Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ст. 50) несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання умов страхування, встановлених законодавством.

Працівники Фонду соціального страхування від нещасних випадків за порушення законодавчих або інших нормативно-правових актів про страхування від нещасного випадку несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Заклади охорони здоров'я, заклади професійної реабілітації та громадяни (ст. 51), які надають соціальні послуги застрахованим особам, несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок фальсифікації даних про обсяги та якість наданих послуг.

Достовірність зазначених у документах даних, передбачених частиною першою цієї статті, перевіряється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків (ст. 52) внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.

За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.

За несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної платні на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію страхувальник притягується до відповідальності згідно із законодавством.

Страхувальнику забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі.

Застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків щодо страхування від нещасного випадку згідно із законодавством (ст. 53).

Збирання, зберігання, використання та поширення інформації у сфері страхування від нещасного випадку здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством про інформацію (ст. 54).

Перелік відомостей про застрахованих і страхувальників, необхідних для здійснення страхування від нещасних випадків, визначається правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний роз'яснювати населенню через засоби масової інформації права та обов'язки суб'єктів страхування від нещасного випадку, передбачені законодавством.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків надає страхувальникам і застрахованим консультації з питань страхування від нещасного випадку на безоплатній основі.

У статті 55 визначається порядок вирішення спорів.

Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням зацікавлена особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.

Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.

Положення про діяльність і персональний склад цих комісій затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої – до його правління.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Яку відповідальність несуть особи, що надають соціальні послуги?

2. Яку відповідальність несе роботодавець за невиконання зобов'язань?

3. Ким вирішуються спори, пов'язані зі страхуванням від нещасного випадку на виробництві?

РОЗДІЛ XI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

У прикінцевих положення визначено терміни і порядок вступу в дію цього Закону.

ДОДАТОК 1

Витяг із Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку):

Клас ризику	Тариф¹	Клас ризику	Тариф	Клас ризику	Тариф	Клас ризику	Тариф
	0,86		1,23		1,88		2,62
	0,87		1,26		1,96		2,64
	0,88		1,27		1,97		2,67
	0,89		1,28		2,06		2,76
	0,90		1,29		2,07		2,84
	0,92		1,36		2,09		3,11
	0,93		1,40		2,10		3,12
	0,95		1,43		2,13		3,20
	0,96		1,49		2,15		3,58
	0,98		1,55		2,20		3,86
	1,00		1,61		2,21		4,00
	1,02		1,68		2,29		4,29
	1,03		1,70		2,34		4,50
	1,05		1,71		2,36		6,71
	1,10		1,75		2,38		6,82
	1,14		1,76		2,55		13,80
	1,16		1,87		2,57

¹ – Страховий тариф у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Стаття 2. Встановити до окремих галузей економіки без змін класів професійного ризику їхнього виробництва такі страхові тарифи:

Клас професійного ризику	Галузь економіки	Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці
	Обслуговування сільського господарства, господарське управління сільським господарством	0,5
	Сільське господарство	0,2
	Відкритий видобуток руд чорних металів, видобуток та збагачення нерудної сировини для чорної металургії	2,1

Суб'єкти господарської діяльності сплачують страхові внески за тарифами, встановленими в частині першій цієї статті, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки перевищує 50 відсотків загальних обсягів їхніх робіт (послуг)…

Стаття 3. Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким відповідає їхня діяльність.

Стаття 4. Для бюджетних установ та об'єднань громадян страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної платні, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (108/95-ВР), які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Стаття 5. Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 відсотків страхових тарифів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.

До таких підприємств і організацій належать підприємства і організації, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менш як 50 відсотків, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 відсотків.

Для фізичної особи, яка використовує найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25 відсотків, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 відсотків страхових тарифів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.

Стаття 6. Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) у розмірі однієї мінімальної заробітної платні, а якщо ця особа є інвалідом, – у розмірі 0,5 мінімальної заробітної платні, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік.

Стаття 7. Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2001 року.

Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їхніх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їхніх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передано до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки…

22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» от 23.09.1999 г. №1105-XIV.

2. Закон України «О внесении изменений в «Закон України «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» от 23.02.2007 г. № 117-V.

3. Закон Украины «Об охране труда» от 21.11.2002 г. №229-IV.

4. Законодательство Украины об охране труда (в 3-х томах). – К., 1995.

5. «Некоторые вопросы расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве». Постановление КМУ от 25.08.04 г. № 1112 / «Баланс» (Всеукр. бухг. еженед.), № 37(527), 14.09.2004. – С. 2-36.

6. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 17, ст. 80.

7. "Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці", зареєстровано Міністерством юстиції України 15.02.05. Збірник систематизованого законодавства / Випуск 6 червень 2005 р.

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи

з дисциплін «Основи охорони праці», «БЖД та охорона праці»,
«Охорона праці в галузі»

за темою: «ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»
(частина друга)

(для студентів усіх спеціальностей)

Укладачі:

КАСЬЯНОВ Микола Анатолійович

МЕДЯНИК Віктор Олександрович

САЛО Володимир Іванович

ГУНЧЕНКО Оксана Миколаївна

МАЛОВ В’ячеслав Анатолійович

Техн. редактор Т.М. Дроговоз

Редактор З.І. Андронова

Оригінал-макет Ю.Г. Проніна

Підписано до друку

Формат 60х84 Папір офсетний. Гарнітура Times.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. Обл. вид. арк.

Тираж прим. Видавн. № ____. Замовл. №____ Ціна договірна.

Видавництво Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля

Свідоцтво про реєстрацію,

серія ДК №1620 від 18.12.2003

Адреса видавництва: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а

Телефон: 8(0642) 41-31-60. Факс: 8(0642)41-34-12

E-mail [email protected]

http: www.snu.edu.ua

1 2 3 4 56