ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Стилістична важливість синонімів

Загрузка...

Раціональне з усіх поглядів користування синоніма­ми можливе тільки за умови найповнішого розуміння їх сутності — семантико-структурної і фонетичної.

Синоніми (грец. вупопутоз — однойменний) — слова (зрідка сполучення слів), які тотожні або близькі за своєю семантикою, але відрізняються матеріально, тобто звуковим складом.

Це різнозвучні мовні одиниці. Наприклад, слова смі­ливий, хоробрий, відважний, безстрашний, доблесний, героїчний фонетично різні, але об’єднані спільною се­мантикою — небоязкий, готовий здійснити навіть под­виг. Водночас кожен із цих прикметників має свій особ­ливий відтінок у лексичному значенні: людину, яка не побоялася темного вечора піти на річку через кладови­ще, можна назвати сміливою, відважною, безстрашною, але не героїчною, тобто цими словами виражено лише ті ознаки, які винятково великої сили набувають тільки в слові героїчний: Ярині йшов п’ятнадцятий рік, саме в такому віці героїчні вчинки п’янять уяву, як добре ви­но (П. Панч); пор.: Славетне життя в нього. Тому він і Герой України.

Кілька синонімів, об’єднаних за своїм лексичним значенням в окрему групу, називають синоніміч­ним рядом, або синонімічним гніздом. Щоб правильно віднести лексичну одиницю до того чи іншо­го синонімічного ряду, потрібно знайти стрижневе сло­во, яке стилістично найбільш нейтральне, найменш емоційно забарвлене, найуживаніше і в словниках си­нонімів подається першим: сильний — всесильний, ду­жий, міцний, потужній, могутній, могучий, здоровий, двожильний, стожильний, повносилий та ін. Усі синоні­ми цього ряду об’єднані спільним основним значенням (той, кого характеризує велика фізична й моральна си­ла). Водночас кожен з наведених синонімів індивідуаль­но неповторний своїм семантико-стилістичним відтін­ком, через що неоднаково виявляє себе в різних стилях мови: сильний — який має велику фізичну силу (про людину, тварину); всесильний — має необмежену вла­ду, силу, вплив; міцний — який важко піддається руй­нуванню, псуванню (його важко зламати, розбити то­що); потужний — який має велику фізичну силу; мо­гутній — має велику владу, вплив; могучий — те саме, що й могутній, але з більшим відтінком урочистості; здоровий — міцної будови; двожильний — витрива­лий; стожильний — дуже витривалий (про сильну, витривалу людину); повносилий — повний сили, енер­гії та ін.

Один із синонімів відрізняється від іншого частотніс­тю вживання й неоднаковою емоційністю. Наприклад, слово очі загальновживане, не має якихось особливих стилістичних відтінків, а синоніми до нього значеннєво й стилістично індивідуалізовані: вирла (випуклі, витрі­щені очі) — згрубіле; балухи, баньки, сліпаки, сліпи, сліпні — вульгаризми; більма — зневажливе; зір, зірни­ці — те саме, що очі, але ці лексеми вживаються зрідка, певною мірою переносно, до того ж зірниці — слово з від­тінком урочистості.

З виразною емоційністю сприймаються синоніми- с таро с ло в’ я ні з ми — лексичні, фразеологічні або тільки фонетичні запозичення із старослов’янської мо­ви. їх використовують переважно із стилістичною ме­тою — щоб надати розповіді урочистості або наповнити її іронією тощо. Немало старослов’янізмів у Шевченко- вій поезії: всує, да свершиться, на прю, овчі шкури та ін.; Сьогодні в СофіїКарлівни гостіюють мадам Шило… та преподобна Лукерія (О. Гончар).

Синонімічні ряди найчастіше формуються словами якоїсь однієї частини мови. За такою ознакою, як повна або часткова лексико-семантична спільність між сино­німами одного ряду, прийнято виокремлювати такі гру­пи синонімів: безвідносні (абсолютні), відносні, синтак­сичні, контекстуальні, фразеологічні.

Безвідносні (абсолютні) синоніми. Лек­сично вони однозначні, але різняться стилістично: одні вживаються частіше, інші — рідше, ці синоніми та­кож характерні для різних стилів мови; неоднаковим може бути й емоційне забарвлення безвідносних сино­німів: інфінітив — неозначена форма дієслова; асимі­ляція звуків (переважно у вузівському викладанні) — уподібнення звуків (у шкільному використанні); шлях — путь — дорога; експорт — вивіз; майбутній — прийдеш­ній; інтенсифікувати — посилювати та ін. Наприклад, іменник біографія характерний для офіційно-ділового стилю, а життєпис частіше використовується в публі­цистиці; літератори, художники надають перевагу сло­ву пейзаж, географи — ландшафт, а в художніх творах і розмовно-побутовому мовленні переважно вживається іменник краєвид.

Відносні синоніми. Вони різняться певним смисловим відтінком. У мові їх найбільше: мир, спокій, тиша, згода, злагода; дружній, дружелюбний, теплий, задушевний, сердечний, але дружний (який відбуваєть­ся одночасно, спільно, погоджено, злагоджено, вини­кає, з’являється, здійснюється бурхливо, швидко) не є синонімом до цього ряду прикметників.

Синтаксичні синоніми. До них належать се­мантично близькі синтаксичні конструкції — словоспо­лучення й речення: зошит учня — учнівський зошит, високоросла людина — людина високого зросту; Я не працюю. — Мені не працюється.

Контекстуальні синоніми. За ними в літера­турній мові закріпились різні лексичні значення, але в певних текстах ці лексеми набувають іншої семантики — тропеїчної, переносної. Напр.: Пани, ох! Наїхали, бу­дуть землю ділити… — Яку землю? Що ти мелеш? (М. Коцюбинський); Як почне щось наукове плести, то комедія чиста (І. Франко); І що я йому говорила, товкла? (І. Франко), хоча пряме лексичне значення діє­слів молоти, плести, товкти не має нічого спільного з дієсловом говорити, і, отже, ці дієслова поза контек­стом не можуть вважатись синонімами. Так само не сприймаються як синоніми слова провалитися і не скласти, але в середовищі студентів і учнів вони мо­жуть уживатись як контекстуальні синоніми: провали­тися на екзамені —- не скласти екзамену.

Особливо часто синоніми вживаються в художніх творах. Письменники знаходять у мовній синонімії об­разні й свіжі засоби висловлювання.

Фразеологічні синоніми. Вони бувають що­найменше двослівні: плескати язиком, теревені пра­вити, розводити тер&В£КҐ?’іїлести нісенітницю. Такі сполучення слів разом із лексичними синонімами ут­ворюють той самий синонімічний ряд: говорити, мови­ти, балакати та ін., молоти язиком тощо. Фразеоло­гічні синоніми співвідносні зі словами певних частин мови, а саме: з іменниками (сон рябої кобили — нісе­нітниця); прикметниками (як дві краплі води — схо­жий), займенниками (від А до Я — все); дієсловами (тримати язик за зубами — мовчати); прислівника­ми (серед білого дня — вдень).

Синонімія — величезне багатство мови, одне з найпотужніших джерел мовної і мовленнєвої образ­ності. Стилістичне використання синонімів дає змогу висловлюватись одночасно і точно, і по-художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному потріб­ного емоційного навантаження, є показником широких художньо-творчих, отже, і стилістичних можливостей мови.

Стилістичне використання синонімів

Синоніми в мові вживаються:

а) для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

б) для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна поперемінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно,
слід, варто; випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тошо.

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлю­вання.

· Виділяють такі групи синонімів:

· 1. Стилістичні (безвідносні , абсолютні; лексично однозначні, але ж

· різняться стилістично) – лінгвістика – мовознавство, інфінітив –

· неозначена форма дієслова, асиміляція – уподібнення; шлях – путь –

· дорога; майбутній – прийдешній.

· 2. Відносні (різняться певним смисловим відтінком) – мир, спокій,

· тиша, згода, злагода; дружній, дружелюбний, теплий, задушевний,

· сердечний.

· 3. Синтаксичні (семантично близькі синтаксичні конструкції) –

· зошит учня – учнівський зошит; високоросла людина – людина високого зросту; Я

· не працюю. – Мені не працюється.

· 4. Контекстуальні (мають різне лексичне значення у мові, але у

· певному контексті, в перенесеному значенні, вступають у синонімічні

· зв’язки)

 

19. Синоніми — слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Синонімія — повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми. Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичним забарвленням чи обома цими ознаками. Напр.: хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця. Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій, називається синонімічним рядом. У складі синонімічного ряду виділяється якесь одне слово, семантичне наймісткіше і таке, що не має додаткових стилістичних характеристик. Воно зветься основним (стрижневим, опорним) словом синонімічного ряду. Це семантична домінанта — один із членів ряду, що обирається як представник головного значення, підпорядковує додаткові значення. Напр.: високий, довготелесий, чугуївська верста. Значеннєві стосунки між складниками синонімічного ряду досить різноманітні. Такий ряд об'єднує: а) слова з ширшим і вужчим обсягом поняття (письменник-прозаїк, поет, філолог-мовознавець, літературознавець); б) слова різних історичних епох (супліка—скарга, наймичка—хатня робітниця); в) питомі слова, що виступають синонімами до слів іншомовного походження (рецензія — відгук, дискусія — обговорення, сільськогосподарський—аграрний, відсоток — процент, тло — фон); г) слова літературної мови й діалектизми (півень — когут, гарний — файний, штани — ногавиці); ґ) стилістично нейтральні і стилістично марковані слова (солдат — воїн, батьківщина — вітчизна, приїхати— прибути, очі — баньки, обличчя — пика, синець — фінгал). Наведені приклади є зразками лексичних синонімів, тобто подібності чи тотожності слів за значенням. Але коли йдеться про синоніміку в широкому розумінні, треба розглянути й інші типи синонімів, крім лексичних. Морфологічні синоніми — це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє— гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Перші компоненти цих синонімічних пар нейтральні з погляду літературної нормативності, другі теж літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні. Форми прикметників на зразок синьому — синім, білому — білім, великому — великім. Синтаксичні синоніми — різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення (нейтральний варіант з відтінком книжності), щоб створити (нейтральний варіант), з метою створення (книжно-офіційний варіант); замість того, щоб написати (зробити, вивчити) — замість написати (зробити, вивчити). Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових і безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже лю6лю це місто. — Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це Місто. Фразеологічні синоніми — варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось» — тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть; наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк, у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною. Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. Слова, що вступають у синонімічні стосунки лише в певному контексті, називаються контекстуальними синонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. До наведеного ряду слів з опорним давній поза контекстом не можна віднести лексему сивий, але вжите в такому лексичному оточенні: «Кожен кілометр шляху — історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут Великих Моголів» (В. Минко) воно стає їхнім контекстуальним синонімом. Лексична синонімія тісно пов'язана з багатозначністю. Однозначні слова синонімізуються в повному обсязі (райдуга — веселка, блакитний — голубий, парус — вітрило), багатозначні вступають у синонімічні зв'язки в одному, в кількох, але не в усіх значеннях (тихий (спів, голос) — неголосний, приглушений; тихий (натовп, місто, вулиця) — негомінкий, негаласливий; тихий (гомін, хода) — беззвучний, безгучний; тихий (юнак, пасажир) — мовчазний, сумирний; тихий (сон, життя) — безтурботний, спокійний; тихий (плин, течія, їзда) — повільний, неквапний, неквапливий), тобто багатозначне слово може перебувати в складі кількох синонімічних рядів. Отже, синоніми, взаємозамінні в одному значенні, втрачають цю властивість при співвіднесенні з іншими значеннями. Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. Летния одежда - большой выбор! bonprix.ua от 78 грн. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами Іншомовного походження (атеїст — безбожник, унікальний — рідкісний, екземпляр — примірник, біном — двочлен, дисперсія — розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний), пильний (старанний), пильний (наполегливий). Уміле й доречне використання синоніміки — один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) — описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: чарівниця українського кону (Марія Заньковецька), хитрюща згубниця курей (лисиця) та евфемізм — слово або вислів, що пом'якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не зовсім відповідають істині (замість ви брешете); заснути навіки замість померти; міні-зачіска (жарт.) замість лисина. Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови, е невичерпним джерелом стилістики.

Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. В одних – широкий простір для синоніміки, в інших – цей простір набагато вужчий. Офіційно – діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення.
В художньому стилі синоніми використовуються для врізноманітнення викладу, для уникнення монотонності, набридливих повторів. Їх функція тут, в першу чергу, естетично-зображальна. Таким чином, у художній мові найпоширеніші емоційно-експресивні синоніми. Їх вплив на суттєве сприйняття посилюється за рахунок авторських семантичних неологізмів, тропеїчних вживань, звукопису та інших літературних прийомів.
Стилістиці властиве поширене розуміння синонімії. Тут мається на увазі синоніміка не тільки лексична, а й синтаксична, морфологічна, словотвірна, фразеологічна. І якщо в синоніміці найяскравіше виявляється багатство мови, то глибоке знання синонімічних можливостей і вправність у користуванні ними є одним із найважливіших показників майстерності.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти