ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору

1. Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибу­
хових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створи­
ло загрозу безпеці повітряних польотів,-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості
чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони
спричинили загибель людей,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктомзлочину єбезпека використання повітряного простору України (про його поняття див. коментар до ст. 6). Його додатковим факуль­тативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи або власність.

2. Об'єктивна стороназлочину як обов'язкові ознаки включає діяння, наслідки у вигляді створення загрози безпеці повітряних польотів і причинний зв'язок між цими діянням та наслідками.

Діяння при вчиненні злочину може виражатись у дії або бездіяльності. Воно поля­гає в порушенні правил використання повітряного простору в ході пуску ракет, прове­денні всіх видів стрільби, вибухових робіт, інших дій у повітряному просторі, а саме у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (пуск ракет у зоні повітряних польотів; здійс­нення вибухових робіт поблизу злітно-посадочних смуг до або після дозволеного часу, проведення навчальних стрільб невідповідними боєприпасами, запуск повітряних куль в місцях чи на висотах, де здійснюються повітряні польоти; проведення змагань, інші дії з птахами, які можуть викликати їх зіткнення з літальними апаратами тощо); 2) не­виконанні дій, які особа може і повинна вчинити відповідно до вимог правил безпеки повітряних польотів (наприклад, неузгодження монтажних робіт, які виконуються з використанням вертольотів, з органами обслуговування повітряного руху, невключения сигнальних вогнів на телевізійних вежах чи висотних будинках).

Правила використання повітряного простору, до яких слід звертатися для з'ясу­вання суті порушення і визначення змісту злочинного діяння,- це, насамперед, норматив­но-правові акти різного рівня (ПК, інші закони, постанови KM, відомчі акти), нормативні акти підприємств, установ, організацій державної, цивільної та військової авіації. До таких правил можуть бути віднесені й одноразові накази, вказівки, розпорядження, спрямовані на убезпечення повітряних польотів (наприклад, про заборону на застосу­вання хімікатів у приаеродромній території в певний період чи на проведення змагань з парашутного спорту, дельтапланеризму в певному місці).

3. Суб'єктомзлочину є особи, на яких покладається виконання відповідних правил.

4. Суб'єктивна стороназлочину, передбаченого ч. 1 ст. 282, характеризується



ОСОБЛИВА ЧАСТИНА


Розділ XI


умисним або необережним ставленням винної особи до порушення правил використан­ня повітряного простору та утворюваної ним небезпеки.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 282), а особли­во кваліфікуючою - загибелі людей (ч. З ст. 282). Про зміст цих ознак див. коментар до ст. 276.

Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупиненняпоїзда

1. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи
шляхом роз'єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом,
якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі на-
слідки,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху та експлуатації заліз­ничного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину можуть бути будь-які поїзди, незалежно від їх призначення і кількості вагонів - пасажирські далекого сполучення, пасажирські приміські, вантажні, поштово-багажні, пожежні, ремонтні, які рухаються залізничними звичайними або вузь­кими коліями чи коліями метро. При цьому поїздом визнаються як сформовані і зчеп­лені між собою вагони з одним чи кількома локомотивами, так і окремі самохідні оди­ниці - локомотиви без вагонів, колієукладники, мотовози, дрезини, самохідні крани, екскаватори, снігозбиральні та ремонтні машини на залізничному ходу тощо. Водночас не виступають предметом злочину, передбаченого ст. 283, транспортні машини і меха­нізми, які не належать до рухомого складу залізничного транспорту (трамваї і тролей­буси, вагонетки та локомотиви технологічного колійного рухомого складу, вагони фу­нікулерів та монорейкових доріг, канатні підйомники і т. п.).

3. Об'єктивна сторона аналізованого злочину включає такі обов'язкові ознаки:
І) діяння; 2) спосіб його вчинення; 3) наслідки; 4) причинний зв'язок між діянням і на­
слідками.

Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда виконується шляхом дії і полягає у припиненні руху поїзда до повної зупинки. Його обов'язковими ознаками є: а) самовільність, яка означає, що такі дії вчинено без розпорядження працівника заліз­ниці, який вправі приймати рішення про зупинення поїзда; б) відсутність нагальної потреби, тобто обстановки, за якої негайне зупинення поїзда є єдиною можливістю уникнення заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей або великої матеріальної шкоди. При цьому особа не діє в умовах крайньої необхідності: створюючи загрозу безпеці руху чи експлуатації залізничного транспорту, вона не усуває ще більшу не­безпеку.

До способів вчинення цього злочину закон відносить зупинення поїзда: 1) стоп-краном; 2) шляхом роз'єднання повітряної гальмової магістралі; 3) іншим способом.

Зупинення поїзда стоп-краном означає застосування важелів гальмівної системи, розташованих у вагонах. Роз 'єднання повітряної гальмової магістралі передбачає падіння тиску в цій магістралі, яке веде до спрацьовування гальм і повної зупинки поїз­да. Інший спосіб може полягати у використанні можливостей гальмівної системи ру­хомого складу чи інших технічних засобів, внаслідок чого унеможливлюється рух,-


Стаття 284


ОСОБЛИВА ЧАСТИНА



вимкнення двигуна, відключення електроенергії на тягових підстанціях, подача сигна­лів про зупинення поїзда, у т. ч. шляхом використання сигналізації, семафорів тощо. Водночас, зупинення поїзда шляхом пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, блокування транспортних комунікацій, примушування до цього працівника транспорту кваліфікуються за статтями 277, 279, 280.

Наслідками основного складу цього злочину (ч. 1 ст. 283) можуть бути: 1) ство­рення загрози загибелі людей або інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276); 2) реальне заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (нею охоплюється, зокрема, запо­діяння легких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам або середньої тяжкості одній особі).

Злочин вважається закінченим з моменту самовільної без нагальної потреби зупин­ки поїзда і заподіяння шкоди здоров'ю хоча б однієї особи або створення в загрози на­стання тяжких наслідків.

4. Суб'єкт злочину загальний. Працівники залізничного транспорту за самовільну без нагальної потреби зупинку поїзда несуть відповідальність за ст. 276.

5. Суб'єктивна стороназлочину визначається психічним ставленням винного до наслідків і загалом характеризується необережною виною. При цьому дії у вигляді са­мовільного без нагальної потреби зупинення поїзда можуть характеризуватися умислом (при цьому особа керується, як правило, власним бажанням зійти з поїзда у зручному для неї місці, хуліганським або іншим мотивом).

6. Кваліфікуючими ознакамизлочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків. Про зміст цих ознак див. коментар до ст. 276.

Правила поведінки громадян на залізничному транспорті. Затверджені постановою KM № 903 від J 0 листопада 1995 р.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти