ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Психофізіологічна проблема. Мозок і психіка. Зв'язок мозку психіки за принципом кодування інформації.

Це питання є найменш досліджуваним. Підходи до проблеми: античний світ – психіка ще не повязується із мозком, її місце вбачали в серці печінці та в інших органах частково в мозку але не було твердо вставлено. Остаточно психіку поєднали з мозком в середньовіччі, розглядалася як властивості душі: 1) перцептивні (сприймання); 2) мислиннєві (пізнавати, порівняння, інтерпретаці, диференціація); 3) мнемічні (здатність памяті отримувати образи думки у внутр.. псих.. стані). Декарт вперше повязав душу із мозковою структурою, з шишковидною залозою яка впливає на нейрофізіологічні процеси і навпаки. Франц Галль 19ст. вчення френологія(душа) виявив у мозку сіру і білу речовини. Виділив 3 блоки (функціональна структура) 1) нижні відділи гол.. моз.. і продовгуватий або довгастий мозок – орган життєвих процесів центр регулювання тілесних орг.. ф-ій; 2) середня част. Гол.. мозку – підкірка – центр схильностей і потягів; 3) верхні част. Мозку – центр інтелектуальних якостей душі. «Гулі» Галля – чим більше розвинута властивість, здібність люд, тим більша ділянка мозку в якій вона знаходиться. (гуля №12 особл. Рел.люди це центр моральності, теософії; №23 дотепність) – карта черепа. Його послідовники не змогли піднятись до його рівня. Френологія була ост. Підходом до пс.фізіологічних пробл. У др..пол 19ст. розвив. Порівняльна анатомія, анатомія НС, експер-на фізіологія – виробили ефективні методи вивчення нейрофіз процесів їх зв’язків. Були виявлені 4 групи фактів які свідчать про зв'язок гол мозку нейрофіз-х процесів в ньому і псих. ф-й: 1) екстирпації - руйнування різних ділянок гол. моз. ураження, травми, пухлини, у тварин штучно(мозок скл. із 10-15 млрд. нейронів, 140 млрд. гліє – речовина, що скл. із жирів, протеїнів, а нейрони розміщені у глії. Вона харчує речовини і напевно буре актв. участь у фун-нні довготривалої памяті. Нейрони мають різну форму (зірки, піраміди, деревоподібні, та ін.) фун-ї нейронів різні, кожен нейрон має декілька відростків – дентритими і аксонами. гол. моз. складна само регулятивна сис-ма, що скл. 3-х осн. блоків: 1) блок - верхній відділ мозкового стовбура, ретикулярна (сітковидна) формація(відкр. в 40-х рр.. 19ст.- активізує підтримує тонус верх. ділянок мозку), утворення стародавньої, медіальної і базальної кори, гіпоталамус(центр метаболізму, речовин, енергії, фізіол. процесів, емоцій), таламус (проміжна інстанція перебігу нер. імпульсів між спинним моз. і корою), мозочок (управляє, координує, узгоджує усі рухи тіла). Руйнування в цьому блоці не спричиняє жодних дефектів чутливості (зору, слуху, та ін.) рухів тіла, мовлення, знань, умінь, навичок, інтелекту. Але знижується загальний тонус кори – вияв. у несталості уваги, а відтак і все інше порушується. Патологічна виснаженість, апатія, сонливість, байдужість, тривожність, знижується здатність фіксувати, організовувати, цілеспрямований перебіг думок; 2)блок – задні відділи півкуль, скроневі(поруш. слуху), тім’яні(ураження призводить до нездатності поєднувати відчуття у цілісні образи, асоціативного ряду, дезорганізація в просторі, некритичність оцінки результатів своїх дій(центри свідомості, моральності) наз. симультанний синтез ), потиличні ділянки кори(порушення зорової чутливості- оптична аграфія- не може побачити, написати ті чи ін.букви чи всі)); 3)блок – передні відділи півкулі – лобні долі є лише в люд.(передні відділи мовленнєвих зон-забезп.поєднання графем у слова, поруш.які виник.в наслідок руйнації лобних долі сприч.нездатність викласти думки- ривербирація.)

2) електрична актив-ть мозку – певним графікам записів акт-сті відповідають певні псих.стани(спонтанне,ритмічне випромінювання нейронами електричних імпульсів, зливаючись утвор.хвильові коливання- відер.у 1875р. у 1924 Бергер вперше запис.ці коливання і наз. – електро-енцефалограмою мозку. ЕЕГ являє собою різні за діапазоном(верт.),частотою(гориз.) гострі хвилі: альфа-ритм-бадьорий,спокійнийу стан із заплющеними очима,частота,потилична зона- 8-13 кол.за сек..-відповідає частоті колив. Землі і тремору рук під час емоц.хвил., алкоголіків;бета-ритм-гострий,стрімкий,частота-15-20,виник.в стані зосередження уваги,напруженої активності,розум.та фізик.,при впливі несподіваних інтенсивних подразників; гама-ритм- повільний,величний- стан спокійного сну, у фазі швидкого сну змін.на альфа-ритм чи бета-ритм, присутній при гіпнотичному стані,частота-0,5-3; тета-ритм- ритм турботи, вперше записаний з мозку Ейнштейна,скроневі зони,частота – 3-7.ЕЕГ викор.в основному для діагностики псих розладів і руйнувань мозку пухлинного характеру. Змінюється під впливом психотропних речовин); 3) подразнення різних точок мозку вживленими електродами (швейц.доктор Гесс у 1924р.-вводив у гіпоталамус котів і зони біля нього тоненькі скляні трубочки,через які вводив фізіологічний розчин-викликав голод, лють. Джеймс Олдс-штучне самоподразнення шурами зон для самозадоволення незважаючи на перешкоди – струм чи смерть, короткий сон і знову подразнення, наз. – електроманія – чисте задоволення. Центри «Рай»(хрестоподібний) і «Пекло»(клиноподібне розміщується під Раєм)у мозку виявили у риб,більшості савців.Голод і сексуал.задов. «правлять світом».ДЖ.Лілі,досліди з мавпами, подразнення пекла-3 тижня апатії,але достатньо 2-3 імпульсів у Рай і все Ок); 4) вплив на мозок і психіку природних і синтезованих речовин – психотропні-пов`язаназ прискоренням/блокуванням/видозміні аферентних сенсорних сигналів,можливо воно стосується нейромедіаторів-біохімічних речовин передачі сигналів від нейрона до нейрона через синапси. Основним нейромедіатором є- серотонін. Серотонін-ергічна медіаторна система-продокують клітини мозку,не лише забезп.передачу інформ.,а й контролює ,регулює ф-ння ГАМК-ергічної(гамааміномасляна кислота) та моноаміноергічної. За хар-м впдиву на нейромедіаторни под.: 10 ті,що підмінють,витісняють нейромедіатори; 2) блокують утворення і надходження їх; 3)прискорюють,змінюють сигнали аж до не опрацювання їх. Психотропні речовини:. збуджуючі (тютюн,кава,кокакола,чай), нейродеприсанти, барбітурати (заспокійливі, снодійні. Агедонія – втрата зацікавленості до будь чого, що раніше вабило) і транквілізатори (зниж.стурбованість,тривогу), наркотики (опій та його похідні: морфій, кофеїн-гальм.центри болю,діє ендорфін, залежність псих-чна,біологічна; героїн – поход.від морфію, від англ.. героїчний, залежність швидша та інтенсивніша ніж від опіатів; маріхуана(листя, квіти коноплі) і гашиш(камедь – клейка речовина з коноплі, активна речовина 9-тетрагідраканнібіол – ейфорія, звеселеність, збудження, лунає музика, галюцинації, агресивність, страх) ), галюциногенні і психоделіки(різниці між ними майже немає, природні(дурман – белладонна, білена - активна речовина атропін – закапують в очі; пейотль – кактус акт.реч. мескалін, структура схожа до нон адреналіну – алкогольне сп’яніння, галюцинації, використовували в лікуванні шизофренії, досл. Хісс виділив із крові шизофреніків білок – тераксеїн – вводив у рослини – гинули, добровольці ознаки шизофренії; амінокислота фенілаланіну – надлишок в організмі спричин. розум. відсталість – фенілкетунурія; Франц.досл.Рує вивчав вплив мескаліну на пара психологічні(телепатія) здібності; монах Бернадіно де Сахавун – психоделічні ефекти гриба – псилоцебін близький до індолу, дії мімікрії як антибіотиків; амер.досл.Тернс, дія гриба строфарія кубенсіс на собі – екстаз, активні речовини гриба діетилтриптаніл) і синтезовані(ЛСД – дієтиламітлізергінова кислота синтезував Гофман, одна доза – наслідки довготривалі галюцинації протягом року чи більше, зміна «Я»)) . Активні речовини: амфетамін (збільшує .секрецію норадреналіну – енерг.збудження), кокаїн (ейфорія, галюцинації), нікотин, кофеїн.

Природа і проблема зв’язку мозку і психіки. Факти свідчать про те, що такі зв’язки існують: психофізіологічний паралелізм, Декарт – одне визначає інше і навпаки(каузальність). Піаже: «якщо психіка лише епіфеномен, який виник в результаті ситуації, то не зрозуміло чому вона так бурхливо розвивалась, основним двигуном прогресу людства, що є абсурдним». Зв'язок мозку і психіки за принципом кодування інформації. Незаперечним є факт, що моз. і псих. пов’язані функціонально (відображення, передбачення, адаптація). Інформація не є самостійним об’єктом їх частиною, вона їхня специфічна властивість. Букви виразний приклад носіїв ін-ції конвенційного типу(створена за домовленістю, штучно утвор.: Кирило і Мефодій кирилиця). Є нековенційно ств. засоби передачі ін-ції – індекси (танок бджілок, крик цапа). Важливо щоб той самий об’єкт завжди ніс ту саму ін-цію, якщо ж різну то повинні бути додаткові поточнюючі сигнали. Предмет чи явище в якості носія інф-ї, наз. – сигнал(найменша структ. одиниця). Не варіативне співвіднесення сигналу з тими властивостями про які він несе інф-ю сувора взаємо відповідність, станів попер.і наступних ланках передачі інф-ї наз. – ізоморфністю(пр-д. телевізор, електромагнітні коливання у ефірі). Ізоморфний перехід інф-ї від попер. до наст. ланки наз. – перекодування. Код – це тип сигналів як найменших структурних одиниць(букви-код звуків, поєднання букв відповідає поєднанню звуків у слово, речення). Алфавіт – це сис-ма сигналів в межах того чи ін. коду. Отже, кодування – процес ізоморфного відображення за доп. коду. Модель – це структура утворена кодуванням. Енергії і речовини діють на чутливі поверхні органів чуття: елктр.маг. коливання на зорову, мех.. коливання повітря на слухову, летючі молекули на нюхову тощо. На чутливих поверхнях органів чуття ці впливи перекодовуються в біохім. реакції, строга ізоморфність, які в свою чергу перекод. у електор.маг. хвилі з яких скл. аферентні процеси, у мозку ці хвилі перекод. у біохім. процеси мозкових нейронів. Їх сукупності, цих процесів, перекод. в нейрофізіологічні процеси і нарешті таємниця з таємниць у фізіологічні процеси.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти