ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Міжнародний кредит і його види

 

Як вже зазначалося, формою вивозу позичкового капіталу виступає кредит. Він є однією з найстаріших традиційних форм міжнародних економічних відносин, яка приносить доход у вигляді процента на позичку, торговий кредит, депозит і т. ін. Міжнародний рух позичкового капіталу, пов'язаний з міжнародними кредитами та банківськими депозитами, відноситься в платіжному балансі до поняття інших інвестицій. Тобто це всі інші міждержавні переміщення капіталу, які не віднесені до прямих і портфельних інвестицій або резервних активів.
У міжнародних запозиченнях та кредитуванні розрізняють декілька форм міжнародного кредиту, які можна класифікувати за строками і формою надання, за цільовим призначенням, суб'єктами запозичень та характером забезпечення. "
За строками надання міжнародні кредити поділяються на:
• короткострокові, тобто такі, що надаються на строк до одного року;
• середньострокові, тобто такі, що надаються на строк від одного до п'яти років;
• довгострокові, тобто такі, що надаються на строк понад п'ять років.
За формами надання міжнародний кредит поділяється на товарний і валютний. Товарний кредит, як правило, надається на короткий строк у вигляді товарів. Валютний кредит — це кредит, що надається у вільно конвертованій валюті і валютних цінностях. Іноземна валюта, скажімо долари, що перебуває у розпорядженні резидентів, є активом, а національна валюта, що перебуває в розпорядженні нерезидентів, вважається пасивом.
За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на пов'язані і фінансові. Пов'язані кредити — це ті, що призначені для фінансування певних цільових програм, спеціально обумовлених при укладанні кредитної угоди. Ці кредити, в свою чергу, поділяються на комерційні кредити, тобто кредити, що надаються під закупівлю товарів або на оплату послуг, і інвестиційні кредити, призначені для капіталовкладень у певний господарський об'єкт. Фінансові кредити виступають у формі валюти і використовуються позичальником на будь-які цілі.
За суб'єктами запозичень міжнародний кредит поділяється на приватний, урядовий, змішаний і кредит міжнародних установ.. Приватний міжнародний кредит — це кредит, що його надають приватні фірми і банки. Урядовий (державний) кредит — це кредит, що його надають урядові кредитні установи. Змішаний кредит — це кредит, що складається з приватних і державних коштів. Кредит міжнародних організацій — це кредит, що його надають міжнародні організації такі, наприклад, як Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку.
За характером забезпечення міжнародні кредити поділяють на забезпечені і незабезпечені. Забезпечені міжнародні кредити становлять собою кредити, що надаються в заставу під товарно-матеріальні цінності і комерційні документи. Незабезпечені кредити — це кредити, що надаються без гарантій застави товарно-матеріальних цінностей і комерційних документів.
Суб'єктами міжнародних кредитів виступають держава, групи держав, банки, страхові компанії, транснаціональні корпорації, міжнародні економічні та фінансово-валютні організації, державні установи (міністерства, відомства).
Міжнародне кредитування здійснюється на основі таких принципів: строковість, поверненість, платність кредиту, забезпеченість кредиту матеріальними цінностями і урядовими гарантіями, конкретно-цільовий характер кредиту.
Міжнародний кредит виконує певні функції, серед яких найважливіші такі:
забезпечує перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів між країнами;
допомагає більш ефективно використовувати фінансові і матеріальні ресурси;
сприяє нагромадженню фінансових і матеріальних ресурсів з метою їх більш раціонального використання в майбутньому;
прискорює процес реалізації товарів і розширює межі міжнародної торгівлі;
сприяє реалізації програм структурної перебудови економіки окремих країн;
знижує платоспроможність країн-позичальників і підвищує рівень їх заборгованості кредиторам.
Хоча функціонуюча система міжнародних запозичень і кредитування дозволяє підвищувати ефективність міжнародних зв'язків 1 сприяє збільшенню національного та світового виробництва, однак вона поки що далека від досконалості. Про це свідчить хоча б той факт. Що існуюча система міжнародного кредитування загострює суперечності між партнерами, при певних умовах перетворює позичальників у вічних боржників, а отже, залежних від кредиторів, в ролі яких виступають головним чином розвинуті капіталістичні країни та міжнародні фінансові установи. Така ситуація призводить до виникнення періодичних криз світової заборгованості, тобто до того, що якась країна або група країн оголошують про неможливість виплачувати свої зовнішні борги.
Криза світової заборгованості розвивається під впливом двох взаємозв'язаних і взаємообумовлених процесів: зростання обсягів зовнішніх запозичень, до яких вдаються країни з метою збільшення ресурсів економічного розвитку і зростання витрат на обслуговування зовнішнього боргу, тобто зростання виплат основної суми кредиту і процентів за кредит.
В нормальних умовах зовнішній борг обслуговується за рахунок валютних надходжень від експорту товарів і послуг. Збільшуючи розміри зовнішніх запозичень, країна повинна нарощувати експорт своєї продукції. А якщо в силу якихось причин експорт товарів і послуг збільшити неможливо, то країна вимушена скоротити витрати на імпорт зарубіжних товарів. Якщо і цей захід не допомагає, країна-боржник вдається до нових зовнішніх запозичень: одержує новий кредит, щоб погашати старі.
Загострення проблеми обслуговування зовнішнього боргу відбувається під впливом багатьох факторів, серед яких найважливішими є:
надмірне зростання зовнішнього боргу країни;
зменшення притоку довгострокових кредитів і зростання притоку короткострокових кредитів на ринкових умовах, в результаті чого відбувається зростання процентної ставки;
труднощі в регулюванні платіжного балансу в результаті погіршення умов торгівлі;
загальний спад виробництва або різке погіршення зовнішніх чинників (зміни цін, процентних ставок, обмінного курсу);
втрата країною довіри іноземних кредиторів, що веде до зменшення обсягу кредитування;
втеча капіталів з країни в результаті погіршення економічної та політичної ситуації.
Коли дію названих факторів призупинити неможливо, наступав чергова криза світової заборгованості.
Аналітичними показниками, за якими визначається рівень, зовнішньої заборгованості є:
невиплачений і розподілений борг, тобто сума невиплаченої заборгованості по кредитах, які реально одержані позичальником станом на кінець року;
надання кредитів, тобто одержання нових кредитів позичальником в кінці року;
нерозподілений борг, тобто частина невибраної боржником суми кредитів, угоду про надання яких підписано;
виплати основної суми, тобто виплати боржником частин основної суми боргу протягом року,
платежі процентів, тобто виплати боржником процентів по залишку заборгованості протягом року;
платежі по обслуговуванню боргу, тобто суми платежів основної суми боргу і процентів по залишку заборгованості, здійснювані протягом року;
чисті потоки, тобто одержання нових кредитів позичальником мінус виплати ним основної суми боргу;
чисті трансферти, тобто одержання нових кредитів позичальником мінус його платежі по обслуговуванню боргу.
В кінці 90-х років XX століття міжнародна заборгованість була однією з найгостріших проблем в міжнародній економіці, оскільки загальний обсяг зовнішнього боргу країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, становив понад 2 трлн. доларів, в тому числі України понад 12 млрд. доларів. Дуже часто держави-позичальники виявлялися неспроможними обслуговувати свої зовнішні борги. Однак, оскільки позичальником виступає суверенна держава, то примусити її здійснювати платежі по обслуговуванню зовнішнього боргу практично неможливо. Щоправда, держави-кредитори можуть конфіскувати активи країни-боржника, які перебувають на їх території (приміщення, земля, судна в морських портах, літаки в аеропортах, депозити в банках), а також припинити двосторонню торгівлю, запровадити ембарго на поставку ключових товарів, припинити міжнародну допомогу і надання приватних кредитів.
Оскільки подібні конфронтаційні заходи малоефективні і за певних умов можуть завдати шкоди самим кредиторам, остільки ведуться пошуки удосконалення механізму реструктуризації зовнішнього боргу та його списання. Реструктуризація зовнішнього боргу може здійснюватися одним із таких способів:
перенесення строків платежів основної частини боргу, процентів по боргу або по всіх платежах щодо обслуговування боргу на більш пізній строк в порівнянні з раніше узгодженим;
скорочення суми невиплаченої заборгованості шляхом прямого списання (прощення) частини боргу, або шляхом продажу зі скидкою на вторинному ринку або шляхом конверсії в якісь національні активи країни-боржника;
рекапіталізація, тобто обмін боргів на облігації боржників чи надання нових кредитів на оплату минулих боргів.
Щоб не допустити або швидше подолати кризу світової заборгованості, країни-боржники можуть звернутися до так званої стабілізаційної програми МВФ. Ця програма передбачає здійснення таких заходів:
відміну або лібералізацію валютного та імпортного контролю;
зниження обмінного курсу місцевої валюти;
здійснення жорсткої внутрішньої антиінфляційної політики, яка включає контроль за кредитами банків, урядовий контроль за дефіцитом держбюджету шляхом скорочення видатків і збільшення податків та підвищення цін, відмови від індексації ставок заробітної плати, заохочення вільного ринку;
широке відкриття національної економіки для іноземного капіталу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти