ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПРОГРАМА І ПІДРУЧНИК КРЕСЛЕННЯ

Діюча програма по кресленню, введена в 2001 навчальному році. У ній збережені всі позитивні сторони попередніх програм і разом з цим передбачений ряд заходів, що забезпечують підвищення рівня графічної підготовки школярів.

Принциповою відмінністю діючої програми є її спрямованість на розвиток творчих здібностей учнів, залучення їх до елементів конструювання, до уявних перетворень форми і просторового положення предметів і їх частин. Все це великою мірою сприяє розвитку образного, творчого мислення учнів і є найважливішою задачею в підготовці підростаючого покоління до виробничої діяльності в умовах науково-технічного прогресу.

У програмі акцентується увага на тому, що курс креслення є складовою частиною трудового політехнічного формування учнів, формує основи графічної грамоти, виробляє уміння складати і свідомо користуватися креслярсько-графічною документацією в процесі трудової діяльності.

Використання прикладів зв'язку курсу креслення з життям, продуктивною працею, а також включення в учбовий процес пізнавальних і цікавих задач підвищують інтерес до вивчення предмету і якість навчання.

На виконання вправ і самостійну роботу необхідно виділяти велику частину часу, відведеного на вивчення курсу.

Складовою частиною програми є рекомендації по методиці організації і проведення уроків. У них звертається увага на те, що підвищення ефективності уроку — одна з ключових задач вдосконалення учбово-виховного процесу по кресленню. Для здійснення цієї задачі повинні застосовуватися різноманітні форми і методи, сприяючи розвитку пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей, самостійності. При цьому вивчення теоретичного матеріалу повинне органічно поєднуватися з виконанням на уроці графічних і практичних робіт. Задачі і вправи для таких робіт повинні носити індивідуальний характер; їх відбір там, де це можливо, слід здійснювати в тісному зв'язку з вчителями трудового навчання і інших предметів.

Зміст вправ і обов'язкових робіт повинен бути направлене на освоєння школярами прийомів читання і виконання креслень, ескізів, технічних малюнків, на розвиток уміння моделювати предмети по їх зображеннях, на перетворення просторових властивостей предметів, їх реконструкцію.

В процесі вивчення креслення рекомендується широко використовувати навчальні і наочні посібники: таблиці, моделі, деталі, кінофільми, кінофрагменти і діафільми по кресленню, а також елементи програмованого навчання.

У програмі підкреслюється необхідність розвитку позакласної роботи: проведення тематичних вечорів, конкурсів, олімпіад, екскурсій; організація роботи гуртків по технічному і інших видах креслення і т.д.

У завершальній частині програми підкреслюється, що школярі повинні навчитися читати креслення, самостійно розробляти графічну документацію для виготовлення деталей, а також вирішувати творчі задачі з елементами конструювання.

По кожному класу визначені основні вимоги до знань і умінь учнів. Так, до кінця вивчення курсу учні IX класу повинні знати:

основні правила виконання і позначень перерізів і розрізів на кресленнях;

умовні зображення і позначення різьблення.

Учні повинні мати поняття:

про способи зображення з'єднань деталей;

про особливості виконання складальних і будівельних креслень.

Учні повинні уміти:

виконувати необхідні перерізи, розрізи на кресленнях;

виконувати креслення основних з'єднань деталей;

читати і деталювати креслення виробів, що складаються з 5—8 деталей;

правильно вибирати головні зображення і кількість зображень;

читати нескладні будівельні креслення;

користуватися державними стандартами (ЕСКД), довідковою літературою і підручником;

застосовувати одержані знання при виконанні конструктивних перетворень нескладних об'єктів.

Програмою по кожному класу визначений обов'язковий мінімум графічних і практичних робіт. У VII класі таких робіт 11, в VIII класі — 12. Остання робота в VIII класі є контрольною.

У розділі «міжпредметні зв'язки» указується, які знання і уміння, одержані школярами на уроках математики, трудового навчання і інших предметів, можуть використовуватися при вивченні креслення.

Зразкові норми оцінки знань і умінь учнів дають можливість вчителю правильно поставити ту або іншу оцінку як при усній перевірці знань, так і при виконанні графічних і практичних робіт учнів.

У розділі «Екскурсії» сказано, що проводяться вони в позаурочний час на промислові підприємства, де можна ознайомити з роботою конструкторських бюро майстерень і ділянок, обладнаних сучасною технікою для виконання і розмноження креслень, лабораторій і відділів, де працюють художники-конструктори, дизайнери, модельєри.

Підручник креслення є одним з основних джерел набуття знань школярами. У ньому викладаються основи теорії предмету в об'ємі, визначеному програмою.

До підручника пред'являються наступні вимоги:

1. Науковість і ідейність змісту. Матеріал підручника даний в строгій відповідності з шкільною програмою. Весь учбовий матеріал розрахований на два роки вивчення, висловлений в логічній послідовності з урахуванням знань школярів, одержаних при вивченні математики, трудового навчання і інших предметів.

Підручник в доступній для учнів формі розкриває основні поняття і їх зв'язки з практичним застосуванням в сфері матеріальною виробництва. На різних ступенях оволодіння поняттям і нею включаються всі нові і нові ознаки. Наприклад, в «Вступі» учнів взнають, що креслення — це документ, що містить зображення предмету і інші дані, необхідні для виготовлення і контролю цього предмету. Надалі це поняття конкретизується. При вивченні розділу «Способи проеціювання» школярі взнають, що зображення предмету будуються по методу прямокутного проеціювання і що він містить не одне, а декілька взаємозв'язаних зображень предмету. При вивченні теми «Перерізи і розрізи» відбувається подальший розвиток цього поняття. Школярі взнають, що креслення містить ряд умовностей, які спрощують процес виконання і сприйняття креслення.

Аналогічно в підручнику формуються і такі поняття, як «наочні зображення», «нанесення розмірів» і т.д.

Підручник креслення в короткій формі містить відомості по історії розвитку креслення, показує роль учених і винахідників у вдосконаленні графічних зображень.

Зміст підручника відповідає задачам підготовки учнів до праці, дає відомості про практичне застосування графічних знань.

2. Доступність змісту підручника. Підручник по кресленню побудований з урахуванням вікових особливостей учнів. Матеріал підручника, як правило, спирається на приклади, знайомі учням з власного досвіду або вивчення інших предметів. Наприклад, такі графічні зображення, як малюнки, учні виконували на уроках образотворчого мистецтва, діаграми і графіки - на уроках математики, ескізи і схеми — на уроках праці. На уроках креслення вони взнають теоретичні основи побудови деяких із зображень, поглиблюючи свої знання, і опановують практичні навики побудови зображень.

Підручник можна використовувати для самостійного набуття нових знань, їх систематизації і перевірки.

Питання і завдання, приклади відповідей, а також систематизуючі і узагальнювальні таблиці підручника — все це стимулює і направляє пізнавальну діяльність учнів, формує властиві предмету креслення навики, сприяє самостійному набутті знань.

Всі питання-завдання в підручнику креслення можна розділити на три групи: питання-завдання, що виконують функцію закріплення (відтворення вивченого); питання-завдання, сприяючі оволодінню методами логічного мислення (порівняння, узагальнення, оцінка, висновок, уточнення, конкретизація); питання-завдання, що вимагають застосування одержаних знань (виконання самостійних робіт, оволодіння уміннями).

Для вчителя креслення важливий інтерес представляють тенденції переважання тієї або іншої групи питань-завдань. За останні два десятиліття перша група питань-завдань, що виконують функції закріплення матеріалу, в шкільних підручниках зменшилася, а друга і третя групи збільшилися. І ця тенденція у міру вдосконалення підручника все більш посилюється, оскільки саме друга і третя групи завдань стимулюють розвиток учнів, їх підготовку до трудової діяльності.

Близько 50% об'єму підручника займають ілюстрації. Вони виконують важливу роль, оскільки сприяють глибшому засвоєнню текстового матеріалу, є важливим засобом здійснення наочності в навчанні. Ілюстрації в кресленні не тільки допомагають розуміти і засвоювати текст підручника, але самі часто є додатковим джерелом знань. Креслення і малюнки пожвавлять підручник, роблять його привабливішим, підсилюють емоційну дію підручника і тим самим також сприяють підвищенню ефективності сприйняття і засвоєння учбового матеріалу.

У шкільному підручнику креслення ілюстрації по своєму призначенню можуть бути поділені на три основні групи: ілюстрації, що розкривають зміст, замінюючи основний текст; ілюстрації, рівнозначні тексту; ілюстрації, обслуговуючі текст і позатекстові компоненти (ілюстрації до питань, завдань, вправ).

Докладніше пояснимо ці групи ілюстрацій. Наприклад, в підручнику мовиться, що між розрізом і перерізом є відмінність. Його можна побачити, порівнюючи зображення на малюнку. В даному прикладі ілюстрація несе основну інформацію — замінює текст.

Більшість ілюстрацій в підручнику доповнює текст, допомагає краще зрозуміти його зміст. Наприклад, при викладі матеріалу про те, які бувають розрізи, мовиться, що якщо січна площина паралель фронтальній площині проекцій, то такий розріз називають фронтальним. Сказане підкріплюється малюнком. Такі ілюстрації відносять до рівнозначних тексту.

Останню групу складають ілюстрації, які використовуються з обслуговуючою функцією. Це ілюстрації для графічних і практичних робіт, вправ, задач.

Для того, щоб швидко знайти завдання для роботи, необхідний учню в даний момент матеріал, в підручнику прийнятий апарат орієнтування. До нього відносять зміст, передмову, покажчики, виділення, сигнали-символи.

Знання особливостей шкільного підручника креслення, а також принципів його побудови допоможе вчителю краще організувати учбовий процес.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти