ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Об'єкт і предмет макроекономіки

ТЕМА 1

ВСТУП У МАКРОЕКОНОМІКУ

 

1. Об'єкт і предмет макроекономіки.

2. Методи макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі.

3. Модель кругових потоків.

 

Об'єкт і предмет макроекономіки

Макроекономіка являє собою частину економічної теорії, що вивчає економічні відношення, категорії, закони і закономірності, що виявляються в національній економіці і на міждержавному рівні.

Основи макроекономіки були закладені Джоном Мейнардом Кейнсом. Як самостійний науковий напрямок макроекономіка стала формуватися з початку 30-х років ХХ сторіччя, у той час як формування мікроекономіки відноситься до останньої третини 19 сторіччя. На відміну від мікроекономіки, що аналізує поведінку окремих елементів і структур, таких як фірми, банки, галузі виробництва, макроекономіка розглядає поведінку не конкретних господарських одиниць, а їх сукупність. Макроекономіка має справу з властивостями економічної системи як єдиного цілого, вивчає чинники і результати розвитку економіки країни в цілому.

Так само як і мікроекономіка, макроекономіка ґрунтується на двох фундаментальних фактах. Перше, матеріальні потреби людей необмежені. Друге, економічні ресурси, тобто засоби для виробництва товарів і послуг знаходяться в обмеженому обсязі. Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпечують задоволення цих потреб. Жодне суспільство не має достатньо ресурсів для виробництва такого обсягу товарів і послуг, що бажають його громадяни. Тому обмеженість ресурсів породжує вибір. Якщо ми не можемо мати усе, що бажаємо, доводиться вибрати те, що найбільш необхідно. Отже, як окрема людина, так і суспільство в цілому повинні постійно здійснювати вибір щодо того, як використовувати доступні для них обмежені ресурси.

Економічна система – це певний спосіб організації національної економіки.

Національна економіка в одній країні істотно відрізняється від національної економіки в іншій країні, у залежності від виробничих відносин, сформованих між різноманітними економічними суб'єктами.

В основі розбіжностей економічних систем лежить:

1. Механізм узгодження діяльності суб'єктів господарської діяльності.

2. Механізм реалізації власності на чинники виробництва і вироблені блага.

3. Механізм розподілу і перерозподілу створеного національного продукту.

Об'єктом макроекономіки є економічна система на рівні національного господарства.

Суб'єктом економіки є будь-яка окрема самостійно діюча в економіці одиниця. Відносини між суб'єктами, зв'язки між ними завжди упорядковані, організовані, скоординовані тим або іншим чином. У національній економіці економічними суб'єктами є домогосподарства, фірми і держава.

Домогосподарство – це економічна одиниця, що складається з одного або більше людей, що володіють ресурсами, забезпечує ними економіку і використовує здобуті за це прибутки для одержання товарів і послуг, з метою задоволення матеріальних потреб.

Фірма – це економічний суб'єкт, що використовує одержані у домогосподарств ресурси для виробництва товарів і послуг, а також управляє одним або декількома підприємствами.

Держава – форму правове середовище в країні, перерозподіляє прибутки, забезпечує населення суспільними товарами і послугами.

В даний час відомі два основних способи координації відносин економічних суб'єктів: ринковий і централізований.

Виділяють ринкову економіку вільної конкуренції – характеризується пануванням приватної власності, відсутністю втручання з боку держави в діяльність суб'єктів господарювання.

Командна економіка – усі рішення, що стосуються виробництва і розподілу продукту, ухвалюються центром, переважає державна форма власності і централізоване планування.

Змішана економіка – основана на поєднанні різних форм господарювання і видів власності.

Традиційна економіка – характерна для відсталих в економічному відношенні країн, ґрунтується на звичаях і традиціях.

Найбільш ефективною є змішана економічна система. Проте і серед змішаної економіки у світі не існує єдиної моделі. Виходячи з історичних особливостей розвитку кожної країни, ролі держави і вибору пріоритетів суспільного розвитку виділяють такі моделі змішаної економіки:

1. Консервативна модель – передбачає всебічну підтримку і стимулювання підприємництва, досягнення індивідуального успіху, збагачення найбільш активної частини населення. Групам населення з низькими прибутками держава забезпечує прийнятний рівень життя за рахунок пільг і допомоги.

2. Ліберальна модель – характеризується значним втручанням держави в господарське життя, розвиток економіки підпорядковано загальним національним інтересам, досягається раціональна взаємодія приватного і державного секторів економіки.

3. Соціальна модель – це своєрідне об'єднання ринкової економіки і соціалістичної ідеології, поєднання планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності.

Предметом макроекономіки є функціонування механізмів економічної системи.

Функції макроекономіки:

1. Пізнавальна – пояснює закономірності розвитку національної економіки, причинно-наслідкові зв'язки в економіці, явища економічного життя суспільства, дає розуміння загальних цілей і завдань економічного розвитку.

2. Прикладна – макроекономіка може дати практичні поради і рекомендації для проведення ефективної економічної політики.

3. Методологічна – інші науки можуть використовувати для своїх цілей макроекономічні результати вивчення функціонування національної економіки.

Макроекономіка, вирішуючи проблеми національної економіки, переслідує конкретні, найбільш важливі цілі:

1. Ріст національного виробництва, забезпечення населення товарами і послугами.

2. Зниження безробіття, підвищення рівня зайнятості.

3. Забезпечення стабільного рівня цін і мінімальної інфляції.

4. Забезпечення активного платіжного балансу.

 

Модель кругових потоків

 

Ринок ресурсів
прибутки плата за ресурси

       
   
 
 


 

чистий приплив капіталу

інвестиційні

заощадження кошти


 

державні позики

Державний сектор
податки податки

трансферти субсидії

           
   
 
   


державні

закупівлі

 

Ринок товарів
витрати на споживання інвестиційні витрати

прибутки фірм

           
   
 
 
   
 


імпорт

Іноземний сектор
експорт

Рисунок 1.1 – Схема кругопотоку з урахуванням державного й зарубіжного секторів

В основу макроекономічного аналізу покладена модель кругопотоку. Це модель економічної системи, що відображає обмін економічних суб'єктів потоками товарів та послуг і основана на балансі потоків грошових платежів.

Розрізняють три основні моделі кругопотоку.

1. Модель кругопотоку в закритій економіці передбачає участь двох економічних суб'єктів: домашніх господарств і фірм.

2. Модель кругопотоку за участю держави – домашні господарства, фірми і держава.

3. Модель відкритої економіки – домашні господарства, фірми, держава, іноземний сектор.

 

Питання для самоконтролю

1. На яких фактах ґрунтується макроекономіка?

2. Які ви знаєте розбіжності між економічними системами?

3. Що є об'єктом макроекономіки?

4. Що виступає суб'єктом у макроекономіці? Назвіть їх.

5. Які засоби координації економічної діяльності ви знаєте?

6. Перерахуйте моделі змішаної економіці, охарактеризуйте їх.

7. Назвіть функції макроекономіки і поясніть, у чому полягає кожна з них?

8. Які цілі переслідує макроекономіка при розв'язанні проблем національної економіки?

9. Назвіть і охарактеризуйте методи дослідження, що використовуються в макроекономіці.

10. У чому ви бачите розбіжності між позитивною і нормативною макроекономікою?

11. Що таке модель кругопотоку? Перерахуйте й охарактеризуйте моделі кругопотоку.

 

ТЕМА 2

Питання для самоконтролю

 

1. З якою метою використовується система національних рахунків?

2. На яких принципах будується система національних рахунків і яка її структура?

3. Що розуміється під економічною територією держави?

4. У чому розбіжності між валовим внутрішнім продуктом і валовим національним продуктом?

5. Перерахуйте і поясніть методи підрахунку валового внутрішнього продукту і валового національного продукту.

6. У чому розбіжності між чистим національним продуктом і національним доходом?

7. Чи є різниця між особистим прибутком і особистим розпоряджуваним прибутком?

8. Що входить у поняття "національне багатство". Як його розраховують?

9. Поясніть поняття "індекс цін". Які існують методи розрахунку індексу цін?

10. Які ви знаєте недоліки системи національних рахунків? Що вона не враховує?

 

 

ТЕМА 3

Інфляція, її види і вимір

 

Інфляція – це підвищення сукупного рівня цін і знецінення грошей. Розрізняють відкриту і приховану інфляцію. Відкрита інфляція виявляється в умовах вільних цін і може проявлятися в наступних видах. Помірна – ціни ростуть повільно, менше 10 % на рік, вартість грошей зберігається. Галопуюча– ціни ростуть від 20 до 200 % на рік, гроші починають прискорено втілюватися в товари. Гіперінфляція – ціни ростуть дуже швидкими темпами, понад 200 % на рік. Інфляція стає некерованою.

I = Р – Р-1 / Р-1 * 100 % , де Р – середній рівень цін у поточному році, Р-1 – середній рівень цін у попередньому році.

Прихована інфляція може і не спостерігатися в рості цін. При цьому знецінення грошей виражається в дефіциті товарів і чергах. Цей вид інфляції може бути присутній у будь-якій економічній системі, де велике державне втручання в ринкові процеси.

Інфляція може бути збалансованою, тобто спостерігається помірний ріст цін одночасно на більшість товарів і послуг. У цьому випадку відповідно до щорічного зростання цін зростає і ставка відсотка, що рівнозначно економічній ситуації із стабільними цінами. Подібна інфляція в економіці нічого не змінює.

Незбалансована інфляція являє собою різноманітні темпи росту цін на різноманітні товари. Від незбалансованої інфляції страждають насамперед грошовий обіг і система оподаткування.

Процес, протилежний інфляції, називається дефляцією, а уповільнення темпів інфляції – дезінфляцією. Інфляційні очікування – це очікування, які визначають дії економічних суб'єктів на фінансовому, товарному і ринку робочої сили. В разі якщо очікування економічних суб'єктів формуються за схемою раціональних очікувань, а сама інфляція є очікуваною, негативний ефект цілком виключається.

Причини появи інфляції формуються під впливом як грошових, так і негрошових чинників. Якщо переважають грошові чинники, то має місце інфляція попиту, або інфляція покупців. Під впливом негрошових чинників формується інфляція пропозиції (витрат), або інфляція продавців.

Інфляція попиту може бути викликана як монетарними, так і немонетарними чинниками. Монетарні чинники:

1. Випуск зайвої грошової маси для покриття дефіциту держбюджету. Зайва грошова маса входить в обіг по тій купівельній спроможності, яку мають гроші на момент їхньої емісії, але в силу того, що вона перевищує попит на гроші, то, коли цей надлишок виявляється на ринку, останні знецінюються, втрачають частину своєї купівельної спроможності.

2. Прискорення обігу грошей, у тому числі в силу так званої втечі від них, теж викликає інфляційний ефект, оскільки навіть при існуючій товарній і грошовій масі одна грошова одиниця в середньому обслуговує більше угод. У результаті грошей виявляється ніби більше, ніж потрібно.

3. Кредитна експансія, тобто швидке розширення кредиту, що не відображає реальної потреби в ньому з боку господарського обороту, тому що отримані позики використовуються як купівельні і платіжні засоби, переповнюючи сферу обігу.

4. Доларизація господарського обороту, тому що іноземна валюта в даному випадку доповнює вітчизняну грошову масу і за інших рівних умов викликає її знецінювання.

Немонетарні чинники:

1. Скорочення пропозиції товарної маси. Якщо воно не супроводжується адекватним зменшенням грошової маси й уповільненням швидкості обігу грошей, то викликає їх знецінення внаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів.

2. Незавершене будівництво, виробництво товарів, що не користуються попитом, і втрати при зберіганні та транспортуванні фактично ведуть до тих же інфляційних наслідків.

 
 


Р АS

 
 

 


Р1

Р0 АД1

АД

У (прибуток)

У0 У1

 

Рисунок 3.2 – Зростання цін викликане збільшенням сукупного попиту

 

Інфляція пропозиції – це підвищення загального рівня цін через зростання витрат по виробництву і реалізації продукції. Інфляція пропозиції обумовлена такими немонетарними чинниками:

1. Недосконалість конкуренції – засилля монополій і їхній ціновий диктат при наданні послуг транспорту, реалізації паливно-енергетичних і сировинних ресурсів. Покупці ресурсів змушені або підвищувати ціни, або, якщо цьому перешкоджає попит на їхню продукцію, змушені миритися з падінням прибутку і збільшенням збитків.

2. Монополізм у банківській сфері може сприяти інфляції витрат, якщо це пов'язано з завищенням процентних ставок при одержанні кредиту підприємствами.

3. Надмірний податковий тягар підвищує інфляцію витрат, оскільки платники податків розглядають свої обов'язкові платежі державі як витрати і намагаються при можливості покрити їх підвищенням цін.

4. У розвинених країнах частка зарплати в собівартості продукції складає 70 – 80 %, тому інфляція витрат може супроводжуватися і діями профспілок по підвищенню оплати праці, тому що це веде до росту витрат підприємства.

5. Специфічною причиною для СНД є створення митних кордонів на пострадянському просторі.

 

Р АS1 AS

 
 

 

 


Р1

Р0

АД

У (прибуток)

У1 У0

 

Рисунок 3.3 – Зростання цін викликане збільшенням сукупної пропозиції

 

Взаємодія росту цін на кінцеву продукцію і цін на ресурси створює інфляційну спіраль – механізм, який поєднує дії чинників, що викликають як інфляцію попиту, так і інфляцію пропозиції. У процесі розкручування інфляційної спіралі ключову роль відіграють інфляційні очікування економічних суб'єктів.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що економісти розуміють під поняттям “економічний цикл”?

2. Назвіть і охарактеризуйте фази економічного циклу.

3. Які показники економічного циклу ви знаєте? Які з них характерні для тієї або іншої фази?

4. Що таке криза в економіці? Назвіть види криз.

5. Перерахуйте і дайте стислу характеристику різноманітним економічним циклам.

6. Які відмінності сучасних економічних циклів ви знаєте?

7. Що таке безробіття? Назвіть основні види безробіття.

8. Що ви розумієте під природним рівнем безробіття? Яким він повинен бути?

9. Поясніть закон Оукена. Як він розраховується?

10. Які види інфляції ви знаєте?

11. Перерахуйте основні причини розвитку інфляції попиту й інфляції пропозиції.

12. Якого вигляду набуває крива Філіпса в довгостроковому періоді і чому?

 

ТЕМА 4

Рисунок 4.10 – Крива інвестиційного попиту

 

Крім чинників, пов'язаних із прибутком, попит на інвестиції також включає:

1. Витрати на придбання, експлуатацію й обслуговування обладнання.

2. Податки на підприємця.

3. Технологічні зміни, пов'язані із створенням нової техніки.

4. Наявний основний капітал.

5. Очікування майбутніх продажів і майбутньої рентабельності продукції.

У залежності від чинників, що визначають обсяг попиту на інвестиції, їх підрозділяють на автономні й індуційовані. Автономні інвестиції не залежать від рівня поточного прибутку після сплати податків або від обсягу виробництва. Вони пов'язані з технічним прогресом, ростом населення, граничною схильністю до споживання. Індуційовані викликані зростанням національного доходу, направлені на розширення виробництва на основі існуючої технічної бази.

Вплив інвестицій на національний доход відображається в теорії мультиплікатора й акселератора.

 

Теорія мультиплікатора

 

У концепції макроекономічного регулювання важливе значення приділяється ефекту мультиплікатора. Він поширюється на зміни в усіх видах витрат: споживчих, приватних інвестиціях, державних, у чистому експорті. Мультиплікатор передбачає попереднє недовантаження потужностей і безробіття, отже, можливість швидкої реакції сукупної пропозиції на зміну будь-якого компонента сукупного попиту. Явище мультиплікатора ґрунтується на двох обставинах:

1. Виникаючі в однієї особи витрати на придбання споживчих або інвестиційних товарів породжує ланцюгову реакцію розширення сукупного попиту і відповідної сукупної пропозиції. Спостерігається множення початкової зміни в купівельних витратах даного об'єкта в результаті того, що ця вихідна зміна дає поштовх хвилі потоку прибутків і витрат багатьох інших суб'єктів.

2. По-друге, оскільки частина прибутку від реалізації будь-якого товару стає для продавця його прибутком, то він розпадається на споживчі витрати й особисті заощадження, у раніш характерних для нього пропорціях.

Мультиплікатор дорівнює оберненому розміру граничної схильності до заощадження.

Мультиплікатор = 1 / МРS, або мультиплікатор = 1/1 – МРС

У зв'язку з особливою рухливістю такого елемента ВНП, як приватні інвестиції, мультиплікатор звичайно розраховується щодо капіталовкладень. Мультиплікатор інвестицій показує зміну обсягу національного продукту, викликану зміною інвестиційних витрат. Мультиплікатор = Δ ВНП / Δ I

Проте не можна постійно збільшувати розмір мультиплікатора, тому що існують обернені наслідки мультиплікативного ефекту. Це так званий "парадокс ощадливості", суть якого полягає в тому, що будь-яке екзогенне зменшення сукупних витрат, зокрема інвестицій, призведе до багаторазових, помножених на мультиплікатор втрат для суспільства, тобто до зниження ЧНП. Спроби суспільства більше зберігати можуть фактично призвести до того ж або навіть меншого обсягу заощаджень. Тому для забезпечення стабільності економіки бажано мати оптимальний рівень мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора може реалізовуватися тільки в умовах стабільності цін. Якщо ціни ростуть, то зростання загальних витрат на покупки іде не в збільшення реального виробництва, а в інфляцію. Коли ціни знижуються, тоді ефект мультиплікатора виявляється значнішим, ніж при постійних цінах, тому що більш дешеві товари збільшують обсяг покупок, а також знижують ставку відсотка, стимулюючи інвестиції.

Акселератор – це коефіцієнт, який визначає відношення приросту інвестицій до приросту національного доходу.

V = Δ I / Y t-1 – Y t-2, де t – час

Акселератор відображає відношення приросту продукції тільки індуційованих інвестицій, тобто до нового капіталу, утвореного внаслідок збільшення рівня споживчих витрат. Принцип акселерації полягає в тому, що збільшення або зменшення споживчих витрат викликає зміни в накопиченні капіталу. Збільшення споживчого попиту на товари викликає зростання виробничих потужностей. Зменшення споживчих витрат може скоротити прибуток, що викликає зниження обсягу інвестицій.

Мультиплікатор і акселератор пов'язані: зростання інвестицій множить прибуток; збільшення прибутку призводить до зростання виробництва і попиту на споживчі товари; останнє викликає зростання інвестицій у виробництво споживчих товарів (акселератор); результатом є збільшення прибутку.

 

Питання для самоконтролю

 

1. З чого складається сукупний попит?

2. Які чинники впливають на розмір сукупного попиту? Які з них цінові, а які нецінові?

3. Що таке сукупна пропозиція?

4. Які чинники впливають на сукупну пропозицію?

5. Виходячи з яких умов розглядається крива пропозиції класичною школою?

6. Як кейнсіанська теорія аналізує сукупну пропозицію?

7. Що являє собою макроекономічна рівновага? Якою вона може бути?

8. Що ви розумієте під поняттям "середня схильність до споживання"? Як її розраховують?

9. Як можна розрахувати середню схильність до заощадження?

10. Поясніть взаємозв'язок функції споживання і функції заощадження.

11. На чому ґрунтується явище мультиплікатора? Як розраховується інвестиційний мультиплікатор?

12. Чи є взаємозв'язок між мультиплікатором і акселератором? Який він?

 

 

ТЕМА 5

Питання для самоконтролю

 

1. Яка необхідність державного втручання в діяльність ринку?

2. Назвіть основні недоліки функціонування ринкового механізму?

3. У чому ви бачите основну причину нестабільності розвитку ринкової економіки?

4. Перерахуйте основні функції державного регулювання економіки.

5. Охарактеризуйте основні положення кейнсіанського підходу до ролі держави в ринковій економіці.

6. Чому монетаристи вважають втручання держави в діяльність ринку шкідливим для економіки?

7. Які погляди прихильників теорії економіки пропозиції на роль держави?

8. Назвіть основні положення теорії раціональних очікувань.

9. Дайте порівняльну характеристику ролі держави з погляду різноманітних економічних шкіл.

 

ТЕМА 6

Питання для самоконтролю

 

1. Що містить у собі фінансова система країни?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні види фіскальної політики. У яких умовах застосовується той або інший вид фіскальної політики?

3. Які функції виконує державний бюджет?

4. Перерахуйте і дайте стислий огляд основних підходів до проблеми регулювання державного бюджету.

5. У чому ви бачите розбіжності між структурним і циклічним дефіцитом?

6. За допомогою яких методів держава може боротися з дефіцитом державного бюджету?

7. Перерахуйте показники, що використовуються для характеристики державного боргу.

8. Охарактеризуйте способи погашення державного боргу.

9. Які ви знаєте негативні наслідки існування державного боргу? До чого вони призводять?

10. Які труднощі можуть виникати при проведенні фіскальної політики?

 

 

ТЕМА 7

Питання для самоконтролю

 

1. Що ви розумієте під поняттям грошовий ринок?

2. За допомогою чого визначається структура грошової маси? Поясніть свою відповідь.

3. Назвіть основні елементи механізму функціонування грошового ринку.

4. Які мотиви попиту на гроші виділяють кейнсіанці? У чому їх відмінність від інших економічних шкіл?

5. У чому полягає вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки?

6. Перерахуйте основні методи впливу держави по регулюванню грошового обігу.

7. Охарактеризуйте основні види кредитно-грошової політики держави.

8. Визначте переваги кредитно-грошової політики в порівнянні з фіскальною політикою.

9. Які ви знаєте недоліки кредитно-грошової політики?

10. Чи можна одночасно стабілізувати процентну ставку і грошовий обіг? Чому?

ТЕМА 8

Соціальна політика держави

 

Соціальна політика – це діяльність держави по створенню і регулюванню соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості і соціально-політичної стабільності в країні, а також узгодження цілей соціального характеру з цілями економічного зростання.

При розробці соціальної політики держава повинна виходити з таких принципів:

1. Державне втручання повинно відповідати вимогам ринку, тобто здійснюватися таким чином, щоб механізм цін як сигнальний устрій продовжував функціонувати і щоб не порушувався ринковий порядок із стимулюючою і послідовною конкуренцією.

2. Механізм соціального захисту повинен формуватися як сукупність державних гарантій, наданих кожному, і забезпечення дотримання прав людини. Відповідно для розробки такої системи необхідно визначити соціальні нормативи, які повинні відображати рівень життя й умови праці.

3. Повинен здійснюватися диференційований підхід до різноманітних прошарків і груп населення залежно від соціального стану, працездатності і ступеня економічної самостійності.

4. Система соціального захисту повинна бути інтегрованою, багаторівневою, дійовою на всіх рівнях з чітким визначенням прав, відповідальності і функцій кожного.

5. Масштаби перерозподільних процесів у суспільстві не повинні перевищувати оптимальних розмірів, що дозволяє зберегти стимули до кваліфікованої, творчої, ефективної праці.

Засобом реалізації соціальної політики є система соціального захисту і соціальних гарантій.

Соціальний захист – це система державних заходів щодо забезпечення гідного матеріального і соціального стану громадян.

Основними напрямками формування ефективної системи соціального захисту визначаються: підтримка найбідніших прошарків населення; гарантія права на працю; регулювання зайнятості. Соціальний захист включає соціальне забезпечення і соціальну підтримку. Соціальне забезпечення (прямий вплив) передбачає страхування населення і допомогу. Соціальна підтримка (непрямий вплив) передбачає гарантії і пільги.

Для зберігання певного рівня життя громадян, особливо бідних, вживаються такі заходи:

1.Компенсація – це відшкодування населенню частини додаткових витрат, викликаних підвищенням роздрібних цін на групи товарів, що користуються масовим попитом. При цьому компенсується лише певна норма споживання. Компенсація носить диференційований характер і спрямована на соціально незахищені прошарки населення.

2.Адаптація – це підвищення розміру фіксованих виплат, а саме: пенсій, допомоги, стипендій, мінімальної заробітної плати по мірі зростання вартості життя.

3.Індексація прибутків – це автоматичне коригування номінальних прибутків по мірі зміни індексу цін відповідно до заздалегідь затвердженої методики. Індексації підлягають заробітна плата, заощадження, соціальні виплати, допомога.

Соціальні гарантії – це система обов'язків держави перед своїми громадянами щодо задоволення їхніх соціальних потреб.

Виділяють такі елементи системи соціальних гарантій:

1. Гарантії рівного доступу до соціально пріоритетних благ.

2. Гарантії зайнятості, індивідуальної підприємницької діяльності.

3. Гарантії доступу працівника до процесів прийняття управлінських рішень.

4. Гарантії розподілу по праці, одержання прибутків на основі прийнятних засобів і джерела їх формування.

5. Гарантії рівного доступу до ринків товарів і послуг.

6. Гарантії у сфері споживання.

7. Гарантії забезпечення екологічної безпеки для нормального відтворення життя членів суспільства.

8. Гарантії захисту цивільних свобод кожної особистості.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Перерахуйте основні чинники, що впливають на розмір попиту на працю.

2. Перерахуйте основні чинники, що впливають на розмір пропозиції трудових послуг.

3. Виходячи з яких умов аналізується ринок праці у класичній теорії?

4. Виходячи з яких умов аналізується ринок праці у кейнсіанській теорії?

5. Які ви знаєте показники рівня життя людей? Охарактеризуйте їх.

6. У чому ви бачите розбіжності між фізіологічним і соціальним прожитковим мінімумом?

7. Що таке прибутки населення? Які ви знаєте джерела надходження прибутків?

8. Що являє собою мінімальна заробітна плата? Яка її основна функція?

9. Що показує крива Лоренца? Коефіцієнт Джині?

10. Якими принципами повинна керуватися держава при здійсненні соціальної політики?

11. Назвіть заходи, що вживаються державою для підтримки певного рівня життя громадян країни.

 

ТЕМА 9

C I

Рисунок 9.10 – Взаємозв'язок ринку праці і моделі IS – LM

 

Функція граничної продуктивності праці використовується для визначення ціни попиту на працю W0, тобто максимальної ставки заробітної плати, яку готові заплатити підприємці.

Змінити обсяг попиту на працю і розмір ставки заробітної плати, що підприємці пропонують найманим робітникам, можна тільки, якщо відбудеться зміщення ліній IS – LМ.

Питання для самоконтролю

 

1. Які складові містить у собі національний ринок?

2. Виходячи з яких параметрів будується модель подвійної рівноваги IS – LM?

3. Яким чином функціонує товарний ринок? Поясніть.

4. Перерахуйте чинники, що сприяють зсуву кривої IS?

5. Як функціонує грошовий ринок?

6. Поясніть, як установлюється макроекономічна рівновага в моделі IS – LM?

7. До яких наслідків призводить проведення стимулюючої і стримуючої фіскальної політики?

8. Які наслідки проведення кредитно-грошової політики?

9. Поясніть, внаслідок чого виникає ефект інвестиційної пастки?

10. У якій ситуації виникає ліквідна пастка? Який механізм її дії?

11. До яких результатів призводить одночасне використання фіскальної і кредитно-грошової політики?

 

 

ТЕМА 10

Питання для самоконтролю

 

1. У чому ви бачите відмінність відкритої економіки від закритої?

2. Яка різниця між малою відкритою економікою і великою відкритою економікою?

3. Назвіть відмінності, що існують між внутрішньою рівновагою і зовнішньою.

4. Назвіть основні положення, на яких будується модель Мандела – Флемінга.

5. Поясніть механізм проведення урядом стимулюючої фіскальної політики в умовах плаваючого валютного курсу.

6. Що дає проведення монетарної політики при плаваючому валютному курсі?

7. Які заходи здійснює держава при проведенні стимулюючої фіскальної політики в умовах фіксованого валютного курсу?

8. Які заходи здійснює держава при проведенні монетарної політики в умовах фіксованого валютного курсу?

 

 

 

 

ТЕМА 11

 

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

 

1. Сутність, типи і джерела економічного зростання.

2. Моделі економічного зростання.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть основні наслідки економічного зростання національного господарства.

2. Які типи економічного зростання вам відомі? У чому їхня відмінність?

3. Які розбіжності між потенційним і дійсним економічним зростанням?

4. Які показники виміру економічного зростання вам відомі?

5. Перерахуйте групи чинників економічного зростання. Які з них більш важливі?

6. Що показує крива виробничих можливостей?

7. Перерахуйте і дайте оцінку позитивним і негативним сторонам економічного зростання.

8. У чому ви бачите розбіжність між моделлю економічного зростання Домара і моделлю Харода?

9. Поясніть модель економічного зростання Солоу. На яких передумовах вона будується?

10. Яким чином теорія інвестицій пояснює економічне зростання?

 

Рекомендована література

 

1. Агапова Т. А. Макроэкономика: Учебник / Т. А. Агапова, С. Ф. Серегина; Под ред. А. В. Сидоровича. – М.: Дело и сервис, 2000. – 416 с.

2. Бабашкина А. М. Государственное регулирование национальной экономики: Учеб. пособие для вузов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 476 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка: Навч. посібник / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. – К.: Атіка, 2002. – 366 с.

4. Бункина М. К. Макроэкономика: Учебник / М. К. Бункина, А. М. Семенов, В. А. Семенов. – М.: Дело и сервис, 2000. – 509 с.

5. Бурда М. Макроекономіка: європейський контекст: Пер. с англ. / М. Бурда, Ч. Виплош. – К.: Основи, 1998. – 682 с.

6. Дорошенко М. Е. Введение в макроэкономику: Учебное пособие для студ. вузов / М. Е. Дорошенко, Г. М. Куманин, И. Е. Рудакова; Под ред. М. Е. Дорошенко. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 172 с.

7. Вечканов Г. С. Макроэкономика: Пособие для подготовки к экзамену / Г. С. Вечканов, Г. Р. Вечканова. – СПб.: Питер, 2002. – 214 с.

8. Гайгер Л. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: ИНФРА – М, 1996. – 559 с.

9. Задоя А. А. Макроэкономика: Учебник / А. А. Задоя, Ю. Е. Петруня. – К.: Знання, 2004. – 368 с.

10. Долан Э. Макроэкономика. – СПб.: Литера плюс, 1997. – 402 с.

11. Дорнбуш Р. Макроэкономика: Учебник / Пер. с

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти