Сукупні видатки і рівноважний ВВП. Модель «видатки-випуск».

Економіка має різні можливі рівні загального обсягу виробництва та різні можливі реальні обсяги ЧНП. Тому виробники готові запропонувати будь-який з можливих рівнів обсягів виробництва за умови отримання адекватної величини надходжень доходу від реалізації виробленої продукції.

Метод «сукупні видатки-обсяг виробництва» спирається на властивості кривих, які характеризують схильність до споживання та заощадження. Цей метод відбиває розміри сукупних видатків: усі видатки на споживчі товари плюс усі видатки на інвестування. Графічний аналіз можна здійснити, якщо додати по вертикалі на графіку сукупних видатків (рис 32) до кривих споживання С, тобто запланованих видатків домогосподарств, криву чистих інвестицій I_n, , які планують здійснити фірми.

Рівновага матиме місце лише там, де сукупні видатки С+ I_nдорівнюють обсягу виробництва або ЧНП (NNP).

Рівень рівноваги національного доходу перебуває в точці перетину кривої сукупних витрат з лінією 45 градусів, яка відбиває вартість сукупного продукту. Цей перетин- єдина точка, в якій сукупні видатки дорівнюють ЧНП.

22. Модель „вилучення-ін’єкції”

В основі цієї моделі лежить та обставина, що в потоці «доходи—витрати» постійно виникають як вилучення, так і ін'єкції. Як відомо, будь-який обсяг виробництва породжує певну величину безподаткового доходу. Одну частку цього доходу домогосподарства і підприємства можуть заощаджувати, тобто не використо­вувати на споживання. Тому заощадження являють собою вилучення із потоку «доходи—витрати». Оскільки заощад­ження— це потенційні витрати, то внаслідок того, що частка доходу вилучається на заощадження, споживчі витрати будуть недостатніми, щоб викупити весь обсяг вироблених споживчих товарів. Це може викликати змен­шення ВВП.

Але цьому є альтернатива. Виробництво може частково переключатися із споживчих товарів на інвестиційні. Така реструктуризація виробництва може відбутися за умови, якщо вилучення частки доходу у вигляді заощаджень через фінансові ринки обернеться адекватним збільшенням інвестиційних витрат. Інвестиції, на противагу заощад­женням, можна розглядати як ін'єкції витрат у потік «доходи—витрати», тобто вони компенсують зменшення сукупних витрат, обумовлене вилученням частки доходу на заощадження. Питання полягає в тому, в якій мірі відбувається ця компенсація, або в якому співвідношенні знаходяться між собою вилучення у формі заощаджень та ін'єкції у формі інвестицій. Відповідь на це питання може мати декілька варіантів.

Заощ.,

інвест

К₀

ВІ

О₁ О₀ ВВП

1. Лінія інвестицій розташована паралел ВВП, тобто інвестиції в данаму разі розглядаються як в-на, яка не залежить від рівня ВВП

2. Лінія заощаджень відображає їх збільшення залежно від рівня ВВП

3. т. О₁ ілюструє ВВП при заощадженнях які = 0

4. При збільшенні ВВП до т.О₀ певна частка доходів спрямовується на заощадження.

5. В т.К₀ інвестиційні витрати підприємців і заощадження домогосподарств мають єдину величину яка = К₀О₀, тобто т.К₀ відповідає рівноважний рівень ВВП

Перший — якщо вилучення із доходу в формі заощад­жень перевищує інвестиційні ін'єкції у витрати, то сукупні витрати (СуВ) будуть меншими, ніж фактичний ВВП. Оскільки сукупні витрати визначають рівноважний ВВП, то це означає, що фактичний ВВП буде перевищувати рівноважний ВВП.

Другий — якщо вилучення із доходу в формі заощад­жень менші, ніж інвестиційні ін'єкції у витрати, то сукупні витрати (СуВ) будуть перевищувати фактичний ВВП. Це означає, що фактичний ВВП буде менший, ніж рівноважний ВВП.

Третій — якщо вилучення та ін'єкції збігаються за своєю величиною. В цьому випадку втрати сукупних витрат на потенційних витратах у формі заощаджень ком­пенсуються 'їх збільшенням у формі інвестицій. Тому су­купні витрати (СуВ) дорівнюють фактичному ВВП, який одночасно е рівноважним.

На мал. 2 лінія запланованих інвестицій має горизонтальний вигляд, припускається що інвестиції не залежать від поточного доходу. Лінія заощаджень (З) має вигляд позитивно-похилої лінії і відображає пряму залежність заощаджень від поточного доходу. Згідно з моделлю “вилучення ін’єкцій” рівноважний ВВП=О₁. Лише в цьому випадку заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям. Перетин графіків в точці З₁. За цих умов підприємства інвестують стількіж, скільки заощаджує приватний сектор З=ВІз. Тому СВ+ВІз=ВВП. За більш високих рівнів ВВП заощадження будуть перевищувати заплановані інвестиції. Коли ВВП=О₂ , тоді З₂ більше ВІз, але заощадження вріноважуються за рахунок незапланованого збільшення інвестицій в товарні запаси (З₂=ВІз+ВІн). За більш низького ВВП (точка Оз) заощадження будуть меншими ніж заплановані інвнстиції (Зз<ВІз), але вріноважуються із факт. інвестиц. За рахунок незапланованого зменшення інвестицій в товарні запаси.(Зз = ВІз-ВІн).Графічно величина незапланованих інвестицій в товарні запасидорівнює відстані між лініями заощадженнь і запланованих інвестицій.

Мал.2 Рівноважний ВВП в моделі “Вилучення – ін”єкції