II. Узгодження присудка з однорідними підметами

1. При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв'язку підметів, від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.

2. Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та, присудок може стояти як у мно­жині, так і в однині.

При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) при­судок частіше вживається у множині: І мати. і донька разом побі­ліли, стали прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині: Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про паювання майна; Періодичність і рі­вень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку.

При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) зви­чайно вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласни­ком якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира; Коло півночі обгорнула їх така сонливість і втома, що похід треба було зу­пинити (Б. Лепкий). Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини: Пролітають мотоциклети, автома­шини.., то там, то там зривається пісня, веселі вигуки та крики на озері, до запаморочення пахне біла акація... (О. Вишня); Для проведен­ня державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі ство­рюється державна кваліфікаційна комісія або кілька державних ква­ліфікаційних комісій залежно від кількості професій, спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.

Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, під­креслює множинність предметів і роздільність дії суб'єктів: На засі­дання комісії запрошуються працівник, який атестується, та його безпосередній керівник: На першому поверсі будуть велика бібліотека. чималий вузол телефонного зв'язку та приймальні пункти побутового обслуговування; Увечері в Національній філармонії ювілярів привітали лауреат Шевченківської премії 1974 року Павло Загребельний та прем'єр-міністр Віктор Ющенко (з газ.).

Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідни­ми членами речення і після них може виступати і в однині, і в мно­жині, пор.: Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кида­ли. Зсіможню ж обору вічно облягали сум і гірка лайка (О. Ковінька); Дикий крик і свист тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).

3. Якщо однорідні підмети з'єднуються протиставним сполучни­ком не ... а, не тільки...а й, не стільки... скільки, присудок ставиться в однині: Не дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю, скривавило воду в тихім Дунаї і на всій тихій землі (М. Стель­мах); Мене не кохання гризе, а непевність, розрада (М. Старицький); Не тільки всяка робота, а, здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати, скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б. Антоненко-Давидович).

4. Якщо однорідні члени речення з'єднані розділовими сполучни­ками (або, чи), узгодження присудка може бути різним. Форма одни­ни присудка використовується у тих випадках, якщо присудки нале­жать до однакового граматичного роду: Такі оплески навряд чи чув Маяковський або там Пантелеймон Ромстов у Києві (Б. Антоненко- Давидович); Стримана насмішка чи усмішка вийшла з куточків, дій­шла до половини очей, а в других половинах так само оксамитилась темна глибінь (М. Стельмах). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість (В. Собко); .. Деінде забовваніють куш глоду або груша-дичка. мовби хто причаївся, і знову неозорий простір... (А. Дрофань).

5. При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні...ні присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише кандидатську дисертацію, але коли її закінчить — того не знає_ні професор Перетятько. ні сам Віктор Платонович (Б. Анто- ненко-Давидович); Ні старий гетьманський мід. ні угорське вино не смакувало так, як та чиста вода (Б. Лепкий); Ні Стелла. ні тим паче Геннадій Борисович, навіть прислухавшись, нічого не почули (В. Дар- да); Проте, мабуть, і по-дитячому благальні очі Лизавети Миколаїв­ни, яким годі було відмовити, не могли б спонукати Солодовникова взятися за цю непевну операцію, якби він наперед передбачив те, про що й гадки не мали ні він, ні лікарі на консиліумі (Б. Антоненко-Дави- дович).

§ 41. ВЖИВАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

Однорідними називаються члени речення, що виконують однако­ву синтаксичну функцію і характеризують спільний для них член ре­чення. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення, наприклад: Президент в інтерв'ю з журналістами проко­ментував останні політичні події у країні та спростував повідомлен­ня деяких ЗМІ щодо кадрових змін в органах державної влади; Дер­жавні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України "Про відпустки", КЗпП Ук­раїни, іншими законами та нормативними аюпами України; Спеціаль­ні економічні зони забезпечують високі темш промислового виробниц­тва, впровадження новітніх технологій, динамічний розвиток со­ціальної сфери; Розроблено правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які визначають порядок здійснення місь­ких, гщимкькш, міжміську і' міжнщюднш перевезень пасажирів.

При використанні однорідних членів речення треба враховувати їх значеннєву співвіднесеність. Однорідними членами речення не мо­жуть бути слова, які виражають родові та видові поняття, як у ре­ченні: На другому поверсі універсаму можна придбати найрізно­манітніші парфумерні вироби, освітлювальні прилади, господарські товари, іграшки, засоби для догляду за шкірою, шампунь, зубну пасту тощо. Поняття парфумерні вироби включає поняття шампунь, зубна паста, засоби догляду за шкірою, тому об'єднання їх в один ряд є не­правильним. Тобто однорідні члени речення мають позначати од­норідність, а не простий перелік.

Як однорідні члени речення не можуть використовуватися слова, які виражають перехресні або різнопланові поняття, як-от: Наш інститут і його професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі (Викладацький склад є частиною інституту); Бібліо­тека поповнилася 2 новими працівниками, комп'ютером, численними довідниками, енциклопедіями, підручниками (Люди стоять в одному ряду з предметами).

Необхідно враховувати не лише логічні зв'язки однорідних чле­нів, а й їхню лексико-граматичну сполучуваність з іншими словами у реченні. Порушення лексичної сполучуваності однорідних членів знаходимо у такому реченні: У разі проведення адміністративного огляду у зв язку зі скоєнням адміністративного правопорушення про це складається протокол або запис до протоколу про порушення. Помил­ка полягає у тому, що один із однорідних членів речення (протокол) може сполучатися із словом складається, тоді як запис не складаєть­ся, а вноситься до протоколу. Отже, правильним буде таке речення: Уразі проведення адміністративного огляду у зв язку зі скоєнням адмі­ністративного правопорушення щодо цього складається протокол або вноситься запис до протоколу про порушення.

Помилки у вживанні однорідних членів речення можуть бути по­в'язані з порушенням норм керування. Не можна вживати один до­даток, який стосується кількох однорідних членів речення, якщо вони вимагають різного відмінка залежного слова. Розглянемо три речення: 1) Рада акціонерного товариства контролює і регулює діяль­ність правління¹, 2) Одним із обов 'язків головного бухгалтера є нараху­вання і виплата винагород працівникам підприємства; 3) Ми цінуємо і пишаємося нашими ветеранами. Перші два речення є правильними, оскільки однорідні члени речення в них мають однаковий характер керування (контролювати і регулювати що], нарахування і виплата чого?). Порушення лексико-граматичної сполучуваності відзначаєть­ся у третьому прикладі. Помилка виникла внаслідок того, що при двох однорідних членах речення, які вимагають різного відмінка ке­рованого слова (цінуємо кого!, пишаємося ким!) стоїть один дода­ток. Різний характер керування обов'язково повинен бути врахова­ний при побудові цієї конструкції. Виправити речення можна за до­помогою займенника, що замінює слово ветерани: Ми цінуємо наших ветеранів і пишаємося ними.

Однорідні члени речення можуть уживатися з узагальнюючими словами. Значення узагальнюючих слів має включати значення всіх слів, що є однорідними членами речення: Хімічній чистці не підля­гають такі вироби: хутряні речі кустарної вичинки, старі речі, по­шкоджені міллю, килими кустарного виробництва та ін. Порушуєть­ся ця вимога у такому реченні: Нова аптека пропонує широкий вибір лікарських засобів, як-от: пігулки, настоянки, бальзами, мазі, гелі, грілки, гірчичники, медичні довідники тощо.

Однорідні члени речення вживаються у тій само формі, що й уза­гальнююче слово, наприклад: Трудова угода повинна містити такі реквізити: дату і місце складання, зміст угоди, юридичні адреси сторін, печатку підприємства. Узагальнююче слово реквізити стоїть у знахідному відмінку, таку ж форму мають й усі однорідні члени речення.

Наведемо основні правила вживання прийменників та сполуч­ників при однорідних членах речення.

1. Однакові прийменники можуть повторюватися або не повто­рюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Конфлікт розглядатиметься у примирній комісії або у трудовому ар­бітражі; За рік до закінчення навчання замовники подають вузу — ви­конавцю державного замовлення інформацію про перелік місць праце­влаштування та про умови, які будуть створені випускникам; Венецію Гете назвав мрією, що зіткана з води, землі і повітря (В. Врублевсь- ка); Уразі продажу товару за зразками, каталогами, поштою гаран­тійні строки обчислюються з дня доставки товару; Конфіскація май­на може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, об­сязі та порядку, встановлених законом.

2. Прийменники не упускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменни­ків: Закон "Про рекламу" містить спеціальні правила для реклами на транспорті та в кінотеатрах; Ця стаття передбачає покарання за порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, жит­лових будинках та інших громадських місцях; Існує ряд робіт, пере­дусім з підвищеною небезпекою: в електроустановках, на висоті, в ко­лодязях, де правилами передбачене обов'язкове призначення відпові­дальних за безпечне виконання робіт;

б) при однорідних членах речення, пов'язаних повторюваними (і —і, ні — ні, то — то, або — або, чи — чи) або парними (не тільки — але й, не стільки — скільки, як — так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шев­ченко); Для Віті це вже було не новина, а я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на поодинокі автомобілі, яких ще зроду не бачив (Б. Ан- тоненко-Давидович); У Законі "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) " простежується орієнтація не тільки на соціальну функцію трудового права, а й на функцію виробничу; Складалося враження, що плете він свої кошики не стільки для ярмар­ку, скільки для власної втіхи (О. Гончар); Не так від роботи, як від глухого внутрішнього хвилювання, дівчина почувала себе до краю сто­мленою (В. Підмогильний);

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Моральна шкода може проявлятися у приниженні честі, гідності або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, у моральних переживаннях у зв язку з ушкодженням здоро­в'я, порушенням права власності тощо; Директор розповів про робо­ту всіх, без винятку, підрозділів підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.

3. Частини парних сполучників {не тільки... але (а) й, не лише... а й, не стільки... скільки) повинні стояти безпосередньо перед одно­рідними членами речення, наприклад: Людину можна образити не тільки словом, але й дією. Ми маємо претензії не стільки до пр_щів- ників цеху, скільки до його керівництва. Це правило порушується у таких реченнях: Директор не лише піклується прр_виробниугто, а й про_людей, що працюють на підприємстві. Директор піклується не лише про_ виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві. Однорідними членами у першому реченні є додатки виробництво і людей, у другому — присудки піклується, виявляє ува­гу, отже частини сполучника мають стояти безпосередньо перед цими словами: Директор піклується не лише про виробництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор не лише піклується про виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві.

§ 42. ПАРАЛЕЛЬНІ СИНТАКСИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ

Свідченням багатства української мови є різноманітність мовних засобів усіх рівнів. Великий вибір варіантів надає мовцям синтаксис. Необхідно навчитися правильно вибирати ті конструкції, які забез­печують найточніше висловлення певної думки і якнайкраще відпо­відають конкретній ситуації мовлення.

Основними видами синтаксичних синонімів є такі: а) двоскладні речення з дієприкметниковим присудком і одно­складні речення з формою на -то, -но у ролі головного члена речен­ня: Виставка розгорнута в краєзнавчому музеї/Виставку розгорнуто в краєзнавчому музеї; Стороннім вхід заборонений / Стороннім вхід заборонено; Нарада була проведена на високому рівні / Нараду було проведено на високому рівні; Ця площа відреставрована до ювілею міс­та /Цю площу відреставровано до ювілею міста;

б) дієприслівникові звороти і підрядні речення, наприклад: Купу­ючи харчові продукти, обов'язково перевіряйте дату виготовлення / Коли ви купуєте харчові продукти, обов'язково перевіряйте дату ви­готовлення; Читаючи протокол допиту, свідок повинен простежити, щоб його відповіді були записані якомога точніше /Коли свідок читає протокол, він повинен простежити, щоб його відповіді були записані якомога точніше; Повертаючи майно в неробочому стані, Орендар відшкодовує завдані збитки /Якщо Орендар повертає майно в неробо­чому стані, він відшкодовує завдані збитки;

в) підрядне речення і дієприкметниковий зворот: Акти оформлю­ються комісією, що її створює керівник підприємства / Акти оформ­люються комісією, створеною керівником підприємства; Генпідрядник зобов 'язаний здати Замовникові устаткування в терміни, які обумов­люються договором / Генпідрядник зобов'язаний здати Замовникові устаткування в терміни, обумовлені договором;

г) підрядні речення і члени речення, наприклад обставини: Незва­жаючи на погану роботу транспорту у нашому місті, наші співро­бітники ніколи не спізнюються на роботу / Хоча транспорт працює погано, наші співробітники ніколи не спізнюються на роботу; Змещож кращого забезпечення ліками населення у місті відкрито кілька нових аптек / У місті відкр ито кілька нових аптек, для того щоб краще за­безпечувати населення ліками; За умови дотримання водіями правил дорожнього руху аварії траплятимуться рідше / Аварії трапляти­муться рідше, якщо водії будуть дотримуватися правил дорожнього руху; Внаслідок^£оріримання замовником товару у нас виникли серй­озні проблеми / У нас виникли серйозні проблеми, тому що замовник не отримав товар;

ґ) обставини і дієприслівникові звороти: Післ^затнченняроботи

колектив повинен подати Замовнику звіт про використання матеріаль­но-технічних ресурсів / Закінчивши роботу, колектив повинен подати Замовнику звіт про використання матеріально-технічних ресурсів; Оформлюючи шмовлення, ви повинні визначити кількість деталей, не­обхідних для ремонту телевізора / При_ оформленні замовлення ви по­винні визначити кількість деталей, необхідних для ремонту телевізора.

В офіційно-діловому мовленні перевага віддається обставинам, оскільки вони мають більш книжний характер порівняно з підрядни­ми реченнями і дієприслівниковими зворотами.

Паралельними засобами вираження думки є безособові, пасивні та особові конструкції. В особових конструкціях підкреслюється активність суб'єкта дії, в безособових і пасивних конструкціях увага зосереджується на дії, порівняйте: Патенти видаються податковим органом / Податкові органи видають патенти; Перерахування кош­тів ринкового збору до відповідного бюджету здійснюється адмініст­рацією ринку один раз на місяць / Адміністрація ринку здійснює пере­рахування коштів ринкового збору до відповідного бюджету один раз на місяць; Усі ці порушення було розглянуто Регіональним управлінням НБУІ Регіональне управління НБУ розглянуло всі ці порушення.

Пасивні й безособові конструкції надають висловленню офіцій­ного характеру, вони активно використовуються в ділових паперах. Часто в безособових конструкціях, що вживаються в офіційно-діло­вому стилі, суб'єкт дії взагалі відсутній, як-от: Орендареві переда­ються запаси сировини, матеріалів, незавершене виробництво і гото­ва продукція; Договір може бути змінено за угодою сторін. Такі кон­струкції не мають паралельних особових конструкцій.

Та ж сама думка може бути висловлена за допомогою простих і складних речень. Ті й інші речення можуть використовуватись у будь-якому стилі мовлення, але з різною частотністю. Прості речен­ня переважають у розмовно-побутовому мовленні. Складні речення активніше вживаються у науковому та офіційно-діловому мовленні. Найчастіше зазначені стилі використовують складнопідрядні речен­ня, за допомогою яких виражаються найрізноманітніші причинно- наслідкові чи часові відношення.

Наявність синонімічних засобів дозволяє уникнути однотипності конструкцій, а отже допомагає нам урізноманітнити мовлення.

§ 43. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складні речення не закріплюються за певними сферами мовлен­ня, але активніше вони використовуються у книжних стилях — науковому, офіційно-діловому та художньому.

Відзначимо кілька видів помилок у побудові складних речень.

У складнопідрядних реченнях підрядна частина може займати будь-яку позицію щодо головної, порівняйте: Який би спосіб інфор­мування не застосовувався, інформація про ціни на товари має бути доступною і достовірною; Інформація про ціни на товари, який би спо­сіб інформування не застосовувався, має бути доступною і достовір­ною. Інформація про ціни на товари має бути доступною і досто­вірною, який би спосіб інформування не застосовувався.

При розміщенні підрядного речення всередині головного, в ос­танньому іноді спостерігається зміщення конструкції, тобто неузгод­ження окремих форм, наприклад: Головне, на чому наполягав допові­дач, це на необхідності захисту прав споживачів; Найважливіше, на що ми повинні звертати увагу, це на підвищення якості продукції. (Правильно: Головне, на чому наполягав доповідач, — це необхідність захисту прав споживачів; Найважливіше, на що ми повинні звертати увагу, — це підвищення якості продукції).