ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Кожна країна певним чином інтегрована в світову економіку. Тому з метою забезпечення необхідності міжнародних порівнянь результативності економічної діяльності національних господарств виникає необхідність застосування єдиних підходів до системи та методології обчислення макроекономічних показників. Ця вимога реалізується з допомогою спеціального міжнародного стандарту — «Системи національних рахунків» (СНР). Вона затверджена ООН і рекомендується всім країнам для практичного використання.

СНР спирається на низку макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Первинним таким показником є валовий випуск, який відображає повну ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період. Але найбільше значення серед макроекономічних показників має валовий внутрішній продукт (ВВП).

За своєю сутністю ВВП — це ринкова вартість кінцевої продукції або додана вартість, створена резидентами всередині країни. Кінцевою продукцією є лише та частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП із валового випуску має відніматися проміжна продукція, яку використовують для виробництва товарів та послуг і яка набирає форму матеріальних витрат.

Для обчислення ВВП використовують три методи:виробничий, метод кінцевого використання (за витра­тами) і розподільчий метод (за доходами).

1. Виробничий метод

ВВП = Σ (ВВ - МВ) + (ПП - С), (2.1)

 

ВВ — валовий випуск окремих галузей;

МВ — матеріальні витрати окремих галузей;

ПП — продуктові податки;

С — субсидії;

2. Метод кінцевого використання (за витра­тами):

ВВП = С + Ig + G + Xn, (2.2.)

C - consumption – споживання, т.т споживчі витрати домашніх господарств (населення)

Іg – investment gross— валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;

G – government purchases – державні закупки товарів і послуг з метою задо­волення загальносуспільних потреб;

Xn — чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг (Xn = ЕXP – IM)

Валові інвестиції (Іg) складаються із двох елементів:

Ig = In + Аm, (2.3)

In - чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;

А — амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відно­влення зношеного капіталу.

3. Розподільчий метод (за доходами):

ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT, (2.4)

W — це нарахована грошова винагорода за працю робітників, яка включає основну зарплату, додаткові виплати до заробітної плати, виплати на соціальне страхування, пенсійні фонди.

R – визначає рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.

і – процент у вигляді доходів від грошового капіталу, заощаджуваного домогосподарствами.

р — прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств, корпорацій. Сюди відноситься: нерозподілений прибуток, податок на прибуток, дивіденди, інші доходи

Аm — амортизація – це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

ІT — непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (акцизи, мито, ПДВ).

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (Аm);

ЧВП=ВВП-Аm (2.5)

Національний дохід (НД) — показує величину чистого доходу суспільства. Він визначається сумою усіх цін факторів виробництва або доходів власників економічних ресурсів у поточному році.

НД = ЧВП-ІТ (2.6)

Або

НД = W + R + і + р (2.7)

До важливих макроекономічних показників також належить особистий дохід та післяподатковий дохід.

Особистий доход (ОД) -складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (соціальні трансферти).

ОД = НД – ВСФ – Нерозподілений прибуток – Податок на прибуток + TR (2.8)

ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

TR – соціальні трансферти.

Велике значення в макроекономічному аналізі має показник особистого безподаткового доходу, або післяподаткового доходу. Він обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):

DI = ОД – Тінд, (2.9)

 

де Т інд.—особисті податки (прибутковий податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.).

Післіподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження:

DI = C + S (2.10)

 

Відповідно до СНР для економіки України останнім часом розглядаються нові показники: валовий національний доход (GNІ) і валовий національний наявний доход (GNDI).

Валовий національний доход дорівнює ВВП плюс первинні доходи, одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, неінвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон:

GNІ = ВВП + YL – YM , (2.11)

 

де YL — первинні доходи, одержані з-за кордону;

YM — первинні доходи, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход GNDI дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон:

GNDI = GNІ + TrL – TrM , (2.12)

 

де TrL — поточні трансферти, одержані з-за кордону;

TrM— поточні трансферти, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход дорівнює сумі кінцевого споживання та національних заощаджень.

 

 

Усі макроекономічні показники безпосередньо обчислюються в поточних цінах, котрі, як правило, змінюються порівняно з цінами попереднього періоду. Тому на рівень макроекономічних показників впливають як реальні зміни в економіці, так і зміни цін. Щоб розмежувати вплив на ВВП фізичних обсягів виробництва і цін, розрізняють номінальний ВВП (Yn) і реальний ВВП (Y). Номінальний ВВП обчислюється в поточних цінах, до яких належать фактичні ціни того періоду (року, кварталу, місяця), що аналізується. Реальний ВВП обчислюється у постійних (незмінних) цінах, до яких відносять ціни базового періоду. За базовий береться будь-який період, з яким необхідно зробити порівняння показників за період який аналізується. У зв’язку з тим, що протягом певного проміжку часу (наприклад, декілька років) спостерігається зміна цін, то для розрахунку реального ВВП використовується показник індексу цін (Ip). Його ще називають дефлятором ВВП.

Отже, реальний ВВП розраховується за такою формулою:

Y = (Yn / Ip) × 100% (2.13)

 

Задача 1.

За наступними даними (у млрд. грн.) розрахувати показники ВВП та особистого доходу у розпорядженні:

трансфертні виплати - 4,0;

валові інвестиції - 16,2;

непрямі податки - 7,0;

особисті прибуткові податки - 2,6;

чистий експорт - 1,1;

нерозподілений прибуток корпорацій - 2,8;

амортизація - 7,9;

особисті споживчі витрати - 77,2;

податок на прибуток корпорацій - 1,4;

внески на соціальне страхування - 0,2;

державні закупівлі товарів і послуг - 8,5.

Розв'язання:

а) Виходячи з наведених даних можна розрахувати ВВП за витратами (формула 2.2):

ВВП=С+Іg+G+Хn

 

Додаємо показники споживчих витрат (77,2), валових інвестицій (16,2), державних витрат (8,5), чистого експорту (1,1).

Отримуємо ВВП=77,2+16,2+8,5+1,1=103.

 

Для розрахунку величини особистого доходу у розпорядженні необхідно спочатку знайти чистий валовий продукт (ЧВП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД):

ЧВП = ВВП - Am;

ЧНП = 103 – 7,9=95,1;

НД = ЧВП - IT;

НД= 95,1 – 7,0 = 88,1;

ОД = НД - ВСФ - нерозподілений прибуток - податок на прибуток + TR;

ОД = 88,1 - 0,2 - 2,8 -1,4 + 4 = 87,7.

Особистий дохід у розпорядженні дорівнює особистому доходу за вирахуванням індивідуальних податків:

DI = 87,7 - 2,6 = 85,1.

 

Задача 2.

За даними таблиці 1.1 розрахувати обсяг ВВП по методу доходів та по методу витрат.

Таблиця 2.1

Показники діяльності країни

Показник Сума, гр. од.
Відсоток за кредит
Валові інвестиції
Заробітна плата робітників і службовців
Нерозподілений прибуток
Непрямі податки
Ренті платежі власника орендного майна
Податки на прибутки корпорацій
Чистий експорт товарів та послуг
Державні закупки товарів та послуг
Чисті приватні інвестиції
Доходи від власності
Дивіденди
Споживчі витрати

 

Розв'язання:

При розрахунку ВВП по витратам додаються витрати всіх економічних суб’єктів (домогосподарств, фірм, держави, закордонного сектора):

ВВП = С + Ig + G + Xn,

ВВПза витратами =280+55+100+25 = 460 (гр.од.).

 

Згідно з методом розрахунку ВВП за доходами необхідно знайти суму первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП за цим методом використовують формулу (2.4):

ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT

 

ВВПза доходами =203+20+10+99+48+23+17+(55 – 40)+25 = 460 (гр.од.);

 

ВВПза витратами= ВВПза доходами.

 

Задача 3.

 

В минулому році ВВП країни склав 600 гр. од.; обсяг валових інвестицій – 105 гр. од.; обсяг чистих інвестицій 50 гр. од.; непрямі податки – 5 гр. од.; обсяг споживання домашніх господарств – 340 гр. од.; державні витрати – 90 гр. од.; відрахування від заробітної плати до страхових фондів – 7 гр. од.; соціальні трансферти – 15 гр. од.; податок на прибуток – 8 гр.од.; нерозподілений прибуток – 12 гр. од.; податок на спадщину – 9 гр.од.; прибутковий податок – 6 гр.од.

Визначити:

а) національний доход;

б) чистий експорт;

в) післяподатковий дохід домашніх господарств та обсяги їхніх заощаджень.

Розв'язання:

 

а) Спочатку необхідно знайти значення амортизаційних відрахувань із формули 2.3:

Аm =Ig – In

Аm = 105 – 50 = 55 (гр. од.)

Знаходимо значення чистого внутрішнього продукту, виходячи із формули 2.5.:

ЧВП=ВВП-Аm

ЧВП = 600 – 55 = 545 (гр.од.)

Національний дохід розраховується по формулі 2.6.:

НД = ЧВП-ІТ

НД = 545 – 5 = 540 (гр. од.)

 

б) чистий експорт можна знайти із формули розрахунку ВВП по методу витрат (формула 2.2.):

ВВП = С + Ig + G + Xn

Xn= ВВП- С - Ig - G

Xn = 600 – 340 – 105 – 90 = 65 (гр.од.)

 

в) Особистий доход розраховується по формулі 2.8.:

ОД = НД – ВСФ – Нерозподілений прибуток – Податок на прибуток + TR,

ОД = 540 – 7 – 8 – 12 +15 = 528 (гр. од.)

Післяподатковий доход обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (формула 2.9.):

DI = ОД – Тінд.

DI = 528 – 9 – 6 = 513 (гр. од.)

Післіподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження. Звідси обсяг заощадження знаходиться по формулі:

S = DI – C

S = 513 – 340 = 173 (гр. од.)

Задача 4.

За прогнозними даними, у 2006 р. номінальний ВВП країни становитиме 198 млрд. грн., індекс цін (дефлятор ВВП) – 118 %.

Розрахувати очікувані темпи зростання реального ВВП і темпи інфляції у 2006 р., якщо відомо, що у базовому році номінальний ВВП становив 139,75 млрд. грн., а індекс цін ВВП – 112 %.

Розв'язання:

Реальний ВВП у базовому 2005 р. розраховується по формулі 2.13. і становить:

ВВПр= =124,78 (млрд. грн.)

Реальний ВВП у поточному 2006 р. становитиме:

ВВПр= =167,8 (млрд. грн.)

Темпи приросту реального ВВП становлять:

Тп= =34,5%

Темп інфляції становить

π= =5,36 %

Задача 5.

Розрахуйте чистий внутрішній продукт та чистий експорт, якщо відомо, що ВВП=600, валові інвестиції = 80, споживання = 390, чисті інвестиції = 30, державні витрати = 140.

Відповідь: ЧВП = 550, Xn = -10.

Задача 6.

Розрахуйте величину реального доходу двох наступних років, якщо відомо, що номінальний дохід в І році склав 7000 і збільшується на 10% щорічно при щорічному зростанні цін на 7%. Що використовується інфлятор чи дефлятор?

Відповідь: реальний дохід першого наступного року = 7196,26; реальний дохід другого наступного року = 7398,03; у всі роки використовується дефлятор.

Задача 7.

Обчислити номінальний ВВП в аналізовану році за таких умов: у базовому році реальний ВВП = 2500 грн., в аналізовану році реальний ВВП збільшиться на 12%, а ціни – на 15%.

Відповідь: 3220 грн.

 

Задача 8.

Економічна діяльність країни за минулий рік характеризу­ється наступними показниками (в грошових одиницях): ВВП = 550; чисті інвестиції особистого сектору = 80; державні закупки = 75; споживання домашніх господарств = 220; надходження до державного бюджету прямих податків = 26; непрямі податки = 18; субвенції під­приємцям = 30; експорт = 240; імпорт = 205. Визначити:

а) використовуваний доход домашніх господарств;

б) амортизаційний фонд;

в) стан державного бюджету.

Відповідь: а) 396 (гр. од.);

б) 140 (гр. од.);

в) дефіцит розміром 61 гр.од.


Тема 3. РИНОК ПРАЦІ

На ринку праці домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою робочу силу (L), а підприємці як роботодавці задовольняють свій попит у робочій силі. Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили формується зарплата (W) і певний рівень безробіття.

Головною умовою ефективного функціонування ринку праці є органічне поєднання ринкового механізму з державним регулюванням зайнятості. Ринковий механізм забезпечує вільний вибір місця працевлаштування і залежність зарплати від попиту і пропозиції. Державне регулювання має створювати всім громадянам сприятливі умови для реалізації їхнього конституційного права на працю, забезпечувати рівні можливості у здобутті професії, гарантувати мінімальний рівень зарплати та забезпечувати соціальний захист у разі тимчасової втрати роботи та працездатності.

Серед перелічених функцій держави найскладнішою є створення умов для реалізації кожним громадянином його права на працю, тобто забезпечення повної зайнятості. Теоретичною основою державного регулювання зайнятості слугує кейнсіанська теорія, згідно з якою усунення вимушеного безробіття має досягатися з допомогою політики стимулювання сукупного попиту. Але така політика має і негативні побічні наслідки. З одного боку, вона сприяє зменшенню безробіття, а з іншого — породжує інфляцію. Отже, за зменшення безробіття суспільство мусить розплачуватися інфляцією. Це означає, що між безробіттям та інфляцією існує обернена залежність. Зазначений зв'язок між безробіттям (U) та інфляцією (π) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпса (див. рис.3.1).

π

U1
π1

π2 U2

U

Рис.3.1. Крива Філіпса.

Крива Філіпса свідчить, що за зменшення безробіття від U2 до U1 інфляція зростає від π1 до π2. Спираючись на криву Філіпса, можна зробити три висновки:

1) велике безробіття не може існувати одночасно з високою інфляцією: можливі лише велике безробіття і низька інфляція або навпаки;

2) стимулювальна політика може забезпечити зменшення безробіття лише ціною підвищення інфляції;

3) вибір співвідношення між безробіттям та інфляцією залежить від пріоритетів уряду, тобто від того, вирішенню якої проблеми (зменшенню безробіття чи зниженню інфляції) він віддає перевагу.

Стратегічною метою функціонування економіки є створення умов для зростання життєвого рівня населення. Але в умовах ринку досягнення цієї мети супроводжується виникненням надмірної нерівності в доходах домогосподарств. Для визначення ступеня нерівності в доходах використовується крива Лоренця.

% доходу

100 Д

 

 

25

10

0 40 75 100 % сімей

Рис.3.2. Крива Лоренця

На рисунку бісектриса ОД відображає абсолютну рівність у доходах, наприклад, 5% сімей отримує 5% доходу, 25% сімей — 25% доходу і т. д. Насправді певному відсотку сімей відповідає інший відсоток доходу. Цю ситуацію відображає крива Лоренця, тобто опукла крива ОД, яка відхиляється від бісектриси і свідчить про існування певної нерівності в доходах.

На коливання рівня доходів впливає багато чинників: індивідуальні здібності до праці, відмінності в освіті та рівні професійної підготовки, спадщина від попередніх поколінь тощо. Диференціація доходів, з одного боку, — важливий чинник стимулювання людей до праці; з іншого — породжує проблему бідності, яка унеможливлює нормальний розвиток людини. Це вимагає від держави здійснення політики соціального захисту населення.

Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття, який характеризує співвідношення між чисельністю безробітних і чисельністю робочої сили.

Загальний рівень трудових ресурсів (R - resources) складається з двох груп населення: працюючих та безробітних (F).

R = L + F (3.1)

 

Працюючі (L)– L (labor - праця)

Безробітні- F (free - незаняті)

Рівень фактичного безробіття (u) (u - unemployment - безробіття) обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального числа людей, які можуть і бажають працювати (R):

u = ×100% (3.2)

Природний рівень безробіття складається з фрикційного та структурного:

u*= uf + us (3.3)

Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний забезпечувати потенційний рівень ВВП.

Взаємозв’язок між коливаннями рівня безробіття та ВВП відбиває закон Оукена.

Американський економіст А. Оукен на основі макроекономічного аналізу (емпірично) дійшов висновку, згідно з яким: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1 %, то втрати ВВП складають 2,5 %. Це положення дістало назву закону Оукена.

Спираючись на закон Оукена, можна обчислити втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчис­лення можна розкласти на декілька етапів.

Перший — обчислення відсотка відставання фактич­ного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp:

Δy = (u – u*)×2,5 (3.4)

де Δy— відставання фактичного ВВП від потен­ційного ВВП (у відсотках);

u і u* —рівень відповідно фактичного і природно­го безробіття;

2,5 — число Оукена.

Другий — розрахунок потенційного ВВП - Yp

Yp = ×100 (3.5)

Ya — це фактичний ВВП.

Третій — оскільки нам відомо Ya та Yp, то звідси втрати економіки від циклічного безробіття будуть дорів­нювати:

ΔY = Ya – Yp (3.6)

 

де ΔY — втрати ВВП від циклічного безробіття.

Задача 1.

За даними, наведеними в табл. 3.1, побудуйте криву Філіпса в короткостроковому періоді.

 

Таблиця 3.1

 

Рівень безробіття, %
Темп інфляції, % -2 -3 -4

 

Проаналізуйте графік і дайте відповіді на такі запитання:

а) які процеси в економіці країни графічно відображаються переміщенням по кривій Філіпса;

б) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
зліва від вертикальної лінії, яка виходить із точки природного рівня безробіття;

в) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
справа від цієї лінії;

г) що показує відрізок кривої Філіпса, який розташований нижче осі абсцис;

д) яке зрушення кривої Філіпса відповідає цілям дер­жавного регулювання економіки?

Розв’язання:

 

 

Аналіз побудованої кривої Філіпса дає можливість відповісти на запитання так:

а) Інфляційне зростання цін при зменшенні безробіття і навпаки.

б) Зниження рівня безробіття порівняно з природним рівнем (u* = 6 %) спричинює інфляційне зростання цін відносно рівня, який відповідає природному безробіттю.

в) Підвищення рівня безробіття порівняно з природним рівнем спричинює зменшення рівня цін відносно рівня, який відповідає природному безробіттю.

г) Відрізок, який лежить нижче осі абсцис, відображає дефляцію.

д) Зміщення кривої Філіпса ліворуч відповідає цілям державного регулювання економіки.

 

Задача 2.

 

Стан економіки характеризується функціями: Y=56N – 4N2; попит домашніх господарств на вітчизняні блага – С = 0,7Y; попит на інвестиції — I=80 – 6і; попит домашніх господарств на гро­ші MD = 0,8Y + 240 – 2і; ціни пропозиції праці wS =20 + N. В обігу знаходиться 256 гр. од.

Визначити:

1) рівень повної зайнятості;

2) яким буде рівноважний рівень цін і розмір кон'юнктурного безробіття, якщо ефективний попит на блага такий, що підприємці згодні на реальну ставку заробітної плати, що не перевищує 25 гр. од.?

Розв’язання:

 

При заданій виробничій функції функція ціни попиту на працю визначається шляхом знаходження першої похідної від виробничої функції і має вигляд:

Y/ = wD

wD =56 – 8N

При заданій функції ціни пропозиції праці повна зайнятість визначається з рівності:

56 – 8N = 20 + N=> N* =4.

2) Але оскільки підприємці не згодні платити більше за одиницю праці, то зайнятість визначиться з рівняння:

56 - 8N = 25;

N*=3,9.

Кон'юнктурне безробіття таким чином дорівнює: 4 – 3,9 = 0,1.

Рівень цін можна визначити з умови рівноваги на ринку праці, але для цього треба знати величину НД і ставку відсотка. При заданій технології:

Y= 56×3,9 – 4× 3,92 = 157,56.

Тоді заощадження складуть S= 0,3×157,56 = 47,27.

З умови рівноваги на ринку благ виходить:

47,27 = 80 – 6і => і = 5,46;

Тоді 256/Р=0,8×157,56 + 240 – 2 ×5,46 => Р = 0,72.

Задача 3.

Чисельність населення країни дорівнює 50 млн. осіб; 12 млн. осіб — діти до 16 років, 2 млн. осіб - люди, які перебувають у тривалій ізоляції; 15 млн. осіб — вибули зі складу робочої сили (пенсіонери, студенти, домогосподарки); 3 млн. осіб — безробітні; 1 млн. осіб — працівники з неповним робочим днем, які шукають кращу роботу. Розрахуйте:

а) чисельність робочої сили;

б) рівень безробіття.


Розв'язання:

Чисельність робочої сили становить: 50 – 12 – 2 – 15 = 21 млн. осіб.

Рівень безробіття дорівнює:

u = ×100 = ×100 = 14,29%.

Дані про працівників з неповним робочим днем є над­мірними для цієї задачі. Проте треба мати на увазі, що ці працівники входять до складу робочої сили.

Задача 4.

Природний рівень безробіття в поточному році становив 6%, а фактичний 9%. Визначити:

а) величину відносного відхилення фактичного ВВП від потенційного за умови, що коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2,5;

б) якщо фактичний обсяг випуску в поточному році складе 600 млрд. дол., якими будуть втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям?

Розв'язання:

а) Величину відносного відхилення реального фактичного ВВП від потенційного можна знайти за допомогою закону Оукена. Для цього обчислюємо відсоток відставання фактичного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp по формулі 3.4.:

Δy = (u – u*)×2,5

Виходячи з умов задачі, отримуємо:

Δy = (9 – 6)×2,5 = 7,5%.

Це означає, що внаслідок циклічного безробіття фактичний обсяг виробництва скоротився відносно потенційного на 7,5%.

 

б) Для розрахунку втрати ВВП знаходимо спочатку потенційний ВВП – Yp по формулі 3.5.:

Yp = *100,

Втрати ВВП внаслідок циклічного безробіття розраховуються по формулі: 3.6.:

ΔY = Ya - Yp

Виходячи з умов задачі, отримуємо:

Yp= =648,6 (млрд. грн.)

ΔY=600 – 648,6= - 48,6 (млрд. грн.)

Таким чином, втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям складуть 48,6 млрд. грн.

Задача 5.

Розрахуйте згідно із законом Оукена відносне відставання фактичного ВВП від потенційного за та­ких умов: фактичне безробіття — 9 %, фрикційне безробіття — 2 %, структурне безробіття — 4 %.

Відповідь: - 7,5 %.

Задача 6.

В останньому році економіка країни А ха­рактеризувалася такими показниками: номінальний ВВП становив 200 млрд. євро, індекс цін ВВП — 135 %, цикліч­не безробіття — 4 %.

Згідно із законом Оукена розрахуйте втрати реально­го ВВП унаслідок циклічного безробіття.

Відповідь: - 16,46 млрд. євро.


ТЕМА 4. Товарний ринок

В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння ринку до рівноваги між доходами і видатками. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю рівновагу, звернімося до таких ринкових категорій, як сукупний попит і сукупна пропозиція.

Сукупний попит (AD), як платоспроможний попит на реальний ВВП, залежить від рівня цін на кінцеві товари та послуги. Між сукупним попитом і ціною існує обернена залежність, і тому в графічній моделі крива сукупного попиту набирає вигляду від’ємної похилої лінії. Графічно вплив різних чинників (як цінових, так і нецінових) на сукупний попит відображається зміщенням кривої сукупного попиту у відповідний бік.

Сукупна пропозиція (AS) це пропозиція реального ВВП. На неї впливають ціни і нецінові чинники.

Стосовно залежності сукупної пропозиції від ціни в теорії існує дві моделі: класична і кейнсіанська. Графічно вони показані на рис.4.1 і 4.2.

 
 

 


 

Рис. 4.1. Класична модель Рис. 4.2. Кейнсіанська модель

В основі класичної моделі лежить положення про абсолютну гнучкість цін і зарплати. Спираючись на це положення, прихильники класичної моделі вбачають такий зв'язок між ціною і сукупною пропозицією. Якщо, наприклад, сукупний попит падає порівняно з потенційним ВВП, то, з одного боку, знижуються ціни; з іншого — одночасно падає попит на ринку праці та адекватно зменшується зарплата. Унаслідок цих одночасних змін прибутковість виробництва не змінюється. Тому у підприємств не виникає мотивації до зменшення сукупної пропозиції. Вона залишається на рівні Yp, але при адекватно нижчій ціні і зарплаті. Звідси — висновок класичної моделі: сукупна пропозиція не залежить від цін. Тому на графіку крива AS набирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.

Зв'язок між ціною і сукупною пропозицією в короткостроковому періоді пояснює кейнсіанська модель. В її основі — положення про негнучкість зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється існуванням колективних угод між профспілками і підприємцями, а також небажанням підприємці і зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження мотивації до праці та виникнення соціальних конфліктів. Отже, згідно з кейнсіанською моделлю, в короткостроковому періоді гнучкими є лише ціни, а зарплата тимчасово не змінюється.

Якщо, наприклад, сукупний попит падає відносно Yp, то, за логікою цієї моделі, знижуються лише ціни, а зарплата тимчасово залишається стабільною. За цих умов прибутковість виробництва зменшується, що стимулює підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Звідси — висновок моделі: в короткостроковому періоді, протягом якого зарплата не змінюється, сукупна пропозиція перебуває в прямій залежності від товарних цін. Тому на графіку крива AS набирає вигляду додатної похилої лінії Це означає, що кейнсіанська модель — це модель сукупної пропозиції для короткострокового періоду.

Тому, на горизонтальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах неповної зайнятості з високим циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту не викликає зростання цін. За цих умов сукупна пропозиція збільшується адекватно зростанню сукупного попиту. На висхідній ділянці, яка відображає економіку в умовах неповної зайнятості з низьким циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту викликає як зростання цін, так і збільшення сукупної пропозиції. На вертикальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту сукупна пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслідком є зростання цін.

В любому випадку спроможність ринкового механізму до відновлення економічної рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню. Тому шлях до неї лише з допомогою ринкового механізму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими економічними і соціальними втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати, необхідне державне втручання в економіку.

Задача 1.

Початково економіка знаходиться в стані довгострокової рівноваги і характеризується таким чином: довгострокова крива AS вертикалана на рівні Y=2800, короткострокова крива AS горизонтальна на рівні Р = 1, а крива AD задана рівнянням Y=3,5× , де М = 800. Відбувся несприятливий шок пропозиції, внаслідок чого ціни зросли до рівня 1,4, а потенційний рівень випуску знизився до рівня Y=2500.

Визначити нові рівноважні значення Y і З у короткостроковому та довгостроковому періодах, якщо уряд і Центральний банк не втручаються в економіку, тобто крива AD залишається на попередньому рівні;

Розв’язання:

Початкова рівновага встановилася на рівні Y=2800, Р = 1, тобто в точці А, де перетинаються криві AD, ASк, ASд (рис. 4.3.). Після шоку і зміщення цін до рівня 1,4 короткострокова крива ASк зміститься вгору, а короткострокова рівновага встановиться у точці В, де перетинаються AD і нова крива сукупної пропозиції (ASк).

Рис. 4.3. Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція"

 

Координати точки В знаходимо з умови рівності попиту і пропозиції, для чого в рівняння кривої AD підставимо нове значення рівняння цін Р=1. У такому разі обсяг випуску складає:

Y=3,5× =2000.

Таким чином, координати короткострокової рівноваги в економіці, що відповідає точці В, становлять (Y=2000; Р=1,4).

Довгострокова рівновага встановляється в точці С після зміщення кривої ASд до рівня випуску Y=2500. для визначення координат С підставимо у рівняння кривої AD нове значення Y:

2500=3,5× , Р=1,2

Координати довгострокової рівноваги у точці С: Y=2500, Р=1,12.

Задача 2.

На рис. 4.4 зображено криві сукупного попиту і сукупної пропозиції. Крива сукупного попиту АD1 зміщується вліво до положення АD2.

a) Як вплине зміщення кривої сукупного попиту вліво на рівень цін?

б) Як вплине зміщення кривої сукупного попиту вліво на обсяг реального ВВП? На скільки зміниться його об­сяг?

в) Якщо виробництво товарів і послуг в економіці змен­шиться на 25 % (точка 3), як це вплине на рівень цін?

 

 

Рис. 4.4. Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція"

 

Розв’язання:

Зміщення кривої сукупного попиту АD1 вліво до положення АD2 приведе до:

а) зниження цін;

б) зменшення обсягу реального ВВП;

в) зменшення обсягу реального ВВП до 150 гр.од. і стабільності цін на рівні 0,6.

Задача 3.

На рис. 3.5 зображено криву сукупного попиту АD.

1. Чому дорівнюватиме рівноважний рівень цін, якщо крива сукупної пропозиції матиме вигляд вертикальної лінії при потенційному ВВП 140 млрд. грн?

2. Чому дорівнюватиме рівноважний ВВП, якщо крива сукупної пропозиції матиме вигляд горизонтальної лінії при рівні цін 0,5?

Розв’язання:

1. Рівноважний рівень цін дорівнює 1,0.

2. Рівноважний ВВП дорівнює 240 гр.од.

 

Рис. 4.5. Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція"

 

Задача 4.

Припустимо, що економіка країни функціонує на рівні потенційного обсягу виробництва (Y*). Згодом унаслідок економічного шоку відбулося зниження сукупного попиту.

Поясніть на моделі "сукупний попит — сукупна пропозиція", до яких наслідків приведе зниження сукупного попиту при:

а) жорстких цінах;

б) гнучких цінах.

Розв’язання:

За жорстких цін (тобто при P0 = соnst;) і якщо ВВП = ВВПП, зниження сукупного попиту приведе до зменшення реального ВВП (Y1 < Y*) (рис. 4.6, a).

За гнучких цін і якщо ВВП = ВВПП, зниження сукупно­го попиту приведе до зменшення реального ВВП (Y1 < Y*) і зниження рівня цін (Р0 > P1) (рис. 4.6,б).

Ці твердження випливають із логічних побудов на моделях.

Задача 5.

Побудуйте модель АD — АS і визначте графічним методом рівноважний обсяг реального ВВП і рівень цін, якщо динаміка сукупного попиту за визначений період характеризується такими даними (ВВП – у млрд. євро, рівень цін — в одиницях):

Y
Р 1,4 1,0 0,7 0,5 0,3 0,28

а динаміка сукупної пропозиції визначається такими по­казниками:

У
Р 0,45 0,76 1,11 1,52 1,98 2,5

 

Рис. 4.6. Вар

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти