ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Позначення матеріалів на ескізах і робочих кресленнях

Деталі машин і механізмів, різні пристрої та споруди виготовляють із різноманітних металів чи неметалевих матеріалів. Матеріал, з якого має бути виготовлена деталь, указується на ескізі або робочому кресленні деталі у відповідній графі основного напису. У запис про матеріал входить умовне позначення марки матеріалу і ГОСТ на цей матеріал. Нижче наводяться приклади позначення деяких найбільш поширених конструкційних матеріалів [2 с. 203-208, 6 с. 160-162].

Чавун– це сплав заліза з вуглецем, кількість якого перевищує 2%. До складу чавуну можуть входити також інші елементи. Деталі з чавуну виготовляються методом литва. Найбільш поширеними є відливання з сірого чавуну (ГОСТ 1412-85).

Приклади умовного позначення деяких марок сірого чавуну:

СЧ –15, СЧ –18, СЧ – 21 – застосовуються для виготовлення кронштейнів, корпусів, шківів, клапанів, втулок.

СЧ – 32, СЧ – 36 – застосовуються для виготовлення зубчастих коліс, поршнів і інших деталей.

Структура позначень сірих чавунів:

СЧ – сірий чавун

Двозначні числа: 15, 18, та ін. указують характеристику міцності матеріалу (межа міцності при розтягуванні в кгс/мм2).

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

СЧ 18 ГОСТ 1412-85.

Сталь –це сплав заліза з вуглецем, кількість якого не перевищує 2%, а також з іншими елементами, які називаються такими, що легують. По хімічному складу сталі поділяють на вуглецеві і леговані, а за призначенням – на конструкційні, інструментальні і спеціальні. Сталі конструкційні, у свою чергу, поділяються на сталі «звичайної якості» (ДСТУ 2651-94) і «якісні» (ГОСТ 1050-88).

Приклади умовного позначення марки сталі вуглецевої звичайної якості:

Ст0,Ст1 – застосовують для виготовлення труб, резервуарів, кожухів.

Ст3, Ст4 – кріпильні вироби (болти, гайки, гвинти і т.п.).

Ст5,Ст6 – вали, зубчасті колеса та ін.

У перерахованих марках цифри від 0 до 6 є умовними позначеннями номера марки сталі і передбачають певні механічні властивості і хімічний склад.

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

Ст3 ДСТУ 2651:2005.

Приклади позначення марки сталі якісної конструкційної:

Сталь 10, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 60 та інші.

Двозначне число означає середній вміст вуглецю в сотих долях відсотка.

Сталі марок 10, 15, 20, 25 застосовують для виготовлення кріпильних виробів, втулок, муфт і ін.

Сталі марок 30, 40, 45 – для виготовлення деталей, що несуть значні навантаження: валів, зубчастих коліс, штоків і ін.

Запис про матеріал на робочому кресленні:

Сталь 45 ГОСТ 1050-88.

Бронза –це сплав на основі міді, що містить також олово, цинк, свинець і інші метали і елементи. Бронза застосовується для виготовлення арматури і інших виробів, що працюють в агресивному середовищі.

В умовне позначення марок бронзи входять позначення елементів, що містяться в ній, цифри означають відсотковий вміст вказаних елементів:

О – олово С – свинець Ф – фосфор Ц – цинк А – алюміній Ж – залізо Мц – марганець Н – нікель

 

Приклади позначення марок бронзи:

Бронзи олов'яні ливарні – ГОСТ 613-79: Бр.ОЦСН 3-7-5-1 Бр.ОЦС 3-12-5 Бр.ОЦС 5-5-5 і ін.   Бронзи олов'яні, оброблювані тиском – ГОСТ 5017-74: Бр.ОФ 8,0-0,3 Бр.ОФ 6,5-0,4 Бр.ОЦ 4-3 та ін. Бронзи без’оловяні, оброблювані тиском – ГОСТ 18175-78: Бр.А5, Бр.АМЦ 9-2 Бр.АЖ 9-4 і ін.

Алюмінієві сплави– ГОСТ 2685-75 – це сплави на основі:

алюміній – магній (наприклад, АЛ8, АЛ13, АЛ22 і ін.);

алюміній – кремній (АЛ2, АЛ4 і ін.);

алюміній – мідь (АЛ7, АЛ19 і ін.).

Алюмінієві сплави застосовують для виготовлення відповідальних деталей складної конфігурації, виробів, що працюють при високих температурах.

Неметалеві матеріали:

Пластмаси – використовуються в усіх галузях промисловості як замінники металів (особливо кольорових) для виготовлення різних деталей конструкційного призначення:

поліаміди – АК85/15 ГОСТ 19459-74;

фторопласти – Ф-4, сорт1 ГОСТ 10007-72;

вініпласт – ВН ГОСТ 9639-71;

текстоліт конструкційний – ПТ1 ГОСТ 5-78;

Гума (пластини) – Пластина І, Лист, ОБМ-М-3х250х500-4,8

ГОСТ 7338-77.


Питання та задачі для самоконтролю

1. Чим відрізняються ескізи і робочі креслення деталі?

2. Як визначити модуль зубчастого колеса?

3. Як показують кола і поверхні, що утворюють виступи зубів?

4. Як показують кола западин зубів в розрізах і перетинах?

5. Як розміщують головне зображення деталі типу вал, зубчасте колесо?

6. Від чого залежить розмір шпонки при шпоночному з'єднанні?

7. Як позначають і зображують центрові отвори?

 

Завдання по темі 2 – "Ескізи і робочі креслення деталей" – ГР2,3

1. Виконати ескізи двох деталей "вал" і "колесо зубчасте".

2. У графічному редакторі AUTOCAD виконати робочі креслення деталей "вал" і "колесо зубчасте" (за раніше виконаним ескізом).

Приклад виконання ГР2,3 див. рис. 2.11, 2.12


Рис. 2.11. робоче креслення деталі типу "Вал"

Рис. 2.12. робоче креслення деталі "Колесо зубчасте"

Тема 3. Деталювання

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти