ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Використання моделі Хікса – Хансена для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики

 

Модель IS – LM використовується для аналізу впливу на національний доход короткострокових змін кредитно-грошової і фіскальної політики.

Наслідкифіскальної політики. Держава здійснює стимулюючу фіскальну політику. З цією метою збільшуються державні витрати. Це стимулює збільшення сукупного попиту і, отже, прибутку. Крива IS1 зміститься праворуч у положення IS2. Зростання прибутку призводить до збільшення сукупного попиту і росту попиту на гроші.

 

і IS2 LM1

IS1

 

 

Е2

і2

і1

Е1

У

У1 У2

 

Рисунок 9.4 – Фіскальна політика у моделі IS – LM

 

В умовах постійної пропозиції грошей попит на них починає перевищувати їхню пропозицію, що веде до підвищення процентної ставки.

На товарному ринку ріст сукупного попиту спонукає підприємців збільшувати інвестиції. Однак підвищення ставки відсотка починає стримувати цей процес, примушуючи їх скорочувати планований приріст інвестицій. Зменшується і попит на товари тривалого користування. Ставка відсотка продовжує рости до рівня i2, при якому ринки товарів і грошей досягають рівноваги в точці Е2.

Таким чином, модель показує, що ріст державних витрат викликає як збільшення випуску, так і зростання процентної ставки. Проте випуск збільшується меншою мірою, ніж очікувалося, тому що зростання процентної ставки зменшує мультиплікаційний ефект державних витрат: приріст державних витрат частково витісняє плановані приватні інвестиції. Таке явище дістало назву ефекту витіснення. Він знижує ефективність стимулюючої фіскальної політики. Саме на цей ефект посилаються монетаристи, стверджуючи, що фіскальна політика недостатньо ефективна і тому пріоритети повинні бути віддані кредитно-грошовій політиці.

Стримуюча фіскальна політика має зворотний ефект.

Наслідки кредитно-грошової політики.

i LM1

IS1 LM2

 

 

Е1

i1

i2

Е2

У

У1 У2

 

Рисунок 9.5 – Кредитно-грошова політика у моделі IS

 

Намагаючись підвищити сукупний попит, ЦБ збільшив пропозицію грошей, що призвело до зрушення кривої LM1 праворуч, у положення LM2. На ринку грошей пропозиція перевищує попит, що призводить до зниження процентної ставки. Її падіння викликає ріст інвестицій і чистого експорту. Сукупний попит на товари і послуги зростає, що призводить до збільшення прибутку. Надлишкова пропозиція грошей зникне, коли рівновага встановлюється в точці Е2, тому що і зниження ставки відсотка, і зростання прибутку призводять до збільшення попиту на гроші. Його зростання буде тривати доти, поки не стане рівним новій пропозиції грошей. Отже, експансіоністська кредитна-грошова політика обумовила збільшення випуску і зниження процентної ставки.

У результаті рестрикційної кредитно-грошової політики, навпаки, крива LM1 зрушиться вліво, ставка відсотка зросте, а випуск – збільшиться.

Інвестиційна пастка – це ситуація, яка виникає у випадку, коли попит на інвестиції цілком нееластичний за ставкою відсотка.

 

i IS1 IS2 LM1

LM2

 

 

Y1 Y2 Y

 

Рисунок 9.6 – Інвестиційна пастка

 

У цьому випадку крива IS займає перпендикулярне положення. При цьому у якій би частині LM не встановлювалася початкова рівновага на товарному і грошовому ринках, зсув кривої LM не змінить обсягу реального національного доходу. Усунути інвестиційну пастку можна тільки при зсуненні кривої IS.

Ліквідна пастка – це ситуація на ринку, при якій ставка відсотка близька до мінімальної. При такій ставці, навіть при збільшенні реальних прибутків, населення не бажає купувати облігації, а віддає перевагу накопиченню грошей. При збільшенні грошової маси крива LМ1 зміщується праворуч у положення LМ2. Але оскільки крива має майже горизонтальну ділянку, то цей зсув не призведе до скільки-небудь істотного зниження процентних ставок: обсяг інвестицій і випуску залишаться на попередньому рівні. Отже, зміна пропозиції грошей не змінює реального випуску.

Однак монетаристи довели, що кредитна-грошова політика впливає на національний доход не тільки через норму відсотка й інвестиції, як вважали кейнсіанці, а також за допомогою придбання товарів тривалого користування, змін у цінах на акції, в обсязі державних закупок. Тому сьогодні кредитно-грошова політика вважається ефективним інструментом макроекономічного регулювання.

i

IS1 LM1 LM2

 

 

i1

 

 

Y

Y1

 

Рисунок 9.7 – Ліквідна пастка

 

Взаємодія фіскальної і кредитно-грошової політики. У реальній економіці для досягнення поставлених цілей використовуються одночасно фіскальна і кредитно-грошова політика. Вони не є незалежними одна від одної, тому важливий аналіз їхньої взаємодії.

Припустимо, у період спаду виробництва економіка знаходилася в рівновазі в точці Е1. Держава у такій ситуації стимулює сукупний попит шляхом проведення експансіоністської політики.

Для цього збільшуються державні витрати, знижуються податки, що призводить до зсуву кривої IS1 у положення IS2. Внаслідок ефекту витіснення збільшується обсяг випуску з У1 до У2. Проте такий приріст недостатній для досягнення поставленої мети. Збільшення пропозиції грошей призведе до зсуву кривої LM1 праворуч, у положення LM2, переміщуючи точку рівноваги в Е3. У цьому випадку не відбувається витіснення приватних інвестицій, споживчих витрат, і ефективність стимулюючої фіскальної політики зростає. Обсяг випуску збільшується з У1 до У3.

Збільшення пропозиції грошей може значно підвищити рівень випуску, але в довгостроковому періоді це може спричинити інфляцію.

i IS2 LM1 LM2

IS1

 

 

E2

i2

i1 E3

E1

 

Y

Y1 Y2 Y3

 

Рисунок 9.8 – Взаємодія фіскальної і кредитно-грошової політики у період спаду виробництва

 

i IS1 LM1

IS2 LM2

 

 

E1

i1

і2

i3 Е2 Е3

Y

Y2 Y1

 

Рисунок 9.9 – Взаємодія фіскальної і кредитно-грошової політики при фінансуванні бюджетного дефіциту

 

Взаємодія фіскальної і кредитно-грошової політики при фінансуванні бюджетного дефіциту.

Для скорочення дефіциту у країні збільшуються податки. Збільшення податків призведе до скорочення сукупного попиту і зміщенню IS1 ліворуч, у положення IS2. У такій ситуації щоб не відбулося скорочення випуску, ЦБ збільшує пропозицію грошей. Це призводить до зміщення кривої LM1 у положення LM2. У результаті, рівень випуску залишається незмінним, але процентна ставка значно знижується.

Необхідно також враховувати, що використання фіскальної і кредитно-грошової політики змінює не тільки самий сукупний попит, але і його структуру.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти