ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів

Характеристика труб Коефіцієнт шорсткості, n
Керамічні 0,012-0,015
Азбестоцементні 0,011-0,012
Пластмасові 0,010-0,012
Дерев’яні та дощані 0,013-0,015
Залізобетонні та бетонні напірні  
без штукатурки 0,012-0,016
зі штукатуркою 0,010-0,014
Металеві напірні 0,012-0,015

Втрати напору на подолання місцевих опорів приймають як для гідравліч­но довгих трубопроводів, тобто .

Загальні втрати напору в трубопроводі (ділянці) визначають як суму втрат по довжині та місцевих, тобто

. (4.4)

Розрахунок ведуть в два наближення. Перше наближення (табл. 4.1, рис. 4.1) починають з кінцевих ділянок (гідрантів зрошувальної мережі).

Відмітки п’єзометричної лінії на останньому гідранті польового трубопроводу визначають за формулою

Ñплкпз+h0+Dhмаш. +Dhгідр, (4.5)

 

Рис. 4.1. Схема до гідравлічного розрахунку зрошувальних трубопроводів (перше наближення)

де Ñ плк – відмітка п’єзометричної лінії останнього (кінцевого) гідранта, м; Ñпз – відмітка поверхні землі біля гідранта, м; h0 – необхідний вільний напір на гідра­н­ті, м, рівний робочому напору дощувальної машини (додаток 6); Dhмаш – втрати напору в машині за рахунок нерівностей на полі, м; Dhгідр. – втрати напору на гідранті, м.

Відмітка п’єзометричної лінії в голові (початку) трубопроводу буде рівною відмітці п’єзометричної лінії кінця ділянки плюс загальні втрати напору в цьо­му трубопроводі (ділянці)

Ñ плпплк+hw. (4.6)

Якщо від якого-небудь вузла розподільного трубопроводу відходить два або більше трубопроводів меншого порядку то відмітку п’єзометричної лінії для цього вузла приймають як найбільшу в головах цих трубопроводів.

В другому наближенні (табл. 4.4, рис. 4.2) розрахунок ведуть послідовно від початку мережі (насосної станції) до кінцевих гідрантів. Отже, перше наближення необхідне для визначення потрібної відмітки п’єзометричного рівня на початку всієї мережі, а друге наближення служить для безпосереднього підбору діаметрів трубопроводів і визначення напору на кожній ділянці і на кожному вузлі зрошувальної мережі.

Рис.4.2. Схема до гідравлічного розрахунку зрошувальних трубопроводів (друге наближення)

 

Таблиця 4.4

Гідравлічний розрахунок трубопроводів (друге наближення)

Найменування трубопроводу Ділянка Довжина, м Витрати, л/с Марка трубопроводу Внутрішній діаметр, мм Відмітка п’єзометричної лінії на початку ділянки, м Швидкість руху води, м/с Втрати напору, м hw Відмітки п’єзометричної лінії в кінці ділянки, м  
1Кр НС-1 Ст 280,6 1,93 24,0 14,2 14,7 8,0 8,6 8,0 8,6 11,4 12,0 256,6  
  1-2 ВТ-12 256,6 2,15 242,4
  2-3 ВТ-12 242,4 2,50 227,7
1Кр1 1-9 71,4 ВТ-12 256,6 1,75 248,6
1Кр2 1-6 71,4 ВТ-12 256,6 1,75 248,0
1Кр3 2-8 71,4 ВТ-12 242,4 1,75 234,4
1Кр4 2-5 71,4 ВТ-12 242,4 1,75 233,8
1Кр5 3-7 71,4 ВТ-12 227,7 1,75 216,3
1Кр6 3-4 71,4 ВТ-12 227,7 1,75 215,7

Повний напір насосної станції розраховують за формулою

Н=Ñпл.гол –Ñрвнс, або Н=Нг+åhw+h0, (4.7)

де Ñпл.гол – відмітка п’єзометричної лінії в голові магістрального трубопроводу (системи), м; Ñрвнс – мінімальна відмітка рівня води в джерелі зрошення, в місці забору во­ди насосною станцією, м; åhwсума втрат напору в закритій мережі, які визна­ча­ють для самого невигідного випадку роботи мережі (з найбільшими втра­та­ми напору), що приймається на основі порівняльних розрахунків, м; h0 – необхід­ний напір на гідранті для забезпечення нормальної роботи дощувальної маши­ни, м; Нг – геодезична висота підйому води, що визначається як різниця відмі­ток

Нгпзк–Ñрвнс , (4.8)

де Ñпзк – найвища відмітка поверхні землі в кінці одного з віддалених польових трубопроводів, м.

Всі розрахунки за ділянками проводять в табл. 4.1 та 4.4 і рис.4.2 та 4.3.

В даному випадку Ñпл.гол=257,8 м і Ñрвнс=157,1 м (рис.4.1), тоді H=257,8 – 157,1=100,7 м.

Геодезична висота підйому води Hг=160,3 – 157,1=3,2 м. Сума втрат напо­ру в закритій мережі (åhw) для самого невигідного випадку її роботи (НСП–1–2–3–7) складає 41,5 м. Необхідний напір на гідранті (h0) складає 56 м (додаток 6). Тоді H = 3,2 + 41,5 + 56,0 = 100,7 м.

Потрібна потужність насосної станції визначають за формулою

=15QH, (4.9)

де r – густина води, r=1000 кг/м3; g – прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с2; Q – розрахункові витрати насосної станції, м3/с; H– повний напір насосної станції, м; hн – ККД насоса; hдв – ККД двигуна; 1,03 – коефіцієнт, що враховує внутрішньостанційні втрати напору на НС.

Для наближених розрахунків можна прийняти hн =0,85, hдв=0,8.

кВт.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти