ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


До виконання курсового проекту

До виконання курсового проекту

Із сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій

на тему: „Проект зрошуваного масиву в господарстві”

Розглянуті і затверджені на засіданні кафедри сільськогосподарських

гідро­технічних меліорацій

(протокол № 7 від 22 січня 2004 р.)

 

Дніпропетровськ – 2004

Методичні вказівки до виконання курсового проекту із сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій на тему: „Проект зрошуваного масиву в господарстві”. Дніпропетровськ. ДДАУ. – 2004. – 52 с.

 

Мета курсового проекту – навчити студентів розраховувати й проектувати зрошувальну мережу на масиві. При цьому необхідно вирішити такі завдання: навести стислу фізико-географічну характеристику району проектування; обґрунтувати меліоративні заходи на масиві; розрахувати режим зрошення для сівозміни; розрахувати елементи техніки поливу для дощувальних машин; розмістити зрошувальну мережу і підібрати трубопроводи та споруди на ній; передбачити дороги й лісосмуги на масиві зрошення.

Методичні вказівки, призначені для виконання курсового проекту для студентів гідромеліоративного факультету зі спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація”.

 

Укладачі: в.о. доцента Доценко В.І.

ст. викл. Рудаков Л.М.

 

Рецензенти: головний інженер проекту “Дніпродіпроводгоспу” Дем’янов В.В.

в.о. доцента Коваленко В.В.

 

Відповідальний за випуск: доц. Калініченко В.Я.

 

Затверджені методичною Радою

гідромеліоративного факультету

(протокол № 7 від 30 січня 2004 р.)

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ МЕЛІОРАЦІЙ НА ТЕМУ „ПРОЕКТ ЗРОШУВАНОГО МАСИВУ В ГОСПОДАРСТВІ”.

Дніпропетровський державний аграрний університет.

49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25

Підписано до друку ____________. Формат 60´84/16

Ум. др. ар. 2,50. Ум. ін.-отт. 2,50. Уч.-вид.ар. 2,60.

Друк плоский. Тираж 100 екз. Замовлення.


 

 

ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

ВСТУП

1. ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ПРОЕКТУВАННЯ

1.1. Географічне положення й рельєф

1.2. Кліматичні умови

1.3. Ґрунти і їх характеристика

1.4. Джерело зрошення

2. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕЛІОРАТИВНИХ ЗАХОДІВ

3. РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ Й ТЕХНІКА ПОЛИВУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

3.1. Вибір року заданої забезпеченості

3.2. Визначення норм і строків поливу

3.3. Обґрунтування способу й техніки поливу

3.4. Розташування сівозмінної ділянки на плані й елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин

3.5. Розрахунок і побудова графіку поливів

4. ПРОЕКТУВАННЯ Й РОЗРАХУНОК ЗРОШУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

4.1. Визначення конструкції зрошувальної мережі

4.2. Гідравлічний розрахунок закритої тупикової зрошувальної мережі

4.3. Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів

4.4. Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі

5. ПРОЕКТУВАННЯ ДОРІГ ТА ЛІСОСМУГ НА МАСИВІ ЗРОШЕННЯ

6. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ НЕТТО ТА КОЕФІЦІЄНТА ЗЕМЕЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

1. План зрошуваного масиву (масштаб 1:10000, формат А1)

2. Поздовжній профіль і поперечний переріз одного з трубопроводів зрошувальної мережі (міліметрівка, формат А1)


ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(приклад)

1. Агрофірма “Степова” Новомосковського району Дніпропетровської області.

2. Найближча метеостанція – Губиниха.

3. Сівозміна – польова

№ поля Сільськогосподарська культура
Ячмінь ярий з підсівом люцерни
Люцерна 2–го року
Люцерна 3–го року
Пшениця озима
Буряк цукровий
Кукурудза на зерно

4. Площа поля – 80 га.

5. Ґрунт – чорнозем звичайний середньопотужний малогумусний важкосуглинковий.

6. Глибина залягання підгрунтових вод – 10 м.

7. Дощувальна техніка – ДМУ “Фрегат”.

8. Джерело зрошення – р. Оріль

ВСТУП

У вступі треба викласти загальні завдання, що стоять перед зрошувальними меліораціями і, зокрема, перед зрошувальними системами. Тут також необхідно зазначити, що таке режим зрошення, спосіб і техніка поливу, зрошувальна мережа. Визначити мету й завдання, які необхідно вирішити в даному курсовому проекті.

ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ПРОЕКТУВАННЯ

Цей розділ носить оглядовий характер і складається на підставі літературних джерел, що освітлюють фізико-географічні умови, рельєф, клімат, ґрунти й рослинність.

Як літературні джерела, в яких коротко викладені основні відомості про фізико-географічні умови, можна рекомендувати довідники по клімату, ґрунтах та ін. [1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22]. У цьому розділі студент повинен коротко викласти ті фізико-географічні умови, що мають вирішальний вплив на закономірності формування ґрунтової вологи і меліоративні заходи. Опис повинен представляти собою аналіз природних умов із наведенням кількісних характеристик і показників у вигляді таблиць. По тексту, у тематичних заголовках таблиць і в підрисуночних підписах варто робити посилання на літературні джерела, із яких вони були запозичені.

Оптимальний об’єм цього розділу – 8–10 сторінок.

Кліматичні умови

Необхідно навести стислу характеристику географічних умов, що визначають формування клімату даної території.

Потрібно навести дані про температуру повітря (за місяці та рік): середню багаторічну; середню максимальну; середню мінімальну; абсолютну максимальну; абсолютну мінімальну.

Необхідно також зазначити дати переходу середніх добових температур повітря вище і нижче меж 0, +5, +10, +15 °С і кількість днів з температурою, що перевищує ці межі; тривалість безморозного періоду (середню, найменшу і найбільшу). Ця інформація може служити характеристикою умов вирощування сільськогосподарських культур.

При проектуванні зрошувальної мережі необхідно знати глибину промерзання ґрунту.

Необхідно навести інформацію про атмосферні опади: середньомісячні, середньорічні, середні за зимовий (не вегетаційний) та літній (вегетаційний) періоди, найбільшу і найменшу місячну і річну кількість опадів.

Важливою інформацією про зволоження території у весняний період є товщина снігового покриву, дати появи і сходу снігового покриву.

Вологість повітря характеризує режим зволоження, що має важливе значення для росту сільськогосподарських культур. Вологість повітря можна охарактеризувати величиною пружності водяного пару (абсолютна вологість), відносною вологістю і дефіцитом вологості повітря. Тому в цьому розділі необхідно навести інформацію про всі перелічені характеристики в помісячному і річному розрізі.

При вирощуванні сільськогосподарських культур важливе місце займає інформація про переважаючий напрямок і швидкість вітру; наявність суховіїв, їх інтенсивність і тривалість. Необхідно навести також інформацію про середню місячну та річну швидкість вітру (м/с), а також ймовірність швидкості вітру по градаціях (% від загальної кількості випадків).

Ґрунти і їх характеристика

Ґрунт є головним об’єктом проведення намічених меліоративних заходів. Характеристика ґрунтового покриву необхідна при обґрунтуванні прийнятого складу сільськогосподарських культур і при проектуванні поливних режимів. Тому, розглядаючи ґрунтовий покрив студент повинен охарактеризувати:

- назву і механічний склад ґрунтів;

- їх щільність, г/см3 або т/м3;

- потужність гумусового шару, м;

- ступінь засолення ґрунтів, % від маси сухого ґрунту;

- найменшу вологоємкість ґрунту, % від маси сухого ґрунту;

- вологість ґрунту в період сівби;

- швидкість вбирання води в ґрунт, мм/хв;

- глибину залягання і мінералізацію ґрунтових вод.

Характеристику ґрунтового покриву наводять на основі завдання і літературних джерел.

Джерело зрошення

Джерелом зрошення може бути: річка, водосховище, озеро, великий канал. Якщо джерелом зрошення є річка необхідно навести:

- морфометричні характеристики (площу водозбору, довжину річища, похил русла);

- гідрологічні характеристики (середні багаторічні, максимальні і мінімальні витрати води).

Якщо джерелом зрошення є водойма (водосховище, ставок чи озеро) необхідно зазначити:

- площу водного дзеркала;

- об’єм водойми (загальний і корисний);

- річний і помісячний притік води.

Необхідно також зазначити відмітки і коливання рівнів; об’єм води, що може бути використаний для зрошення; каламутність води і наявність наносів; мінералізацію і хімічний склад солей, що містяться у воді. У висновку необхідно дати іригаційну оцінку джерела зрошення.

Таблиця 2.1

Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха

Найменування показників Місяць
Середня за місяць температура повітря tм, °С 8,1 15,5 18,8 21,1 20,4 14,7
Середня за місяць відносна вологість повітря ам, %
Випаровуваність за місяць Ем, мм
Випаровуваність наростаючим підсумком SЕм, мм
Атмосферні опади Р, мм
Опади наростаючим підсумком SР, мм
Індекс посушливості Кс 1,54 1,99 1,98 2,15 2,38 2,44

Якщо величина індексу посушливості Кс для даного району виявився більше одиниці, то зрошення необхідне. У випадку, якщо Кс дорівнює або близький до одиниці, необхідно проаналізувати динаміку опадів протягом вегетаційного періоду і хід сумарного випаровування сільськогосподарських культур і, при необхідності, призначити додаткове зволоження ґрунту в окремі періоди вегетації.

У нашому прикладі атмосферні опади за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха складають 291 мм, а SЕм – 711 мм, Кс=711/291=2,44. Отже, у розглянутому району необхідно проводити зрошення.

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Таблиця 3.3

Таблиця 3.4

Таблиця 3.5

Таблиця 3.6

Таблиця 3.8

Внутрішньосезонна зміна мікрокліматичного коефіцієнта kм

В різних природних зонах

Природна зона Місяць Середнє значення
Лісостепова Степова Сухостепова Напівпустельна Пустельна 1,0 1,0 1,0 0,99 0,98 0,96 0,95 0,93 0,90 0,86 0,96 0,93 0,89 0,85 0,81 0,96 0,91 0,86 0,83 0,80 0,97 0,90 0,85 0,83 0,80 0,99 0,93 0,87 0,83 0,80 1,0 0,99 0,95 0,91 0,84 0,98 0,93 0,88 0,85 0,82

Коефіцієнт капілярного підживлення близько розташованих підгрунтових вод визначають в залежності від їх глибини залягання, механічного складу ґрунту та агрофону. Визначають кількість використаних підгрунтових вод, якщо їх рівень залягання менше 3 м. Так як, в курсовому проекті глибина залягання підгрунтових вод більше 3м, то приймають kгр=0. Тоді і Wгр=0.

Дефіцит водоспоживання розраховують за формулою

. (3.9)

За декадними дефіцитами водоспоживання D розраховують їх значення наростаючим підсумком (SD, мм) за якими будують інтегральну криву дефіциту водоспоживання (рис. 3.1).

Подальші розрахунки строків поливів проводять графічним методом (див. рис. 3.1). По осі абсцис (х) відкладають час (місяці та декади), а по осі ординат (y) – розраховані в табл. 3.7 значення інтегральної кривої дефіцитів водоспоживання.

На інтегральній кривій необхідно відкласти початкові ефективні запаси вологи в кореневмісному шарі ґрунту (Wеф), які розраховують за формулою

, (3.10)

де bп – початкова вологість ґрунту, %; інші позначення ті ж що і в формулі (3.7).

При відсутності даних про початкові вологозапаси bп можна прийняти для багаторічних трав і озимих культур bп=bНВ, для ранніх ярих bп=0,95bНВ, для пізніх ярих і овочевих bп=0,90bНВ. Для ячменю ярого bп=0,95bНВ, тобто bп=0,95×27,6=26,2 %.

Тоді Wеф=10×0,8×1,33×(26,2–20,7)=58,7 мм.

Для визначення дати першого поливу на осі ординат (y) від нуля відкладають початкові ефективні вологозапаси Wеф, потім із цієї ординати необхідно провести лінію паралельну осі абсцис (х) до перетину з інтегральною кривою дефіциту водоспоживання. Перпендикуляр, опущений із точки перетину на вісь абсцис, вкаже на середню дату першого поливу.

Для визначення дати другого поливу на осі ординат (y) від початкових вологозапасів необхідно відкласти поливну норму першого поливу, потім із цієї ординати проводять лінію, паралельну осі абсцис (х) до перетину її з інтегральною кривою дефіциту водоспоживання. Перпендикуляр, опущений із точки перетину на осі абсцис, покаже дату другого поливу.

Побудову проводять до тих пір, поки останній полив не покриє дефіцит водоспоживання на останній фазі розвитку рослин.


 

Строки поливів

№ поливу Поливна норма, мм Середня дата поливу
18.05
1.06
13.06
1.07

М=160 мм

 

 

Рис. 3.1. Інтегральна крива дефіциту водоспоживання ячменю ярого

Таблиця 3.9

Водопроникність ґрунту

Ґрунт Найменша вологоємкість, % Швидкість вбирання за першу годину, см/год Вологопроникність
Піщаний, супіщаний Легкосуглинковий Середньосуглинковий Важкосуглинковий, глинистий 4–12 12–18 18–25   25–30 Більше 15 15–5 Менше 5   Менше 5 Висока Середня Низька   Низька

В залежності від водопроникності ґрунту орієнтовно можна підібрати техніку поливу (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Таблиця 3.11

Таблиця 3.12

Таблиця 3.13

Таблиця 4.1

Таблиця 4.2

Таблиця 4.3

Таблиця 4.4

Таблиця 4.5

Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб

Діаметр тру­бо­проводу, мм
Ширина дна траншеї, м 0,9 1,1 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,1 2,4

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Агроклиматический атлас УССР // Под ред. С.А. Сапожниковой. К.: Изд-во Урожай, 1964.- 36с.

2.Агрокліматичний довідник агронома // За ред. Т.К. Богатиря. К.: Урожай, 1964. – 154 с.

3.Агроклиматический справочник по Днепропетровской области. Л.: ГИМИЗ, 1964. – 85 с.

4.Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского и Н.И. Полупана. – К.: Урожай, 1979.– 159с.

5.Галедин П.Ф., Пастухов В.Ф., Кабанов В.Г. и др. Курсовое и дипломное проектирование по гидромелиорации. – М.: Агропромидат, 1990. – 400 с.

6.Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редк.: О.М.Маринич та ін. – К. : Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана

7.ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди. – К.: Держбуд України, 2000. – 180 с.

8.Климат Украины / Под ред. Г.Ф. Приходько и др. Л. : Гимиз, 1967.- 413 с.

9.Краткий агроклиматический справочник Украины. Пособие по использованию гидрометеорологический информации в сельском производстве /Под ред. К.Т. Логвина.- Л.: Гидрометеоиздат, 1978. – 345 с.

10. Лазаренко П.И. Экологические основы сельскохозяйственного районирования территории. – Днепропетровск: Пороги, 1995.-476 с.

11. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій. Розділ “Режим зрошення сільськогосподарських культур” / Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. агр. ун – т. – 85 с.

12. Методические указания к оформлению текстовой части курсовых работ и проектов/ Днепропетровск: Днепропетр. с. – х. ин – т., 1989. – 32 с.

13. Пасічний В.І. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. – 1992, 187 с.

14. Практикум по сельскохозяйственным гидротехническим мелиорациям / Е. C. Марков, И.П.Айдаров, А. А. Богушевский и др.; Под ред. Е. С. Маркова. – М.: Агропромиздат, 1986. – 368 с.

15. Природа Української ССР. Ландшафти и фізико-географічне районування / А. М. Пащенко, П. Г. Шищенко. – К.: Наука. думка, 1995. – 224 с.

16. Ресурсы поверхностных вод СССР, т. 6, вып.2. – Л.: Гидрометеоиздат, 1971. – 654 с.

17. Справочник по агрогидрологическим свойствам почв Украинской ССР. Л.: Гидрометеоиздат. – 1965. – 550 с.

18. Справочник по климату СССР. Вып. 10. Ч. II. Температура воздуха и почвы. Л.: Гидрометеоиздат. – 1967, 608 с.

19. Справочник по климату СССР. Вып. 10. Ч. IV. Влажность воздуха, атмосферные осадки и снежный покров. – Л.: Гидрометеоздат, 1969. – 696 с.

20. Справочник по климату СССР. Вып. 10. Ч. V. Ветер.: Гидрометеоиздат, 1967. – 680 с.

21. Справочник по механизации орошения / Штепа Б. Г., Винникова Н. В., Хусейн-заде С. Х. и др.; Под ред. Штепы Б.Г. – М.: Колос, 1979. – 303 с.

22. Толчельников Ю. С. Эрозия и дефляция почв. Способы борьбы с ними. – М.: Агропромиздат, 1990. – 158 с.

23. Цупенко Н.Ф. Справочник агронома по метеорологии. – К.: Урожай. – 1990. – 240 с.


ДОДАТКИ

Додаток 1

Пружність насиченого пару la, мб

Цілі градуси Десята частка градуса
8,1 8,2 8,2 8,3 8,4 8,4 8,5 8,5 8,6 8,7
8,7 8,8 8,8 8,9 9,0 9,1 9,2 9,2 9,2 9,3
9,4 9,4 9,5 9,5 9,6 9,7 9,7 9,8 9,9 10,0
10,0 10,1 10,2 10,2 10,3 10,4 10,4 10,5 10,6 10,6
10,7 10,8 10,9 11,0 11,0 11,1 11,2 11,2 11,3 11,3 11,4
11,5 11,6 11,6 11,7 11,8 11,8 12,0 12,0 12,1 12,1 12,2
12,3 12,4 12,4 12,5 12,6 12,7 12,8 12,9 13,0 13,0 13 0
13,1 13,2 13,3 13,4 13,5 13,6 13,7 13,8 13,8 13,8 13,9
14,0 14,1 14,2 14,3 14,4 14,5 14,6 14,7 14,8 14,9
15,0 15,1 15,2 15,3 15,4 15,5 15,6 15,7 15,8 15,9
16,0 16,1 16,2 16,3 16,4 16,5 16,6 16,7 16,8 16,9 16,9
17,1 17,2 17,3 17,4 17,5 17,6 17,7 17,8 18,0 18,1
18,2 18,3 18,4 18,5 18,7 18,8 18,9 19,0 19,1 19,3
19,4 19,5 19,6 19,8 19,9 20,0 20,1 20,3 20,4 20,5
20,6 20,8 20,9 21,0 21,2 21,3 21,4 21,6 21,7 21,8
22,0 22,1 22,3 22,4 22,5 22,7 22,8 23,0 23,1 23,2
23,4 23,5 23,7 23,8 24,0 24,1 24,3 24,4 24,6 24,7
24,9 25,0 25,2 24,4 25,5 25,7 25,8 26,0 26,1 26,3
26,5 26,6 26,8 26,9 27,1 27,3 27,4 27,6 27,8 27,9
28,1 28,3 28,5 28,6 28,8 29,0 29,2 29,3 29,5 29,5 29,7
29,9 30,0 30,2 30,4 30,6 30,8 31,0 31,1 31,3 31,5
31,7 31,9 32,1 32,3 32,5 32,7 32,9 33,0 33,2 33,2 33,9
33,6 33,8 34,0 34,2 34,4 34,6 34,9 35,1 35,3 35,5
35,7 35,9 36,1 36,3 36,5 36,8 37,0 37,2 37,4 37,6
37,8 38,1 38,3 38,5 38,7 39,0 39,2 39,4 39,6 39,9
40,1 40,3 40,6 40,8 41,0 41,3 41,5 41,8 Л 1 с 42,0 42,2
42,5 42,7 43,0 43,2 43,5 43,7 44,0 44,2 44,5 АЛ С 44,7 > • —_
45,0 45,2 45,5 45,8 46,0 46,3 45,5 46,8 47,1 47,3
47,6 47,9 48,1 48,4 48,7 49,0 49,2 49,5 1 «к _ 48,8 50,1
50,4 50,6 50,9 51,2 51 2 51,5 51,8 52,1 52,4 52,7 53,0
53,3 53,6 53,8 54,2 54,5 54,8 55,1 55,4 55,7 56,0

 


 

 

Додаток 2

Глибина активного шару ґрунту та нижня допустима границя зволоженості за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур [7]

Сільськогосподарська культура, фенологічна фаза розвитку Глибина розрахункового шару ґрунту, см Нижня допустима границя зволоження, % від НВ
механічний склад ґрунту
супісок легкий суглинок середній суглинок важкий суглинок
Озимі зернові: відновлення вегетації трубкування – колосіння цвітіння молочна стиглість          
Ярі зернові: посів-сходи кущіння трубкування-колосіння цвітіння-налив зерна молочна стиглість          
Кукурудза: посів-сходи 5-7 листок викидання волоті молочна стиглість          
Цукровий буряк: посів-сходи 3-4 дійсних листка період посиленого росту листків період наростання кореневого тіла          
Овочі: висадка в ґрунт утворення суцвіть цвітіння знімальна стиглість          
Картопля: посадка бутонізація-цвітіння бульбоутворення закінчення росту бадилля          
Люцерна 2-3 року: відновлення вегетації стеблування-бутонізація цвітіння          

 


 

 

Додаток 3

Поправочний коефіцієнт для приведення температури повітря
до 12-годинної тривалості дня

 

 

Місяць Декада Широта,0
Березень I 0,96 0,96 0,95 0,95 0,94 0,94 0,93 0,93 0,92 0,91
  1,00 1,00 1,00 1,00 0,99 0,99 0,99 0,99 0,99 0,99
  1,03 1,04 1,04 1,04 1,04 1,05 1,05 1,05 1,05 1,06
Квітень 1,07 1,08 1,08 1,09 1,09 1,10 1,10 1,11 1,12 1,13
  1,10 1,12 1,12 1,13 1,14 1,15 1,16 1,17 1,19 1,21
  1,14 1,15 1,17 1,18 1,19 1,20 1,22 1,24 1,25 1,28
Травень 1,18 1,19 1,20 1,22 1,24 1,26 1,27 1,29 1,32 1,34
  1,20 1,21 1,24 1,25 1,27 1,30 1,32 1,35 1,37 1,41
  1,23 1,24 1,26 1,29 1,31 1,33 1,36 1,38 1,42 1,46
Червень I 1,24 1,26 1,29 1,31 1,33 1,36 1,39 1,41 1,46 1,51
  1,26 1,27 1,30 1,32 1,35 1,37 1,41 1,44 1.48 1,53
  1,26 1,28 1,30 1,32 1,35 1,38 1,41 1,45 1,49 1,54
Липепь 1,25 1,27 1,29 1,31 1,34 1,37 1,39 1,43 1,47 1,51
  1,24 1,26 1,27 1,29 1,32 1,34 1,37 1,40 1,44 1,49
  1,21 1,23 1,25 1,27 1,31 1,29 1,34 1,35 1,40 1,43
Серпень 1,19 1,20 1,22 1,23 1,25 1,27 1,29 1,31 1,35 1,37
  1,15 1,17 1,18 1,20 1,21 1,22 1,24 1,26 1,28 1,31
  1,12 1,13 1,14 1,15 1,16 1,17 1,19 1,20 1,22 1,24
Вересень 1,09 1,09 1,10 1,11 1,11 1,12 1,13 1,14 1,15 1,17
  1,05 1,05 1,05 1,06 1,06 1,07 1,08 1,08 1,09 1,09
  1,01 1,01 1,01 1,01 1,02 1,02 1,02 1,02 1,02 1,02
Жовтень 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,95
  0,94 0,93 0,93 0,92 0,92 0,91 0,90 0,90 0,89 0,88
  0,91 0,90 0,89 0,88 0,87 0,86 0,85 0,84 0,83 1,81

 


 

Додаток 4

Значення коефіцієнтів біокліматичної кривої kб

Σtпр Пшемнця озима Ярі пшениця і ячмінь Овес Сорго Просо Горох Кукурудза на зерно і силос Зернобобові Соняшник Соя
0,53 0,27 0,25 0,23 0,22 0,30 0,23 0,28 0,23 0,23
0,53 0,30 0,25 0,25 0,27 0,31 0,25 0,28 0,25 0,25
0,53 0,32 0,26 0,28 0,30 0,32 0,28 0,29 0,28 0,28
0,53 0,35 0,28 0,29 0,32 0,33 0,29 0,30 0,29 0,29
0,53 0,37 0,33 0,31 0,36 0,34 0,31 0,32 0,31 0,31
0,52 0,40 0,37 0,34 0,38 0,36 0,34 0,34 0,34 0,34
0,51 0,43 0,41 0,37 0,40 0,38 0,37 0,36 0,37 0,37
0,50 0,45 0,49 0,39 0,42 0,40 0,39 0,38 0,39 0,39
0,49 0,47 0,50 0,41 0,42 0,41 0,41 0,38 0,41 0,41
0,46 0,45 0,52 0,43 0,40 0,40 0,43 0,39 0,43 0,43
0,44 0,43 0,52 0,46 0,38 0,38 0,46 0,39 0,46 0,46
0,42 0,40 0,52 0,46 0,35 0,36 0,47 0,39 0,47 0,47
0,41 0,37 0,52 0,49 0,34 0,32 0,49 0,39 0,49 0,49
0,36 0,32 0,52 0.47 0,30 0,30 0,47 0,39 0,47 0,47
0,31 0,27 0,50 0,45 0,26 0,28 0,45 0,38 0,45 0,45
0,27 0,27 0,49 0,42 0,24 0,26 0,42 0,38 0,42 0,42
0,23 0.27 0,44 0,38 0,23 0,23 0,38 0,37 0,38 0,38
0,21 0,27 0,40 0,34 0,22 0,20 0,34 0,35 0,34 0,34
0,20   0,37 0,30   0,19 0,30 0,32 . 0,30 0,30
0,19   0,35 0,28     0,28 0,30 0,28 0,28
    0,32 0,25     0,25 1 0,27 0,25 0,25
    0,30 0,23     0,23 0,24 0,23 0,21
    0,29 0,21     0,21   0,21 0,21
    0,28 0,21     0,21   0,21  
                0,20  
                0,19  
                   
                   
                   
                   
                   
                   

 


 

Продовження додатку 4

Σtпр Картопля   Огірки, кабачки Цибуля Капуста рання Капуста пізня Помідори, перець Морква Буряк цукровий, кормовий і столовий Люцерна 2-3-го року
0,23 0,27 0,26 0,31 0,31 0,28 0,30 0,23 0,60
0,29 0.28 0,26 0,31 0,31 0,32 0,31 0,25 0,52
0,36 0,30 0,27 0,32 0,31 0,38 0,32 0,29 0,42
0,38 0,32 0,28 0,32 0,31 0,42 0,32 0,30 0,44
0,41 0,33 0,29 0,33 0,32 0,46 0,33 0,31 0,46
0,43 0,34 0,30 0,33 0,32 0,52 0,33 0,33 0,48
0,46 0,35 0,30 0,34 0,33 0,56 0,34 0,35 0,52
0,46 0,37 0,31 0,35 0,34 0,56 0,34 0,36 0,54
0,46 0,38 0,31 0,37 0,35 0,56 0,35 0,37 0,52
0,43 0,40 0,32 0,40 0,36 0,53 0,35 0,38 0,42
0,41 0,42 0,32 0,42 0,37 0,50 0,36 0,40 0,44
0,38 0,42 0,33 0,43 0,39 0,46 0,36 0,41 0,46
0,35 0,42 0,34 0,44 0,40 0,43 0,37 0,43 0,52
0,32 0,40 0,35 0,44 0,42 0,41 0,37 0,44 0,53
0,29 0,38 0,34 0,44 0,44 0,40 0,37 0,46 0,53
0,27 0,36 0,34 0,44 0,44 0,39 0,38 0,47 0,42
0,25 0,35 0,34 0,44 0,44 0,38 0,39 0,49 0,43
0,25 0,34 0,33 0,44 0,44 0,38 0,40 0,49 0,45
0,25 0,33 0,33   0,44 0,37 0,41 0,49 0,47
0,24 0,32 0,32   0,44 0,37 0,42 0,49 0,49
0,23 0,31 0,32   0,44 0,36 0,41 0,47 0,51
  0,28 0,31   0,44 0,36 0,40 0,46 0,52
  0,26 0,31   0,43 0,36 0,39 0,44 0,52
    0,30   0,43 0,36 0,38 0,43 0,42
    0,30   0,42 0,36 0,36 0,42 0,44
    0,30   0,42 0,36 0,34 0,40 0,46
    0,30   0,41 0,36 0,33 0,39 0,48
    0,30   0,40 0,36 0,32 0,37 0,49
    0,30   0,40 0,36 0,31 0,36 0,51
    0.30   0,40 0,36 0,30 0,35 0,52
          0,36 0,30 0,33 0,52
          0,36 0,30 0,32 0,42
          0,36     0,46
          0,36     0,49
          0,36     0,52
                0,52
                0,42
                0,46
                0,49

Примітка. Коефіцієнт kб для люцерни запропонований УкрНДІЗЗ для 5 укосів


Додаток 5

Додаток 6

Продовження додатку 6

ДМУ-Б488-90 0,64 0,60 0,56 0,53 0,27 0,25 0,21 0,18 82,6 15,8

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти