|
Підприємство в системі виробничих відносин.
Конкретна реалізація підприємницької діяльності всіх напрямів і форм реалізується через створення первинних ланок економіки — підприємств. У вітчизняній теорії прийнято таку структуру народного господарства країни: підприємство — фірма — галузь — народне господарство. Галузь — об’єднання підприємств, що випускають однорідну продукцію. Між галузями існують зв’язки з поділу праці та обміну продукцією. Завдяки існуючим міцним зв’язкам між галузями вони об’єднуються у національну економіку, яку ще називають макроекономікою. Фірма — об’єднання підприємств різного функціонального призначення. Підприємство — основна організаційна ланка народного господарства, самостійно господарюючий суб’єкт, що створюється і функціонує на основі чинного в країні законодавства, є юридичною особою, здійснює підприємницьку діяльність у будь-якій сфері народного господарства на принципах комерційного розрахунку, тобто чіткого підрахунку витрат і результатів. Підприємство в ринковій економіці підпорядковує свою діяльність комерційному успіху — отриманню підприємницького доходу, який є основною рушійною силою функціонування підприємства: що дохід більший, то активніше і стабільніше почуватиметься на ринку підприємство. Кількісно підприємницький дохід дорівнює ціні товару за вирахуванням витрат виробництва (тобто його величина залежить від суми продажів і ціни використаних ресурсів). Важливо наголосити, що отримання підприємницького доходу в ринковій економіці реалізує не тільки індивідуальну мету діяльності підприємства, а й суспільну — задоволення суспільних потреб. Залежність цих двох цілей у ринковому господарстві така: неможливо отримати дохід, не вивчаючи суспільні потреби і не виробляючи саме ті товари та послуги, що необхідні суспільству. Що повніше задовольняються потреби споживачів і що більша кількість зроблених ними покупок, то на більший підприємницький дохід може розраховувати підприємство. В економічній діяльності підприємства відображаються всі економічні процеси виробництва, розподілу, обміну, споживання. Тому життєдіяльність підприємства називають мікроекономікою. Особливістю підприємства, яка відрізняє його від інших ланок (галузі, цеху, бригади), є його економічна відокремленість, яка виявляється у завершеності процесу відтворення, цілковитій самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності. Підприємства є не тільки осередком підприємницької діяльності, а й соціальним осередком суспільства, саме там зосереджується діяльність трудового колективу. Місце, роль, організація діяльності підприємства в народному господарстві країни залежать від типу економічної системи, в якій воно функціонує. Ринкова економіка передбачає наявність підприємств різних форм власності, спрямованості, величини капіталу тощо.
Класифікація та функції підприємств. Підприємства можна класифікувати за такими ознаками: • за формою власності — приватні, колективні, державні; • за формою організації — одноосібні володіння, партнерські товариства, корпорації, кооперативні акціонерні товариства, бюджетні підприємства, публічні корпорації, змішані корпорації; • за розміром — малі, середні, великі; • за сферою діяльності — посередницькі, виробничі, комерційні, страхові, фінансові та інші; • за економічним призначенням — з виробництва засобів виробництва, з виробництва предметів споживання, з випуску продукції військово-промислового 9 з u1082 комплексу; • за масштабами виробництва — масового, серійного та індивідуального виробництва; • за рівнем спеціалізації — спеціалізовані, універсальні, змішані. Різноманітність форм підприємств створює можливості конкурентної боротьби між ними за ринки збуту і прибутковіше вкладання капіталу. Економічне змагання допомагає встановити, які форми підприємств є найбільш життєздатними та ефективними в умовах ринкового господарства. Саме вони займають економічний простір, витісняючи застарілі форми господарювання. Діяльність кожного підприємства підпорядкована реалізації його основної виробничої функції — створенню максимуму товарів або послуг для задоволення потреб суспільства за найменших витрат виробництва. Для здійснення цієї функції підприємство розгортає діяльність у різних сферах, виконуючи у кожній специфічні функції. Виробничо-технологічні функції підприємства пов’язані із забезпеченням процесу виробництва необхідними засобами та їх використанням, впровадженням нової техніки та новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом. Економічними функціями є: управління процесами виробництва та збуту товарів, укладення контрактів, наймання працівників і раціональна організація їх праці, раціональне використання ресурсів, розподіл доходів, розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку тощо. Соціальні функції підприємства такі: поліпшення умов праці та відпочинку працівників, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, подання допомоги і надання пільг працівникам, благодійна діяльність. Зовнішньоекономічні функції підприємства: участь у міжнародному обміні товарів, спільне з іноземними партнерами виробництво, будівництво, науково-технічне співробітництво.
Тестові завдання для самоконтролю 1. Критерієм класифікації підприємств за розмірами не може бути: а) кількість працівників: б) обсяг продажу: в) вартість майна підприємства; г) продуктивність праці: д) усі показники можуть бути цим критерієм. 2. Хто ухвалює рішення про банкрутство підприємства: а) власник підприємства: б) суд; в)кредитори; г) орган влади, який зареєстрував підприємство; д) усі відповіді неправильні. 3. Амортизаційні відрахування враховують: а) у витратах вирооництва; б) у прибутку; в) у витратах виробництва й у прибутку; г) залежно від сфери діяльності підприємства або у витратах виробництва, або в прибутку; д) усі відповіді неправильні. 4. Що характеризує корпорацію: а) зазвичай невеликий обсяг виробництва і незначний асортимент продукції; б) простота утворення та реєстрації; в) співвласники несуть лише обмежену відповідальність за її борги чи зобов"язання; г) невелика кількість державних обмежень, що регулюють її діяльність; д) прибутки розподіляють серед обмежених і необмежених партнерів за наперед визначеним співвідношенням. 5. Що є вищим органом управління акціонерного товариства: а) загальні збори акціонерів; б) спостережна рада; в) рада акціонерів, які мають контрольний пакет акцій; г) правління (рада) директорів: д) усі відповіді неправильні. 6. До основних виробничих фондів підприємства не належить: а) виробничі будівлі; б) устаткування; в) машини п інструменти; г) предмети праці; д) робоча худоба. 7. Що не належить до оборотних виробничих засобів підприємства: а) сировина; б) основні й допоміжні матеріали; в) незавершена продукція; г) паливо н енергія; д) готова продукція на складі. 8. У якому з пунктів порушена класифікація підприємств за ознаками: а) підприємства масового, серійного, одиничного, індивідуального виробництва; б) малі, середні, великі підприємства; в) підприємства з автоматизованим, комплексно-мехаиізованим, частково-механізованим, ручним виробництвом; г) промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські підприємства; д) усі класифікації правильні. 9. Що не є недоліком одноосібного володіння: а) ресурси одноосібного володіння обмежені розміром грошового капіталу, яким володіє чи який може позичити власник; б) власник несе необмежену відповідальність за свої борги; в) власник не може користуватися послугами організованого фінансового ринку; г) порівняно великі затрати й труднощі у процесі організації та припинення діяльності одноосібної фірми; д) одноосібна фірма - це зазвичай малий обсяг виробн
Література:[1, с. 103-118; 3, гл.4; 4, гл.5; 5, розд.6; 6, розд.7, с.198-203; 7, с.210-222]. ТЕМА № 7 |
|
|