ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розрахунок загального штучного освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку

 

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень розмірами, що наведені в таблиці 4.1.а.

Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількості ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників (та кількість ламп в одному світильнику);

 

Таблиця 4.1.а – Вихідні дані за варіантами

 

Група варіативних параметрів а Види приміщень Розміри приміщень а × b × h, м Ен Примітка
Варіант Читальний зал 15 × 8 × 4,0 а – довжина, b – ширина, h – висота приміщення, м
Спортивний зал 30 × 12 × 5,0
Конструкторське бюро 10 × 8 × 4,0
Машинописне бюро 8 × 6 × 3,5
Навчальна аудиторія 15 × 8 × 4,5
Зал засідань 12 × 10 × 5,0
Столярна майстерня 16 × 10 × 5,0
Актовий зал 20 × 12 × 5,0
Котельня 12 × 8 × 6,0
Торговий зал 15 × 8 × 4,5

Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. 4.1.б).

Використовуючи табл. 4.2, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНіП II-4-79 визначають норму освітленості для заданого приміщення Ен, лк залежно від його функціонального призначення).

 

Таблиця4.1.б – Вихідні дані за варіантами

 

Група варіативних параметрів б Лампи Тип ламп Коефіцієнти відбиття:
стелі стін підлоги
Варіант розжарювання Г-300
газорозрядні ЛБ-40
газорозрядні ЛДЦ-40
розжарювання Г-40
газорозрядні ЛД-40
газорозрядні ЛБ-30
газорозрядні ЛД-80
газорозрядні ЛДЦ-80
розжарювання Г-300
газорозрядні ЛДЦ-80

 

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [hр(a+b)],

де S – площа приміщення,м2;

S = a · b,

a – довжина, b – ширина приміщення, м;

h – висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Висота робочих поверхонь (столів) hp.п=0,7 м, відстань від світильника до стелі hc= 0,5 м.

Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою

ho=h – hc ,

Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює:

hp= ho – hр.п ,

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття ρстелі; ρстін; ρпідлоги, за табл. 3 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: η, %:

η = f(і; ρстелі; ρстін; ρпідлоги),

де ρстелі; ρстін; ρпідлоги - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 4.1.б).

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками L і висоти їх підвісу hp. Визначимо рекомендовану відстань між світильниками враховуючи, що для світильників типу «Універсаль» (лампи розжарювання) L/hp= 1,2-2,0; для світильників з ДРЛ (газорозрядні лампи) L/hp= 0,7-1,4.

Необхідна кількість світильників становить

,

 

Потім виконують розрахунок лампочок:

n = (Ен · S · K3 · Z) / (N · Фл · η),

де N – кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (не можна зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);

n – кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто n=2, n=4, n=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, що живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби із пульсацією;

Ф л – світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Ен – нормована освітленість за СНіП II-4-79, лк;

K3 – коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників (див. табл. 4.4).

Z – коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S – площа приміщення,м2;

η – коефіцієнт використання, визначають за таблицями (табл. 4.3). У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не у відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (n); обирають місця розташування світильників і їхню кількість N, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).

 

Таблиця 4.2 – Світлові характеристики ламп

 

Тип лампи розжарювання Напруга живлення 220 В Тип газорозрядної лампи Напруга живлення 220 В
Світловий потік, лм Світловий потік, лм
В-15 ЛДЦ-20
В-20 ЛД-20

 

Продовження табл. 4.2

Тип лампи розжарювання Напруга живлення 220 В Тип газорозрядної лампи Напруга живлення 220 В
Світловий потік, лм Світловий потік, лм
Г-40 ЛБ-20
К-40 ЛДЦ-30
Г-60 ЛД-30
БК-100 ЛБ-30
Г-150 ЛДЦ-40
Г-200 ЛД-40
Г-300 ЛБ-40
Г-500 ЛДЦ-80
Г-750 ЛД-80
Г-1000 ЛБ-80

 

Таблиця 4.3 – Коефіцієнт використання η для різних типів ламп

Сполучення коефіцієнтів відбиття → Лампи розжарювання Газорозрядні лампи
Індекс приміщення i ρстелі
ρстін
ρпідлоги
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,1
1,25
1,5
1,75
2,25
2,5
3,5
                     

 

 

Таблиця 4.4 – Коефіцієнт запасу

Освітлювальні прилади Коефіцієнт запасу для
ламп розжарювання газорозрядних ламп
Прожектори та інші освітлювальні прилади із посиленням світла 5 та більше 1,5 1,7
Світильники 1,3 1,5

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Як поділяється штучне освітлення за функціональним призначенням?

2 Як визначити нормоване значення освітленості Ен для різних розрядів зорової роботи?

3 Який порядок розрахунків штучного освітлення?

4 Які методи використовують для розрахунків штучного освітлення?

5 Від яких показників залежить коефіцієнт використання світлового потоку?

6 Коли слід застосовувати розрахунки методом питомої потужності?

7 Як розраховують освітлення точковим методом?

8 Перерахуйте основні санітарно-гігієнічні вимоги до штучного освітлення виробничих приміщень.

9 Вкажіть особливості вимог до системи освітлення приміщень з робочими місцями користувачів ВДТ.

10 В яких випадках використовують комбіноване освітлення робочих місць користувачів ВДТ і як його слід застосувати?

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1 Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В., Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000. – 351 с.

2 Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендиченський В.Н. та ін. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416 с.

3 Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецький А.П. Практикум з охорони праці /За заг.ред. І.П. Піскуна. – Суми: “Університетська книга”, 2000. – 207 с.

4 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці /За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

5 Безопасность труда на производстве. Производственная санитария. Справочное пособие. /Под ред. Б.М. Злобинского. – М.: Металургія, 1968. – 688 с.

6 Купчик М.П., Гандзюк М.П. та інші. Охорона праці. Лабораторний практикум. – К.: Основа, 1998. – 224 с.

7 Безопасность труда в промышленности: Справ. / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. - К.: Техніка, 1982. – 231 с.

8 Видеодисплейные терминалы и здоровье пользователей. - Женева: ВОЗ, 1989. – 150 с.

9 Доценко І.І., Габович Р.Д., Йонда М.Э. Умови праці з комп’ютером і їх оптимізація. – Львів: ЛДМУ, 1998. – 46 с.

10 Кисилев С.В., Кураков В.П. Оператор ЭВМ. – М.: ИРПО: Изд. Центр «Академия», 1999. – 208 с.

11 Энциклопедия по безопасности и гигиене труда: Пер. с англ. /Под ред. А.П. Бирюкова. В 4-х томах. – М.: Профиздат,1985-1988. – 987 с.

12 Роменов Г.М., Туркина Н.В., Коллещиков Л.С. Человек и дисплей. – Л.: Машиностроение, 1989. – 255 с.

13 Павленко А.Р. Компьютер, TV и здоровье. – К.: Основа, 1988. – 152 с.

14 Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. – К.: Охорона праці, 1997. – 400 с.

15 В.Ц. Жидецький. Охорона праці користувачів комп’ютерів. – Львів: Афіша, 2000. – 176 с.

16 ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – К.: Держнаглядохоронпраці України, 1999. – 112 с.

17 Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин ДСанПИН 3.3.2.007-98. Гигиенические требования организации работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин. - К.: Министерство здравохранения Украины. Главное санитарно-эпидемиологическое управление, 1998. – 16 с.


Практична робота 5

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти