ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТИПИ І СТРУКТУРИ УРОКІВ КРЕСЛЕННЯ. СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО УРОКУ

«Урок — логічно закінчений цілісний елемент учбово-виховного процесу, в якому в складній взаємодії представлені мета, зміст, засоби і методи навчання, виявляються особистість і майстерність вчителя, індивідуальні і вікові особливості учнів, відбувається реалізація цілей і задач навчання, виховання і розвитку».

Уроки відрізняються один від одного типом і структурою. Пропонується декілька різних підходів до класифікації уроків. Найбільш споживаною є класифікація по основних дидактичних цілях, згідно якої розрізняються наступні типи уроків: 1) вивчення нового матеріалу; 2) повторення і закріплення знань, умінь і навиків ; 3) контрольний; 4) урок загального або змішаного типу.

Всі перераховані типи уроків широко використовуються в практиці викладання креслення. Урок вивчення нового матеріалу є основним типом уроку, який вирішує таку дидактичну задачу, як засвоєння знань. Прикладом такого уроку може служити перший урок креслення в VIIІ класі. На ньому протягом 45 хв. учні знайомляться з предметом «Креслення», із змістом шкільного курсу, цілями і задачами вивчення креслення, значенням креслення в практичній діяльності людей. На цьому ж уроці школярам розказують історію розвитку креслення, розкривають роль креслення в сучасному виробництві.

Другий тип уроків дозволяє вирішувати задачі систематизації і узагальнення, повторення і закріплення засвоєного матеріалу, застосування знань в практичній діяльності учнів. До уроків цієї групи можна віднести уроки, на яких учні виконують графічні роботи (окрім контрольної). До цього ж типу слід віднести уроки узагальнення знань, які проводяться в кінці навчального року.

Контрольний урок, або урок виконання контрольної роботи, служить для оцінки результатів роботи школярів, рівня засвоєння ними графічних знань, умінь і навиків. Контрольні роботи по кресленню проводяться в кінці навчального року, але не на останньому уроці, щоб вчитель мав нагоду проаналізувати їх, узагальнити результати, розкрити недоліки в засвоєнні знань і показати школярам шляху їх усунення.

Уроки змішаного типу найчастіше використовуються у викладанні предмету, оскільки дозволяють в сукупності вирішувати всі перераховані задачі різних типів уроків. Прикладом такого уроку може служити урок по темі «Проеціювання на три взаємно перпендикулярні площини проекцій». На ньому вчитель з'ясовує ступінь підготовки школярів до сприйняття нового матеріалу, повторює і закріплює опорні поняття, вивчені на попередньому уроці. При поясненні теми вчитель розкриває значення нових проекційних понять. Невелика за часом графічна робота, виконувана на уроці, формує у школярів навики в побудові креслень.

Тип уроку визначається його основною дидактичною метою. Так, для уроку, на якому вивчається новий матеріал, основною дидактичною метою буде засвоєння нових понять. Всі інші цілі даного уроку, наприклад закріплення раніше вивчених понять, носять допоміжний характер по відношенню до головної дидактичної мети.

Кожному типу уроку відповідає певна структура. Під структурою уроку розуміється послідовність елементів уроку, забезпечуючи його цілісність і сприяюча рішенню задач навчання, виховання і розвитку школярів. На структуру уроку впливає безліч чинників: цілі і задачі уроку, зміст і об'єм учбового матеріалу і т.д. В педагогічній літературі називаються наступні основні структурні елементи уроку: організаційна частина, перевірка домашнього завдання, перевірка знань вчаться, пояснення нового матеріалу, закріплення пройденого, завдання додому, закінчення уроку. Розглянемо зразкові структури різних типів уроків креслення.

Урок вивчення нового матеріалу. 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети, задачі уроку; мотивація учбової діяльності школярів. 3. Пояснення нового матеріалу. 4. Узагальнення і .закріплений знань. 5. Завдання додому. 6. Підведення підсумків уроку.

Урок повторення і закріплення знань. 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети, задачі уроку; мотивація учбової діяльності школярів. 3. Актуалізація, узагальнення і систематизація знань. 4. Рішення графічних задач. 5. Завдання додому. 6. Підведення підсумків уроку.

Урок закріплення умінь і навиків. 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети, задачі уроку; мотивація учбової діяльності школярів. 3. Знайомство із змістом графічної роботи. 4. Повторення основних теоретичних положень, правил, способів діяльності, необхідних для успішного виконання роботи. 5. Обговорення з учнями плану виконання графічної роботи і плану самоконтролю. 6. Самостійна робота школярів. Диференційована допомога учням. 7. Підведення підсумків уроку.

 

 

Тривалість уроку — 45 хв.
  15 хв. 5 хв. 15 хв. 5 хв. 5 хв.
Працездатність учнів.     Рекомендації по організації діяльності учнів на уроці. У перші 15 хвилин уроку з кожні 10 слів учень запам’ятовує 9 слів, тобто 90% нового матеріалу   1. Засвоєння нових знань. 2. Повторення раніше вивченої теми, на основі якої будується пояснення легшого для розуміння учбового матеріалу. У подальші 5 хвилин не може сприймати нове, працює на старому матеріалі.   В цей час уроку рекомендується закріплювати, порівнювати, висувати і вирішувати проблемні ситуації. В цей час уроку з 10 слів запам'ятовує 6 слів, тобто 60% нового матеріалу.     1 . Засвоєння нових знань. 2. Формування умінь і навиків рішення задач. Школяр не може сприймати нове, працює тільки на старому матеріалі.   Рішення проблемних ситуацій, закріплення, повторення. Не сприймає нового матеріалу.     Закріплення, повторення.

Контрольний урок. 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети, задачі уроку; мотивація учбової діяльності школярів. 3. Пояснення завдання, відповіді на питання учнів. 4. Виконання учнями завдання. 5. Здача виконаного завдання. 6. Закінчення уроку.

Урок загального, або змішаного, типу. 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети, задачі уроку; мотивація учбової діяльному і школярів. 3. Перевірка знань учнів. 4. Пояснення нового матеріалу. 5. Закріплення вивченого. 6. Рішення задач за пройденим матеріалом. 7. Підведення підсумків уроку. 8. Завдання додому.

Для розвитку творчого мислення учнів і залучення до дослідницької діяльності пропонується структура проблемного уроку. 1. Організаційна частина. 2. Формулювання проблеми, висунення гіпотези і варіантів рішення. 3. Пошук практичного, рішення проблеми (хід її рішення). 4. Обговорення результатів. 5. Коментарі і узагальнення вчителя. 6. Рішення задач за новим матеріалом. 7. Завдання додому. 8. Закінчення уроку.

Слід відмітити, що структури одного і того ж типа і вигляду уроків можуть мати різні комбінації структурних елементів.

У таблиці 1 приведені дані про працездатність учнів протягом уроку, які треба враховувати для кожного типу уроків, щоб сприяти якнайповнішій реалізації дидактичної мети уроку. Так, наприклад, на уроках типу «Вивчення нового матеріалу» перші п'ятнадцять хвилин щонайвищій працездатності школярів використовуються для повідомлення теоретичного матеріалу. На уроках типу «Повторення і закріплення знань, умінь і навиків» цей же час відводиться на узагальнення, систематизацію знань, умінь і навиків.

Застосування різних типів уроків, їх поєднання і змінюваність в учбовому процесі визначаються дидактичними цілями і змістом учбового матеріалу.

До уроків креслення пред'являються певні вимоги. Для зручності їх розгляду умовно розчленуємо їх на чотири групи: дидактичні, виховні, психологічні і гігієнічні. Умовність цього розподілу полягає у тому, що в реальному учбово-виховному процесі ці вимоги тісно взаємозв'язані. Визначимо, в чому ж полягають сучасні вимоги до уроку креслення.

Дидактичні: організаційна чіткість проведення уроку, раціональне використовування кожної хвилини уроку; постановка цілей і задач уроку, повідомлення плану роботи на уроці; розкриття мотивів учбової діяльності;

прогнозування рівня знань, умінь і навиків, який повинні досягти учні до кінця уроку;

вибір раціональних форм, методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю, що забезпечує пізнавальну активність учнів на кожному етапі уроку;

здійснення між наочних і внутрішньонаочних зв'язків;

постійне дотримання і реалізація на уроці загальних дидактичних принципів в їх єдності і зв'язках.

Виховні: усвідомлення необхідності володіти графічними знаннями для успішної роботи на виробництві;

формування у учнів естетичного смаку, здібності до творчості, конструюванню, раціоналізації;

формування умінь і навиків самостійного виконання завдань

Психологічні: багатогранне вивчення і облік в педагогічній практиці рівня розвитку і індивідуально-психологічних особливостей кожного учня (типу мислення, пам'яті, уваги, зображення, волі, емоцій і т. п.);

самовладання і самоконтроль вчителя на уроці за своїм настроєм, поведінкою з метою подолання негативного психічного стану, який передається учням і впливає на результативність їх праці;

поєднання вимогливості педагога з доброзичливістю і справедливістю, пошаною до дітей, педагогічним тактом;

формування позитивних мотивів навчання школярів.

Гігієнічні: дотримання норм освітлення;

попередження розумової і фізичної перевтоми (для чого слід уникати одноманітності в учбовій роботі, монотонного положення, чергувати прослуховування учбової інформації з виконанням практичних і інших видів завдань).

Вимоги до сучасного уроку креслення можуть бути виконані на основі добре продуманого тематичного і поурочного планування.

ПЛАНУВАННЯ УЧБОВОЇ РОБОТИ ПО КРЕСЛЕННЮ І ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

Вчителю креслення належить керівна роль в організації активної діяльності графічних знань учнів по засвоєнню, і придбанню умінь і навиків. Від чіткості планування залежать ефективність і ритмічність учбової роботи, якість виконання програми, глибина і міцність знань вчаться. Планування діяльності здійснюється вчителем за допомогою складання календарно-тематичного і поурочних планів.

Розглянемо кожний з них.

Календарно-тематичний план встановлює відповідні календарні терміни на вивчення всіх тим програми з урахуванням кількості тижневого навантаження, що відводиться учбовим планом для вивчення даного предмету. Такий план допомагає контролювати терміни проходження окремих розділів програми. Для складання календарно-тематичного плану вчителю необхідно вивчити спеціальну і методичну літературу, ретельно ознайомитися із змістом, вимогами програми по кресленню і пояснювальною запискою до неї, підручником і навчальними посібниками з креслення, досвідом роботи інших вчителів. Необхідно також ознайомитися з програмами і підручниками по суміжних предметах. Тільки після цього можна приступити до розробки календарно-тематичного планування, в якому повинна бути логічна система викладу учбового матеріалу, заснована на дидактичних принципах навчання.

Визнано недоцільним встановлювати обов'язкову і єдину для всіх форму календарно-тематичного плану, оскільки вона залежить від специфіки учбових предметів і особливостей системи роботи вчителя. Формою календарно-тематичні плани бувають текстові, ілюстровані і комбіновані (поєднуючі в собі елементи текстового і ілюстрованого планів). Кожна названа форма плану має свою структуру. Найпростішим варіантом текстового планування слід рахувати такий, який містить порядковий номер, дату проведення і тему уроку. Окрім перерахованих, текстової матеріал може містити наступні розділи: учбово-виховні і розвиваючі задачі, тип і устаткування уроку; опорні знання; характер задач для практичної роботи; домашнє завдання; рівень знань, умінь і навиків, яких повинні досягти що вчаться на уроці, і ін.

Вчитель завжди повинен сам розробляти план уроку, не обмежуючи свою діяльність використовуванням відповідних розробок, пропонованих в методичних журналах і допомогах. Чим повніше і докладніше розроблений і продуманий з методичної точки зору урок, тим ефективніше результат навчання.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти