ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.

Тавтологія (гр. tauto «те саме», logos «слово») – повторення одного з коренів, що передбачає своєрідний акцент автора на певному явищі, яке має позитивний стилістичний ефект [19, 183]; неусвідомлюваний, мимивільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення, спільнокореневих або різнокореневих слів з тотожним чи подібним значенням [38, 677]. Такі лексичні одиниці переважно функціонують у народній творчості, а під її впливом – і в поетичних текстах. Завдання тавтології – затримати увагу на сказаному, увиразнитийого, посилити емоційність і ритмічність мови: «Із глибин-праглибин нам оця сонцевіть – / І пекуча яса, і ясна сонцезлоть...» (А. Мойсієнко) [24, 323]; «Тоді дідо рано-раненько пробудиться, / браму відчинить, ходить і нудиться...» (О. Слоньовська) [34, 31]. Аналізовані тексти засвідчують, що повторюватися можуть різні форми того самого слова, об’єднані однаковим коренем, або може відбуватися варіювання різних частин мови, пов’язаних спільністю кореневої морфеми. Наприклад, тавтологічна форма рано-раненько передусім властива українській народній творчості, наявна вона і в текстах окресленого періоду. Таке вживання закріпилося як нормативне у лексичній одиниці, «смислова надлишковість її нейтралізована поетичною експресивністю» [28, 11]. Різні за семантико-синтаксичною структурою тавтологічні сполуки можуть виконувати ті самі стилістичні функції: по-перше, вони впливають на ритміко-інтонаційну будову вірша, на мелодійність поетичної мови; по-друге, повтор спільнокореневих слів сприяє експресивності художнього мовлення, підкресленню його високого звучання порівняно з нейтральним розмовним мовленням

Тавтологія легко виявляється при читанні тексту вголос. До непомірно часто вживаним словами зазвичай ставляться який, щоб і можна. Взагалі, для появи одного й того ж слова двічі в одному абзаці повинні бути дуже серйозні причини. Наочний приклад тавтології:

 Невірно: Поряд з цими ознаками є і ряд інших …

 Вірно: Поряд з цими ознаками є й інші …

Тавтологічний характер мають стійкі вислови, уживані в розмовній мові: поїдом їсти, сидьма сидіти, горе горювати, усяка всячина, книжний фразеологізм святая святих. У художньому і публіцистичному стилях тавтологія може використовуватися як стилістичний засіб, котрий посилює виразність та експресивність мови, надає висловлюванню афористичності. “Карналь мав би вже давно переконатися, що належить до людей, яким щастить і в найтяжчих нещастях” (Павло Загребельний); “Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини” (Василь Симоненко); “Чи людством бути люди ще спроможні?” (Ліна Костенко); “Я знову мушу йти до Чоломбитька і... бити йому чолом” (Василь Шкляр). Отож треба розрізняти тавтологію, спричинену неувагою автора до вибору слова, і тавтологію, якої не можна уникнути або яку використовують з певною стилістичною метою.

Причина появу тавтології (невмотивований повтор) - Недостатнє володіння синонімікою мови

Стилістичні можливості ампліфікації

АМПЛІФІКАЦІЯ — стилістична фігура, утворена нагромадженням близьких за змістом виразів, що підсилюють названу ознаку, увиразнюють логічну та емоційну характеристику явища. А. рунтується на стилістичних можливостях лексичних, синтаксичних синонімів, порівнянь, на змістовій функції гіпербол, градації, на використанні однотипності мовної форми для підсилення аналогії чи контрасту у висловленій думці. А. лежить в основі розгорнутих художньо-словесних образів.

Наприклад: «Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших».

Ампліфікація (лат. amplifiсatio – «поширення, збільшення») – «фігура, що полягає у нагромадженні синонімів і взагалі слів з близьким значенням, однотипних висловів і синтаксичних конструкцій, однорідних членів речення і т. п. або у висхідному повторенні слова, вислову, конструкції» [38, 22]. Ампліфікаційні ряди, в яких кожна одиниця має самостійне значення, служать для створення експресії. Мовні елементи, функціонуючи у взаємодії, емоційно посилюють висловлену думку. Наприклад: Красо моя! Вкраїночко моя!../ Тебе люблю я всесвітом і людством, / І соняхом у золотому сні, / І сивиною вченого-мислителя, / І на стерні горошком польовим (М. Вінграновський) [3, 118]. Здрібніло-пестлива оказіональна форма Вкраїночко моя несе на собі ознаку народнопісенності, ліричності. Цей оказіональний репрезентант виступає в наведеному тексті своєрідним інтенсифікатором зображеного (експліцитно й імпліцитно) глибокого почуття. Так Україну може назвати тільки той, хто плекає до неї щиру і віддану любов. Пор. ще: ,,Північний вітер, нещадний вітер зірвався, / Спокійний дощик, класичний дощик зім’яв./ Крутнувся вихор, сипнув краплини, / І раптом тихо, напрочуд тихо зів’яв (В. Мельник) [23, 11].

Використовуючи паронімічну атракцію, автор намагається зробити більш семантично глибоким і значеннєво-образним повтор близьких звукових комплексів зім’яв – зів’яв. Стилістичний ефект досягається саме завдяки мінімальному – в один приголосний розрізненню лексем

Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.

Текст — це змістова, структурно-граматична єдність речень, груп речень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у яких ширше і повніше, ніж у реченні, розгортаються і конкретизуються думки, воля, почуття.

У мовленні тексти часто утворюються не лише з речень, а скоріше з їх сукупностей. Бо інформація реченнями не тільки повідомляється, але зміст повідомлення розгортається, тобто навколо змістового стрижня з'являються додаткові повідомлення-речення. Іноді такий змістовий стрижень розподілений між двома, трьома реченнями в тексті. Характерними ознаками тексту є синтаксична єдність, зв'язність складових одиниць, певна інтонаційно-змістова спільність.

З погляду змістовності текст сприймається як закінчене, об'єднане спільною темою змістове ціле. Текст також є продуктом цілеспрямованого мовленнєвого акту.

За прагматичною направленістю (знаряддя акту спілкування між адресатом і адресантом із певною метою) текст має свою інформативну наповненість, тобто висвітлює окремий фрагмент мовної картини світу з різним ступенем об'єктивності.

Текст — це єдність речень, розташованих у певній послідовності й пов'язаних між собою за змістом, інтонацією, стилем, спрямованістю за допомогою різних мовних можливостей. У мовленні — це висловлювання, що складається із сукупності речень, тим самим утворюючи змістову й структурну цілісність

Властивості тексту

Класифікація

1. Членування тексту (складається з двох і більше речень).

2. Смислова цілісність (єдність теми, основної думки).

3. Зв'язність (зв'язок між пропозиціями).

Класифікація

1. Виразність (текст завжди виражений в усній і письмовій формі).

2. Відмежованістю (наявність початку, продовження, кінця, Відмежованістю від інших текстів).

3. Зв'язність (смислова зв'язок між пропозиціями).

4. Цілісність (об'єднаність загальною темою, думкою).

5. Впорядкованість, структурність (порядок у розгортанні основної думки, мікротеми).

6. Інформативність (головна властивість і призначення тексту - передача інформації).

Класифікація

Самостійність, цілісність, закінченість (одна пропозиція теж може вважатися текстом)

Напруга і напруженість представляють собою різні лінгвістичні категорії. Функція категорій напруги і напруженості полягає у створенні поля напруженості речення. За допомогою напруги і напруженості речення утворює енергетичне поле. Напруженим є будь-яку речення.

Напруженість - це енергетичне властивість структури речення та його елементів. Напруженість у простому реченні є постійною величиною, яка виникає із напруженості частин речення.

Напруженість є основним чинником, що впливає на усне сприйняття простого розповідного речення.

Напруга - динамічна характеристика, що виникає в динамічному процесі розгортання речення, яка піддається опису як співвідношення між попередніми і наступними компонентами. Напруга змінюється від початку до кінця пропозиції. Напруга обумовлено комплексом складових, провідними з яких є напруженість, інтонація і синтаксична багатозначність.

Напруженість речення- це стан речення, що породжується його структурою. У простому реченні напруженість постійна і спрямована з початку речееня в його кінець. При цьому напрямок напруженості в Мікрополе може не співпадати з напрямом напруженості загального поля, що викликається валентностних відносинами слів. Функція напруженості полягає в тому, що вона служить цементування речення, обмеження його рамок. За допомогою напруженості енергія речення підтримується на всьому його протязі, немає її різких змін. Статичність напруженості визначається як незмінність її в певному відрізку мовної ланцюга, в даному випадку - в простому розповідному ізольованому реченні та його структурних складових.

Виклад та способи викладу.

Виклад -розкриття змісту за допомогою мовно-словесних знаків, створення тексту. Передумовою викладу є комунікативна мета, прообраз того, що має бути викладено., мислительний зародок. Цей мислительний зародок не тількивтілюється в словесних формах, а й здійснюється в слові.

Творячи текст автор по-різному підходить до вибору мовних знаків, і такий різний підхід назив. Способом викладу.

Спосіб викладу– форма організації мовного матеріалу при розкритті змісту. Є 2 спобом викладу, за якими можна виділити авторську особистість:

1. безпосередній, при якому автор сам викладає зміст явища

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти