ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Загальна характеристика водопроводу гарячої води

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсової роботи з дисципліни

«ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ»

для студентів спеціальності 6.092108

«Теплогазопостачання і вентиляція»

денної форми навчання

 

 

м. Кривий Ріг

Укладачі: Деньгуб В.І., к.т.н., доц., Герасимчук О.В. , ст. викл.,

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., проф., д.т.н.

Рецензент: Бересневич П.В., проф., д.т.н.

 

 

У методичних вказівках викладено основні положення розрахунку гарячого водопостачання житлового будинку різноманітної поверховості. Наведено методики розрахунків: витрати гарячої води і тепла в години максимального навантаження; поверхневих секційних водоводяних теплообмінників; гідравлічного режиму мережі гарячого водопостачання при водорозборі та при циркуляції теплоносія.

 

 

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

 

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № 2 від 21.11.2007

Протокол № 3 від 20.11.2007.

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………… 4

 

 

1. РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПУСКУ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ…………………………… 5

 

1.1 Кліматологічна характеристика об’єкта проектування……………………… 5

 

1.2 Температурний графік якісного регулювання відпуску тепла……………… 6

 

 

2. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ………………7

 

2.1 Розрахункове теплове навантаження гарячого водопостачання……………. 7

 

2.2 Розрахунок секційних водонагрівачів………………………………………..10

 

3. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО

ВОДОПОСТАЧАННЯ…………………………………………………………….14

 

3.1 Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів при

водорозборі…………………………………………………………………….14

 

3.2 Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів…………………..16

 

3.3 Підбір насосів………………………………………………………………….19

 

4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………………..21

 

 

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………21

 

Додаток 1 Таблиця Д1…………………………………………………………….22

 

Додаток 2 Таблиця Д2…………………………………………………………….23

 

Додаток 3 Таблиця Д3…………………………………………………………….24

 

Додаток 4 Таблиця Д4…………………………………………………………….25

 

 

Вступ

Відомі підручники з теплопостачання [1,2] не містять опису і розрахунку сучасних схем гарячого водопостачання. У популярному довіднику з теплопостачання і вентиляції [4] питання гарячого водопостачання висвітлені недостатньо повно. Це обумовило необхідність випуску методичних вказівок.

Оскільки питання централізованого водопостачання органічно і безперервно пов’язані із загальними питаннями теплопостачання, у цих методичних вказівках наведені повні відомості з теплопостачання, що дозволить поглибити теоретичні знання для самостійного вивчення окремих розділів лекційного курсу.

 

 

Загальна характеристика водопроводу гарячої води

У будівлях висотою понад 4-и поверхи водорозбірні стояки в кількості від 3-х до 7-и об’єднуються в секційні вузли з прокладанням кільцюючих перемичок: по теплому горищі; по холодному горищі, під шаром теплоізоляції; під стелею верхнього поверху при надходженні води в водорозбірні стояки знизу; чи по підвалу, при надходженні води у водорозбірні стояки зверху. Кожний секційний вузол одним циркуляційним трубопроводом приєднується до збірного циркуляційного трубопроводу системи гарячого водопостачання (ГВ).

Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів категорично забороняється.

Сушки для рушників встановлюються на водорозбірних стояках. В будівлях висотою до 4-х поверхів дозволяється установка сушок для рушників на циркуляційних стояках.

Тиск в системі ГВ на водорозбірних приладах не повинен перевищувати 0,6 МПа (6 атм.).

Діаметри водорозбірних стояків рекомендується приймати постійними по висоті будівлі і рівними для 9-16-ти поверхових будівель 25 мм. При наявності додаткових стояків у кухнях їх діаметр приймається рівним 20 мм.

Діаметри підводок до водорозбірних приладів приймаються згідно з [3], або за паспортними даними приладів. В даній курсовій роботі дозволяється застосування труб діаметром 15 мм.

Діаметри дільниць кільцюючих перемичок рекомендується приймати в залежності від числа водорозбірних стояків у секційному вузлі:

- для одного водорозбірного стояка – 25 мм;

- для двох водорозбірних стояків – 32 мм;

- для трьох і більше водорозбірних стояків – 40 мм.

Діаметр циркуляційного стояка приймається таким, щоб при циркуляційній витраті гарячої води втрати тиску в секційних вузлах для закритих систем становили 3-6 м водяного стовпа.

Діаметри головних подаючих стояків при верхній розводці рекомендується приймати:

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир до 70, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир від 70 до 110, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 12-15 поверхових будівель, що обслуговується одним секційним вузлом,

d = 80 мм.

 

Вихідні дані до курсової роботи

Викладачем видається завдання до курсової роботи. Індивідуально кожному студенту вказуються наступні початкові умови: 1) план секції; 2) кількість секцій; 3) кількість поверхів; 4) витрата гарячої води; 6) висота поверху; 7) висота підпілля і технічного поверху; 11) температура теплоносія.

За порядковим номером прізвища студента в журналі визначається: 5) гарантійний напір – H = 30+N, м; відмітка підлоги першого поверху – zп = 41+N, м; 9) відмітка землі – zз=40+ N, м; 12) місто забудови (див. додаток Д1).

 

 

РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПУСКУ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Розрахункове теплове навантаження гарячого

Водопостачання

Масова витрата гарячої води (за добовою нормою згідно [3]) розраховується за формулою:

 

, (2.1)

 

де: Qсутнорма витрати гарячої води на одного споживача (див. табл. 2, стовпчик 2); т – кількість мешканців в будинку.

Розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання Qh,ч визначається на основі залежності,

 

. (2.2)

 

Коефіцієнти КТП та Кh розраховуються за наступною методикою:

 

А) Коефіцієнт КТП теплових втрат приймає значення відповідно з таблицею 2.1.

Таблиця 2.1

Значення коефіцієнта КТП згідно з [3]

Вид теплового пункту Значення КТП
при наявності висушувачів рушників при відсутності висушувачів рушників
ЦТП 0,25 0,15
ІТП 0,2 0,1

 

Б) При наявності баків-акумуляторів коефіцієнт Кh , що враховує годинну нерівномірність споживання гарячої води, приймається рівним Кh=1.

 

В) При підготовці гарячої води в секційних швидкісних водопідігрівачах (в закритих теплових мережах) коефіцієнт Кh розраховується наступним чином.

Для групи N однотипових водорозбірних приладів, що обслуговують m мешканців, визначається групова ймовірність їх дії за формулою:

 

, (2.3)

 

де: Qч – норма витрати гарячої води в годину найбільшого споживання води , л/(чол.·годину), приймається за стовпчиком 3 табл. Д2 «Додатку» згідно з [3], q0 – секундна витрата гарячої води одним водорозбірним приладом, що приймається за стовпчиком 4 табл. Д2 «Додатку 2».

За значенням NP на основі графіку визначаємо параметр α (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Графік для визначення α.


Максимальна секундна витрата води в кг/с розраховується за формулою:

 

. (2.4)

 

Після розрахунків GТ за формулою (2.4) визначається Кhч:

 

. (2.5)

 

Максимальні годинні витрати води в м3/годину визначається за формулою:

 

. (2.6)

 

де: Gmax - розраховується за формулою (2.4).

При різноманітності груп водоспоживачів в будівлях або спорудах, годинну витрату гарячої води одним водорозбірним приладом q0 , що входить в формулу (2.4) , необхідно визначити на основі залежності (для промислових об’єктів і наявності пунктів харчування):

 

. (2.7)

 

 

Результати розрахунків Gmax за формулою (2.4) для одного, двох і більше стояків, одного, двох і більше секційних вузлів заносять в табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2

Розрахункова таблиця

 

Назва дільниці q0 m PN α Gmax
Стояк 1          
         
Стояк 1+2          
         
Секція 1          
         
Секція 1+2          
         

 

ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Водорозборі

Гідравлічний розрахунок систем ГВ здійснюється з урахуванням циркуляційної витрати води л/с), яка враховується тільки на дільниці від підвищувального насосу до першого водорозбірного стояка з врахуванням втрат напору в секційних водопідігрівачах. Загальні витрати води розраховуються за формулою:

 

, (3.1)

 

де: Gmax - максимальна витрата води в системі ГВ, яка визначається за формулою (2.4); - загальна циркуляційна витрата, що враховується тільки в водонагрівачах і початкових дільницях системи (до першого водорозбірного стояка). Значення розраховується за формулою:

 

, (3.2)

 

де: α = 0,03 - при розміщенні висушувачів рушників на водорозбірних стояках; α = - 0,07 - при розміщенні висушувачів рушників на циркуляційних стояках; α = 0 - при відсутності висушувачів рушників.

На основі розрахункових витрат Gh при умові, що швидкість води в трубах не повинна перевищувати 3,0 м/с, за номограмою на рис. 3.1 здійснюється вибір діаметру трубопровода, визначається в ньому швидкість води V та гідравлічний уклін і.

Втрати напору H на дільницях трубопроводу системи ГВ, в м водяного стовпа, визначається, з урахуванням звуження діаметру трубопроводу за рахунок корозії та осадження накипу, за формулою:

 

, (3.3)

 

де: l – довжина дільниці, що розраховується, м; і – питомі втрати натиску в мм. вод. ст. на 1 м труби, що визначаються згідно з [3] за номограмою (рис. 3.1) на основі заздалегідь вибраних діаметрів труб, витрат і швидкості води; Кl – коефіцієнт, який враховує втрати тиску в місцевих опорах і дорівнює:

0,2 – для подаючих і циркуляційних розподільчих трубопроводів;

0,5 – для трубопроводів в межах теплових пунктів, а також для трубопроводів водорозбірних стояків із висушувачами рушників;

0,1 – для трубопроводів водорозбірних стояків без висушувачами рушників і циркуляційних стояків.

Швидкість води в трубопроводах не повинна перевищувати 3,0 м/с.

Втрати напору в трубках водонагрівачів гарячого водопостачання Нвп в м водяного стовпа визначаються за формулою:

- при довжині секції 2 м:

 

; (3.4)

 

- при довжині секції 4 м:

 

. (3.5)

 

Тут , (3.6)

 

де: Gh – приймається за формулою (3.1) на дільниці до першого водорозбірного стояка; Fтрте ж, що і в формулі (2.14).

Втрати напору Нсч в лічильнику, в м , приймаємо за табл.. Д4 [3] для всієї системи ГВ і розраховуємо за формулою:

 

, (3.7)

 

де: Gh - визначають в л/с.

 

Таблиця 3.1

Таблиця гідравлічного розрахунку трубопроводів подачі

№ дільниці , м К go, кг/c m G, л/c D, мм V, м/с i, мм вод. ст. Н, м вод. ст. з накопиченням
                     
                     

 

Нев’язку напорів на відгалуженнях секційних вузлів усувають за допомогою діафрагм, розрахунок яких ведеться за формулами:

 

; (3.8)

 

. (3.9)

 

Таблиця 3.2.

Значення питомих тепловтрат

Найменування трубопроводу Діаметр Трубопроводу, мм Питомі тепловитрати , Вт/м
Головні подаючі стояки 19,5
22,2
27,2
Водорозбірні стояки з висушувачами рушників, неізольовані 29,7
35,1
Підключаючи дільниці ізольовані:   в підвалі 19,3
21,9
24,2
27,1
33,2
  - на теплому горищі 16,6
19,0
20,9
  - на холодному горищі 23,6
27,0
29,7

 

 

Результати визначення тепловтрат в секційному вузлі заносяться у табл. 3.3.

 

Таблиця 3.3.

Таблиця 3.4.

Таблиця 3.5

 

Підбір насосів

 

Необхідний напір підвищувального насосу р) в м вод. ст. визначається за формулою:

 

; (3.13)

 

при

 

,

 

де: - вільний напір перед водорозбірним приладом, що приймається з додатку 2 [3]; = 5 м .

Для забезпечення циркуляції гарячої води передбачається установка циркуляційних насосів. Необхідний напір циркуляційного насосу в м вод. ст. визначається за формулою:

 

. (3.14)

 

Необхідна продуктивність підвищувального насоса приймається рівною GT, а циркуляційного - .

Таблиця 3.6

Таблиця 3.7

ЛІТЕРАТУРА

1. Теплоснабжение: Учебник для вузов. / Ионин А. А. и др. - М.: Стройиздат, 1982. – 336 с.

2. Теплоснабжение: Учебное пособие для студентов вузов. / Козин В. Е. и др. – М.: Высшая школа, 1980. – 408 с.

3. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 56 с.

4. Справочник по теплоснабжению и вентиляции: Т. 1. / Щекин Р. В. и др. – 4-е изд., перераб. и дополн. – К.: Будівельник, 1976. – 416 с.

5. Прядко М. О. та ін. Теплові мережі: Навч. посібник. – К. Алеута, 2005 – 227 с.

6. Єнін П. М., Швачко Н. А. Теплопостачання, (част. 1. «Теплові мережі та споруди») Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006 – 244 с.

 

7. ДСТУ БА. 2.4-1-95. Умовні позначення трубопроводів. – К.: Укрархбудінформ, 1995 – 13 с.

 

Додаток 1

Таблиця Д1

Метеорологічні дані для проектування

№№ Місто Температура зовнішнього повітря, °С Тривалість опалювального періоду, діб
t0 tом
Вінниця -21 -1,1
Бердянськ -19 0,0
Дніпропетровськ -23 -1,0
Донецьк -23 -1,6
Житомир -22 -0,8
Запоріжжя -22 -0,4
Івано-Франківськ -20 -0,1
Київ -22 -1,1
Кіровоград -22 -1,0
Луцьк -20 -0,2
Луганськ -25 -1,6
Львів -19 -0,2
Миколаїв -20 0,4
Одеса -18 1,0
Полтава -23 -1,9
Рівно -21 -0,5
Суми -24 -2,5
Сімферополь -16 1,9
Тернопіль -21 -0,5
Ужгород -18 1,6
Харків -23 -2,1
Херсон -19 0,6
Хмельницький -21 -0,6
Черкаси -22 -1,0
Чернігів -23 -1,7
Чернівці -20 -0,2
Ялта -6 5,2

 

Додаток 2

Таблиця Д2

СНіП 2.04.01-85*

Норми витрати гарячої води на одного мешканця

 

Найменування водоспоживання Добова норма витрат, Qдоб , л/доб В годину найбільшого водоспоживання Qч , л/чол; год Витрати одним приладом, q0 , л/с
Будинки з централізованим ГВ та душами 7,9 0,14
Будинки з централізованим ГВ, сидячими ваннами 9,2 0,2
Будинки з ваннами l = 1700 мм 0,2
Будинки з підвищеними вимогами і висотою понад 12 поверхів 10,9 0,2
Кухонна мийка 5,0 0,09


* Примітка:

 

Таблиця Д2 наведена на основі СНіП 2.04.01-85

 

 

Додаток 3

Таблиця Д3

Підігрівачі водоводяні секційні без лінзових компенсаторів для

гарячого водопостачання

роз’ємні (ОСТ 34-588-68) і зварні (ОСТ 34-602-68)

 

Позначення при РУ , кгс/см2 Основні розміри, мм Кількість трубок, z , шт Поверхня нагріву однієї секції F, м2 при PУ кг/см2 Живий переріз, м2 Розміри
DМ L FМТ FТР DМТ ЕКВ, мм
0,37 0,36 0,00116 0,00062
0,75 0,74
0,65 0,64 0,00233 0,00108 16,4
1,31 1,3
1,11 1,1 0,00287 0,00185 13,3
2,24 2,22
1,76 1,74 0,005 0,00293 15,5
3,54 3,52
3,4 3,39 0,0122 0,00570 20,7
6,9 6,88
5,89 5,85 0,02079 0,00985 21,5
11,9
9,9 0,03077 0,01679 19,6
20,3 20,2
13,8 13,7 0,04464 0,02325 20,9
27,9
19,8 19,6 0,05781 0,03325
40,1 39,9
25,8 25,5 0,07191 0,04356 18,6
52,5 52,2
40,3 0,11544 0,06927
83,4 82,7

Примітка:

1. Нагрівальні трубки латунні Л-68 (ГОСТ-194-52) діаметром 16×1 мм;

2.Умовні позначення водоводяного секційного роз’ємного підігрівача на РУ=10 кгс/см2, діаметром 55 мм, довжиною L=2000 мм з числом секції Z=4 наступне: підігрівач 10-57×2000-4-01 ОСТ 34-588-68;

те ж, зварної конструкції на РУ=16 кгс/см2 підігрівач конструкції на РУ=16 кгс/см2

підігрівач 16-57×2000-4-01 ОСТ 34-602-68.

 

Додаток 4

Таблиця Д4

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсової роботи з дисципліни

«ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ»

для студентів спеціальності 6.092108

«Теплогазопостачання і вентиляція»

денної форми навчання

 

 

м. Кривий Ріг

Укладачі: Деньгуб В.І., к.т.н., доц., Герасимчук О.В. , ст. викл.,

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., проф., д.т.н.

Рецензент: Бересневич П.В., проф., д.т.н.

 

 

У методичних вказівках викладено основні положення розрахунку гарячого водопостачання житлового будинку різноманітної поверховості. Наведено методики розрахунків: витрати гарячої води і тепла в години максимального навантаження; поверхневих секційних водоводяних теплообмінників; гідравлічного режиму мережі гарячого водопостачання при водорозборі та при циркуляції теплоносія.

 

 

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

 

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № 2 від 21.11.2007

Протокол № 3 від 20.11.2007.

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………… 4

 

 

1. РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПУСКУ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ…………………………… 5

 

1.1 Кліматологічна характеристика об’єкта проектування……………………… 5

 

1.2 Температурний графік якісного регулювання відпуску тепла……………… 6

 

 

2. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ………………7

 

2.1 Розрахункове теплове навантаження гарячого водопостачання……………. 7

 

2.2 Розрахунок секційних водонагрівачів………………………………………..10

 

3. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО

ВОДОПОСТАЧАННЯ…………………………………………………………….14

 

3.1 Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів при

водорозборі…………………………………………………………………….14

 

3.2 Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів…………………..16

 

3.3 Підбір насосів………………………………………………………………….19

 

4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………………..21

 

 

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………21

 

Додаток 1 Таблиця Д1…………………………………………………………….22

 

Додаток 2 Таблиця Д2…………………………………………………………….23

 

Додаток 3 Таблиця Д3…………………………………………………………….24

 

Додаток 4 Таблиця Д4…………………………………………………………….25

 

 

Вступ

Відомі підручники з теплопостачання [1,2] не містять опису і розрахунку сучасних схем гарячого водопостачання. У популярному довіднику з теплопостачання і вентиляції [4] питання гарячого водопостачання висвітлені недостатньо повно. Це обумовило необхідність випуску методичних вказівок.

Оскільки питання централізованого водопостачання органічно і безперервно пов’язані із загальними питаннями теплопостачання, у цих методичних вказівках наведені повні відомості з теплопостачання, що дозволить поглибити теоретичні знання для самостійного вивчення окремих розділів лекційного курсу.

 

 

Загальна характеристика водопроводу гарячої води

У будівлях висотою понад 4-и поверхи водорозбірні стояки в кількості від 3-х до 7-и об’єднуються в секційні вузли з прокладанням кільцюючих перемичок: по теплому горищі; по холодному горищі, під шаром теплоізоляції; під стелею верхнього поверху при надходженні води в водорозбірні стояки знизу; чи по підвалу, при надходженні води у водорозбірні стояки зверху. Кожний секційний вузол одним циркуляційним трубопроводом приєднується до збірного циркуляційного трубопроводу системи гарячого водопостачання (ГВ).

Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів категорично забороняється.

Сушки для рушників встановлюються на водорозбірних стояках. В будівлях висотою до 4-х поверхів дозволяється установка сушок для рушників на циркуляційних стояках.

Тиск в системі ГВ на водорозбірних приладах не повинен перевищувати 0,6 МПа (6 атм.).

Діаметри водорозбірних стояків рекомендується приймати постійними по висоті будівлі і рівними для 9-16-ти поверхових будівель 25 мм. При наявності додаткових стояків у кухнях їх діаметр приймається рівним 20 мм.

Діаметри підводок до водорозбірних приладів приймаються згідно з [3], або за паспортними даними приладів. В даній курсовій роботі дозволяється застосування труб діаметром 15 мм.

Діаметри дільниць кільцюючих перемичок рекомендується приймати в залежності від числа водорозбірних стояків у секційному вузлі:

- для одного водорозбірного стояка – 25 мм;

- для двох водорозбірних стояків – 32 мм;

- для трьох і більше водорозбірних стояків – 40 мм.

Діаметр циркуляційного стояка приймається таким, щоб при циркуляційній витраті гарячої води втрати тиску в секційних вузлах для закритих систем становили 3-6 м водяного стовпа.

Діаметри головних подаючих стояків при верхній розводці рекомендується приймати:

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир до 70, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир від 70 до 110, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 12-15 поверхових будівель, що обслуговується одним секційним вузлом,

d = 80 мм.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти