ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПОЛІТИКА ЗАЙНЯТОСТІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМ

 

1. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна "ціна" праці.

2. Механізм функціонування ринку праці: класична і кейнсіанська моделі.

3. Поняття і макроекономічні індикатори рівня життя населення.

4. Прибутки населення і їх диференціація.

5. Соціальна політика держави.

 

1. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна "ціна" праці

Ринок праці – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили, тобто ринок, на якому відбувається обмін праці на заробітну плату.

На ринку праці формується попит, пропозиція і ціна на робочу силу. Суб'єктами економічних відносин на ринку праці виступають, з одного боку, підприємці, тобто значні монополії, бізнесмени, держава, а з іншого боку – окремі робітники або профспілки. Ціни, що формуються на ринку праці, являють собою ставки заробітної плати, які є грошовою формою вартості робочої сили. Кон'юнктура ринку праці характеризується співвідношенням між вільними робочими місцями і працездатними громадянами, які не зайняті і шукають роботу.

Ринок праці займає центральне становище в структурі ринкового господарства, є основою, на якій будується вся ринкова система, тому що без ринку праці практично неможливі функціонування і розвиток ринкової економіки.

Розрізняють національний ринок праці – діє у рамках економіки країни. Світовий ринок праці – діє у масштабах світової економіки у формі міжнародної трудової міграції.

Попит на працю – це платоспроможна потреба підприємців у найманій робочій силі для організації і розвитку виробництва.

Розмір попиту на працю залежить від:

- граничної продуктивності праці робітників;

- технологічного рівня підприємства;

- співвідношення рівня цін на застосовувані засоби виробництва. Чим вищий рівень заробітної плати в економіці у порівнянні з рівнем ціни на засоби виробництва, тим більше стимулів для поширення нової техніки і технологій і тим менший сукупний попит на працю;

- розмір попиту на товари і послуги, вироблені робітниками, тому що попит на працю є вторинним;

- ступінь замінності капіталу працею у процесі виробництва;

- фаза економічного циклу: у фазі піднесення попит на трудові послуги зростає, у фазі спаду – скорочується;

- науково-технічний прогрес, з одного боку, створює передумови для звільнення частини робітників, або висуває до них нові вимоги, з іншого боку, викликає попит на робітників нових професій і фаху.

Крива попиту на працю є спадною і відображає залежність між зарплатою і розміром попиту на працю з боку покупців. Це пов'язано з вторинним характером попиту на товари і послуги, а також необхідністю підприємця у збільшенні кількості найманих робітників.

Пропозиція робочої сили – це кількість і різноманітність трудових послуг, запропонованих на ринку робочої сили.

На розмір пропозиції трудових послуг впливають:

- демографічні чинники, які визначають чисельність населення, а саме народжуваність, природний приріст тощо;

- імміграція працездатного населення;

- віковий пенсійний рівень. Так, чим раніше робітники виходять на пенсію, тим менша пропозиція трудових послуг, і, відповідно, навпаки;

- рівень економічної активності різноманітних демографічних і етнічних груп;

- мобільність робочої сили, як територіальна, так і фахова;

- тривалість робочого дня, від якого залежить прагнення до додаткової роботи;

- дії профспілок, спрямовані на обмеження пропозиції з метою підвищення ставок заробітної плати;

- можливість одержання інших джерел прибутку.

Крива пропозиції праці показує залежність між пропозицією робочої сили з боку робітників і рівнем заробітної плати.

Виходячи з неокласичного підходу до визначення розміру пропозиції робочої сили, на нього впливають рішення індивідуумів з приводу максимізації корисності, що складається з двох благ: товарів, які можна купити на заробітну плату, і вільний час.

Індивідууми збільшують пропозицію праці при зростанні заробітної плати. Далі крива пропозиції праці змінює свій напрямок: відбувається зменшення пропозиції праці при зростанні заробітної плати.

 
 


W ефект доходу

 

 

ефект заміщення

L

 

Рисунок 8.1 – Ефект доходу і ефект заміщення

 

Однак після підсумовування індивідуальних функцій пропозиції "ефект прибутку" нейтралізується працездатним населенням, яке при високій ставці заробітної плати збільшує пропозицію праці.

 
 


W SL

 

W1

 
 


W0

ДL

 
 


L2 L0 L1 L

 

Рисунок 8.2 – Рівновага на ринку праці

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти