Матеріали та обладнання. Гілки яблуні й вишні з різними типами плодових утворень (роздатковий матеріал), свіжі або зафіксовані плодові й вегетативні бруньки яблуні й вишні, лупи, препарувальні голки й пінцети.

Пояснення до завдання. Для зерняткових порід характерні кільчатки, плодові копитця й плодові прутики (мал. 2).

Мал. 2. Плодові утворення:

А – яблуня; Б – вишня; 1 – прутик; 2 – копитце; 3 – кільчатка; 4 – змішана гілочка;
5 – букетна гілочка

Кільчатка – невелика гілочка довжиною 2-3 см. На кінці кільчатки перебуває плодова, або генеративна брунька. Сліди зближених листків залишаються у вигляді кільця, від чого кільчатка й одержала свою назву. Із часом кільчатка розгалуджується й перетворюється в складну кільчатку або плодуху.

Плодове копитце – однорічна гілочка від 4 до 12 см довжиною, на кінці якої розташована найчастіше плодова брунька.

Плодовий прутик – однорічна гілочка понад 12-15 см довжиною, що закінчується плодовою брунькою.

Для кісточкових порід характерні букетні гілочки, шпорці й змішані гілочки.

Букетні гілки (гілочки) – укорочені плодові утворення довжиною
0,5-3 см з верхівковою ростовою брунькою й зближеними бічними плодовими бруньками у вигляді букету. На наступний рік ростова брунька утворить нову букетну гілку.

Шпорці – короткі багаторічні обростаючі плодові гілки довжиною від 1 до 8 см, з бічними плодовими бруньками й загостреною кінцевою ростовою брунькою, яка, часто в слив, перетворена в загострення у вигляді колючки.

Змішані гілки – однорічні пагони, у яких більша частина бічних
бруньок – плодова, а верхівкова завжди ростова.

Для смородини характерні змішані плодові гілочки й кільчатки; для аґрусу – кільчатки, букетні й змішані плодові гілочки, для малини – плодові гілочки.

Хід роботи:

Розглянути й замалювати на натуральних гілках різні типи плодових утворень яблуні й вишні.

Завдання № 4. Вивчення будови генеративних і вегетативних бруньок

Матеріали та обладнання. Ті ж, що й у завданні № 3.

Пояснення до завдання. За характером новоутворень, що розвиваються із бруньок розрізняють бруньки генеративні, або плодові, і бруньки вегетативні, або ростові (мал. 3). Плодові бруньки відрізняються від вегетативних більшою величиною, округлістю й виповненістю, завдяки
чому їх легко відрізнити. Плодові бруньки бувають прості, змішані й групові (табл. 1).

Мал. 3. Бруньки груші в розрізі:

1 – плодова; 2 – ростова

Прості бруньки звичайно бічні, містять тільки квітки й прилистки. При дозріванні плодів, що утворилися, і опаданні прилистків на пагоні залишається рубчик без подальших новоутворень. Пагін залишається голим.

Змішані бруньки звичайно розташовані на кінцях плодових утворень, і з них розвиваються не тільки квітки, але й розетка листків і пагін різної сили росту. Групові бруньки характерні для абрикоса й персика і розташовані групою з 2-3 бруньок, з яких 1-2 плодові. Прості бруньки характерні для кісточкових порід, червоної й білої смородини. Змішані бруньки утворюються в зерняткових порід, чорної смородини й аґрусу.

Табл. 1

Типи бруньок

Типи бруньок	Новоутворення	Розташування	Плодово-ягідні рослини
Генеративні
Змішані Прості Групові (3 бруньки)	Квітки, плоди, листки, один-два пагони Квітки, плоди Середня – квітки, плоди; крайні – пагони	Верхівкові – на кінці плодових гілочок Бічні – з боків пагона Те ж	Яблуня, груша, чорна смородина, аґрус Вишня, слива, абрикос, персик, червона й біла смородина Абрикос, персик
Вегетативні
Верхівкові Ростові Сплячі	Пагін Листкова розетка, бічний пагін Те ж	На кінці пагона З боків пагона в середній і верхівковій частині З боків, в основі пагона	Всі рослини » » » »

Хід роботи:

1. Розглянути й замалювати розрізи плодових і вегетативних бруньок яблуні й вишні (на живих і зафіксованих зразках).

2. Заповнити таблицю „Типи бруньок”.

Типи бруньок	Новоутворення	Розташування	Плодово-ягідні рослини

Література

1. Алимов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. – К., 1995.

2. Барабаш О.Ю. 800 практических советов огороднику-любителю. К., 1988.

3. Біологічне рослинництво: Навч. посібник / О.І.Зінченко, О.С.Алексєєва, П.М.Приходьмо та ін.; За ред. О.І.Зінченка. – К., 1996.

4. Бугай С.М. Рослинництво. – К., 1978.

5. Ващенко И.О. Ланге К.П., Меркулов М.П. Практикум по основам сельского хозяйства. – М., 1982.

6. Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи. – Л., 1964.

7. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч.посібник / Харк. держ. аграр.ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2001.

8. Поздняков А.Д. Ягодные кустарники. – М., 1989.

9. Рослинництво з основами програмування врожаю / О.Г.Катов, Л.Т.Глушенко, Г.О.Жатова та ін. – К., 1995.

10. Рубін С.С., Михайлов А.Г., Ступаков В.П. Землеробство – К. 1980.

11. Справочник плодоовощевода /Под ред. А.С. Волотских, А.А. Ильинського. – Харьков, 1985.

12. Титаренко В.П., Титаренко О.О. Сучасне сільськогосподарське виробництво. – Полтава, 2006.

Лабораторна робота

123 4 5