ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вихідні дані до курсової роботи

Викладачем видається завдання до курсової роботи. Індивідуально кожному студенту вказуються наступні початкові умови: 1) план секції; 2) кількість секцій; 3) кількість поверхів; 4) витрата гарячої води; 6) висота поверху; 7) висота підпілля і технічного поверху; 11) температура теплоносія.

За порядковим номером прізвища студента в журналі визначається: 5) гарантійний напір – H = 30+N, м; відмітка підлоги першого поверху – zп = 41+N, м; 9) відмітка землі – zз=40+ N, м; 12) місто забудови (див. додаток Д1).

 

 

РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПУСКУ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Кліматологічна характеристика об’єкта проектування

При проектуванні систем гарячого водопостачання основними кліматологічними характеристиками є: середня температура повітря найбільш холодної п’ятиденки (to=tНБ); середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період (toт=tНА). Обидва згадані параметри приймаються згідно СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» або за таблицею Д1 додатку.

Розрахунок теплового навантаження на опалення Qo,max (кВт) для житлових будівель об’ємом V3) виконується за формулою:

 

(1.1)

 

де: q0 – питома теплова характеристика на опалення, Вт/(м3·К), яка розраховується на основі залежності,

для споруд із залізобетону;

(1.2)

 

для споруд із цегли,
де: n – кількість поверхів споруди.

Параметр а обчислюється за формулою:

 

а = 1,3+0,01·t0 . (1.3)

 

 

Для довільної зовнішньої температури повітря tН розраховується відносне значення теплового потоку на опалення:

. (1.4)

 

При центральному якісному регулюванні відпуску теплової енергії витрата (кг/с) теплоносія приймається постійною і визначається за формулою:

 

, (1.5)

де: ; - максимальні значення температур теплоносія в падаючій і зворотній магістралі відповідно (за проектом).

 

 

Температурний графік якісного регулювання відпуску тепла

Абсциса tНИ графіків «зламу» температур, визначених за формулами (1.6) – (1.9), знаходиться на основі залежності, яку отримав автор методичних вказівок:

 

. (1.6)

 

Обчисливши за формулою (1.4) і після підстановки цього значення ф формули (1.7) – (1.9), знаходять значення «зрізаних температур» ; τ= τ20(tНИ); τ = τ30(tНИ), які заносять на графіки, що розміщені на рис 1.1

Температурний графік якісного регулювання опалення будується на основі залежностей:

; (1.7)

; (1.8)


, (1.9)

 

де: τ10 (tН) ,τ20 (tН), τ3 (tН) – температури теплоносія в падаючій, зворотній магістралі, в системі опалення, відповідно; tітемпература в середині

приміщення; - розрахункова середня температура нагрівального приладу:

 

. (1.10)

Рис. 1.1. Температурний графік.

 

 

ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Розрахункове теплове навантаження гарячого

Водопостачання

Масова витрата гарячої води (за добовою нормою згідно [3]) розраховується за формулою:

 

, (2.1)

 

де: Qсутнорма витрати гарячої води на одного споживача (див. табл. 2, стовпчик 2); т – кількість мешканців в будинку.

Розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання Qh,ч визначається на основі залежності,

 

. (2.2)

 

Коефіцієнти КТП та Кh розраховуються за наступною методикою:

 

А) Коефіцієнт КТП теплових втрат приймає значення відповідно з таблицею 2.1.

Таблиця 2.1

Значення коефіцієнта КТП згідно з [3]

Вид теплового пункту Значення КТП
при наявності висушувачів рушників при відсутності висушувачів рушників
ЦТП 0,25 0,15
ІТП 0,2 0,1

 

Б) При наявності баків-акумуляторів коефіцієнт Кh , що враховує годинну нерівномірність споживання гарячої води, приймається рівним Кh=1.

 

В) При підготовці гарячої води в секційних швидкісних водопідігрівачах (в закритих теплових мережах) коефіцієнт Кh розраховується наступним чином.

Для групи N однотипових водорозбірних приладів, що обслуговують m мешканців, визначається групова ймовірність їх дії за формулою:

 

, (2.3)

 

де: Qч – норма витрати гарячої води в годину найбільшого споживання води , л/(чол.·годину), приймається за стовпчиком 3 табл. Д2 «Додатку» згідно з [3], q0 – секундна витрата гарячої води одним водорозбірним приладом, що приймається за стовпчиком 4 табл. Д2 «Додатку 2».

За значенням NP на основі графіку визначаємо параметр α (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Графік для визначення α.


Максимальна секундна витрата води в кг/с розраховується за формулою:

 

. (2.4)

 

Після розрахунків GТ за формулою (2.4) визначається Кhч:

 

. (2.5)

 

Максимальні годинні витрати води в м3/годину визначається за формулою:

 

. (2.6)

 

де: Gmax - розраховується за формулою (2.4).

При різноманітності груп водоспоживачів в будівлях або спорудах, годинну витрату гарячої води одним водорозбірним приладом q0 , що входить в формулу (2.4) , необхідно визначити на основі залежності (для промислових об’єктів і наявності пунктів харчування):

 

. (2.7)

 

 

Результати розрахунків Gmax за формулою (2.4) для одного, двох і більше стояків, одного, двох і більше секційних вузлів заносять в табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2

Розрахункова таблиця

 

Назва дільниці q0 m PN α Gmax
Стояк 1          
         
Стояк 1+2          
         
Секція 1          
         
Секція 1+2          
         

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти