть зростати і внаслідок розкидання його з годівниць, тому необхідно слідкувати за дотриманням їх належного стану. Слідкують ще й за тим, щоб корм був з'їдений до кінця. Гравій роздають 1 раз на тиждень, використовуючи частинки розміром 4-6 мм. Велике значення для яєчної птиці приділяється введенню мінеральних речовин - до складу раціону вводять крейду та вітамінно-мінеральний комплекс. Пташниця обов'язково контролює кількість корму, спожитого курами-несучками (згідно рекомендованих нормативів для даного кросу).

Важливим є щоденний контроль за чистотою у пташнику - необхідно витирати пил у пташнику, щоденно підмітати підлогу і періодично її мити, промивати жолобкові напувалки. Прибирання посліду проводиться не рідше як 2 рази на добу.

Несучок періодично оглядають, видаляють слабких. Для періодичного контролю живої маси несучок виділяють групу курей з окремих кліток із різних зон пташника і проводять щомісячне зважування не менше 100 голів. Це дозволяє контролювати стан птиці, регулювати годівлю птиці в залежності від її стану, віку і продуктивності.

Протягом перших 7-8-ти місяців несучості масового бракування несучок проводити не треба. Бракування несучок проводять за комплексом показників екстер'єру, рівня живої маси, стану гребеня і сережок, очей, лобкових кісток і клоаки, пігментації гребеня, плесна, вушних мочок. У таблиці 52 представлено ознаки, за якими визначають стан курей-несучок.

Таблиця 52

Ознаки оцінки курей-несучок

Показник Бажані ознаки Небажані ознаки
Темперамент Рухливі, з гарним апетитом Флегматичні, лякливі, апетит поганий
Оперення Сухе, щільне, може бути забруднене, зношене Скуйовджене, пухке, ознаки линяння на 5-6-й місяць несучості
Шкіра Ніжна, еластична Груба, товста, суха
Ноги Широко розставлені, міцні, з гарною пігментацією на початку несучості і поганою через 2-3 місяці Довгі, сходяться в суглобах, погано пігментовані
Гребінь і сережки Рожевого або червоного кольору, набряклі, на дотик - теплі У зморшках, бліді, сухі, на дотик - холодні
Живіт Великий, м'який, відстань між кінцями лобкових кісток 3-^4 пальці, між лобковими кістками і заднім кінцем грудної кістки - 4 пальці Невеликий, шкіра на животі груба, відстань між кінцями лобкових кісток та між лобковими кістками і заднім кінцем кілевої кістки - 1-2 пальці
Клоачне кільце Збільшене, напіврозкрите, набрякле, вологе Звужене, сухе, у зморшках

Курей промислового стада використовують до 72-80-тиждневого віку. Збереженість поголів'я за продуктивний період має бути не нижче 95 %, зоотехнічне вибракування - не більше 25 %. Протягом періоду продуктивного використання курей підсаджувати у клітки інших замість тих, що вибули, не рекомендується.

В умовах невеликих птахівничих підприємств, при виникненні складностей з отриманням ремонтного молодняку, може бути позитивно вирішене питання щодо проведення примусового линяння промислового стада з метою подовження строку їх використання.

Збір яєць на початку несучості проводять 2-3 рази на добу, із підвищенням рівня несучості - 4-5 разів на добу. Перший збір яєць проводять перед ранковою роздачею корму. За допомогою механізованої системи яйцезбору яйця з кліток потрапляють на яйцесортувальні столи, де пташниця проводить сортування яєць за масою і розкладає їх у горбасті прокладки (картонні чи пластмасові). На великих птахофабриках встановлено спеціальні сортувальні машини, за допомогою яких яйця розділяються за масою на категорії. Яйця розбиті, з ознаками бою чи насічки, забруднені, з дефектами шкаралупи збираються окремо; їх направляють на подальшу переробку.

Яйця направляють в яйцесклад, де проводиться підготовка харчових яєць для реалізації. Приміщення мають бути сухими, чистими, з гарною вентиляцією; у них підтримують температуру в межах 8-12 °С, відносну вологість - 80-85 %. Для полегшення робіт приміщення обладнують стрічковими транспортерами.

Годівля яєчних курей

Для годівлі курей використовують повнораціонні комбікорми, збалансовані згідно діючих норм (Борки, 1998) і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 (Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці).

Молодняк і дорослу птицю годують із врахуванням норм обмінної енергії, сирого протеїну, мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молодняку яєчних курей диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощування рекомендують трикратну зміну раціонів.

Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу. За даними М. М. Лємєшової (2003) протягом перших 7-ми діб життя курчатам необхідно згодовувати комбікорм, який складається із легкозасвоюваних кормів: кукурудзи (40 %), пшениці (40 %), тостованого соєвого шроту (10 %), сухого знежиреного молока (6-8 %), рибного борошна високої якості (1,5-2,0 %) і рослинної олії (0,5 %). У цьому віці в комбікорм не слід додавати кормові дріжджі і м'ясо кісткове борошно.

Рецепти повно раціонних комбікормів ремонтного молодняку курей-несучок промислового стада в різні вікові періоди наведено в таблиці 53.

Таблиця 53

Рецепти повнораціонних комбікормів ремонтного молодняку курей-несучок промислового стада,% (за даними ІП УААН, 2001)

 

Компонент Ремонтний молодняк у віці, тижнів
1-8 9-17 18-22
Кукурудза
Пшениця
Ячмінь 5*
Просо -
Горох - -
Висівки пшеничні - -
Шрот соняшниковий 12,2 1,7 3,7
Дріжджі кормові
Сухе молоко - -
Рибне борошно 6,5 -
М'ясо-кісткове борошно -
Трав'яне борошно
Крейда, вапняк, черепашка
Сіль 0,3 0,3 0,3
Вітамінно-мінеральний премікс 1,0 1,0 1,0
Вміст у 100 г комбікорму, %      
Обмінної енергії, ккал
МДж 1,22 1,09 1,11
Сирого протеїну 20,1 14,1 16,0
Кальцію 1,1 1,2 2,0
Фосфору 0,8 0,7 0,7
Натрію 0,3 0,2 0,2
Лізину 0,98 0,58 0,72
Метіоніну + цистину 0,74 0,42 0,55
Добавки на і т комбікорму, г      
Вітамінів:      
А, млн. 10 (ретинол)
Dv млн. 10 (холекальциферол) 1,5 1,5 1,5
Е (а-токоферол) 2,0 2,0 2,0
К (вікасол, менадіон)
Bt (тіамін) 1,5 1,5 _
В2 (рибофлавін)
5, (пантотенова кислота)
В4 (холін хлорид 70 %)
В5 (нікотинова кислота)
В6 (піридоксин)
Вп мг (цианокобаламін) 0,05 0,05 0,05
Вс (фолієва кислота) 0,5 0,5 _
Н (біотин) 0,10 0,10 _
С (аскорбінова кислота) _
Лізину
Метіоніну

У період 1-8 тижнів курчат згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20 %) і обмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу.

У віці 9-17 тижнів у комбікормі знижують рівень сирого протеїну (до 14 %) і обмінної енергії (до 260 ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість.

У період перед початком яйцекладки (18-22 тижня або від 18 тижнів до досягнення 5 %-ї несучості) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16 %) і обмінної енергії (265-270 ккал), норма кальцію становить 2 %.

Для дорослих курей рекомендують двофазову годівлю, яка дозволяє зекономити білкові корми і знизити собівартість яєць. Поживність комбікормів за такої програми годівлі згідно рекомендацій ІП УААН наведено в таблиці 54.

Таблиця 54

Поживність комбікормів для курей-несучок,%

 

Показник Вік несучок, тижні
23*(24**)-47 48 тижнів і старші
Обмінна енергія, ккал
МДж 1,13 1,09
Сирий протеїн 17,0 15,0
Сира клітковина 5,5 6,0
Кальцій 3,4 3,7
Фосфор 0,6 0,7
Натрій 0,3 0,3
Лізину 0,75 0,65
Метіонін 0,32 0,28
Метіонін + цистин 0,6 0,53
Лінолева кислота 1,5 1,3

Примітка. * - для білих несучок, ** - для коричневих несучок.

У першу половину продуктивності кури продовжують рости і їм необхідна підвищена кількість поживних речовин (17% протеїну і 270 ккал обмінної енергії). Після завершення росту птиці рівень сирого протеїну повинен становити 15 %.

Раціони племінних курей і промислового стада за вмістом основних поживних речовин приблизно однакові, але суттєво розрізняються за кількістю вітамінів. У комбікорми для курей селекційного, прабатьківського і батьківського стад включають більше вітаміну А- на 25 %, В2 - на 20, К, В}'\В6~ на 100 %. До них також додають: вітаміну Е - 10 г/т, аскорбінової кислоти - 50.

Питання для самоконтролю

1. Наведіть основні принципи технології промислового виробництва яєць.

2. Наведіть основні цехи технологічного процесу виробництва яєць у господарствах з закінченим циклом виробництва.

3. Надайте визначення поняттям "технологічний графік", "технологічна карта". З якою метою їх складають на виробництві?

4. Яким вимогам мають відповідати приміщення для утримання курей?

5. Наведіть основні правила підготовки пташника для утримання курей.

6. Надайте коротку характеристику найбільш поширених типів кліткових батарей для утримання ремонтного молодняку, батьківського і промислового стада.

7. Наведіть основні принципи комплектування батьківського та промислового стада.

8. Наведіть основні особливості росту і розвитку курчат у різні вікові періоди. Поясніть, як це необхідно врахувати при вирощуванні молодняку.

9. Розкажіть, як утримують курей батьківського стада.

10. Обґрунтуйте необхідність дотримання зоогігієнічних нормативів при вирощуванні ремонтного молодняку і утриманні курей промислового стада.

11. Поясність, який вплив мають різні показники мікроклімату на продуктивність курей-несучок.

12 Якими ознаками характеризуються високопродуктивні кури-не-сучки?

13. Як організовано збір яєць при утриманні промислового стада?

14. Як годують ремонтний молодняк і дорослих курей промислового стада?

15. Чим відрізняється годівля племінних курей від промислових?


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти