ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин

 

Міжнародні економічні відносини становлять собою сукупність економічних відносин між країнами світу з приводу обміну товарами, руху та використання факторів виробництва, формування механізмів міждержавного нагляду та регулювання. Міжнародні економічні відносини охоплюють усі фази процесу відтворення - виробництво, розподіл, обмін та споживання. У сфері виробництва міжнародні економічні відносини становлять собою відносини між суб'єктами світового господарства у безпосередньо матеріальному виробництві. До цих відносин належить спільне будівництво господарських об'єктів, спільні підприємства, міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва, прямі виробничі зв'язки.
У сфері розподілу міжнародні економічні відносини - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Найбільш повно вони проявляються в процесі розвитку спільного виробництва, міжнародного руху капіталів та робочої сили.
У сфері обміну міжнародні економічні відносини становлять собою відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг. Найбільш повно вони, ці відносини, проявляються у міжнародних торгових відносинах.
У сфері споживання міжнародні економічні відносини - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу покриття їх потреб за рахунок взаємних поставок або за рахунок продукції, виробленої на спільних підприємствах. Ці відносини проявляються як результат функціонування усієї сукупності різноманітних форм міжнародного економічного співробітництва.
Об'єктом міжнародних економічних відносин виступає світове господарство, тобто сукупність національних економік країн світу, що взаємозв'язані мобільними факторами виробництва. В повсякденній практиці об'єкт міжнародних економічних відносин це експорт (імпорт) товарів, послуг і факторів виробництва, міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва, господарська діяльність за кордоном, фінансові операції, спільне підприємництво тощо.
Суб'єктами міжнародних економічних відносин виступають фізичні та юридичні особи, які беруть участь в здійсненні міжнародних господарських контрактів, договорів та угод. Фізичні особи - це громадяни окремої держави, іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі здійснюють міжнародні економічні зв'язки і зареєстровані місцевими органами влади. Юридичні особи - це підприємства та організації, що здійснюють міжнародні економічні відносини. В ролі юридичних осіб можуть виступати об'єднання фізичних осіб, об'єднання юридичних осіб, об'єднання фізичних та юридичних осіб, представники зарубіжних фірм, місцеві органи влади, інші держави, що діють через своїх представників на території даної країни.
В сучасних умовах окремі фізичні особи, як правило, не беруть участі у розвитку міжнародних економічних відносин. Вирішальну роль у формуванні економічних зв'язків на інтернаціональному рівні відіграють юридичні особи, зокрема такі:
національна держава. Вона виступає головним суб'єктом взаємних господарських зв'язків, оскільки саме на міждержавному рівні погоджуються і реалізуються стратегічні економічні інтереси партнерів щодо напрямів розвитку обміну товарами та руху і використання факторів виробництва;
національні підприємства, фірми, об'єднання, організації і товариства як конкретні учасники міжнародних економічних відносин. їх діяльність, з одного боку, відповідає завданням економічного розвитку конкретних країн світового співтовариства і спрямована на реалізацію їх національних інтересів, з іншого - діяльність кожного з названих суб'єктів спрямована на реалізацію їх власних інтересів, тобто інтересів підприємств, організацій, об'єднань, товариств як юридичних осіб та їх окремих членів;
міжнародні господарські організації, об'єднання, товариства, спільні підприємства. В їх межах здійснюється економічне й науково-технічне співробітництво між зацікавленими партнерами з метою досягнення більш високого рівня розвитку окремих галузей господарства і видів виробництва в кожній країні, що бере участь у міжнародних економічних зв'язках;

міжнародні економічні організації такі як міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародна організація праці (МОП), Світова організація торгівлі (СОТ) тощо. Погоджені в цих організаціях економічні інтереси учасників стають загальними, тобто проявляються як інтернаціональні. Разом з тим згадані міждержавні організації виявляють свої інтернаціональні економічні інтереси через співробітництво з країнами, що не входять до складу цих організацій;
інтеграційні об'єднання країн світової співдружності такі, як Європейський союз (ЄС), до складу якого входять 15 країн: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія, Франція, ФРН, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія та Швеція, північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), учасниками і є Канада, США та Мексика. Подібні інтеграційні об'єднання є у Азії, Латинській Америці тощо. Їх інтернаціональний інтерес спрямований на досягнення вищого світового рівня розвитку кожної країни-учасниці шляхом розвитку взаємних господарських відносин.
Міжнародні економічні відносини визначаються рівнем зрілості продуктивних сил і виробничих відносин у національних господарствах і, крім того, обумовлюються особливостями економічної політики держав.
Сучасні міжнародні економічні відносини склалися в результаті тривалого історичного процесу, багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці, поступового включення національних економік у загальну систему світових господарських зв'язків.
Історично першою формою міжнародних економічних відносин була зовнішня торгівля. Вона зародилася на ранніх стадіях становлення товарного виробництва, заснованого на базі суспільного поділу праці. Як свідчить історія, ще в V столітті до нашої ери в Афіни з'їжджалися заморські купці, щоб продати свої товари і купити інші, в тому числі і "живий товар", тобто рабів. В середні віки відомими ринками, на яких заморські купці продавали і купували товари, були Рим, Ліон, Венеція. Зовнішня торгівля як форма міжнародних економічних відносин посідала панівне становище в XVI - першій половині XIX століття. Після створення в середині XIX століття великого фабрично-заводського виробництва і формування світового ринку почали складатися нові форми міжнародних економічних відносин, зокрема такі, як міжнародна міграція робочої сили, міжнародний рух капіталу, світова валютна система та міжнародні розрахунки. Більш докладно про форми міжнародних економічних відносин мова йтиме в наступних темах.
Прийнято розрізняти кілька рівнів розвитку міжнародних економічних відносин. Перший рівень становлять відносини, які здійснюються між фізичними та юридичними особами, а також між окремими державами. Другий рівень міжнародних економічних відносин утворюють відносини, що виникають між державними, фізичними та юридичними особами, з одного боку, та міжнародними організаціями, -з другого. Третій рівень становлять відносини між міжнародними організаціями.
Міжнародні економічні відносини функціонують на основі певних принципів. Причому прийнято розрізняти загальні (міжнародні) та специфічні (національні) принципи функціонування міжнародних економічних відносин. Загальні принципи викладені у декларації ООН Новий економічний порядок" і обов'язкові для всіх суб'єктів міжнародних економічних відносин. До них відносяться принцип суверенітету кожної держави, мирного співіснування, рівноправності, мирного врегулювання спірних проблем, поваги прав та свобод людини, Взаємодопомоги, взаємної вигоди, невтручання у внутрішні справи один одного, сумлінного виконання міжнародних зобов'язань тощо.
До специфічних (національних) відносяться принципи функціонування міжнародних економічних відносин конкретної держави, закріплені в національному законодавстві. До них відносяться суверенітет держави, свобода, рівність, верховенство законів держави, захист інтересів країни, еквівалентність обміну і ін.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти