ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Примітка. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян.

 

1. Суспільна небезпечність контрабанди визначається тим, що вона за­вдає шкоди економічним інтересам держави, оскільки до бюджету не надхо­дять мито і збори, а також може бути заподіяна шкода громадській безпеці, якщо предметом контрабанди є зброя, боєприпаси, наркотики та інші загаль-нонебезпсчні предмети, вилучені з вільного обігу.

2. Безпосередній об'єкт контрабанди — суспільні відносини, що забезпе­чують нормальний товарообіг через митний кордон і внесення до бюджету мита і зборів. Додатковий безпосередній об'єкт — громадська безпека при контрабанді зброї, а також здоров'я населення — при контрабанді отруйних, сильнодіючих і радіоактивних речовин.

3. Предметом контрабанди можуть бути будь-які товари, а також істо­ричні і культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя і боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України.

Предмети контрабанди поділяються на дві групи: 1) предмети (товари), незаконне переміщення яких через митний кордон України утворить склад контрабанди тільки у випадку вчинення його у великих розмірах;2) пред­мети, спеціально зазначені в ст. 201 КК, незаконне переміщення яких через митний кордон України утворить склад контрабанди незалежно від його розміру.

Товари — будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні та культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні за­соби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України (п. 39 ст. 1 Митного кодексу України, прийнятого 11 липня 2002 р. (далі — МК) (Голос України. — 2002. — 16 серпня).

До валютних цінностей згідно з п. 1 ст. 1 МК належать:

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів,монет та в інших формах,що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які пе­ребувають в обігу;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казна­чейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові зна­ки, які перебувають в обігу;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, де­позитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Не є предметом цього злочину речі, що відповідно до законодавства Ук­раїни не підлягають обов'язковому декларуванню і не обкладаються митом, предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвер­дження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення; товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне виве­зення, що підтверджується відповідними документами; предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами та ін. (ст. 250 МК).

Культурні цінності — об'єкти матеріальної і духовної культури, що ма­ють художнє, історичне, етнографічне і наукове значення і підлягають збе­реженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України (п. 11 ст. 1 МК). Предметом контрабанди можуть бути як культурні цінності України, так і культурні цінності інших держав статті 1, 3 Закону України «Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей» від 21 верес­ня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 48. - Ст. 405). Належність того або іншого предмета до культурних цінностей і його вартість встановлюються на підставі висновків експертизи. Вивезенню з території України не підляга­ють: культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; культурні цінності, включені до Музейного фонду Ук­раїни. Історичні цінності є частиною культурних цінностей.

Отруйні речовини — це речовини, які при надходженні до організму лю­дини навіть у невеликих дозах здатні викликати отруєння чи смерть (миш'як, ціаністий калій, сулема, фенол, ерготамін, зміїна отрута тощо).

Сильнодіючі речовини — це речовини, здатні викликати опіки або інші ушкодження організму (кислоти, їдкі луги тощо), а також деякі лікувальні препарати (снодійні, знеболюючі тощо), які при передозуванні можуть за­подіяти шкоду здоров'ю чи навіть викликати смерть.

Радіоактивні речовини — це речовини природного або штучного поход­ження, що мають здатність до іонізуючого розпаду, який призводить до еле­ктромагнітного чи корпускулярного випромінювання в дозах, шкідливих для життєдіяльності і структури живих організмів (радій, уран, стронцій, цезій тощо). Ці речовини можуть перебувати в будь-якому фізичному стані, в установці або виробі, будь-якому іншому вигляді («Положення про ос­новні принципи організації перевезення радіоактивних матеріалів через те­риторію України», затверджене постановою КМ від 29 листопада 1997 р. № 1332 (ОВУ. - 1997. - № 49. - С. 38-42).

Вибухові речовини — порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин і інші хімічні сполуки чи суміші, здатні до вибуху в результаті запалювання, удару, дето­нації, виготовлені фабричним шляхом чи саморобні («Інструкція про поря­док виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та викорис­тання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічни­ми за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, і за­значених патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів», за­тверджена наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622 (ОВУ. - 1998. -№ 42. - Ст. 1547; 1999. - № 19. - Ст. 856).

Зброя — предмети (пристрої), призначені для знищення живої та іншої цілі, що відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам.

Зброя може бути різних видів: вогнепальною (крім гладкоствольної мис­ливської), холодною, ядерною, хімічною, біологічною, нейтронною, лазер­ною, газовою (нервово-паралітичної дії), електрошоковою тощо.

Бойові припаси — це пристрої або предмети, які конструктивно призна­чені для пострілу зі зброї відповідного виду.

Стратегічно важливі сировинні товари — товари щодо яких Президентом і (або) Урядом України встановлені спеціальні правила вивезення, особли­во важливі з погляду завдань забезпечення економічної безпеки України. Предметом контрабанди виступають не будь-які стратегічні товари, а тільки ті з них, що є сировинними товарами, за умови їх вивезення за межі Ук­раїни. Такими товарами, крім тих, експорт яких підлягає ліцензуванню або квотуванню (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (ВВР. - 1991. - № 29. - Ст. 377); Декрет КМ України «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)» від 12 січня 1993 р. № 6-93 (ВВР. - 1993. - № 12. - Ст. 109), є також окремі види сировини, що можуть бути використані для створення зброї, військо­вої і спеціальної техніки, що підлягають державному експортному контролю відповідно до «Положення про державний експортний контроль в Україні», затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. № 117/98 СОВУ. — 1998. — № 7. — Ст. 242) та Закону України «Про державний кон­троль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 р. (ОВУ. — 2003. — №12. — Ст. 518).

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів тягне відповідальність за ст. 305 КК.

Перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту через мит­ний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного кон­тролю підроблених національної валюти України, іноземної валюти, держав­них цінних паперів чи білетів державної лотереї слід кваліфікувати за ст. 199 КК.

4. Об'єктивна сторона злочину полягає у переміщенні через митний кор­дон України поза митним контролем або з приховуванням від митного кон­тролю предметів контрабанди.

5. Під переміщенням варто розуміти ввезення товарів на митну територію України, вивезення з цієї території чи переміщення їх по митній території України транзитом.

Митну територію України становлять: територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні ос­трови, установки і споруди, що створюються у виключній морській еко­номічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України (ч. 1 ст. 5 МК).

6. Митний кордон — це межі митної території України. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складо­вою частиною митного кордону України (ст. 6 МК).

7. Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними ор­ганами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому за­коном порядку (п. 15 ст. 1 МК).

8. Переміщення товарів чи інших предметів, зазначених у ч. 1 ст. 201 КК, через митний кордон України поза митним контролем має місце в таких ви­падках: 1) переміщення предметівпоза місцем розташування митного орга­ну; 2) переміщення предметів поза часом здійснення митного оформлення; 3) переміщення предметів через митний кордон України з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання служ­бовим становищем службовими особами митного органу (ст. 351 МК).

9. Переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю здійснюється: 1) з використанням спеціально виго­товлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів; 2) шляхом надання одним товарам вигляду інших;

3) із поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроб­лених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані (ст. 352 МК).

Спеціально виготовлене сховище (тайник) — сховище, виготовлене з ме­тою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а та­кож обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та пред­мети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо (п. 37 ст. 1 МК).

Використанням інших засобів, що утруднюють виявлення предметів, виз­нається приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головних уборах, ре­чах особистого користування, на тілі або в організмі людини або тварини.

Надання одним товарам вигляду інших — це зміна їх зовнішніх ознак (форми і стану, пакування, ярликів, етикеток тощо).

Підставою для переміщення предметів через митний кордон України є передбачені нормативними актами документи, без яких неможливо одержа­ти дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Зокрема, це може бути митна декларація, коносамент, ліцензія, квота, товаро-супровідні документи, дозволи відповідних державних органів тощо. Використання інших підроблених документів може кваліфікуватися за наявності до того підстав за ст. 358 КК.

Підробленими слід вважати як цілком фальшиві документи, так і справжні, у які внесені неправдиві відомості або окремі зміни, що перекру­чують зміст інформації щодо фактів, які ними засвідчуються, а також доку­менти з підробленими відбитками печаток, штампів, підписами тощо.

Під незаконно одержаними розуміють документи, які особа одержала при відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку.

Документами, що містять помилкові (неправдиві) дані, є такі, у яких відомості щодо сутності угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо відправника або одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщаються тощо, не відповідають дійсності. Приховуванням від митного контролю з використанням документів, що містять неправдиві відомості, судовою практикою визнаються випадки, ко­ли предмети умисно ввозяться в Україну під виглядом транзиту через її те­риторію, наприклад, легкові машини іноземного виробництва, а фактично з метою їх реалізації в Україні.

Використання завідомо підроблених документів при переміщенні пред­метів через митний кордон України охоплюється ст. 201 КК і додаткової кваліфікації за ч. З ст. 358 КК не потребує.

10. Під незаконним переміщенням історичних і культурних цінностей, от­руйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї і бойових припасів, стратегічно важливих сировинних товарів через митний кордон варто також розуміти їх переміщення поза митним контролем чи з прихову­ванням від митного контролю.

11. Переміщення товарів через митний кордон України визнається злочи­ном лише за умови, що воно вчинене у великих розмірах. Згідно з приміткою до ст. 201 КК, контрабанда визнається вчиненою у великих розмірах, якщо вартість товарів у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вартість предметів контрабанди визначається в національній валюті України на підставі нормативних актів про ціну і ціно­утворення на відповідні товари, вільних ринкових цін на них, а у випадку відсутності таких цін — на підставі висновків товарознавчої експертизи. Митна вартість товарів обчислюється на момент перетинання товарами мит­ного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України (глави 46, 47, 48). Дії особи, яка мала намір на незаконне переміщення че­рез митний кордон товарів у великому розмірі, але перемістила їх невели­кими частинами, слід розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201 КК.

12. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон України. Затримка особи в межах митного кордону України в момент його перетинання з предметами контрабанди кваліфікується як замах на цей злочин.

13.Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета вчинення контрабанди для кваліфікації за ст. 201 КК значен­ня не мають. Якщо метою незаконного переміщення товарів через митний кордон було ухилення від сплати митних платежів і зборів або податків і зборів на території України, дії винного можуть кваліфікуватися за су­купністю злочинів — статті 201 і 212 КК за наявності всіх інших ознак цих злочинів.

14.Суб'єктом контрабанди може бути особа, яка досягла 16-ти років. Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службо­вого становища необхідно додатково кваліфікувати за ст. 364 КК. Дії служ­бової особи, що сприяли незаконному переміщенню предметів через митний кордон з використанням свого службового становища, слід розглядати як пособництво в контрабанді і, за наявності підстав, як відповідний службо­вий злочин.

15. Якщо дії особи, крім ознак контрабанди, передбаченої ст. 201 КК, містять ознаки ще й іншого складу злочину (наприклад, у випадках пе­реміщення через митний кордон предметів, коштів й іншого майна, завідо­мо здобутих злочинним шляхом (статті 198, 209 КК), або коли вони поєднані з незаконним перетинанням державного кордону (ст. 331 КК), або незаконними діями з отруйними і сильнодіючими речовинами (ст. 321 КК), радіоактивними матеріалами (ст. 265 КК), вибуховими речовинами, зброєю, бойовими припасами (ст. 263 КК), то вчинене необхідно кваліфікуватиза сукупністю відповідних злочинів. Контрабанда, пов'язана з вивезенням за межі України сировини, матеріалів, устаткування, технологій, що можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової і спеціальної техніки, кваліфікується не тільки за ст. 201 КК, але і за ст. 333 КК.

16. Частина друга ст. 201 КК передбачає відповідальність за контрабан­ду, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше суди­мою за контрабанду.

Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ч. 2 ст. 28 КК і коментар до неї.

Раніше судимою за злочин, передбачений ст. 201 КК, визнається особа, що раніше була засуджена за ч. 1 або ч. 2 ст. 201 КК і судимість з якої не знята або не погашена у встановленому законом порядку.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти