ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні напрямки проведення моніторингу соціально-трудової сфери.

Специфіка моніторингу С-Т сфери полягає у використанні спеціальних соціологічних і соціально-психологічних методів, що взаємно доповнюють один одного і несуть велику кількість нової інформації. Соціальний моніторинг включає п'ять взаємозалежних етапів:

• підготовка дослідження;

• збір первинної інформації, неузагальнених зведень, що підлягають подальшій обробці;

• підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка;

• аналіз обробленої інформації;

• написання за результатами дослідження звіту з висновками і рекомен-даціями.

Ось лише деякі проблеми, що вимагають дослідження в Умовах ринкової системи господарювання:

проблеми, пов'язані з умовою і змістом праці;

• матеріальне становище працівників і їхній соціальний захист;

• перспективи розвитку трудової організації в умовах різноманітності форм власності, проблеми її виживання;

• трудове поводження, фактори й умови, що на нього впливають;

• проблеми, пов'язані з задоволеністю працею, її мотивацією;

• ставлення до праці і трудова адаптація;

• трудовий конфлікт, причини, шляхи вирішення і т д.

Основна мета проведених досліджень — підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку працівників, задоволенні їхніх потреб, формуванні позитивних внутріколективних відносин.

Задачі, які розв'язуються в ході моніторингу С-Т сфери, складні і різноманітні, як складна соціальна структура підприємства, соціальні процеси, що протікають у ній. Однак можна виділити ряд найбільш загальних задач.

1. Удосконалювання системи управління організацією, підвищення обґрунтованості прийняття управлінських рішень — вивчення соціальних процесів, що впливають на ефективність управління (розмежування управлінських функцій, раціональність ієрархічної системи, стиль і методи керівництва, ступінь участі рядових виконавців у прийнятті рішень, визначення меж компетенції і відповідальності і т. ін.).

2. Підвищення рівня стабільності трудового колективу, внутріколективної згуртованості, формування єдиної трудової моралі фірми на основі вивчення факторів і масштабів співробітництва і конфліктів, формальних і неформальних взаємозв'язків, проблем лідерства, з'ясування причин надлишкової плинності кадрів.

3. Розвиток системи адаптації нових працівників на підприємстві, а також працівників до інновацій на основі дослідження механізму формування «кадрового ядра», факторів, що визначають терміни й успішність адаптації, оцінки соціальних результатів технічних і організаційних нововведень, удосконалювання системи підбору і розміщення кадрів.

4. Підвищення трудової активності працівників на основі аналізу процесів формування трудової мотивації, факторів, що її визначають, оцінки Дієвості існуючих і рекомендацій з розробки нових систем стимулювання.

5. Вивчення змісту, умов праці і розробка заходів для їхнього удоско-налювання, гуманізації трудової діяльності. Виявлення факторів, щ0 сприяють підвищенню задоволеності працею, розробка рекомендацій І5 планування трудової кар'єри.

6. Підвищення якості трудового життя, у тому числі за рахунок кращого задоволення потреб працівників, розвитку соціально-побутової сфери в організації. Розробка соціальних програм, програм соціальної підтримки працівників, планів соціального розвитку організації. висуваються вихідні гіпотези, уточнюються використовувані поняття, складається організаційно-технічний план робіт.

1) У ході постановки проблеми, насамперед, необхідно виявити проблемну ситуацію.

2) Потім формулюється проблема — обґрунтування необхідності розв'язати проблемну ситуацію за допомогою соціологічного дослідження, виробити в ході його конкретне управлінське рішення.

3) Відповідно до проблеми визначається ціль чергування — модель очікуваного вирішення проблеми. Ціллю може бути: одержання нового теоретичного знання; розробка нової методики досліджень; прогноз розвитку об’єкта дослідження; програма дій з удосконалювання досліджуваного об’єкта; практичні рекомендації з окремих управлінських рішень.

4) Для досягнення поставленої цілі в ході дослідження повинен бути вирішений ряд задач (засоби досягнення цілі). їх необхідно чітко сфор-мулювати. Наприклад: «вивчити причини плинності кадрів, у тому числі за статево віковими групами, за стажем, за професійно-кваліфікаційними групами працівників.

5) Не менш важливим є визначення об'єкта і предмета дослідження.

6) Дуже відповідальний момент — висування гіпотез — наукових припу-щень, що задають напрямок усьому дослідженню.


Організація та нормування праці.

Нормування праці – науковий метод вивч процесу праці і встановлення на цих засадах науково обгрунтованої міри праці як необхідної і достатньої кількості і якості праці, що потребує виконання певної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Головною метою норм, встановлення міри праці в ринкових умовах на кожному підприємстві є макс. зменшення витрат виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, вивільнення його від непродуктивних втрат. Практичні завдання технічного нормування праці полягають у забезпеченні економії робочого часу та всемірного підвищення ефективності його використання на конкретних робочих місцях у виробничих умовах діючого підприємства.

Предметом нормування праці є тривалість у часі трудового процесу, його складу і послідовності складових частин. Об’єктом нормування є доцільна діяльність людини фізичної чи розумової праці.

Відповідно до мети, завдань та принципів складається зміст процесу нормування праці на підприємстві. Це: 1)вивч. та аналіз змісту і характеру праці відповідної категорії персоналу в цілому та окремих професійно кваліфікаційних груп; 2) вивч передового наук.-техніч. виробничого вітчизняного та закордонного досвіду, аналіз можливостей впровадження його в умовах підприємства;3)встановлення конкретної мети розробки певної норми, визначення вимог до неї, вибір методу нормування, вирішення питання необхідності проведення науково-дослідних робіт,4)проектування виконання роботи, ефективного складу її процесів, послідовності виконання у часі,5) апробація норм, оцінка їх економічної ефективності, аналіз тенденцій змін організац-техн умов, уточнення норм;6)впровадж норм на конкретні робочі місця у виробничому процесі. Таким чином, значення нормування праці полягає в тому, що воно являє собою одну з найважливіших складових частин використання суспільної праці на рівні конкретних підприємств. Функції: 1)сприяти визначенню необхідної чисельності працівників підприємства; 2) служити основою не тільки поточного, але й перспективного планування; 3) виступати засобом обліку індивідуальної та колективної праці, оцінки стимулювання діяльності працівників і колективів.; 4)служити основою раціональної організації виробництва та праці.; 5)забезпечувати нормальну інтенсивність праці відповідно до прийнятих критеріїв; 6)гарантувати дотримання інтересів працівника у частині змістовності робіт, що доручаються йому згідно з нормою; 7) сприяти забезпеченню перспектив проф-кваліфікац. росту працівника; 8)виконувати виховні функції.

Організація праці як наук дисципліна виникла на межі 19-20 ст у своєму розвитку спирається на систему ек., соц, і природних наук. Організація праці, як система взаємодії працівників один з одним, із засобами виробництва в процесі трудової діяльності, є важливим постійно діючим чинником досягнення високих кінцевих результатів особливого значення цей чинник набуває в умовах ринкових відносин, у які входить країна. Це пояснюється тим, що у зв’язку із зростанням конкуренції, в міру технічного удосконалення виробництва, збільшується ціна робочого часу, а його економія досягається за рахунок більш високої організації праці.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти