ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


За витр. (м. кінцевого використання) грунт.на передумові, що варт. виробленого суп.продукту дорівнює вартості реаліз.прод. Те, що для одних суб.є витр, для інших є доходом.

Загрузка...

ВВП = C(споживчі витр. домгосп) + Ів (валові приватні інв-ні витрати)+ G(витр. держави у формі закупівель продуктів і послуг) + NE (чисті витр. закордону)

3) за доходами (розподільчий метод) ВВП визначається як сума первинних доходів макроек. суб..

ВВП= W(з/п) + P(приб. під-ств та корп.) + іч(чистий %)+ R(рента) + Tнч(непрямий чистий податок на бізнес)+ А (аморт. основ. кап.)

ВВП-вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах певної національної території певної країни, як національними, так і іноземними ресурсами.

ВНП-вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених національними факторами виробництва як у межах своєї країни, так і за її межамиза певний проміжок часу.

ВНП-показник річного обсягу національної економіки, а ВВП-внутрішньої.

Якщо від ВВП відняти суми доданих вартостей, створених на території певної країни іноземними факторами виробництва, і додати суму доданих вартостей, створеними національними ресурсами за кордоном, то отримаємо ВНП.

СНР-93 дає змогу використовувати обидва показники, але перевагу надає ВВП.

 

 

13.Взаємозв‘язок макропоказників в СНР.

Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:

1. Виробничий метод: ВВп визначають як суму доданих вартостей. ВВП=валові додані вартості(ВДВ)+ чисті податки(ТЧ).

2. Розподільчий метод- ВВП =W+p+iЧ+R+ TНЧ, де W-зарплата; прибуток підприємств; R –рента;TНЧ - непрямий чистий податок на бзнес; iЧ – чистий %; А – амортизація.

3. За потоком витрат (метод кінцевого використання). Вартість виробленого суспільного продукту=вартості реалізованого продукту. Те,що для одних економ суб’єктів є втратою, для інших – доходом.

ВВП=С+I+G+NE.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП — А; ЧНД = ВНД-А.

Національний доход (НД) — сукупний доход в економіці, який отри­мують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) — можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих по­датків на бізнес: НД = ЧВП — Чисті непрямі податки на бізнес.

Показник особистого доходу (ОД) можна отримати, коли від націо­нального доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму тран­сфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати осо­бисті доходи, отримані у вигляді процента.

Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення по­казника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:

ВД = ОД — Прибутковий податок — Неподаткові платежі державі.Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.

ОДКВ = ОД-ТІНД (індивідуальні прибуткові податки громадян).

ВНД=ВВП+ЧФД;

 

14.Номінальний та реальний ВВП. Дефлятор та індекси цін.НОМІНАЛЬНИЙ ВНП- вартісний показник, який визна­чається за ринковими цінами поточного року. РЕАЛЬНИЙ ВНП- вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує дина­міку фізичного обсягу виготовленого продукту.На величину номінального ВНП впливають: динаміка реального (фізичного) обсягу вироб­ництва; динаміка рівня цін (інфляція). Реальний ВНП підраховується шляхом коригування номі­нального ВНП на індекс цін.

ДЕФЛЯТОР ВНП (індекс Пааше)враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва.

Деф.ВНП = (Ном.ВВП / Реал.ВВП) * 100% = (∑p1q1 / ∑p0q1) * 100% ,де p1 - ціни поточного року; ро - ціни базисного року; q1 - обсяг виробництва в поточному році.

Якщо величина дефлятора менше одиниці, то відбувається коригування номінального ВНП у бік збільшення, тобто спо­стерігається інфліювання ВНП.Якщо величина дефлятора більше одиниці, то відбувається коригування ВНП в бік зни­ження, тобто дефліювання ВНП.

Індекс цін виробника (ІЦВ) відображає зміну цін, які їх визначають виробники для продажу товарів на внутрішньому і зовн ринках. Ціни виробників не враховують податку на додану вартість і акцизних зборів.

Індекс споживчих цін(ІСЦ) або індекс Ласпейреса відображає зміни цін репрезентативного споживчого кошика, тобто сукупності товарів і послуг, що характеризують типовий рівень і структуру річного споживання домогосподарстів і використовуються для розрахунку прожиткового мінімуму.

IL=

 

Індекс Фішера: IF=

 


Рух та розподіл ВВП.

Рух ВВП має двоякий вираз: натуральний (натурально-речовинний) і грошовий. У процесі відтворення рух вартості у цих двох виразах проявляється, як самостійні процеси. Тобто окремо відбувається рух цінностей і окремо — рух грошових коштів. Водночас вони нерозривно пов’язані між собою. У них спільна основа — вартість або цінність сукупного продукту. Всього ВВП має такі стадії руху: виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве споживання.

Розподілу ВВП включає в себе кілька стадій:

1) первинний розподіл;

2) перерозподіл;

3) вторинний розподіл.

Первинний розподіл — це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВНП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб — заробітна плата, у юридичних осіб — прибуток, у держави — прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті й надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на загальнодержавні, відомчі й корпоративні. Загальнодержавні включають бюджет і фонди цільового призначення. Відомчі — це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи: вилучення частини доходів у одних суб’єктів і формування централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні доходи суб’єктів, що створюють ці фонди;

використання централізованих фондів і формування доходів окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — заробітна плата фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централізованих фондів фізичним особам та асигнувань і виділення коштів юридичним особам.

Вторинний розподіл — це другий етап перерозподілу.

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти