Споживчий попит домогосподарств є платоспроможним попитом домогосподарств на товари споживчого призначення. Залежність споживчого попиту (С) від рівня цін (Р) обернена. Це означає, що зі зростанням рівня цін (за інших однакових умов) споживчий попит зменшиться, і навпаки.

Графічно ця залежність зображена на рис. 9.1. На осі абсцис відкладається значення реального обсягу споживання, а на осі ординат – рівень цін (дефлятор, індекс цін). Будь-яка точка кривої (С) вказує на значення номінального обсягу споживчого попиту (млрд грн) за певного рівня цін на товари та послуги.

Рух по кривій від точки М до точки Nозначає збільшення споживчого попиту на величину зумовлену зменшенням рівня цін від P_M до P_N.

Якщо ж ціни зростатимуть від точки Nдо точки M,то споживчий попит зміститься ліворуч (від точки Q_CNдоточки Q_CM ) і означатиме зменшення його обсягу на величину ΔQ_C_. Причиною зменшення споживчого попиту буде скорочення реальної грошової маси на руках у домогосподарств (реальних грошових залишків). Це означає, що вони зможуть при вищому рівні цін придбати менше товарів споживчого призначення. Зниження рівня купівельної спроможності населення внаслідок зменшення реальних грошових залишків називається ефектом реальних залишків, або ефектом багатства. Цей ефект пояснює від¢ємний нахил кривої споживчого попиту.

Рис.9.1. Залежність споживчого попиту домогосподарств від рівня цін

Споживчий попит відчуває на собі вплив також нецінових чинників (детермінантів): 1) чисельності населення; 2) рівня поточних факторних доходів; 3) рівня податків та трансфертних платежів; 4) рівня добробуту, який визначається наявністю фінансових активів (акцій, облігацій та інших цінних паперів) і нерухомості (землі, будівель тощо) та доходами від них; 5) наявності або відсутності заборгованості у споживачів; 6) оптимістичних та песимістичних очікувань покупців.

Графічно зміна споживчого попиту, зумовлена неціновими детермінантами, зображена на рис. 9.2.

Зміщення кривої споживчого попиту завжди зумовлене неціновими чинниками. Як видно з рис. 9.2., точки , та відображають однаковий рівень цін, але різний споживчий попит (відповідно точки , і ).

Зміщення кривої споживчого попиту вгору праворуч означає зростання його, а ліворуч вниз – зменшення сукупного попиту.

Розглянемо детальніше вплив кожного із нецінових факторів на споживчий попит домогосподарств. Чисельність населення, рівень факторних доходів та рівень соціальних трансфертів прямо пропорційно впливають на споживчий попит. Збільшення цих показників зміщує криву споживчого попиту праворуч, незалежно від рівня цін.

Рис. 9.2. Зміна споживчого попиту домогосподарств, зумовлена неціновими чинниками

Чим більше податки, тим менша купівельна спроможність домогосподарств, і навпаки, чим менші податки, тим більший споживчий попит. Отже, зменшення оподаткування зміщує криву споживчого попиту праворуч, а зростання – ліворуч.

Вплив добробуту на споживчий попит проявляється через різку зміну цін на фінансові активи та нерухомість. Різке зменшення цін на нерухомість та цінні папери підвищує попит на них, що зумовлює зменшення попиту на споживчі товари та послуги (крива зміститься ліворуч), і навпаки.

Глибока диференціація доходів у суспільстві означає, що частка осіб із досить високими доходами незначна, а частка з низькими доходами – велика. У міру стрімкого зростання доходів схильність до споживання зменшується (це стосується найбагатших), а можливості бідних розширювати споживання обмежені їхніми низькими доходами. Тому поглиблення диференціації доходів зменшує обсяг спожиічих витрат і зміщує криву AD ліворуч.

Наявність заборгованості та її обсяг щодо старих зобов’язань зменшує поточний споживчий попит, зміщує криву ліворуч. Зменшення боргу або його відсутність зміщує її праворуч.

Очікування споживачів впливають на їх поведінку залежно від того які вони: оптимістичні чи песимістичні. Якщо споживачі очікують падіння рівня реальних доходів, то їх попит буде зменшуватись, і навпаки. Отже оптимістичні очікування зміщують криву споживчого попиту праворуч, а песимістичні – ліворуч.

Розглянемо другий структурний елемент сукупного попиту – інвестиційний попит (D_i). Інвестиційні витрати пов’язані зі збільшенням реального капіталу (засобів виробництва). Отже, інвестиційний попит залежить від рівня цін на засоби виробництва.

Крім того, на інвестиційний попит впливають і нецінові чинники: 1) обсяг виробництва, 2) величина відсоткової ставки, 3) рівень податкової ставки, 4) технологічні зміни, 5) наявність надлишкових виробничих потужностей, 6) коливання ділової активності, 7) очікування інвесторів.

Інвестиційний попит перебуває в прямій залежності від обсягу виробництва, оскільки нарощування обсягів як споживчих, так і інвестиційних товарів вимагає збільшення закупівель засобів виробництва як для першого, так і для другого підрозділів суспільного виробництва. Цей чинник зміщує криву інвестиційного попиту праворуч при зростанні обсягів виробництва, і навпаки.

Ставка відсотка (r) може виступати і як ціновий фактор (за умови незмінної пропозиції грошей), і як неціновий – при зміні пропозиції грошей.

Зміна величини відсоткової ставки в другому випадку пов’язана не зі зміною рівня цін, а зі зміною пропозиції грошей. Зростання позичкової ставки означає подорожчання грошей, як наслідок – обмеження кредиту, що зменшує інвестиційний попит і зміщує криву ліворуч; і навпаки: зменшення відсоткової ставки – зміщує праворуч.

Аналогічно на інвестиційний попит впливають податки. Зростання податків зменшує інвестиційний попит і зміщує криву ліворуч, та навпаки.

Технологічні зміни впливають, як правило, на інвестиційний попит у бік його зростання (зміщення кривої праворуч).

Наявність надлишкових виробничих потужностей стримує фірми від здійснення інвестицій. Зменшення або відсутність їх збільшує інвестиційний попит (лінія зміщується вправо).

На інвестиційний попит впливає ступінь ділової активності. Пожвавлення активності господарських суб’єктів стимулює і збільшує інвестиційний попит, зміщуючи криву праворуч, і навпаки.

Очікування інвесторів стосовно економічної кон’юнктури впливають у бік зростання (зміщення праворуч) інвестиційного попиту, якщо вони оптимістичні, і ведуть до зниження (зміщення ліворуч), якщо вони песимістичні (рис. 9.3.).

Попит держави. Урядові витрати (G) виступають як екзогенна, наперед задана величина, визначена державним бюджетом. У найбільш загальному вигляді попит держави (D_q) має такі складові:

§ витрати держави на закупівлю товарів та послуг, пов’язаних зі створенням суспільних благ (національна безпека, транспорт, зв'язок, судочинство, охорона здоров’я, освіта, житлове будівництво тощо);

§ витрати держави, пов’язані з формуванням державних резервів;

§ витрати, пов’язані з наданням соціальних трансфертів (пенсії, стипендії, субсидії, виплати у зв’язку з безробіттям тощо). Збільшення вищеозначених витрат держави зміщують криву вправо. А витрати на оплату відсоткових платежів, пов’язаних із обслуговуванням державного боргу зсувають криву вліво.

D_q

Обсяг товарів і послуг Q _ВВП

Як видно, величина сукупного попиту перебуває у прямо пропорційній залежності від перших чотирьох елементів державних витрат та у зворотній залежності від платежів, пов’язаних з обслуговуванням зовнішнього боргу.

Попит закордону (D_xn) виявляється як витрати на чистий експорт за умови, що попит на імпорт входить у попередні компоненти сукупного попиту: споживчий, інвестиційний та попит держави.

Попит закордону на товари і послуги України залежить від реальних умов обміну (θ), тобто від співвідношення цін на вітчизняні та закордонні товари та обмінного курсу національної валюти. Цей зв'язок виражається формулою:

(9.4)

де θ – реальні умови обміну;

P – рівень цін на національному ринку товарів;

P_Z – рівень цін на товарному ринку за кордоном;

q – обмінний курс вітчизняної валюти.

Чим більший показник θ, тим сприятливіші умови обміну для України, оскільки за одиницю вітчизняних благ стає можливим отримання більшої кількості валюти і імпортних благ. Але для країн-імпортерів українських товарів це означає відносне їх подорожчання, що зумовлює зменшення експорту України.

Крива сукупного попиту AD

Характер змін структурних елементів сукупного попиту та їх складових різний: одні відносно стабільні, наприклад споживчі витрати; інші – динамічніші (інвестиційні витрати).

Крива сукупного попиту (АD –від англ. aggregate demand) показує, яку кількість товарів та послуг всі споживачі готові купити за певного рівня цін. Вона становить геометричне місце точок, які показують різну комбінацію обсягів ВВП, на який пред’явлено попит за даного загального рівня цін (рис. 9.3).

На осі абсцис відкладають значення реального обсягу закупок (ВВП_р), яке на графіку позначено символом Q. На осі ординат – рівень цін (дефлятор, індекс цін). Будь-яка точка кривої АD відображає значення номінального ВВП.

Рис. 9.3. Крива сукупного попиту АD

Рух по кривій АD відображає зміни обсягу сукупного попиту залежно від зміни загального рівня цін. Як видно із рис.9.3, ця залежність зворотна, виходить із рівняння кількісної теорії грошей:

,

де M – кількість грошей в обігу (пропозиція грошей);

V – швидкість обороту грошей;

P – рівень цін в економіці (індекс цін);

Q_ВВП – реальний обсяг виробництва, на який виникає попит.

З наведеної формули

Крива АD будується на основі припущення, що пропозиція грошей (М) та швидкість їх обороту (V) залишаються незмінними, а величина AD залежить від P. Від’ємний нахил кривої AD математично пояснюється тим, що при вищому рівні цін (Р) менші реальні залишки грошових засобів . Це означає, що населення зможе виявити менший попит на товари та послуги (Q).

До цінових чинників, що впливають на сукупний попит, відносять також зміну ціни позики – ефект відсоткової ставки (зворотний зв'язок) та зміну обсягу і структури імпорту – ефект імпортних закупівель. Ефект відсоткової ставки проявляється у зв’зку з тим, що рівень цін зростає при незмінній пропозиції грошей. Відбувається зростання ставки відсотка, яке впливає не тільки на інвестиційний, а й на споживчий попит, оскільки товари споживчого призначення довгострокового користування часто купують в кредит. Подорожчання кредиту зумовлює зменшення сукупного попиту.

Ефект імпортних закупівель проявляється в тому, що зростання цін на товари національного виробництва за незмінних цін на імпортні товари зменшує попит на вітчизняні товари з боку як резидентів, так і нерезидентів, скорочує експорт і збільшує попит на імпорт, що призводить до зменшення чистого експорту (NE) і до зменшення в цілому сукупного попиту в економіці.

Ще два нецінових чинника впливають на обсяг сукупного попиту: пропозиція грошей (М) та швидкість їх обороту (V).Загальний вплив цінових та нецінових чинників на сукупний попит (AD) графічно зображено на рис. 9.4. Зміна цінових чинників відображається рухом по кривій сукупного попиту (від точки А до точки В). А зміна нецінових чинників – змішенням кривої AD ліворуч: якщо сукупний попит зменшується або праворуч: якщо AD зростає.

Найчастіше на сукупний попит впливає не якийсь один чинник, а відразу багато; діють вони інколи в різних напрямках і тому оцінити інтегральний їх вплив нелегко. Так, приміром, зростання державних витрат (G) в цілому діє на користь зростання сукупного попиту. Але залежно від того, за рахунок чого здійснюється бюджетне фінансування, можуть бути виявлені чинники, що діють у зворотному напрямку на сукупний попит. Наприклад, фінансуючи державні витрати з метою стимулювання економіки шляхом продажу облігацій

Рис. 9.4. Вплив цінових та нецінових чинників на сукупний попит

державної позики, держава вилучає частину грошей із грошового ринку, роблячи їх дорожчими (відсоткова ставка зростає), що зменшує обсяг споживчого та інвестиційного попиту, які є складовими сукупного попиту (AD).

Підсумуємо сказане:

a) сукупний попит – категорія складна, в загальному вигляді визначається формулою

б) кожний елемент AD відчуває на собі вплив як цінових, так і нецінових чинників, які можуть впливати на сукупний попит як у бік його зростання, так і у бік зменшення. Цей вплив може бути прямим, і опосередкованим;

в) зміни в сукупному попиті, спричинені ціновими факторами (ефект багатства, процентної ставки та імпортних закупівель), відображаються рухом точки по кривій AD;

г) зміни в сукупному попиті, спричинені неціновими факторами, зміщують криву AD праворуч, якщо сукупний попит зростає, і ліворуч – у разі його зменшення.

Предыдущая 33 34 35 36 37 38 394041 42 43 44 45 46 47 48 Следующая