Механізми НБУ по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки

Центральний банк країни може здійснювати жорстку або гнучкумонетарну політику (рис.11.). Жорстка грошова-кредитна політика призначається для підтримки на певному рівні грошової маси, а гнучка підтримує певний рівень відсоткових ставок.

Жорсткій монетарній політиці відповідає вертикальна крива пропозиції грошей , що проходить через точку Е запланованого (цільового) обсягу грошової маси (рис.11.11, схема а). Гнучкій грошово-кредитній політиці відповідає горизонтальна крива пропозиції грошей, яка проходить на рівні запланованої величини відсоткової ставки (рис.11.11, схема б). Проміжному варіанту грошово-кредитної політики відповідає висхідна крива пропозиції грошової маси (рис.11.11, схема в).

Рис.11.11. Варіанти грошово-кредитної політики

На схемі а) рис.11.11 представлена ситуація, за якої НБУ проводить жорстку монетарну політику, спрямовану на стабілізацію пропозиції грошей . Початкова рівновага попиту на гроші та пропозиції їх позначена точкою . Якщо за незмінної пропозиції грошей попит на гроші зменшиться, точка рівноваги зміститься з точки в точку . Це призведе до зменшення ставки відсотка від до . Якщо ж спостерігатиметься зростання попиту на гроші від до , то рівновага зміститься з точки в точку . Внаслідок цього відсоткова ставка теж зросте від до .

На графіку 11.11, схема б) представлена ситуація, коли центральний банк намагається стабілізувати відсоткову ставку . Нехай спочатку рівновазі на грошовому ринку відповідала точка . При зменшенні попиту на гроші крива змістилась до , а точка рівноваги перемістилась з точки в точку , що зумовило зменшення пропозиції грошей з до . Якщо ж попит на гроші зросте від до , точка рівноваги переміститься з точки в точку , це спричинить зростання пропозиції грошей від

На графіку 11.11, схема в) зображено ситуацію, коли НБУ одночасно проводить політику зміни попиту і пропозиції грошей. Зменшення попиту призводить до зменшення пропозиції грошей і ставки відсотка. І навпаки

Графік 11.11, схема г) характеризує ситуацію, коли НБУ намагається стабілізувати відсоткову ставку на рівні (якщо її рівень високий, це негативно впливає на схильність до інвестування). Щоб досягти мети, необхідно мати рівновагу на грошовому ринку у точці . Якщо обсяги ВВП зменшаться або рівень цін понизиться, то крива попиту на гроші зсунеться вліво і відсоткова ставка буде меншою . Це зумовить зростання цін на облігації. НБУ почне їх продавати, доки пропозиція грошей не зменшиться до , що підвищить ставку відсотка до , а рівновага буде у точці .

до .

Якщо ж крива попиту на гроші зміститься праворуч до , що зумовить зростання відсоткової ставки до ,то НБУ, метою якого є стабілізація відсоткових ставок, змушений буде купувати державні облігації до тих пір, доки пропозиція грошей не досягне рівня , а ставка відсотка не знизиться до у точці .

Аналіз графіків дозволяє зробити висновок: стабілізувати пропозицію грошей і відсоткові ставки водночас неможливо. Стабілізація пропозиції грошей автоматично спричиняє коливання відсоткової ставки. І навпаки. Вибір варіантів та ефект грошово-кредитної політики значною мірою залежить від причин, що зумовили зміну обсягу попиту на гроші (рис.11.12).

Рис. 11.12. Ефект зміни попиту на гроші: а – переважно жорстка монетарна політика; б – переважно гнучка монетарна політика

Монетарна політика, спрямована на обмеження зростання рівня цін в економіці, називається політикою «дорогих грошей». Цю політику НБУ здійснює шляхом: продажу цінних паперів на відкритому ринку, збільшення облікової ставки, збільшення норми обов’язкових банківських резервів. Ефектом цих дій є зменшення надлищкових резервів комерційних банків та зниження величини грошового мультиплікатора, а відповідно скорочення і пропозиції грошей, що є обмежувачем для зростання цін. За цих умов крива буде вертикальною, або такою, що наближається до вертикальної (рис.11.12 а).

Політику, спрямовну на зростання реальних обсягів національного виробництва та рівня зайнятості, називають стимулюючою монетарною політикою, або політикою «дешевих грошей». Для досягнення цієї мети НБУ збільшує грошову масу – шляхом викупу державних цінних паперів на відкритому ринку, зниження облікової ставки, зменшення норми обов’язкових банківських резервів. У цій ситуації крива буде пологою або горизонтальною (рис.11.12 б).

Нехай центральний банк через монетарну політику прагне вплинути на обсяг національного виробництва у напрямку його зростання. Для цього НБУ повинен збільшити обсяг реальної пропозиції грошей . Такий крок НБУ зумовить зменшення відсоткової ставки на грошовому ринку. Низькі ставки відсотка сприяють інвестиційній активності, що зумовить мультиплікативне зростання сукупних витрат і призведуть до зростання обсягів національного виробництва і доходу. Схематично цей процес можна зобразити так:

Слід зазначити, що ефект цього механізму грошово-кредитної політики може бути негативним, тому що викладені вище заходи, впливаючи на одні макроекономічні показники, автоматично змінюють й інші. Наприклад, зміна відсоткових ставок вплине також на рівень валютного курсу, який, у свою чергу, спричинить зміни сукупних витрат. До того ж зміни останніх відбудуться і через ефект багатства.

Ефект багатства грунтується на тому, що зміна ринкової вартості активів (фінансових і реальних) впливає на багатство, але за методикою системи національних рахунків (СНР) не враховується як дохід, оскільки відображає перерозподільчі відносини.

Ефект багатстває наслідком впливу відсоткової ставки на ціну акцій та облігацій. Цей ефект можна представити схемою:

де – зростання грошової маси;

– зниження відсоткової ставки;

– збільшення відсоткової ставки;

– зростання вартості цінних паперів та вартості землі і майна ;

– зростання зарплати та багатства домогосподарств;

– зростання поточного споживання;

– зростання реального обсягу виробництва і доходу.

Механізми впливу монетарної політики на обсяг національного виробництва можна подати іншою схемою:

де – відношення (коефіцієнт) ринкової вартості підприємства на фондовому ринку до його відновної вартості.

Звернемо увагу, що пропозиція грошей знаходиться під впливом не тільки відсоткової ставки, норми обов’язкового резервування та операцій на відкритому ринку, а й співвідношення готівки і депозитів , на яке НБУ не може вплинути. Політику НБУ ускладнюють і часові лаги (запізнена реакція).

Ефективність грошово-кредитної політики значною мірою визначається довірою господарюючих суб’єктів до політики НБУ та ступенем його незалежності від уряду.

Підсумовуючи сказане, зробимо висновки:

– ефективність монетарної політики оцінити досить важко з причини значних опосередкованих передавальних механізмів;

– монетарна політика може відчутно впливати на економіку у короткостроковому періоді;

– в довгостроковому періоді зміна пропозиції грошей впливає на рівень цін та номінальний обсяг виробництва і не впливає на реальний його обсяг.

На сучасному етапі розвитку України монетарна політика може дати позитивний ефект за умови:

– забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні як монетарної передумови економічного зростання;

– утримання рівня інфляції в межах до 5%;

– нарощування золотовалютних резервів;

– поліпшення структури грошової маси та оптимізації рівня монетизації економіки;

– зниження ціни кредитних ресурсів;

– стимулювання розвитку фондового ринку;

– зростання довіри кредиторів і вкладників до банківської системи;

– розширення безготівкової форми розрахунків тощо.