Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного по­
вітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами,
відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва
внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для
життя, здоров'я людей чи для довкілля,-

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той са­мий строк або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі на­
ел ідки,-

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбав­ленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Основний безпосередній об'єктзлочину - порядок охорони атмосферного повіт­ря, встановлений з метою збереження, поліпшення та відтворення його стану, раціо­нального використання для виробничих потреб, відвернення і зменшення шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також право людини на сприятливе довкілля. Його додатковим об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, інші блага.

2. Предметомзлочину є атмосферне повітря - природна суміш газів (кисень, азот, аргон, вуглекислий газ, неон тощо), яка знаходиться у відкритому просторі над територією України за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Забруднен­ня повітря у межах закритих виробничих приміщень за наявності до цього підстав по­винне кваліфікуватись за ст. 271 як порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Об'єктивна сторонаполягає у: 1) забрудненні або 2) іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря шляхом насичення його зазначеними у ч. 1 ст. 241 речовинами і матеріалами, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля.

Під спеціальними правилами слід розуміти нормативи, які встановлюються у галу­зі охорони атмосферного повітря щодо: а) екологічної безпеки атмосферного повітря; б) гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкід­ливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами; в) утво­рення забруднюючих речовин, які виводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів (граничні); г) використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення; д) вмісту за­бруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів. Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порушення правил викиду в атмосферу різних забруднюючих речовин і матеріалів може відбуватись шляхом: 1) вчинення діянь, які прямо заборонені природоохоронним законодавством (наприклад, експлуатація очисних установок без фільтрів або з їх не­своєчасною заміною, невикористання контрольної апаратури, спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюю­чими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, за винятком, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок); 2) недо­тримання підстав, порядку, обсягу, інтенсивності та інших умов викиду забруднюючих речовин і матеріалів (перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря; викиди забруднюю­чих речовин без дозволу спеціально уповноважених державних органів; залпове ски­дання чи випуск забруднюючих речовин замість регулярного тощо).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VIII

У цьому складі злочину терміни «забруднення» та «інша зміна природних власти­востей» одночасно позначають і діяння, і суспільно небезпечні наслідки.

Забруднення - це надходження в атмосферне повітря або утворення у ньому шкід­ливих (забруднюючих) речовин у концентраціях, які перевищують встановлені держа­вою екологічні нормативи.

Інша зміна природних властивостей - це негативне відхилення від оптимального стану атмосферного повітря в частині його фізичних, хімічних та біологічних властивос­тей, що негативним чином впливає на здоров'я людини і довкілля, у т. ч. на клімат і погоду. Отруєння повітря є формою екоциду (ст. 441).

Злочин є закінченим з моменту, коли внаслідок забруднення або іншої зміни при­родних властивостей атмосферного повітря створено небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Про поняття створення небезпеки для життя,здоров'я лю­дей чи довкілля див. коментар до ст. 239. Забруднення атмосферного повітря, що не супроводжувалось створенням вказаної небезпеки, тягне адміністративну відповідаль­ність (статті 78, 79 КАП).

4. Суб'єктзлочину спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю яких відбуваються забруднення чи інша негативна зміна атмо­сферного повітря і на якого покладено правовий обов'язок дотримуватись спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти й оптимального стану атмосферного повітря.

5. Суб'єктивна стороназлочину характеризується умисною або необережною фор­мами вини. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 241) може харак­теризуватися тільки необережністю.

6. Кваліфікуючими ознакамизлочину (ч. 2 ст. 241) є загибель людей або інші тяжкі наслідки (про їх поняття див. коментар до ст. 236).

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 р.

Положен/ія про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного пові­тря. Затверджене постановою КМ№ 1073 від 29 грудня 1993 р.

Положення про порядок встановлення рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних фак­торів на атмосферне повітря. Затверджене постановою KM № 1092 від 31 грудня 1993 р.

Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по­вітря стаціонарними джерелами. Затверджене постановою KM № 364 від 29 травня 1995 р.

Постанова КМ «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» № 343 від 9 березня 1999 р.

Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Затверджений постановою КМ№ 1598 від 29 листопада 2001 р.

Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного по­вітря. Затверджений постановою КМ№ 299 від ІЗ березня 2002р.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом МОПС№ 38 від 18 травня 1995 р.

Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Затверджений наказом МОПС № 75 від 18 липня 1996 р.

Інструкція про встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом МЕПР № 161 від 10 жовтня 2000 р.

Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. Затверджена наказом МНС, МАП, ME, МЕПР № 73/82/64/122 від 27 березня 2001 р.

Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосфер­ному повітрі. Затверджений наказом МЕПР № 286 від 30 липня 2001 р.

Інструкція про проведення інвентаризації викидів важких металів в атмосферне повітря. Затверджена наказом МЕПР № 298 від 9 серпня 2001 р.

Стаття 242___________________ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА___________________________ 603_