ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені В. Н. Каразіна

СУДОВА ВЛАДА ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

Робоча навчальна програма та матеріали до семінарських занять і самостійної роботи студентів

 

Харків – 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені В. Н. Каразіна

СУДОВА ВЛАДА ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

Робоча навчальна програма та матеріали до семінарських занять і самостійної роботи студентів

 

Харків – 2013

 

УДК [347. 97 + 351. 74] (477) (072)

ББК 67. 9 (4УКР) 7

Р 83

 

Рекомендовано до друку вченою радою юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

протокол № __ від__. __. 2013 р.

 

Рецензенти: кандидат юридичних наук, професор В. П. Півненко,

кандидат юридичних наук, доцент О.О. Бондаренко

 

 

 
 
СУДОВА ВЛАДА ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ: Робоча навчальна програма та матеріали до семінарських занять і самостійної роботи студентів / Укладач: д.ю.н., проф. М.В. Руденко, викл. Г.С. Рибалко – 4-е вид., випр. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – с.    

 


Р 83

 

 

Курс „Судова влада та правоохоронні органи України” належить до обов’язкових дисциплін, що викладаються у всіх вищих юридичних навчальних закладах. Він містить вихідну інформацію про основи організації та діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів (організацій) в Україні.

У запропонованій робочій навчальній програмі та матеріалах до семінарських занять наведено тематичний план дисципліни, методичні рекомендації, контрольні запитання, нормативно-правові документи тощо.

Призначено для студентів юридичного факультету.

 

 

УДК [347. 97 + 351. 74] (477) (072)

ББК 67. 9 (4УКР) 7

 

Ó Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2012.

Ó Руденко М. В. Рибалко Г.С. Укладачі, 2012.

 

ЗМІСТ

1. Загальні положення щодо курсу «Судова влада та правоохоронні органи України»………………5

2. Тематичний план дисципліни «Судова влада та правоохоронні органи України» ………………..7

3. Зміст навчальної програми «Судова влада та правоохоронні органи України»…………………….9

4. Графік практичних занять з дисципліни «Судова влада та правоохоронні органи України»,,,,,,,,,,,,,,,,,………………………………74

5. Тести з курсу «Судова влада та правоохоронні органи України»…………………………………….75

6. Словник основних термінів...................................................................88

7. Поточний контроль знань студентів................................................97

8. Завдання для індивідуальної роботи..................................................101

9. Контрольні запитання до іспиту з дисципліні «Судова влада та правоохоронні органи України»..108

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО КУРСУ

"СУДОВА ВЛАДА ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ"

 

 

Навчальна дисципліна “Судова влада та правоохоронні органи України” дає загальну, вихідну інформацію про державні і недержавні органи, що здійснюють правоохоронну діяльність. Традиційно до них належать суд, прокуратура, органи досудового розслідування, органи юстиції, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки, адвокатура, нотаріат тощо.

За своєю суттю дисципліна є базовою, оскільки дає знання, без оволодіння якими неможливе якісне засвоєння матеріалу наступних юридичних дисциплін. Опанування цими знаннями дозволяє глибше з’ясувати специфіку діяльності указаних органів під час вивчення цивільного, кримінального, господарського й адміністративного процесів, адміністративної та оперативно-розшукової діяльності.

Особливістю дисципліни є те, що для її вивчення, вимагається засвоєння численних нормативно-правових актів. У цілому студенту доводиться мати справу з декількома десятками правових актів різного рівня, починаючи від Конституції України, міжнародних договорів, дозвіл на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законів, а також відомчих нормативних актів. Лише деякі юридичні дисципліни характеризуються подібною особливістю. Для студента, який не має достатніх навичок роботи з такими нормативними джерелами, обсяг юридичної інформації становить значну проблему. Становище ускладнюється ще й тим, що в державі постійно триває процес удосконалення організаційної побудови та правової основи діяльності правоохоронних органів, що зобов’язує студента постійно слідкувати за змінами в чинному законодавстві.

До основних понять, які вивчаються у запропонованій дисципліні "Судова влада та правоохоронні органи України" є однією з юридичних дисциплін, що вивчається на юридичному факультеті в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна і передує освоєнню студентами курсу „Кримінальний процес України”, „Цивільний процес України”, „Господарський процес України”, „Адміністративний процес України”, „Конституційне судочинство”.

До предмету курсу входять загальні питання, що стосуються організації та діяльності органів судової влади, прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, дізнання і слідства, інших правоохоронних органів, установ та органів юстиції, адвокатури, нотаріату, їх взаємодії з державними і громадськими формуваннями.

Курс розрахований на 109 годин: лекцій — 34 години; семінарських (практичних) занять – 17 годин; самостійної роботи – 58 годин.

У процесі підготовки до занять студентам рекомендується насамперед:

- уточнити коло питань, що підлягають вивченню;

- ретельно опрацювати теоретичні джерела з питань, що вивчаються, тобто відповідні підручники, навчальні посібники, монографії, статті, які надруковані в юридичних журналах тощо;

- враховувати зміни і доповнення, що вносяться до чинних законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують організацію та діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів України.

При підготовці до практичних занять студенти повинні розв'язати запропоновані їм задачі в письмовій формі. Рішення кожної задачі повинно бути аргументованим, мати відповідні посилання на норми матеріального та процесуального права, матеріали судової, правоохоронної та правозахисної практики.

У результаті вивчення курсу судова влада та правоохоронні органи України студенти повинні:

· знати сутність та поняття судової влади, її характерні ознаки, завдання та функції;

· знати поняття та значення принципів організації та діяльності судової влади та вміти розкрити сутність кожного з них;

· оволодіти відомостями про побудову судової системи в цілому, характеристику повноважень Конституційного Суду України й судів загальної юрисдикції, організаційному забезпеченню діяльності судів;

· знати характеристику правоохоронної діяльності, відомості про органи, що здійснюють таку діяльність, їх структуру, завдання, функції, компетенцію, повноваження та основи статусу посадових осіб, які працюють у цих органах;

· знати принципи побудови, завдання та основні напрямки діяльності системи органів прокуратури, дізнання та досудового слідства, адвокатури та нотаріату, СБУ, МВС, Міністерства юстиції;

· вільно орієнтуватисяв системі нормативно-правових актів щодо організації та діяльності судових та правоохоронних органів та вміти правильно тлумачити та застосовувати ці норми при вирішенні практичних ситуацій.

 


ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

„Судова влада та правоохоронні органи України” для студентів 1-го курсу юридичного факультету

Харківського національного університету

Імені В. Н. Каразіна

№ п/п ТЕМА Кількість годин  
Аудитор-них занять Лекцій Практичних занять Семіна-рів Контрольні, курсові роботи Самос-тійна робота Усього
2-й семестр
Предмет, система та основні поняття курсу      
Органи судової влади
Судова влада. Судова система України    
Демократичні засади (принципи) здійснення правосуддя в Україні      
Система судів загальної юрисдикції    
Статус суддів      
Вища рада юстиції      
Конституційний Суд України        
Правоохоронні органи України
Прокуратура України    
Органи внутрішніх справ    
Органи Служби безпеки України          
Органи досудового слідства і дізнання      
Військова служба правопорядку у Збройних Силах України          
Митні органи          
Органи охорони державного кордону          
Органи й установи виконання покарань          
Органи державної податкової служби      

Продовження тематичного плану

Органи державної контрольно-ревізійної служби          
Антимонопольний комітет України та його органи на місцях          
Інші правоохоронні органи України      
Міжнародна організація поліції – Інтерпол          
Правозахисні органи (організації) України
Органи юстиції України    
Адвокатура    
Нотаріат      
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини          
Всього за 2-й семестр Форма контролю – іспит    

 


ІІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ „СУДОВА ВЛАДА ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ”

Тема 1. Предмет, система та основні поняття курсу

"Судова влада та правоохоронні органи України"

 

Методичні рекомендації

 

Даною темою передбачено двохгодинну лекцію та семінарське заняття. При підготовці до семінарського заняття необхідно ретельно опрацювати конспект лекції, наявні підручники, навчальні посібники, статті, законодавчі та інші нормативні акти, які характеризують побудову та діяльність судових, правоохоронних органів, а також правозахисних організації в Україні. При потребі законспектувати в робочому зошиті окремі положення, які є, на думку студента, найбільш суттєвими і стосуються даної теми.

Слід мати на увазі, що на сьогодні актуальним питанням є саме остаточне та єдине визнання такого питання, як правоохоронний орган. Чинне законодавство України налічує три закони, в яких зустрічається визнання правоохоронних органів: „Про основи національної безпеки України”, „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами”, а також „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”.

Усі ці визнання не дуже відрізняються один від одного, але відповідь на таке важливе питання повинен давати лише один закон України. Найбільш вдалим вбачається визнання у Законі „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. Закон не тільки визначає, що це органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, але також дає перелік таких органів, який може бути доповнений чи зменшений залежно від ситуації.

Питання семінару

1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності в Україні.

2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби).

3. Поняття судової та правозахисної діяльності.

4. Предмет дисципліни „Суд, правоохоронні та правозахисні органи України”. Її місце серед інших юридичних дисциплін.

5. Загальна характеристика правового регулювання діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів.

6. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних і правозахисних органів.

7. Співвідношення курсу з іншими юридичними дисциплінами.

8. Координація правоохоронної діяльності.

Контрольні запитання

1. Що входить до предмету курсу "Судова влада та правоохоронні органи України"? Що таке метод вивчення курсу?

2. Чи входять суди та адвокатура до складу правоохоронних органів?

3. Що означають і як співвідносяться поняття "законність" і "правопорядок"?

4. Які Ви знаєте нормативні джерела курсу "Судова влада та правоохоронні органи України"?

5. Які ознаки характеризують правоохоронну діяльність?

6. Які основні напрямки є в правоохоронній діяльності?

7. У чому полягає специфіка судової діяльності порівняно з правоохоронною?

8. Які органи належать до системи правоохоронних органів?

9. Розкрийте значення терміну „силові структури”, „контролюючі органи”.

10. Що є спільного і чим розрізняється правоохоронна і правозахисна діяльність?

 

Основна література

Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.

Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 47. – Ст.256.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

Про координаційний комітет з питань боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 18 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 22 червня.

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України.1991. – № 4. Ст.20.

Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39.

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.

Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року // Голос України. – 1993. – 6 серпня.

Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. - Ст. 360.

Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 р. // Вісник прокуратури України. – 1999. – №1. – С. 103-126.

Про Раду національної безпеки: Закон України від 5 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С.18.

Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41– 45. – Ст.529.

Діяльність судових і правоохоронних органів України: Нормат.-правове регулювання. – Київ: Правова єдність, – 2011. – 423с.

Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студ. ВНЗ, які навч. за спец.“Правознавство”/ за ред. І.Є.Марочкіна, Н.В.Сібільової; МОН України, нац. юрид. акад. України. – Харків: Одіссей, 2011. – 371с.

Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб./ П.Д.Біленчук,ред.,І.І.Котюк, А.П.Гель та ін. - Київ: Атіка, 2011. – 327с.

Волинець В. (Волинець, Віталій.) Роль правоохоронної функції держави у державотворчому і правотворчому процесах в Україні / В. Волинець // Юридична Україна. – 2012. – № 7. – С. 4-10.

Максименко Ю.Створення єдиної компютерної інформаційної системи правоохоронних органів: правові аспекти / Ю.Максименко, Ю.Федоренко // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №1. – С. 123- 126.

Нікітенко О.І. Конституція і закони України як основні акти регулювання діяльності правоохоронних органів із забезпечення внутрішньої безпеки держави / О.І. Нікітенко // Науковий вісник НАВС. – К., 2012. – Вип.2(81). – С. 10-17.

Пшонка В. Щодо забезпечення належної координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями/ В. Пшонка// Вісник прокуратури. – 2012. – №3. – С.3- 10.

Методичні рекомендації

Даною темою передбачено 2 год. лекційних, 2 год. семінарських занять. Під час підготовки до семінару слід мати на увазі, що в незалежній Україні судова влада почала формуватися з прийняттям таких актів політичного характеру, як Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та Акт проголошення незалежності України (1991 р.). 28 квітня 1992 року було прийнято Концепцію судово-правової реформи, яка передбачала вдосконалення судової системи, зокрема, утворення Конституційного Суду України, утворення спеціалізованих судів, введення апеляційних судів, побудову органів суддівського самоврядування щодо.

В умовах сьогодення державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. Відповідно до Конституції України (ст. 126) судові органи виконують свої функції незалежно від законодавчої, виконавчої влади в установлених Конституцією межах і згідно із законами України. Отже, судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади, є самостійною, незалежною сферою публічної влади яка становить сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально вповноважених органів – судів. Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноваження: це, насамперед, правовий статус судів як особливих органів державної влади; це й власне виконання суддівських повноважень.

 

Питання семінару

1. Поняття судової влади, її характерні ознаки.

2. Суд як орган судової влади. Судді як носії судової влади.

3. Роль судової влади у правовій державі. Співвідношення судової влади із законодавчою та виконавчою владами.

4. Функції судової влади. Їх поняття та ознаки.

5. Судочинство як процесуальна форма здійснення судової влади.

6. Поняття та види судочинства. Відмінність судочинства від інших процедур державної діяльності.

7. Акти судової влади.

8. Третейський суд. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговій промисловій палаті України.

 

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття судової влади.

2. Розкрийте історичні передумови формування теорії розподілу влади та формування судової гілки влади.

3. Як судова влада співвідноситься з іншими гілками влади?

4. Назвіть основні риси судової влади.

5. Охарактеризуйте суд як орган судової влади.

6. Визначте основні ознаки, які відрізняють суди від інших державних органів.

7. Дайте визначення поняття правосуддя і назвіть його ознаки.

8. Завдання суду.

Завдання 1

Апеляційний суд Харківський області розглянув у судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченню Х. та інших у скоєні навмисного вбивства з хуліганських спонукань. Враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійних судді та два народних заседателі.

1. Чи відповідає закону склад суду, якій розглянув справу?

2. У якому складі суддів здійснюється розгляд справ?

3. Охарактеризуйте правові форми і правову природу участи представників народу у здійснені правосуддя?

Завдання 2

Учні 9-го класу Г., 15 років, Б., 16 років, за попередньою змовою вкрали зі шкільного кабінету комп’ютер, а також два пальта учнів, які зберігалися у гардеробі.

За клопотанням адміністрації школи місцевий районній суд розглянув кримінальну справу в актовому залі школи, де навчались Г. і Б. На процесі були присутні вчителі, батьківській актив та учні.

1. Чи відповідають дії суду принципам судової влади?

2. Охарактеризуйте зміст і значення відкритого розгляду справ у суді.

3. Назвіть правові гарантії реалізації принципу гласності судового процесу.

Завдання 3

К., звинувачений у скоєні посадового злочину, заявив у суді клопотання про виклик перекладача, вказавши, що судочинство ведеться українською мовою, усі свідки по справі розмовляють українською мовою, а він українську мову розуміє погано.

Порадившись на місті, місцевий районний суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка є його рідною мовою і тому, у зв'язку з великого схожістю російської та української мов необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе один з суддів або секретар судового засідання.

1. Чи відповідають дії суду принципам судової влади?

2. Охарактеризуйте зміст і значення принципу державної мови судочинства.

3. Назвіть правові гарантії реалізації принципу державної мови судочинства.

 

Завдання 4

Суддя апеляційного суду Харківський області внаслідок автомобільної аварії втратив 90 відсотків зору, однак незважаючи на наявність необхідного стажу, заяву про вихід у відставку не подавав, аргументуючи свою позицію тим, що справи у апеляційному суді завжди розглядаються колегіально, і він у ході судового розгляду може звернутися при необхідності за допомогою до інших суддів, що будуть спільно з ним в однієї колегії слухати справу.

1. Чи відповідає позиція судді вимогам закону?

2. У чому полягає сенс колегіального розгляду справ?

 

Основна література

 

Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.

Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.

Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.

Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / О.Г. Свида; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 17 с.

Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / Володимир Миколайович Коваль; Одеська національна юридична академія. – О., 2004. – 19 с.

Бринцев О.В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Х. : Право, 2007. – 64с.

Бурак О.В. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих судів в контексті європейських стандартів: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бурак Оксана Вікторівна; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 18 с.

Василевич М.В. Конституційно-правові гарантії незалежності судової влади: теорія та практика реалізації : Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // НАВС, 2010 р. – 225 с.

Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р. : концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.

Константий О.В. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування Верховного Суду України / О. В. Константий // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1. – С.33-36.

Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади / В. Коротун// Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.

Коротун В. Класифікація принципів судової влади/ В. Коротун// Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.

Попельнюх Р. Правовий статус місцевих загальних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції/ Р. Попельнюх// Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.123-126.

Романюк Я.М.Єдність судової практики : теоретичні засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання / Я.М.Романюк, І.В.Бейцун// Вісник Верховного Суду України. –2012. – № 5. – С. 37- 42.

Сердюк В.В.Деякі питання єдності правового статусу вищих спеціалізованих судів/ В. В. Сердюк// Адвокат. – 2012. – № 5. – С. 8 - 11.

Сіренко В. Судова влада : дослідження теоретичних засад : [рецензія] / В. Сіренко // Право України. – 2012. – № 6. – С. 407- 409.

Юрчишин В. (Юрчишин, Василь.) Основні функції кримінального судочинства / В. Юрчишин // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С. 107-110.

 

Методичні рекомендації

Даною темою передбачено 4 години лекційних, 1 година семінарських занять.

При вивченні цієї теми потрібно мати на увазі, що вона є однією із основних тем з курсу. Складнощі у засвоєнні питань теми у студентів можуть виникнути через великий обсяг правової інформації, що зумовлено різними поглядами науковців на природу принципів правосуддя, визначення їх поняття і системи, в яку деякі автори включають неоднакову кількість принципів.

Пануючою в теорії вважається точка зору, згідно з якою до принципів правосуддя слід відносити лише закріплені в правових нормах положення, які виражають панівні в державі політичні та правові ідеї, що стосуються завдань, способу формування і здійснення правосуддя, тобто положення, які визначають головні, найважливіші моменти устрою і діяльності органів судової влади. Порушення будь-якого з принципів означає незаконність рішення в справі та обов'язково тягне за собою його скасування.

При цьому система принципів правосуддя розподіляється на дві основні групи: а) конституційні принципи і б) інші галузеві принципи, що зумовлено юридичною силою і значенням нормативного акту, яким закріплено принцип.

Дуже поширеним є також розподіл принципів правосуддя на: а) організаційні, які визначають засади судоустрою; б) функціональні (процесуальні), які стосуються здійснення правосуддя і в) організаційно-функціональні, тобто такі принципи, які впливають як на організацію органів судової влади, так і на порядок здійснення правосуддя.

Студенти повинні чітко уяснити та вміти розкрити зміст кожного з принципів, пояснити його роль і значення в загальній системі демократичних основ правосуддя.

Треба пам'ятати, що за обсягом змісту і сферою дії принципи правосуддя іноді значно розрізняються, але відмінність ця швидше суто кількісна, а не якісна. Тому принципи не можна поділяти на основні та неосновні, головні та другорядні. Тільки реалізація всіх принципів в їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії може привести до виконання завдань судочинства.

На семінарському занятті слід розглянути теоретичні питанні, пов'язані з поняттям і змістом принципів правосуддя, а також чітко визначити, які з цих принципів належать до конституційних, а які – до галузевих, і розкрити їх зміст. Засвоєнню питань теми буде сприяти й аналіз правових норм, які закріплюють принципи правосуддя та забезпечують їх реалізацію.

Під час самостійної підготовки студентам слід проаналізувати відповідні статті Конституції України, Закону України "Про судоустрій та статус суддів", КУпАП, КПК, ЦПК і ГПК України, які закріплюють принципи правосуддя, і здійснити їх класифікацію за функціональним призначенням (на процесуальні, організаційні і організаційно-процесуальні). На занятті відбувається обговорення результатів самостійної роботи.

 

Питання семінару

1. Поняття, сутність і значення принципів правосуддя.

2. Система принципів правосуддя і їх класифікація.

3. Суть і значення конституційних принципів правосуддя.

 

 

Контрольні запитання

1. Як ви розумієте поняття "принципи правосуддя".

2. Чому йдеться про систему принципів, а не про їх сукупність?

3. Які принципи правосуддя проголошені у міжнародно-правових документах і як вони реалізуються в чинному законодавстві України?

4. Що таке конституційні принципи, назвіть їх?

5. Які погляди щодо класифікації принципів існують в літературі?

6. Розкрийте зміст принципів, закріплених у ст. 129 Конституції України.

7. Які ви знаєте галузеві принципи правосуддя?

 

Основна література

Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.

Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р. : концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.

Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади / В. Коротун// Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.

Коротун В. Класифікація принципів судової влади/ В. Коротун// Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.

 

Методичні рекомендації

Даною темою передбачено 2 години лекції, 2 години семінарського заняття. На семінарських (практичних) заняттях студенти закріплюють одержані на лекції та в часи самопідготовки теоретичні знання.

Слід мати на увазі, що вагомим внеском у розбудову судової системи України можна вважати прийняття 07 липня 2010 року Закону України „ Про судоустрій і статус суддів ”. Згідно з законом судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів.

Студентам слід з’ясувати, що вважається судовою системою України, які суди відносяться до загальних судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів цієї юрисдикції. Необхідно звернути увагу на такі питання як "судова ланка", "судова інстанція", а також встановити, чим вони відрізняються одне від одного. Потрібно усвідомити, що Верховний Суд України є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції.

Глибокому вивченню питань семінару буде сприяти ознайомлення з Законом України: «Про судоустрій і статус суддів», Указами Президента України щодо утворення відповідних судів, Концепцією судової реформи, а також іншими нормативними актами.

Відповіді на питання семінару повинні бути аргументованими, з посиланням на конкретні правові норми, що регулюють організацію та діяльність тих чи інших видів судів загальної юрисдикції.

 

Питання семінару

1. Дайте визначення поняття судової системи України.

2. Визначте систему судів загальної юрисдикції.

3. Охарактеризуйте основні ознаки системи судів загальної юрисдикції.

4. Дайте визначення ланки судової системи та судової інстанції.

5. Які існують судові інстанції за чинним законодавством?

6. Охарактеризуйте місцеві суди України.

7. Проаналізуйте діяльність апеляційних судів України.

8. Як утворюються місцеві, апеляційні та вищі спеціалізовані суди?

9. Які повноваження має Верховний Суд України?

10. Назвіть повноваження Вищого господарського суду України.

11. Яка компетенція Вищого адміністративного суду України.

12. Назвіть повноваження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

 

Завдання 1

У судді місцевого суду Г. 30 червня завершився 5 – річний строк призначення його вперше на посаду. Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала його кандидатуру для обрання Верховною Радою України, надіславши необхідні документи до відповідного комітету Верховної Ради на початку червня. Але розгляд у Комітеті та, відповідно, на пленарному засіданні Верховної Ради України був запланований на початок вересня.

Враховуючи ці обставини, голова суду видав розпорядження, згідно якого, на період до обрання судді Г. Верховною Радою України, доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення.

При вирішенні задачі слід дати відповіді на такі питання:

1. Чи вірне рішення прийняв голова суду стосовно судді Г.?

2. Чи розповсюджується повноваження голови місцевого суду на запровадження у суді “внутрішньої спеціалізації”.

3. Що означає поняття “спеціалізований суд” і як воно співвідноситься з поняттям “спеціалізація суддів”.

Завдання 2

До голови місцевого суду зі скаргою на суддю М. звернулися потерпілий С. та його представник адвокат Н. Вони скаржилися, що незважаючи на їх клопотання на ознайомлення з протоколом судового засідання, заявлене у передбачений законом триденний строк, а ні після завершення 7 діб, що надані законом для виготовлення протоколу, а ні протягом трьох діб, що даються законом для ознайомлення з ним, їм не була надана можливість реалізації їх права. Лише за дві доби до завершення 15 денного строку на апеляційне оскарження вони отримали змогу

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти