ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЗАХ1ДНИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ РЕПОН

Бшышсть родовиш вуглеводшв у perioHi знаходиться в ме­жах нафтогазоносноУ облает! Передкарпатського прогину i прилеглих площ СкибовоУ зони Карпат. Два родовища газу вщкрито в газоносному райош Волино-ПодшьськоУ плити — у Льв1вському прогиш. Чотири промислов! родовища газу вщом! у Закарпатському газоносному райош.

Нафтогазоносна область Передкарпатського прогину i СкибовоУ зони Карпат.За загальноприйнятою думкою геолопв Передкарпатський прогин подшяють на дв1 зони: платформного схилу (швшчно-схщну) — Зовшшню, або Бшьче-Волицьку, i геосинклшального схилу (швденно-захщну) — Внутршню.

Зовшшня зона розвинута на швденно-захщному краю Схщноевропей-ськоУ платформи. Для неУ характерна вщеутшеть палеогенових вщклад!в i моласовоУ tobllu нижнього мюцену. Тортон-сарматсью вщклади (середшй i низ верхнього мюцену) з1м'ят1 в полоп складки i залягають на розмитш поверхн! мезозойсько-палеозойських порщ опущеного краю платформи.

Вщ Схщноевропейсько'1 платформи Зовшшня зона вщдшена по систем! скщцв i флексур, як! простежуються геоф!зичними методами розвщки у швденно-схщному напрямку вщ с. Явор!в Льв!всько1 обл.

1з Внутр!шньою зоною прогину Зовшшня зона межуе по cepii кругах скид!в, по яких платформш вщклади занурюються на значну глибину пщ насувом фл!шових утворень Карпат.

Поперечними розривами Зовшшня зона розбита на ряд пщнятих i опущених блоюв. Основн! i3 них утворюють Угерсько-Крукеницьку запа­дину, Стан!славське пщняття i Кос!вську западину (рис. 1.3).

Внутршня зона прогину — це зона розвитку моласових вщклад!в ниж­нього i, частково, середнього мюцену на прогнутш складчаспй споруд! Карпат, складеноУ фл!шовими породами.

Поверхневу межу цих зон проводять по лшп насуву стебницьких вщклад!в на тортон-сарматсыа Зовн!шньо1 зони прогину.

Внутр!шню зону з твшчного сходу на швденний захщ подшяють на Самб!рську i Бориславсько-Покутську пщзони.

Самб!рська пщзона — це складно побудований синклшорш, заповне-ний воротищенськими, стебницькими i балицькими вщкладами. 1х товщи-на зменшуеться з твшчного заходу на швденний схщ. У nepeci4eHHi по pi4Kax Бистриця i Стрий ширина пщзони по поверхн! — 24, у покутсько-буковинсьюй частин! (м!ж м. Вижниця i с. Берегомет) — 3 км.

Бориславсько-Покутська пщзона е смутою, складеною перекинутими у твшчно-схщному напрямку антиклшалями, насунутими одна на одну. Оса-дов! товщд представлен! крейдовим i палеогеновим флйлем, а також моласами неогену. За складнютю будови i дислокування ця пщзона дуже под!бна до СкибовоУ зони Карпат. У po3pi3i пщзони часто icHye кшька тектон!чних по-Bepxie, насунених один на одний. Найбшьша ширина (18 км) пщзони у пере-ci4eHHi по р. Шстинька, найменша (800 м) — у район! м. Добромиль.

Скибова зона Карпат складаеться численними л!н!йно витягнутими i брах!антиклшальними складками, як правило, перекинутими у швшчно-

2 — 6-1505


Рис. 1.3. Тектошчна схема Передкарпатського прогину (за В.В. Глушком).

Внутршня зона: I — Бориславсько-Покутська пщзона (цифри на схемк /— Покутсью складки, 2— Битювсью, 3 — Майдансью, 4 — Дзвиняцько-Чорнопотоцью; 5— син-клшаль Ослава; 6— складки Молоткова, 7— Долинсько-Бориславсью, 8— Старосельсью складки); // — Самб1рська п1дзона (9 — Радизька синклшаль i Моршинський синюп-Hopiii; 10— Болеево-Свор1твсью складки, 11 — Парищенсью, 12- Голинськ1; 13— Ка-луська складка); Зовншня зона: III— Угерсько-Крупеницька западина (14 — Крупеницька дишнка, 75— Кохашвсько-Угерська дыянка); IV— Сташславське поперечне п1дняття i3 западинами (16— Погарщинською, 17— Отинянською); V— Кошвська западина (18 — п1вн1чне моноклшальне крило; 19 — п1вденна занурена частина); VI — поперечн1 тек-тон1чн1 розриви

схщному напрямку i насунутими одна на одну, а також на складчасп утво-рення Внутр1шньо1 зони прогину.

Родовища вуглеводтв ЗовншньоЁ зони Передкарпатського прогину.В

геолопчному p03pi3i платформного схилу прогину (ЗовшшньоУ зони) вид1-ляють два л1толого-стратиграф1чш поверхи — фундамент i платформну оса-дову оболонку.

Фундамент Зовшшньо'1 зони прогину складений з дислокованих порщ палеозою. Платформна оболонка осад1в — це п!щано-карбонатн! вщклади



 


20_


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти