ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Показники рівнів та структури смертності

1. Абсолютне число смертей

2. Загальний коефіцієнт смертності:

, де

М – чисельність померлих за період часу Т;

Р – середня чисельність населення за період часу Т;

Т – період, за який ведеться розрахунок.

3. Повікові коефіцієнти – відношення числа статей у певному віці до середньої чисельності чоловіків або жінок:

, де

mx – повікові коефіцієнти смертності;

Мх – число померлих в інтервалі віку х;

Рх – середня чисельність населення (чоловіків або жінок) в інтервалі віку х.

4. Коефіцієнт смертності немовлят (смертність у віці до року найвища) або формула Ратса:

, де

М0 – число дітей у віці до 1 року, що померли в даному році;

N-1 – число народжених у попередньому році;

N1 – число народжених у поточному році ;

α,β – ваги, причому α+β=1.

Ваги визначаються, виходячи з розподілу померлих дітей за місяцями першого року життя. Ратс визначав α=2/3, β=1/3.

Таблиці смертності і тривалості життя – це числові моделі смертності, що служать для характеристики її загального рівня і вікових особливостей у різних групах населення.

Основні показники таблиці смертності:

1) вік х;

2) число осіб, що доживають до віку х;

3) ймовірність смерті в інтервалі від х до х+1;

4) ймовірність дожити до віку х+1;

5) число тих, хто помирає при переході від віку х до х+1;

6) число тих, хто живе у віці х;

7) життєвий потенціал покоління (скільки люди віку х максимально можуть ще прожити);

8) середня очікувана тривалість життя;

 

Аналіз причин смертності

Смертність за причинами смерті є одним з головних об’єктів демографічного аналізу. її вивчення дозволяє оцінити міру загрози того чи іншого захворювання для життя людей, ефективність заходів боротьби з ними, розміри шкоди, заподіюваної населенню різними причинами смерті. Досліджуючи смертність за причинами смерті, демографія допомагає виявити приховані резерви тривалості життя, здоров’я та його поліпшення.

Іншими словами, мова йде про аналіз причин смерті, про аналіз структури смертності за причинами. Важливість цього аспекту аналізу смертності обумовлена тісним зв'язком причин, від яких помирають люди, з умовами їхнього життя і праці, з рівнем розвитку охорони здоров'я, із загальним рівнем соціально-економічного розвитку, нарешті, з поведінкою самих людей, з їхнім ставленням до власного здоров'я, до життя і смерті.

Під причинами смерті розуміють хвороби, патологічні стани або травми, що призвели до смерті або сприяли її настанню, а також обставини нещасного випадку, що викликав травму зі смертельним результатом, або насильницької смерті. Причину, за якою наступила смерть, встановлює відповідна медична установа або лікар. При цьому сучасна статистика причин смерті заснована на виділенні однієї провідної причини смерті. Згідно з сучасними правилами демографічної і медичної статистики, прийнятими у світі, початкова причина смерті встановлюється згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, травм і причин смерті (МКХ). У наш час у світі діє МКХ 10-го перегляду, прийнята в 1992 р.

В Україні за радянської доби Міжнародна класифікація хвороб у практиці нашої медичної і демографічної статистики ніколи прямо не застосовувалася. До середини 60-х pp. минулого століття використовувалася своя класифікація причин смерті. Лише з 1965 р. вітчизняна статистика стала враховувати причини смерті відповідно до їх номенклатури, заснованої на МКХ 7-го перегляду. МКХ переглядається і затверджується Всесвітньою організацією охорони здоров'я. У табл. 1 наведені назви основних класів хвороб і причин смерті за класифікацією МКХ.

Показники смертності з причин обчислюють як загальні, так і повікові. Загальні коефіцієнти смертності з причин смерті обчислюють як відношення чисел померлих від визначених причин смерті до середньорічної чисельності наявного населення. На відміну від загальних коефіцієнтів смертності, їх розраховують не на 1000 населення, а на 100 000 населення. Загальні коефіцієнти смертності з причин смерті адитивні, тобто їх можна складати, оскільки їхні знаменники містять ту ж саму чисельність населення, а сума померлих від усіх причин, зрозуміло, дорівнює загальному числу померлих. Інакше кажучи, сума загальних коефіцієнтів смертності з причин смерті дорівнює загальному коефіцієнтові смертності.

Загальні коефіцієнти смертності за основними класами причин смерті можуть залежати від розходжень у віковому складі померлих. У зв'язку з цим розраховують коефіцієнти, стандартизовані за віком прямим способом. При цьому для їх розрахунку Держкомстат застосовує Європейський стандарт вікової структури (табл. 2).

Стандартизовані коефіцієнти використовують, здебільшого, для порівняння рівнів смертності від окремих причин за різними територіями і за різні роки, оскільки це умовні показники, величина яких багато в чому залежить від обраного стандарту. Причому порівнювати стандартизовані коефіцієнти між собою можна тільки тоді, коли вони обчислені за одним стандартом.

Повікові коефіцієнти смертності за причинами смерті обчислюють аналогічно до загальних як відношення чисел померлих від зазначених причин смерті у віці х років до середньорічної чисельності наявного населення даного віку.

Таблиця 2

Європейський стандарт вікової структури

Вікові групи Чисельність населення в % до підсумку Вікові групи Чисельність населення в % до підсумку
1,6 45-49 7,0
1-4 6,4 50-54 7,0
5-9 7,0 55-59 6,0
10-14 7,0 60-64 5,0
15-19 7,0 65-69 4,0
20-24 7,0 70-74 3,0
25-29 7,0 75-79 2,0
30-34 7,0 80-84 1,0
35-39 7,0 85 і старше 1,0
40-44 7,0 Все населення 100,0

Відомо, що у розвинених країнах, в Україні також, основними причинами смерті є серцево-судинні, злоякісні захворювання і нещасні випадки, отруєння і травми. На відміну від інфекційних та паразитарних хвороб, з якими вже розроблені засоби боротьби, вищезгадані хвороби є наслідком побічних дій сучасної цивілізації. Патогенна дія цих чинників проявляється у забрудненні води і повітря, хімічній шкідливості певних речовин, радіації, високих рівнях шуму і вібрації, нервових стреcах, шкідливих звичках. Для боротьби з цими факторами смерті успішними є превентивні заходи, тобто профілактична медицина, яка в свою чергу потребує розвитку теоретичної (фундаментальної) медицини.

Дедалі більшу загрозу для здоров'я й життя людей становлять такі нові чинники, як нові засоби комунікації (телебачення, комп'ютерні мережі обробки й трансляції інформації); техногенні впливи на біосферу; забруднення, в тому числі радіоактивне, природного довкілля; широке застосування хімічних консервантів у харчових продуктах; прискорення ритму життя, гіподинамія тощо. Вони підвищують ризик ураження людей як раніше відомими, так і новими, мало вивченими хворобами. Дедалі гостріше постає проблема зростання психічних хвороб і травматизму, а пошук ефективних засобів захисту людства від ВІЛ-інфекції стає дедалі невідкладнішим.

 


ЛЕКЦІЯ 4

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти