ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕМПЕРАТУРА В ПРИРОДНИХ РЕЗЕРВУАРАХ ЗЕМНОЇ КОРИ

Енергетичні властивості нафтових і газових родовищ обумовлені термобаричними параметрами — тиском і температурою в природних резе­рвуарах земної кори.

Вивчення закономірностей зміни температури в земній корі з глиби­ною і розподіл по площі в окремих районах і областях має велике значення для вирішення геологічних і технічних завдань при пошуках, розвідці і розробці покладів нафти і газу. Знання температурного режиму в верхній оболонці земної кори полегшує розуміння процесів, пов'язаних з пізнан­ням тектоніки окремих регіонів, генезису вуглеводнів і їх накопичення в покладах, а також закономірностей переходу вуглеводнів з однієї фази в ін­шу. Крім того, інформація про температурні умови того або іншого регіону потрібна для успішного проведення будівництва свердловин і експлуатації нафтогазових покладів. Питаннями вивчення температури в земній корі і в цілому Землі займається наука, яку називають геотермією. Відомо, що тем­пература в земній корі з глибиною підвищується. Оцінку збільшення тем­ператури з глибиною проводять за допомогою понять геотермічного ступе­ня і геотермічного градієнта.


Геотермічний градієнт — величина, обернена геотермічному ступеню, тобто кількість градусів Цельсію, що припадають на 100 м збільшення гли­бини. У середньому геотермічний градієнт дорівнює 3,33 °С на 100 м, од­нак у різних районах залежно від геологічної будови він також коливається в широких межах. У передгірських прогинах і міжгірних западинах, де по­роди знаходяться в умовах тектонічних напружень, геотермічний градієні високий (відповідно геотермічний ступінь зменшується). У межах плат­форм геотермічний градієнт зменшується. На щитах, де на поверхню вихо­дять консолідовані гірські породи, геотермічний градієнт мінімальний і, зг даними Д.І. Дьяконова, знижується до 0,9—0,6 °С на 100 м, а геотермічний ступінь, відповідно, є максимальним.

Тепло в надрах земної кори генерується тепловими потоками з мантії Землі в результаті розпаду радіоактивних елементів, гравітаційного ущіль­нення осадової товщі земної кори і тектонічних процесів, які зумовлюють деформацію великих мас гірських порід під час їх переміщень. Підігріванн* гірських порід збільшується зі зменшенням їх теплопровідності. Так, відо­мо, що в розрізах осадової товщі земної кори, де переважають глинист утворення, які характеризуються відносно меншою теплопровідністю порі­вняно з іншими осадовими породами, геотермічні градієнти за інших рів­них умов трохи вищі, ніж у карбонатних породах унаслідок більшої тепло­провідності останніх.

За даними геотермічних досліджень не можна вважати, що збільшена температури, яке спостерігається з глибиною у верхніх шарах земної кори відбувається і в її нижніх шарах, а також у більш глибинних оболонка) планети. Дані щодо джерел тепла і теплових режимів земної кулі не даюті підстав думати, що Земля тільки випромінює так зване початкове тепло поступово охолоджується. Радіоактивні процеси, які проходять у земнії корі, підтримують у ній тепловий режим і навіть розігрівають верхні обо­лонки Землі. Результати геотермічних досліджень показали, що геотер­мічний градієнт, відомий для верхніх шарів земної кори, зберігається де глибини 20 км. Нижче збільшення температури сповільнюється.

Розглянемо такий приклад. Радіус Землі (по великій осі) дорівнює 6 377 397 м. Якщо уявити збільшення температури закономірністю, яку вста новлено у верхніх шарах земної кори (в середньому 3,3 °С на 100 м абс 1 °С на 33 м), то в центрі земної кулі температура мала б бути 193 254 гра­дусів. Це неможливо, земна куля не витримала б такої температури і пе­ретворилася би на газоподібну речовину. Навіть на поверхні Сонця, згідне з астрофізичними дослідженнями, температура не перевищує 9000 °С. Зе В.О. Магницьким, на глибині 100 км температура дорівнює приблизне 1300 °С, а не 3000 °С, як це виходить із середнього значення геотермічноге градієнта.

У табл. 8.1 наведено інформацію про температурні характеристики зі даними замірів у свердловинах нафтогазоносних регіонів України.


 


 


 


 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти