ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зображення та позначення різьби на кресленнях

Правила зображення різьби та нанесення її позначень на кресленнях встановлює ГОСТ 2.311-68.

Різьбу на стрижні зображують суцільними товстими (основними) лініями по її зовнішньому діаметру і суцільними тонкими лініями – по внутрішньому (рис. 1.3) [2, c. 103-105].

Рис. 1.3. Зображення різьби на стрижні

Різьбу в отворі показують основними лініями по її внутрішньому діаметру і суцільними тонкими – по зовнішньому (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Зображення різьби в отворі

На зображеннях, отриманих проектуванням на площину, паралельну осі стрижня, суцільну тонку лінію по внутрішньому діаметру різьби проводять на всю довжину, а на виглядах, отриманих проектуванням на площину, перпендикулярну до осі стрижня, по внутрішньому діаметру різьби проводять дугу, що приблизно дорівнює ¾ кола, розімкнену в будь-якому місці (рис. 1.3, 1.4).

Умовне позначення різьб:

§ літерне позначення для типу різьби:

М – метрична;

G - трубна циліндрична;

R - конічна зовнішня;

Rc - конічна внутрішня;

К - конічна дюймова;

Tr - трапецеїдальна;

S – упорна;

§ номінальний діаметр різьби;

§ крок (якщо різьба може мати різний крок при одному й тому ж діаметрі); указується лише дрібний крок;

§ умовне позначення поля допуску або класу точності. З навчальною метою поле допуску або клас точності різьби можна в умовному позначенні не вказувати;

§ при позначенні лівої різьби після умовного позначення ставлять LH.

Приклади умовного позначення різьби:

М16– метрична різьба із зовнішнім діаметром 16 мм та великим кроком;

М20х0,75 LH – ліва метрична різьба із зовнішнім діаметром 20 мм та дрібним кроком Р = 0,75 мм;

Tr206х4 (Р2) – трапецеїдальна різьба з номінальним діаметром 20мм, ходом 4 мм, кроком 2 мм;

Tr206х4 (Р2) LH–те ж ліва.

Позначення різьби на кресленнях, крім конічних і трубної циліндричної, здебільшого відносять до її зовнішнього діаметра, наносячи значення над розмірною лінією, на її продовженні або на поличці лінії-виноски (рис. 1.5 а-ж).

Рис. 1.5. Позначення різьб на кресленні

Позначення конічних і трубної циліндричної (рис. 1.5 е, ж) наносять лише на поличці лінії-виноски.

 

Зображення та позначення проточок для виходу різьбонарізного інструменту

Наявність в деталі проточки для виходу різьбонарізного інструменту потребує її зображення у виносному елементі. Нижче наведені приклади таких зображень (рис. 1.6) і таблиці розмірів для зовнішньої (табл.1.3) та внутрішньої (табл.1.4) метричної різьби згідно ГОСТ 10549-80.

Рис. 1.6. Проточки для виходу різьбонарізного інструменту

 

Таблиця 1.3

Розміри проточок для зовнішньої метричної різьби згідно ГОСТ 10549-80, мм

Крок різьби Р f1 не менш f2 не більш df R≈0,5P
нормальна вузька нормальна вузька
2,1 1,1 3,5 2,5 d – 1,6 0,5
1,5 3,2 1,8 5,2 3,8 d – 2,3 0,75
4,5 2,5 7,0 5,0 d – 3,0 1,0
2,5 5,6 3,2 8,7 6,3 d – 3,6 1,25
6,7 3,7 10,5 7,5 d – 4,4 1,5

 

Таблиця 1.4

Розміри проточок для внутрішньої метричної різьби ГОСТ 10549-80, мм

Крок різьби Р f1 не менш f2 не більш df R≈0,5P
нормальна вузька нормальна вузька
4,0 2,5 5,2 3,7 d + 0,5 0,5
1,5 6,0 3,8 7,8 5,6 d + 0,5 0,75
8,0 5,0 10,3 7,3 d + 0,5 1,0
2,5 10,0 6,3 13,0 9,3 d + 0,5 1,25
12,0 7,5 15,2 10,7 d + 0,5 1,5

 

Зображення і позначення стандартних кріпильних виробів

Болти

Болт – циліндричний стрижень, що має на одному кінці головку, а на іншому – різьбу, виконану на певній довжині [2, c. 107-109, 6, c. 102-108].

Залежно від призначення та умов роботи болти виконують з шестигранними (найбільш поширені) (рис. 1.7), півкруглими та потайними головками.

За ступенем точності виготовлення болти поділяють на болти нормальної (В), підвищеної (А) та грубої (С) точності, які вирізняються класами шорсткості (чистоти) поверхні різьби, циліндричного стрижня і опорної площини головки.

Для стандартних болтів використовують метричну різьбу із великим і дрібним кроком (для кожного діаметра різьби стандартом передбачений лише один дрібний крок).

Болти з шестигранними головками нормальної і підвищеної точності виготовлення мають від трьох до п’яти виконань.

D1 = (0,9 - 0,95)S

Рис. 1.7. Болт з шестигранною головкою за ГОСТ 7798-70. Виконання 1

Структура умовного позначення болтів:

1. назва;

2. варіанти виконання (виконання 1 не вказують);

3. діаметр метричної різьби;

4. дрібний крок різьби (великий не вказують);

5. позначення поля допуску різьби (поле допуску 8g не вказується);

6. довжина болта (довжина стрижня без головки);

7. клас міцності або група матеріалу;

8. позначення виду покриття;

9. товщина покриття (мкм);

10. номер стандарту на конструкцію і розміри болта.

Приклад:

Болт 4М20×1,5-6gх100.88.35Х.133 ГОСТ7805-70– болт із шестигранною головкою (п. 10), виконання 4 (п. 2), класу точності А (п. 10), з метричною різьбою діаметром 20 мм (п. 3) і дрібним кроком 1,5 мм (п. 4), поле допуску різьби 6g (п. 5), довжиною 100 мм (п. 6), виконаний зі сталі класу міцності 8.8 з уточненням її марки 35Х (п. 7), покриття нікелеве 13 (п. 8), товщиною 3 мкм (п. 9).

Болт М12х60.56 ГОСТ 7798-70 – болт із шестигранною головкою (п. 10), класу точності В (п. 10), виконання 1 (п. 2), з метричною різьбою діаметром 12 мм (п. 3) і великим кроком (п. 4), поле допуску різьби 8g (п. 5), довжиною 60 мм (п. 6), виконаний зі сталі класу міцності 5.6 (п. 7), без покриття (п. 9).

Таблиця 1.5

Болти з шестигранною головкою (нормальної точності) за ГОСТ 7798-70. Номінальні розміри

Діаметр різьби Крок різьби Діаметр стрижня Розмір «під ключ» Висота головки Діаметр описаного кола, не менш Радіус під головкою
великий дрібний не менш не більш
d, мм Р, мм d1, мм S, мм Н, мм D, мм r, мм
- 4,5 10,9 0,25 0,6
1,25 5,5 14,2 0,40 1,1
1,5 1,25 7,0 18,7
1,75 1,25 8,0 20,9 0,60 1,6
(14) 1,5 9,0 24,3
1,5 10,0 26,5
(18) 2,5 1,5 12,0 29,9
2,5 1,5 13,0 33,3 0,80 2,2
(22) 2,5 1,5 14,0 35,0
15,0 39,6
(27) 17,0 45,2 1,00 2,7
3,5 19,0 50,9
Примітки: 1. Ряд довжин болтів: 8; 10; 12; 14; 16; (18); 20; (22); 25; (28); 30; 32; 35; (38); 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; (85); 90; (95); 100; (105); 110; (115); 120; (125); 130; 140; 150; 160; 170; 180; 190; 200; 220; 240; 260; 280. 2. Болти з номінальними діаметрами різьби та довжинами, наведеними в дужках, використовувати не рекомендується.
                   

Шпильки

Шпилька – це деталь, що являє собою стрижень, який має на одному кінці різьбу (посадочну) для загвинчування в одну зі з’єднуваних деталей, а на іншому – різьбу (стяжну) для нагвинчування гайки (рис. 1.8) [2, c. 118-120, 6, c. 117-120].

Шпильки виготовляють з метричною різьбою як з великим, так і з дрібним кроком, з однаковими номінальними діаметрами d різьби і гладкої частини (виконання 1). Допускається виготовляти шпильки з d1, що приблизно дорівнює середньому діаметру різьби (виконання 2).

Шпильки виготовляються для деталей з нарізними отворами з діаметром різьби від 2 до 48 мм нормальної і підвищеної точності.

Таблиця 1.6

Довжина посадочного нарізного кінця шпильки

для деталей з різьбовими отворами

Довжина посадочного нарізного кінця Матеріал, з якого виготовлена деталь
l1 = d ГОСТ 22032-76, 22033-76 Сталь, бронза, латунь, титанові сплави
l1 = 1,25d ГОСТ 22034-76, 22035-76 Ковкий, сірий чавун
l1 = 2d ГОСТ 22038-76, 22039-76 Легкі сплави, алюміній, пластмаси
Примітки: 1. В обґрунтованих випадках довжина посадочного нарізного кінця може бути: l1 = 1,6d ГОСТ 22036-76, 22037-76 замість l1 = 1,25d; l1 = 2,5d ГОСТ 22040-76, 22041-76 замість l1 = 2d. 2. Шпильки з довжиною посадочного нарізного кінця l1 = 1,6d та l1 = 2,5d виготовляються за згодою сторін.

Рис.1.8. Шпилька для деталей з різьбовими отворами. Виконання 1

Довжиною шпильки l називають довжину частини шпильки без посадочного нарізного кінця l1. Довжину стяжного кінця шпильки l0 беруть 2d+6 (при l ≤ 120 мм) або вибирають з таблиці відповідно до стандарту.

Умовне позначення шпильок аналогічне позначенню болтів.

Приклад:

Шпилька М20-6gх150.58 ГОСТ 22032-76– шпилька з загвинчуваним кінцем завдовжки d, класу точності В (п. 10), виконання 1 (п. 2), з діаметром різьби d = 20 мм (п. 3) і великим кроком Р = 2,5 мм (п. 4), полем допуску різьби 6g (п. 5), довжиною l = 150 мм (п. 6), класу міцності 5.8 (п. 7), без покриття (п. 8).

Шпилька М20х1,5/2,5-6gх160.66.05 ГОСТ 22040-76 – шпилька з загвинчуваним кінцем завдовжки 2,5d, класу точності В (п. 10), виконання 1 (п. 2), з діаметром різьби d = 20 мм (п. 3), з дрібним кроком Р = 1,5 мм на посадочному нарізному кінці і великим кроком Р = 2,5 мм на стяжному кінці (п. 4), полем допуску різьби 6g (п. 5), довжиною l = 160 мм (п. 6), класу міцності 6.6 (п. 7), з покриттям 0,5 мкм (п. 8).


Таблиця 1.7

Розміри шпильок (нормальної точності) за ГОСТ 7798-70. Номінальні розміри

Діаметр різьби Крок різьби Діаметр гладкої частини Довжина посадочного нарізного кінця Розмір фаски, не менш
великий дрібний для великого кроку різьби для дрібного кроку різьби
d, мм Р, мм d1, мм d, мм 1,25d, мм 2d, мм с, мм
0,4 - 0,3 -
2,5 0,45 - 2,5
0,5 -     0,5 -
0,7 -
0,8 - 6,5
- 7,5
1,25 1,5
1,5 1,25 1,5
1,75
(14) 1,5
       
(18) 2,5 2,5
       
(22)
(27)
3,5
Примітки: 1. Довжину шпильок l вибирають із такого ряду: 10; 12; 14; 16; (18); 20; (22); 25; (28); 30; (32); 35; (38); 40; (42); 45; (48); 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; (95); 100; (105); 110; (115); 120; 130; 140; 150; 160; 170; 180; 190; 200; 240; 260; 280; 300 мм. 2. Розміри в дужках використовувати не рекомендується.

Таблиця 1.8

Розміри шпильок за ГОСТ 22032-76 … ГОСТ 22041-76

Довжина шпильки Номінальний діаметр різьби, d, мм
2,5 (14) (18) (22) (27)
l, мм Довжина стяжного кінця l0, мм
- - - - - - - - - - - - - -
- - - - - - - - - - - - - -
- - - - - - - - - - - - -
- - - - - - - - -
(18) - - - - - - - - -
- - - - - - - - -
(22) - - - - - - - - -
- - - - - - -
(28) - - - - - - -
- - - - - - -
(32) - - - - - - -
- - - - -
(38) - - - - -
- - - -
(42) - - - -
- -
(48) - -
- -
-
(85) -
-
(95) -
-
(105) -
-
(115) -
-
-
-
-
-
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - - - -
- - - - - - - - - - - -
- - - - - - - - - - - - - - -
Примітка: Розміри у скобках використовувати не рекомендується

 


 

Гайки

Гайка – це виріб, що має отвір із різьбою для нагвинчування на болт або шпильку [2, c. 122, 6, c. 108-117].

Залежно від призначення та умов експлуатації гайки бувають шестигранні, шестигранні прорізні й корончасті, гайки-баранці, круглі шліцьові, ковпачкові, квадратні та ін.

Найширше застосування отримали шестигранні гайки, що випускаються в 1, 2 і 3 виконаннях, підвищеної (А), нормальної (В) і грубої (С) точності, нормальної висоти, низькі, високі і особливо високі, з нормальним або зменшеним розміром «під ключ», з великим або дрібним кроком, з полями допуску різьби 6Н і 7Н.

Таблиця 1.9

Деякі класи міцності та марки сталі для гайок

Клас міцності
Марка сталі Ст3 Сталь10, сталь 20 Сталь 15, сталь 35 Сталь 20, сталь 45

D1 = (0,9 - 0,95)S

а) б)

Рис. 1.9. Гайка шестигранна нормальної точності (ГОСТ 5915-70):

а) виконання 1; б) виконання 2.

Таблиця 1.10

Розміри гайок шестигранних нормальної точності за ГОСТ 5915-70

Номінальний діаметр різьби Крок різьби Розмір «під ключ» Діаметр описаного кола, не менш Висота
великий дрібний
d, мм Р, мм S, мм D, мм H, мм
0,75 10,9
1,25 14,2 6,5
1,5 1,25 18,7
1,75 1,25 20,9
(14) 1,5 24,3
1,5 26,5
(18) 2,5 1,5 29,9
2,5 1,5 33,3
(22) 2,5 1,5 35,0
39,6
(27) 45,2
3,5 50,9
Примітка: Розміри гайок у скобках використовувати не рекомендується

 

В умовному позначенні гайок вказують:

1. найменування деталі;

2. виконання (виконання 1 не вказують);

3. діаметр різьби;

4. крок різьби (вказують лише для дрібної різьби);

5. поле допуску різьби (допуск 7Н не вказують);

6. клас міцності;

7. марку сталі або сплаву (вказують лише для класів міцності 10 і вище);

8. позначення виду покриття;

9. товщину покриття;

10. номер стандарту.

Приклад:

Гайка 2М16х1,5-6Н.5.016 ГОСТ 5915-70 – гайка шестигранна нормальної точності (п. 10), виконання 2 (п. 2), з діаметром різьби d = 16 мм (п. 3), з дрібним кроком різьби Р = 1,5 мм (п. 4), з полем допуску різьби (п. 5), класу міцності 5 (п. 6), покриття 01 (п. 8), товщина 6 мкм (п. 9).

Гайка М20.5 ГОСТ 5915-70 – гайка шестигранна нормальної точності (п. 10), виконання 1 (п. 2), з діаметром різьби d = 20 мм (п. 3), з великим кроком різьби (п. 4), з полем допуску різьби (п. 5), класу міцності 5 (п. 6), без покриття (п. 8).

Шайби

Шайба – деталь, яка підкладається під гайку або головку болта (гвинта) в нарізних з’єднаннях [2, c. 126-129, 6, c. 120-122].

Шайби призначені для захисту поверхні скріплювальної деталі від зминання, для відвернення небезпеки само відкручування гайок, болтів, гвинтів і рівномірного розподілу тиску на з’єднувальні деталі.

За призначенням і формою шайби поділяють на круглі, пружинисті, квадратні, сферичні, швидкознімні, косі та ін.

Шайби виготовляються за розміром діаметра стрижня кріпильної деталі. Так, при діаметрі різьби болта чи шпильки d = 16 мм номінальний діаметр отвору шайби дорівнює 17 мм.

Матеріали, що застосовуються для виготовлення шайб, поділяються на види, які позначаються цифрами:

0 – вуглецеві сталі; 1 – леговані сталі; 2 – нержавіючі сталі; 3 – кольорові метали і сплави. Рис. 1.10. Шайба (ГОСТ 11371-78). Виконання 1

 

Таблиця 1.11

Розміри шайб (ГОСТ 11371-78) та шайб збільшених (ГОСТ 6958-78)

Діаметр стрижня кріпильної деталі Внутрішній діаметр шайби Зовнішній діаметр шайби Товщина шайби
ГОСТ 11371-78 ГОСТ 6958-78 ГОСТ 11371-78 ГОСТ 6958-78 ГОСТ 11371-78 ГОСТ 6958-78
d,мм D, мм S, мм
5,3 5,3 1,0 1,6
6,4 6,4 12,5 1,2
8,4 8,4 17,5 1,6 2,0
10,5 10,5 2,0 3,0
2,5
3,0 4,0
4,0 5,0
6,0
5,0

 

В умовному позначенні круглих шайб зазначають:

1. найменування виробу;

2. виконання (крім виконання 1);

3. діаметр різьби кріпильної деталі;

4. товщину, не передбачену стандартами на конкретні види шайб;

5. умовне позначення марки (групи) матеріалу;

6. марку матеріалу для груп 01, 02, 11, 32 і для матеріалу, не передбаченого ГОСТ 18123-82;

7. умовне позначення виду покриття (відсутність покриття не вказують);

8. товщину покриття;

9. позначення стандарту на конкретний вид шайби.

Приклад:

Шайба 14.01.08КП 0.16 ГОСТ 11371-78 – кругла шайба (п. 1, 9), виконання 1 (п. 2) для кріпильної деталі діаметром 14 мм (п. 3), товщиною, встановленою стандартом (п. 4), зі сталі марки 08КП (п. 5, 6), з цинковим покриттям (п. 7) завтовшки 6 мкм, хромованим (п. 8).

Шайба 2.12.01.096 ГОСТ 11371-78 – кругла шайба (п. 1, 9), виконання 2 (п. 2) для кріпильної деталі діаметром 12 мм (п. 3), товщиною, встановленою стандартом (п. 4), з матеріалу групи 01 (п. 5, 6), з цинковим покриттям 09 (п. 7) завтовшки 6 мкм (п. 8).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти