ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Символ апостольської проповіді

Думаю, що це той народ, котрий учитель поган Павло зібрав від Єрусалиму і до Ілліріку і, помазавши миром вчення і окропивши пахощами небесних таємниць, привів на мирне ложе - ложе Соломона. Отже, ось диво: Церква єврейського народу, що піднімається через пустелю до пізнання Христа. Бо «пустеля» насправді є місцем, де невідоме ім'я Христове. (Ієронім Стридонський «Переказ Пісні Пісень»)

«Час уже пізній» (6:35б)

Разом з Творцем

Хоча місце і безлюдне, але поруч Кормитель світу (Пор. Іван 6:35,51). Хоча і настав час, та до вас звертається Непідвладний часові. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

«Дайте ви їм їсти» (6:37)

Боголюдство Христа

Він був спокушуваний як людина, але переміг як Бог (Пор. Мат. 4:1-11; Map. 1:12-13; Лук. 4:1-13); нам же велить дерзати як той, що переміг світ (Пор. Іван 16:33). Відчував голод (Пор. Мат. 4:2; Лук. 4:2), але і годував тисячі (Пор. Мат. 14:20-21; 15:37-38; Map. 6:42-44; 8:6-9), бо Сам є хлібом живильним і небесним (Пор. Іван 6:33, 35, 51). Був спраглим (Пор. Іван 19:28), але й вигукував: Коли спраглий хтось, нехай прийде до Мене і п’є (Пор. Іван 7:37); і обіцяв, що віруючі будуть подібні до джерел (Іван 7:38) (Григорій Назіанзин «Про Сина (Слово 29))

Дві природи у Христі

Якщо воплочення - чиясь фантазія, то і порятунок теж фантом. Христос був двояким: людиною в тому, що видиме, Богом в тому, що невидиме. Він дійсно їв як людина - як і ми, бо мав такі ж тілесні потреби, що і ми (Пор. Євр. 4:15); але і годував п'ятьма хлібами п'ять тисяч як Бог (Мат. 14:17-21; Лук. 9:14-17; Іван 6:10-13). Він дійсно помер як людина (Мат. 27:50; Map. 15:37; Лук. 23:46; Іван 19:3), але і оживив чотириденного мерця як Бог (Іван 11:39-44). Він спав у човні як людина (Мат. 8:24; Map. 4:38; Лук. 8:23), але й ходив по воді як Бог (Мат. 14:25; Map. 6:48; Іван 6:19). (Феодорит Кирський «Ераніст»)

«П'ять хлібів і дві риби» (6:38)

Достаток Слова

У пустелі п'ять хлібів і риби дві велить Він людям в їжу дати. Тіснили Учителя, про голод забувши, вони з усіх боків. Не про їжу вони дбали: села, міста, і фортеці, і площі, і торги вони відкинули, щедрим Його словом готові харчуватися. На траві рядами по сто сіли брати. Стравам кінця не видно - віруй, це Бог! Всього дві риби і хлібів залишки, але немає голодних і все більше їжі! (Пруденцій «Прославлення»)

«І звелів їм розсадити усіх гуртками на моріжку» (6:39)

Смирення плоті

Гадаю, що Він наказав народу сідати на траву тому, що в Ісаї сказано: Усяка плоть - трава (Іс. 40:6), тобто велів поставити плоть нижче і підпорядкувати собі мудрування плоті (Пор. 1 Кор. 1:26; 2 Кор. 1:12), щоб бути спроможними скуштувати хліби, які благословив Ісус. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Сіли рядами, по сто та по п'ятдесят» (6:40)

Таїнство чисел

Оскільки існують різні розряди тих, хто має потребу в їжі від Ісуса, бо не всі харчуються однаковим чином, з цієї причини, думаю, Марко і написав: І звелів їм розсадити усіх гуртками на моріжку. І сіли рядами, по сто та по п'ятдесят. Адже належало, щоб ті, які мають намір заспокоїтися їжею Ісусовою, виявилися або в розряді сотні - числа священного і з причини своєї одиничності присвяченого Богові, або в розряді п'ятдесяти - числа, що містить прощення у відповідності з таїнством Ювілею, яке відбувається кожен п'ятдесятий рік (Пор. Лев. 25:10; Тов. 2:1; Діян. 2:1), а також відповідного святові П'ятидесятниці. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Поблагословив і розламав ті хліби» (6:41а)

Приклад для вірних

Слід звернути увагу на те, що, збираючись нагодувати безліч людей, Він віддав подяку. Звичайно ж, Він дякував, щоб навчити нас завжди дякувати за небесні дари, які приймаются, але ще і для того, щоб показати, як Він Сам радіє нашому духовному оновленню. (Беда Високоповажний «Гомілії на Євангелія»)

«І дав учням, щоб клали перед ними» (6:41б)

Зв'язок з творінням

Отож, подивися, яким чином звершується Ним творення. Коли Господь наш узяв хліб малий, то помножив його в мить ока, і те, над чим працюють і що перетворюють наполегливою працею протягом десяти місяців, Він десятьма Своїми пальцями створив в ту ж мить. Бо підклав руки Свої під хліби, немов землю, і сказав на них слово, що було як грім, і шелестом губ Своїх окропив їх, немов дощем, і тепло уст Його замінило сонце, і таким чином завершив у короткий час те, що є працею довгого часу. Отже, про малу кількість хліба було забуто, бо з малої кількості стало безліч, так що уподібнилося це благословенню першому: «народжуйте, плодіться і розмножуйтеся» (Поp. Бут. 1:28). Бо хліби, подібно до жінок, раніше безплідних і позбавлених дітей, через благословення Його розмножилися в ламанні. (Єфрем Сирін «Тлумачення на Діатессарон Татіана»)

Хліб життя

Ти нам їжа, хліб наш, вічна насолодо! (Пор. Іван 6:56)

Той навіки не пізнає голод, хто споживає

життя вічне (Пор. Іван 6:35) на Твоїй трапезі (Пор. Іван 6:51-52), а не утробу наповняє. (Пруденцій «Гімни на всякий день»)

Просвітлення апостолів

Він показав, як безмежною благодаттю Духа могло зрости в достатку все те, що здавалося незначним і маловажливим, і через апостолів та їх наступників Він передав це в користування всім народам. Ось і інші євангелісти повідомляють, що Господь переламав хліби і розділив рибу, і дав їх учням, учні ж розподілили їх серед людей (Пор. Мат. 14:19; Лук. 9:16). І хоча таємниця людського спасіння бере початок з того моменту, коли Господь Сам про це оголосив, нам вона повідомлена тими, хто слухав Його. Коли Він переламав п'ять хлібів і розділив дві риби між учнями, то просвітив їх розум, щоб вони зрозуміли все те, що було написано про Нього в законі Мойсея, у пророків і в псалмах (Пор. Лук. 24:44-45). (Беда Високоповажний «Гомілії на Євангелія»)

«Дванадцять повних кошів» (6:43)

Бенкет у Творця

Закінчено трапезу. Підноси повні чисельними залишками і наповнені ними дванадцять кошиків. Гість, що засидівся, черевом страждає, стогне з ним поруч його співтрапезник. Хто скромні страви в бенкет перетворює? Хіба це не Той, Хто тіло і їжу, та інше з нічого створив, як весь світ? Ні, не як скульптор, який рідку масу жити навчає в застигаючій бронзі, Бог Всемогутній без насіння світ будував, ніщо в буття перетворюючи. Було наказано світу з'явитися, бути і рости. Із дещиці помалу росло все, що є. Я, коли бачу: руками Христос їжу людську примножує, - не сумніваюсь, що форми прості, з нічого народжені, поступово зросли у форми великі, ставши тим, що ми бачимо тепер. Щоб після трапези бенкету залишки не згинули - вовку, лисиці і миші здобиччю не стали (тут сторожа немає), - дванадцять мужів коші наповнюють рясно дарами Христа. (Пруденцій «Прославлення»)

«Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік» (6:44)

Значення чисел

Число «тисяча», далі від якого наш рахунок не йде, звичайно означає повноту розглянутих речей. З числом «п'ять» пов'язують добре відомі почуття нашого тіла, а саме: зір, слух, смак, дотик і нюх. Хто в цих почуттях чинить твердо, прагнучи зміцнити себе життям тверезим, праведним і благочестивим, так щоб заслужити оновлення насолодою небесної премудрості, - такі люди, звичайно ж, символізуються числом «п'ять тисяч». Їх Господь наситив містичною їдою. (Беда Високоповажний «Гомілії на Євангелія»)

Ходіння по воді (6:45-52)

Огляд: Спаситель йде по воді і наказує морю і вітру, щоб учні пізнали свою неміч і Його силу (Оріген, Пруденцій, Августин Гіппонський). Хрест Христа вказує шлях до Бога (Августин Гіппонський).

