ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Етимологія. Принципи і прийоми етимологічних досліджень.

Етимологія (від гр. etymon "істина" і logos "наука") - розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Слово етимологія вживається також у значенні "походження слова". Завдання й основна мета етимології - знайти й пояснити давні (первинні) значення та форми слів. Важливим поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мотивації слова, семантична й структурна співвіднесеність морфем, із яких воно складається, з іншими морфемами. Іншими словами, внутрішня форма - це покладена в основу називання ознака при утворенні нового значення, яке відображає ту ознаку, за якою названо предмет. Внутрішня форма мотивує звуковий вигляд слова, вказує причину, за якою дане значення виражене саме цим словом. Наукова етимологія пов'язана з порівняльно-історичним методом і ґрунтується на шести принципах: фонетичному, семантичному, словотвірному, генетичному, речовому і просторовому. Фонетичний принцип передбачає врахування фонетичних законів, тобто встановлених закономірностей звукових змін і всередині мови, і в групі споріднених мов. Так, враховуючи зміну дифтонга [аі] на довгий голосний [ё], який згодом перетворився на [Ъ], перехід [к] в [ц] перед голосним переднього ряду, а також перехід [&] в [е] в російській мові та [і] в українській мові, ми можемо навести такі відповідники: лит. kaina "ціна", рос. цена, укр. ціна. Семантичний принцип зобов'язує дослідника відшукати спільність у значеннях етимона й етимологізованого слова, враховуючи закономірності семантичних змін. Так, наприклад, слово лебідь пов'язують із індоєвропейським коренем "elb "білий" (лат. albus "білий", нім. Elba, чеськ. Laba - назва ріки, "біла") і вважають, що назва ця дана за кольором. Давати назви птахам за кольором - досить поширене явище (синиця, ворона, соловей "сірий" та ін.). Значить, така етимологія не порушує семантичний принцип. Словотвірний (морфологічний) принцип передбачає з'ясування морфемної структури слова. Так, слово пир походить від пити, тому що це не заперечується його морфемною будовою: корінь пи- і суфікс -р (такий суфікс мають слова жир, дар, які відповідно походять від жити і дати). Генетичний (генеалогічний) принцип полягає в зіставленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні виходити за межі мовної сім'ї. Речовий принцип передбачає звернення до позначуваних словом реалій і речей, до етнографії. Так, назва квітки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток. Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаючи, що червону фарбу виготовляли з черв'яків (кошенілі). Просторовий принцип полягає в урахуванні географічної локалізації слова, що може допомогти встановити, з якої мови запозичене слово. Від наукової потрібно відрізняти народну етимологію. Народна (побутова) етимологія - етимологізування за першим випадковим співзвуччям, без врахування фонетичних законів, способів переходу значень, морфемного складу та його змін і переосмислення невідомого (незрозумілого) чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відомим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлення внутрішньої форми, а часто й до фонетичного "спотворення" слова. Так, слово козак, яке є давнім запозиченням із тюркських мов, деякі "любителі етимологізувань" пов'язують зі словом коза (мовляв, козаки високо і легко стрибали, як кози). Слово кооператив у народі нерідко вимовляють, як купиратив, мотивуючи це слово як "місце, де можна щось купити", а кросівки як красовки, мотивуючи їх як красиві. Слово сальний у виразі сальний анекдот нерідко зближують із сало ("жирний анектот"), тоді як насправді воно походить від фр. sale "грязний". Народною етимологією зумовлена перекручена вимова таких слів, як копитал (капітал), помир (цигарки "Памір"), мілкоскоп (мікроскоп), нервоз (невроз), нерво-патолог (невропатолог); рос. спинжак (пиджак), верояции (вариации), клеветон (фельетон), гульвар (бульвар). Дуже часто факти народної етимології трапляються в дитячому мовленні, що відзначено К. Чуковським у книжці "Від двох до п'яти": всадник - "это который в саду", деревня - "где деревьев много", кустарник - "старик, который караулит кусты", лодырь - "человек, который делает лодки", мельница - "жена мельника". У дитячому мовленні нерідко можна почути слова мазелін (вазелін), вулиціонер (міліціонер), теплометр (термометр). Відомі випадки, коли слова у спотвореній під упливом народної етимології формі закріплюються в мові. Так, скажімо, рос. свидетель походить від слова вьдьти "відати, знати" і повинно було б писатися як сведетель, однак під упливом більш відомого сучасним мовцям слова видеть стало сприйматися як похідне від нього, чим і пояснюється його теперішнє написання.

Лексико-семантичні групи слів.

Лексико-семантичні групи слів становлять об’єкт вивчення лексикології, передусім такого її розділу, як семасіологія.

Терміни й загальновживані слова. Джерела термінології

Наукова лексика поділяється на загальнонаукову, тобто таку, що вживається в різних галузях наук (індукція, дедукція, метод, синтез, аналіз, аргумент, концепція тощо) і вузькоспеціальну (вживається в окремій конкретній науці): суфікс, префікс, підмет, фонема, метатеза, енкліза; лірика, сентименталізм, футуризм, постмодернізм, ямб, хорей; бісектриса, діагональ, конус, паралелепіпед; терція, піанісімо, форте, фуга, соната, акорд; батман, пліе, арабеск, фуете, круизе, шине, антраша, балансе, глісад, жете, кабріоль, купе, па де баск, па де де, па де труа, пор де бра, релеве, рон де жамб. Серед наукової лексики виділяють терміни. Термін (від лат. terminus "межа, границя") - спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки. Терміни характеризуються такими ознаками: 1) системністю (кожен термін належить до якоїсь терміносистеми і своє значення отримує саме в цій системі); 2) наявністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); 3) тенденцією до моносемантичності (в межах свого термінологічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен мати тільки одне значення); 4) відсутністю експресії; 5) стилістичною нейтральністю. Помітною є тенденція до інтернаціоналізації термінології, через що в ролі термінів виступають переважно запозичення. Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермінами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбувається обмін: термінологізація загальновживаної лексики. Терміни - надзвичайно динамічний шар лексики. 90% нових слів - це терміни. Вважають, що нині тільки в хімії є 2 млн. термінів. Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука - термінознавство.

Стилістичне розшарування словникового склад.

За стилістичною класифікацією вся лексика поділяється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену. Стилістично нейтральна лексика - слова, які вживаються в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої літератури, публіцистичному, науковому, офіційно-діловому). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загальновживаними: батько, мати, довгий, новий, жити, робити, давати, дарувати, думати, такий, цей, п'ять, сто, потрібно та ін. Таку лексику називають ще міжстильовою. Стилістично забарвлена лексика - лексика, яка вживається в певних стилях. її поділяють на лексику високу (книжну, піднесену) і лексику знижену. Висока (книжна) лексика - лексика, яку використовують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні - науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі.

Синонімія. Типи синонімів.

Синоніми few гр. synônymos "однойменний") - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; врода, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент; метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби; англ. motherland, fatherland "батьківщина", look "дивитися", glance, glimpse, peep, sight, view. а ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні й часткові. Абсолютні (повні) синоніми - синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століття і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга; рос. префікс і приставка, забастовка і станка; фр. nul і aucun "ніякий, нічого не вартий". Часткові синоніми - синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми.

 

Семантичні, або ідеографічні (від idea "поняття" і graphe "пишу"), синоніми - синоніми, які різняться відтінками значень. Наприклад: шлях і дорога (шлях - це велика проїзна дорога, тоді як дорога - будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах - це дуже великий страх). Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми - синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести, облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос. спать, почивать, дрыхнуть; лицо, лик, рожа, морда; англ. to die "померти", to pass "відійти"; нім. Gesicht "обличчя", Antlitz поетичне "обличчя"; фр. visage "обличчя", museau грубе "морда, пика". Такі синоніми вживаються в різних стилях мови. Семантико-стилістичні синоніми - синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; розмовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, разглагольствовать (надто багато; розмовне), ораторствовать (довго, з претензією на красномовність; розмовне, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне). Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. говорити - казати, Мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верзти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, клепати, мимрити, бубоніти тощо; англ. hope "надія" - expectation, anticipation.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти