|
Для контролю технічного стану свердловини
Відбивка цементного кільця під час цементування обсадних колон.Визначення висоти підіймання цементу за обсадними колонами після цементування є дуже важливим завданням, оскільки дає змогу оцінити якість ізоляційних робіт. Його вирішують за допомогою електротермомет-ра, робота якого Грунтується на тому, що у процесі тужавіння цементу виділяється тепло, яке підвищує температуру того інтервалу свердловини, в якому знаходиться цемент. Численними дослідженнями встановлено, що підвищення температури цементу відбувається з початку його тужавіння; найбільшу зміну температури зафіксовано в період від 6 до 16 год, залежно від сорту цементу. З урахуванням цього факту для одержання якісних і достовірних даних щодо висоти підіймання цементу за колоною термометрію у свердловинах слід починати не раніше ніж через 16 год після цементажу. На рис. 8.2 на глибині 250 м чітко фіксується верхня межа цементу за різким зсувом кривої на термограмі. Інтервал глибин від 250 до 770 м характеризується наявністю цементу, а форма температурної кривої ускладнена температурними аномаліями, спричиненими зміною діаметра свердловини і різною теплопровідністю пластів. Для запобігання помилок, пов'язаних з літологічними особливостями порід (теплопровідність або температурні режими в окремих шарах) і появою іноді невеликих температурних аномалій на термограмі, в процесі відбивки цементного кільця інтерпретацією температурної кривої слід зважувати на геолого-геофізичний розріз свердловини, одержаний за допомогою електрометрії та інших методів. Визначення глибини пошкодження обсадних колон і припливу води в свердловину.Електроте-рмометром можна визначити місце припливу пластової води в свердловину, замірявши різницю температури рідини, закачаної в свердловину під час її промивки, і температуру води, яка надходить із пласта в свердловину під час зниження в ній рівня рідини. Рис. 8.3 ілюструє термограму, за допомогою якої можна визначити місце пошкодження обсадної колони у свердловині і приплив пластової води. Рис. 8.2. Температурна крива при визначенні висоти підйому цементу в затрубному просторі. ВЦК — відбивка цементного кільця
Рис. 8.3. Визначення місця припливу води в свердловину за допомогою термометрії. Температурна крива: 1 — контрольна, 2 — після відтарту-вання рідини із свердловини Нижче описано порядок операцій на буровій для визначення глибини пошкодження обсадної колони. Перед початком виконання термометрії у свердловину закачують глинистий розчин або воду з температурою, що значно відрізняється від температури води, яка надходить з пласта. Для цього використовувану рідину спеціально охолоджують або нагрівають залежно від температурних умов, що існують у свердловині і на поверхні. Цією самою рідиною "задавлю-ють" приплив води з пласта. Після цього у свердловину спускають електротермометр і за- міряють температуру вздовж стовбура свердловини, в результаті чого одержують контрольну температурну криву — лінію із плавним збільшенням температури з глибиною. Повторні заміри температури електротермометром проводять після зниження рівня рідини в свердловині методом відтартуван-ня і виклику припливу води з пласта через пошкодження обсадної колони. Зазвичай температура води з пласта вища і відрізняється від температури води або розчину, що був закачаний в свердловину. Запис температурної кривої в свердловині роблять під час спускання електротермометра униз для запобігання змішування рідини у стовбурі свердловини. Вода, що попаде в свердловину, проходить спочатку деякий шлях у за-трубному просторі, зумовлюючи при цьому зміни температури, які фіксуються на температурній кривій і вказують на відрізок руху води поза обса-дною колоною і на джерело обводнення, яке знаходиться у початковій точці цього руху. Слід звернути увагу, що для якісного контролю затрубного руху води свердловину перед замірами промивають водою з температурою не більше 20 °С доти, доки температура не вирівнюється по всьому стовбуру. Рівномірність перевіряють контрольними замірами і лише через 4— 5 год проводять замір температури електротермометром. Місце припливу води на термограмі фіксується аномалією (див. рис. 8.2), тому що в цій точці температура в затрубному просторі найбільш відрізняється від температури води, що знаходиться в свердловині. |
|||
|