Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утво­рити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефектив­ності кримінального провадження.

2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотан­ням сторін чи потерпілого не пізніше п 'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п 'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмоти­вована ухвала.

4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення криміналь­ного провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового про­вадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

5. Спори про підсудність між судами не допускаються.

6. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

1. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого має місце у випадках, коли здійснення провадження у певному суді буде тягти за собою пору­шення правил підсудності або вимог щодо законного складу суду, сформульованих у статтях 31-33 КПК (див. коментар до статтях 31-33 КПК), а також з метою забез­печення оперативності та ефективності кримінального провадження.

Питання про те, чи підсудне кримінальне провадження цьому суду, має бути з'ясовано у підготовчому судовому засіданні. У випадку встановлення непідсудності кримінального провадження суд згідно із п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК має право і зобов'язаний прийняти рішення про направлення обвинувального акта, клопотання про застосу­вання примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності (див. коментар до ст. 314).

Суд зобов'язаний передати кримінальне провадження на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності яко­го належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Правила територіальної підсудності викладені у ст. 32 КПК (див. коментар до ст. 32). Їх порушення тягне за собою передачу кримінального провадження до іншого суду у випадках, коли воно встановлено до початку судового розгляду (про початок судового розгляду - див. коментар до ст. 347). Встановлення порушення цих правил найчастіше має місце у підготовчому судовому засіданні, коли суд зобов'язаний з'ясувати відсутність порушення правил підсудності; однак воно може мати місце і під час виконання під­готовчих дій до судового розгляду, передбачених статтями 342-345 КПК.

Якщо порушення правил територіальної підсудності виявилося після початку судового розгляду, суд продовжує судовий розгляд, коли це не може завдати шкоди повноті і об' єктивності з' ясування обставин справи. Коли ж не можна забезпечити повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, суд направляє кримінальне про­вадження за підсудністю.

Вимоги щодо законного складу суду викладені у ст. 31 КПК (див. коментар до ст. 31). Якщо неможливість утворити законний склад суду з'ясовується до початку судо­вого розгляду, діють правила, передбачені у ч. 9 ст. 31 КПК, тобто кримінальне про­вадження відразу надсилається до суду, який є найбільш територіально наближеним до суду, якому підсудне кримінальне провадження. Якщо неможливість утворити за­конний склад суду для судового розгляду з' ясовується після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках після того, як кримінальне провадження надійшло до суду, має місце направлення кримінального провадження до іншого суду.

У судовому розгляді питання про відвід суддів вирішується після виконання за­значених у статтях 342, 343 та ч. 1 ст. 344 КПК дій (про оголошення складу суду і роз'яснення права відводу - див. коментар до ст. 344). Питання про відвід вирішу­ється судом згідно зі статтями 75-81 КПК.

Іншими випадками, коли неможливо утворити законний склад суду, може бути хвороба судді, перебування його у відпустці, тривалому службовому відрядженні, на навчанні у Національній школі суддів та ін.

У випадках, коли обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження, суд зобов'язаний передати кримінальне провадження на розгляд іншого суду. Вказана вимога встанов­лена з метою забезпечення безсторонності судового розгляду, яка є складовою таких засад кримінального провадження, як законність (див. коментар до ст. 9), рівність перед законом і судом (див. коментар до ст. 10), доступу до правосуддя (див. коментар до ст. 21), змагальності (див. коментар до ст. 22) та ін. У випадках, коли б суд здій­снював правосуддя у кримінальному провадженні, стороною якого є особа, що працює або працювала в цьому суді, службові та особисті відносини могли б перешкодити об'єктивному розгляду справи і ухваленню законного, обґрунтованого і справедливо­го судового рішення.

Спеціальним випадком відносно до цього правила є встановлена ч. 2 ст. 32 КПК, ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» заборона здійснювати кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді (див. коментар до ст. 32). У цьому випадку КПК визначає суд, до якого має бути передане кримінальне провадження - це суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обви­нувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

Кримінальне провадження має бути передане до іншого суду у випадку, коли лік­відовано суд, який здійснював судове провадження. Це можливо на будь-якому етапі судового провадження. Порядок ліквідації судів загальної юрисдикції визначає ст. 19 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: суди утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відпо­відного вищого спеціалізованого суду. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» системи судів, потреба поліп­шити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою.

Кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. Це допускається за одночасної наявності таких умов: 1) у виняткових випадках (тобто така практика не може бути поширеною і допускається лише якщо іншим чином забезпечити виконан­ня завдань кримінального провадження неможливо; 2) до початку судового розгляду (про початок судового розгляду - див. коментар до ст. 347); 3) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження (тобто визначальною у таких випадках є вимога доцільності).

2.Вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого залежить від того, у межах юрисдикції одного чи кількох судів апеляційної інстанції це здійснюється:

- у межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції - колегією суддів відпо­відного суду апеляційної інстанції;

- у межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також при направленні прова­дження з одного суду апеляційної інстанції до іншого - колегією суддів Вищого спе­ціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого ініціюється відповідним судом (місцевим або апеляційним) у формі по­дання або сторонами чи потерпілим - у формі клопотання. Як правило, суд це питан­ня ініціює у випадках, передбачених пп. 1-4 ч. 1 ст. 34 КПК, а сторони - у випадках, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 34 КПК.

На вирішення питання надається не більше п' яти днів з дня внесення відповід­ного подання чи клопотання. Рішення щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого або відмови у цьому оформлюється вмотивованою ухвалою, можливості оскарження якої законом не передбачено.

3.Розгляд подання чи клопотання відбувається колегіально колегією суддів від­повідного суду. Чисельність колегії законом не встановлюється, але, як правило, не може бути меншою, ніж чисельність колегії для здійснення кримінального проваджен­ня в апеляційному чи касаційному порядку, тобто у складі не менше трьох суддів відповідного суду, кількість яких є непарною. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, які можуть бути присутніми на роз­гляді і заявляти з цього приводу свої міркування. Неприбуття учасників судового провадження, як і їх заперечення проти передання кримінального провадження з одно­го суду до іншого, не перешкоджає розгляду питання.

Суд, до якого має надійти кримінальне провадження, визначається з урахуванням можливості ефективного виконання завдань кримінального провадження та додер­жання його засад. Він повинен відповідати правилам щодо підсудності і можливості сформувати належний склад суду. В основі його визначення мають лежати міркуван­ня територіальної доступності, здійснення кримінального провадження за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо.

КПК чітко визначає суд, до якого має бути передане кримінальне провадження, у двох випадках:

1) якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати криміналь­не провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, неможливо утворити склад суду, передбачений ч. 9 ст. 31 КПК, кримінальне провадження здійснює най­більш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду (ч. 9 ст. 31 КПК);

2) якщо кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у кримінальному правопорушенні має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіаль­но наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

4.Учасники судового провадження повідомляються про час та місце розгляду по­дання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Неприбуття учасників не перешкоджає розгляду подання чи клопотання.

5.Спори про підсудність між судами не допускаються. Це означає, що суд, сто­совно якого прийнято рішення про передачу кримінального провадження, не вправі заперечувати проти такого рішення. Суд, з якого направляється кримінальне прова­дження, не може наполягати на його залишенні на його розгляді. Один суд не може наполягати на переданні йому кримінального провадження від іншого суду. Суд, до якого надійшло кримінальне провадження з іншого суду або від прокурора, не може відмовлятися від його прийняття до розгляду.

6.Судове провадження у суді, до якого надійшло кримінальне провадження з ін­шого суду, здійснюється за загальними правилами. В будь-якому випадку таке судове провадження розпочинається зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, що стали підставою для направлен­ня кримінального провадження з одного суду до іншого. Обставини, з'ясовані судом, від якого надійшло кримінальне провадження, і зроблені ним висновки не мають для суду, до якого воно надійшло, наперед встановленої сили і під час нового судового провадження не враховуються.

Стаття 35