«І відразу спонукав Своїх учнів сідати в човен» (6:45)

Човен спокус і допомоги

Спаситель змусив учнів увійти до човна спокус і вирушити поперед Нього на той бік моря, щоб вони навчилися долати обставини через перемогу над ними. Вони ж, коли опинилися посеред моря і хвиль спокус і зустрічний вітер почав заважати їм переправитися, не змогли без Ісуса узяти гору у боротьбі з хвилями і вітром і досягти іншого берега. З цієї причини Бог-Слово зглянувся над тими, хто зробив все можливе для переправи, і прийшов до них, ідучи по морю, яке стало вільним від хвиль і від вітру, що не могли Йому опиратися, навіть якщо б захотіли. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Вітер бо їм був противний» (6:48 а)

Урок для учнів

Що ж це за човен, в який Ісус змусив увійти учнів? Може це змагання зі спокусами і перешкодами, в яке вступає людина, будучи примушеною Словом і не по своїй волі. Бо Спаситель побажав подати учням урок в цьому човні, який терзали хвилі і зустрічний вітер. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

Симон і море

Симон, Петром названий (Пор. Мат. 10:2; Діян. 10:5),

перший учень Бога,

при завершенні дня

в світлі призахідного сонця

вигнутий якір піднявши

і вітрило віддавши вітрам,

море хотів переплисти.

Ніч вітер приносить противний.

Море, охоплене бурею,

човен жбурляє. І вітер

крик моряка відносить

серед виття, свисту і тріску.

Надія його згасає:

боїться, не випливе човен.

Блідне від страху обличчя,

коли він бачить Христа,

що йде по хвилях,

як по твердій дорозі

на сухому березі (Пор. Мат. 14:24-32; Іван 6:16-21). (Пруденцій «Проти Сіммаха»)

«І хотів обминути їх» (6:48б)

У чому сенс цих слів?

Марко сказав про Господа, коли Той йшов по хвилях: І хотів обминути їх. Як могли би вони зробити такий висновок, коли б Він дійсно не йшов, ніби бажаючи пройти повз них, які як чужинці, що не знають Господа, приймають Його за примару? Хто ж настільки не тямущий, щоб не шукати тут духовного змісту? На допомогу до них, котрі зазнали лиха і кричать, прийшов Він, сказав: Будьте ж мужні: це Я, не бійтеся! (Мат. 14:27; Пор. Іван 6:20) Навіщо б іще Він хотів пройти повз них, охоплених страхом, яких тепер так підбадьорює, як не з бажання викликати цей крик про допомогу, на який Він відповів? (Августин Гіппонський «Про згоду євангелістів»)

«Це Я, не бійтеся» (6:50)

Прохання про допомогу

Мене, що в безпечному мовчанні пішов у путь, язик говіркий до сумнівів веде і на небезпеки - не те, що Петра-учня, вірного в вірі й праведного. Великою кількістю гріхів знищений, я катастрофу терплю в бурхливому морі ... Хизується, гарчить і гуркоче, вітрами красномовства роздувається той, кого так легко втопити, хто корабель невміло веде! Простягни мені, Христе Всемогутній, руку божественної допомоги! (Пор. Мат. 14:31) (Пруденцій «Проти Сіммаха»)

«І ввійшов до них у човен» (6:51а)

Твій шлях через море

То чому був Він розп'ятий? Тому що дерево Його приниження необхідне тобі! Ти сповнений гординею і давно вже вигнаний зі своєї батьківщини. Перебігом віку цього розмило дорогу, і щоб повернутися на батьківщину, тобі не обійтися без дерева. Невдячна людино, ти смієшся над Тим, Хто прийшов, щоб ти повернувся! Він Сам став дорогою, і дорогою через море! Він Сам йшов по морю (Пор. Мат. 14:22-33; Іван 6:16-21), щоб вказати, що і посеред моря є шлях! Ти ж, не здатний сам по собі йти по морю, пливи на кораблі, пливи на дереві: вір в розп'яття і зможеш пройти! (Августин Гіппонський «Трактат на Євангеліє від Івана»)

«Вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі та зачудувались» (6:51б)

Божественний Подорожній

О, всемогутня Господа сила,

сила, яка створила все,

сила, що змирила бурхливе море,

коли по ньому йшов Христос,

ступаючи ногами сухими

по плесі води і навіть

підошов не змочивши ...

в безкрайньому вирі Подорожній. (Пруденцій «Про вінець»)

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти