ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Типи і види міжнародних розрахунків

 

Міжнародні розрахунки становлять собою систему регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями між суб'єктами міжнародних економічних відносин. Іншими словами, міжнародні розрахунки - це розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також некомерційній операції, кредити і рух капіталів між країнами. Міжнародні розрахунки включають в себе два аспекти: 1) умови і правила здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними угодами та звичаями; 2) щоденну практичну діяльність банків по реалізації розрахунків.
Міжнародні розрахунки можуть здійснюватися в готівковій і безготівковій формі. Причому переважна частина їх здійснюється у безготівковій формі за допомогою записів на рахунках банків. Місце та роль того чи іншого банку у міжнародних розрахунках залежить від його величини, масштабів міжнародних зв'язків країни базування, застосування її національної валюти, спеціалізації, фінансового стану, ділової репутації, мережі банків-кореспондентів. Для здійснення розрахунків банки організовують свої закордонні відділи і кореспондентські відносини з іноземними банками. Кореспондентські відносини передбачають відкриття рахунків іноземних банків у даному банку (рахунки "лоро") і даного банку - в іноземних (рахунки "ностро"). З метою одержання більш високих прибутків банки намагаються підтримувати на рахунках "ностро" мінімальні залишки коштів, а переважну їх частину розміщувати на світовому ринку позичкових капіталів. У міжнародних розрахунках використовуються головним чином національні валюти США, Великобританії, Німеччини, Японії, Швейцарії, а також міжнародні рахункові валютні одиниці такі як СДР і євро.
Серед міжнародних розрахунків найбільш складними є розрахунки за торговими контрактами. Тому зовнішньоторгові партнери в процесі укладання угод чітко формулюють умови розрахунків, зокрема структуру ціни, валюту ціни, валюту платежу, форми розрахунків і банки, через які ці розрахунки будуть здійснюватися.
Структура ціни залежить від того, які види додаткових витрат включаються в ціну в процесі просування товарів від експорту до імпорту. Серед таких витрат можуть бути витрати, пов'язані з перебуванням товару на складі країни-експортера, з транспортуванням в порт і перебуванням в порту, транспортуванням за кордон, складуванням за кордоном і доставкою товару імпортеру. Крім того, при заключені угоди торгові партнери домовляються про рівень цін на період виконання контракту у разі їх зниження чи зростання на даному ринку.
Валюта ціни - це валюта, в якій визначаються ціни на товар. Інколи ціна зазначається в кількох валютах. Робиться це з метою страхування валютного ризику.
Валюта платежу - становить собою валюту, в якій необхідно погашати зобов'язання покупця (або позичальника), тобто, валюта, якою відбувається оплата товару або погашення кредиту. Валютою платежу може бути будь-яка валюта, узгоджена партнерами. Вона може не збігатися з валютою угоди. Ціни, скажімо, фіксуються в доларах, а платежі можуть здійснюватися в марках. Якщо валюта ціни і валюта платежу не збігаються, то в контракті обумовлюється курс перерахунку першої в другу (за паритетом, що фіксується МВФ на базі СДР або за ринковим курсом валюти).
Умови платежу - це передусім визначення, як продаватиметься товар: на умовах готівкового платежу чи в кредит. Поняття готівкових платежів у міжнародних розрахунках означає оплату експортних товарів після їх передачі (відвантаження) покупцеві або платіж під документи, які підтверджують відвантаження товарів згідно з умовами контракту. Але дуже часто товар прибуває в країну-імпортера раніше, ніж документи, які підлягають оплаті. За таких умов покупець може одержати товар до його оплати, як правило, під охоронну розписку (банківську гарантію).
Міжнародні розрахунки здійснюються в основному під фінансові і комерційні документи. До фінансових документів належать: прості та перевідні векселі, чеки, платіжні розписки. До комерційних документів відносяться:
рахунки-фактури;
документи, що підтверджують відвантаження або відправлення товарів, чи прийняття їх до навантаження (залізничні, автомобільні, авіаційні накладні, поштові квитанції тощо);
документи страхових компаній морських страхувальників або їхніх агентів, оскільки експортні вантажі, як правило, страхуються;
інші документи (сертифікати, які засвідчують походження, вагу, якість або аналіз товарів, а також перетин ними кордону.
В даний час застосовуються такі основні форми міжнародних розрахунків: документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс.
Акредитивна форма розрахунків становить собою безготівкові розрахунки між експортерами та імпортерами за товарно-матеріальні цінності та послуги за допомогою акредитивів. Акредитив - це грошовий документ, згідно з яким одна кредитна установа (банк) доручає іншій проводити за рахунок заброньованих для цієї мети засобів оплату матеріальних цінностей і послуг або виплатити представникові акредитива готівку.
Документарний акредитив - це угода, за якою банк зобов'язується на прохання клієнта здійснити оплату документів третій особі. Банк забезпечує експортеру одержання платежу, а імпортеру - чітке виконання експортером усіх умов акредитива. В розрахунках за документарним акредитивом беруть участь:
імпортер, який звертається до банку з проханням про відкриття акредитива;
банк-емітент, який відкриває акредитив;
авізуючий банк, якому доручається повідомити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати йому текст акредитива, засвідчивши його достовірність;
бенефіціар - експортер, на користь якого відкритий акредитив.
З огляду на цих учасників, акредитивна форма розрахунків
Проходить такі етапи:
імпортер подає в банк заяву на відкриття акредитива;
банк, який вщкрив акредитив, надсилає акредитивний лист одному із своїх кореспондентів у країні експортера, призначивши його авізуючим банком і доручаючи йому передати акредитив бенефіціару;
бенефіціар, одержавши на свою користь акредитив (як забезпечення платежу товару), здійснює відвантаження товару, подає документи, як правило, до авізуючого банку, який надсилає їх для оплати банку емітента;
після перевірки правильності оформлення документів, банк, який відкрив акредитив, здійснює їх оплату, тобто переводить гроші авізуючому банку, який зараховує їх на рахунок експортера.
Крім документарного акредитиву, розрізняють ще й грошовий акредитив, який становить собою іменний документ, що містить в собі доручення про виплату грошей одержувачу протягом певного строку при дотриманні вказаних в ньому умов.
Акредитивна форма розрахунків має певні позитивні і негативні сторони. Негативні сторони торкаються імпортерів, оскільки:
акредитивна форма розрахунків є порівняно складною;
вимагає більш високих комісійних платежів банкам за їх послуги;
веде до розпорошення їх капіталів, оскільки вони повинні відкривати акредитиви до одержання і реалізації товарів.
Позитивна сторона акредитивної форми розрахунків для імпортера полягає в тому, що ця форма дає можливість контролювати через банки виконання умов угоди експортером. Для експортера позитивна сторона акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що:;
забезпечує надійність розрахунків і гарантує своєчасну оплату товарів;
прискорює одержання платежу у випадку якщо банк проводить виплату негайно після відвантаження товару ПІД надані відвантажувальні документи;
Інкасова операція (інкасо) - це форма розрахунку, при якій експортер доручає своєму банку одержати від імпортера певну суму валюти при передаванні останньому відповідних товарних документів-В інкасовій операції беруть участь:
довіритель, тобто клієнт, який доручає інкасову операції своєму банку;
банк-ремітент, якому довіритель доручає операції інкасування;
банк, який здійснює інкасо і одержує валютні кошти;
• представницький банк, який подає документі імпортеру-платнику;
• платник.
Розрізняють просте і документарне інкасо. Просте (чисте) інкасо означає стягнення платежу за фінансовими документами, які не супроводжуються комерційними документами. Документарне (комерційне) інкасо означає стягнення платежу за фінансовими документами, які супроводжуються комерційними документами, або тільки за комерційними документами.
Розрахунки у формі інкасо дають певні переваги імпортеру, оскільки в нього немає потреби заздалегідь, як це має місце при акредитивній формі розрахунків, відволікати кошти з свого обороту. Проте для експортера ця форма розрахунків має певні недоліки:
експортер ризикує, оскільки імпортер в разі погіршення кон'юнктури ринку або фінансового стану може відмовитися від платежу;
значний розрив у часі між надходженням валютної виручки за інкасо і відвантаженням товару, особливо у випадку тривалого транспортування.
З метою усунення цих недоліків на практиці застосовуються певні гарантії. Наприклад, за дорученням імпортера банк видає на користь експортера платіжну гарантію, тобто банк гарантує експортеру сплатити суму інкасо у разі неплатежу з боку імпортера.
Банківський переказ - це операції, які здійснюються установами банку за дорученням вкладників дія переказу їх вкладів в іншу установу банку або зарахування на рахунок іншого одержувача. Банківський переказ здійснюється поштою чи телеграфом, відповідно поштовими або телеграфними платіжними дорученнями.
Відкритий рахунок як форма здійснення міжнародних розрахунків полягає в тому, що імпортер здійснює періодичні платежі експортеру після одержання товару. Відкритий рахунок використовується при розрахунках між фірмами, які пов'язані традиційними торговими відносинами; між ТНК і їх закордонними філіями за експортними поставками; між експортером і брокерською фірмою; між змішаними фірмами за участю експортера. Інакше кажучи, відкритий рахунок використовується тоді, коли існує високий рівень довіри до партнера.
Авансові розрахунки - це розрахунки, які здійснюються імпортером до відвантаження товарів, а інколи навіть до їх виробництва. Це так звана передоплата. Якщо імпортер заплатив за товар авансом, то він кредитує експортера. Ця форма розрахунків найвигідніша для експортера. Вона найчастіше використовується у випадках будівництва об'єктів за кордоном, а також у випадках замовлень на будівництво літаків, суден, дорогого обладнання. В таких випадках замовники вносять авансові платежі на частину вартості контракту.
Крім розглянутих міжнародних розрахунків, у практичній діяльності використовуються перевідні векселі, чеки та кредитні картки. Перевідні векселі виставляються експортером на імпортера. Вони становлять собою документи, що містять безумовний наказ кредитора (трассанта) позичальнику (трассату) про виплату у зазначений строк певної суми грошей названій у векселі третій особі (ремітенту) або пред'явнику. За оплату векселя відповідальність несе акцептант, котрим виступає імпортер або банк.
Розрахункові чеки - це форма безготівкових розрахунків, за якої використовуються чеки. Чек виписується платником і передається одержувачу грошей. При пред'явленні чека банку сума його зараховується на рахунок пред'явника.
Кредитна картка - це кредитний білет (чек, ваучер, купон, магнітна картка або інший документ), виданий фізичній особі особою, яка веде бізнес у галузі споживчого кредиту, Кредитна картка засвідчує наявність у відповідній установі рахунку власника кредитної картки і дає право на придбання товарів та послуг у роздрібній торгівлі без оплати готівкою. В користуванні переважають кредитні картки американського походження.
Однією із форм міжнародних розрахунків є валютний кліринг. Валютний кліринг—це міжурядова угода про взаємний залік зустрічних вимог і зобов'язань, які виходять з вартісної рівності товарних поставок і наданих послуг. Валютні кліринги можуть бути двосторонні, багатосторонні та міжнародні.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти