ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЗНОС, АМОРТИЗАЦІЯ І ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Загрузка...

 

У процесі експлуатації основні фонди поступово зношуються. Економічний зміст зносу полягає у втраті основними фондами своєї корисної вартості в сумі, що перевищує залишкову вартість активу над сумою очікуваного відшкодування.

Фізичне зношення основних фондів виявляється в їхньому частковому руйнуванні. Аварії, стихійне лихо, “форсмажорні” обставини можуть призвести до повної втрати споживчих якостей і корисності або знешкодження фондів. Стан фондів характеризують наступні показники:

Ø Коефіцієнт фізичного зношенняф.зн.):

К ф.зн.= (3.8)

або К ф.зн.= , (3.9)

де Вк.р. — вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.;

Азн — сума амортизації від початку служби (сума зношення), грн.;

Вп — вартість основних фондів на початок року, грн.

Фізичне зношення у відсотках розраховують за формулою:

К ф.зн.= 100%, (3.10)

де Тф, Тн фактичний, нормативний строк служби обладнання, років.

Поряд з фізичним існує моральне зношення основних фондів.

Моральне зношення – це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) знецінення основних фондів, викликане:

1) здешевленням відтворення основних фондів;

2) використанням більш продуктивних засобів праці.

Втрату вартості внаслідок здешевлення відтворення таких самих машин підприємствами-виробниками, тобто коли нові машини такої конструкції стають дешевшими і можуть бути придбані за нижчу ціну, ніж ті, що придбані підприємством раніше, відносять до морального зношення першого роду. Втрату вартості діючих фізично придатних машин внаслідок того, що випущені нові більш продуктивні засоби праці, відносять до морального зношення2-го роду.

Ø Коефіцієнт морального зношення 1-го роду:

КМ3 1 = . (3.11)

Моральне зношення 2-го роду (К м.зн) розрахувати іноді неможливо, бо одні і ті ж основні фонди можуть у різній мірі задовольняти або не задовольняти потреби конкретних споживачів, тобто мати різну споживчу цінність, корисну вартість, термін корисного використання тощо.

Ø Загальний коефіцієнт зношення основних фондів:

Кз.зн.= 1 - (1 - К ф.зн) х (1- К м.зн.). (3.12)

Грошовим виразом фізичного і морального зносу основних виробничих фондів є амортизація. Згідно законодавства України, амортизація основних виробничих фондів – це поступове перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку підприємства, будівельної організації (платника податку) у межах норм амортизаційних відрахувань.

На відміну від раніше застосовуваних форм амортизації, при яких нараховані суми відносилися на поточні витрати (собівартість) продукції, в нових положеннях передбачено зараховувати віднесення амортизаційних відрахувань на зменшення скоригованого прибутку.

Скоригований прибуток – це валовий дохід підприємства (будівельної організації), з якого виключені акцизний збір, ПДВ та інші податки, кошти або вартості, передбачені законодавством.

Для нарахування амортизації основні фонди поділяють на групи. Якщо основні фонди були придбані або введені в експлуатацію після 1.01.2004 р., то згідно із Законом України від 24.12.02 р. № 349-IV, який вступив в дію з 2004р., для нарахування суми амортизаційних відрахувань основні фонди поділяються на 4 групи і мають наступні квартальні норми амортизації:

група 1 – 2 %; Будівлі, споруди, передавальні пристрої;

група 2 – 10%. Транспортні засоби, вантажні й легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти;

група 3 – 6%. Інші основні фонди, що не ввійшли до 1, 2 і 4 груп, включаючи сільськогосподарські машини, багаторічні насадження тощо;

група 4 – 15 %.ЕВМ та інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування та друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (в т.ч. мобільні), мікрофони, вартість яких не перевищує вартість малоцінних товарів.

Причому амортизація об’єктів 1 групи проводиться до досягнення балансової вартості об’єкту 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ – на даний час ця сума складає 1700 грн.), а залишкова вартість списується на валові видатки, амортизація ж об’єктів всіх інших груп проводиться до повного перенесення вартості об’єкта на вартість продукції або послуг.

Норма амортизації для певної групи основних фондів визначається за формулою

(3.13)

де Вл – ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн.;

Тсл – термін служби основних фондів (амортизаційний період), р.

Сума амортизації визначається як добуток балансової вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу та встановленої для відповідної групи норми амортизації:

А = (3.14)

Величина амортизаційних відрахувань визначається наступними методами:

Прямолінійний розподіл вартості, що підлягає амортизації на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Зменшення залишкової вартості —- амортизація визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Прискореного зменшення залишкової вартості — добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та норми амортизації, що обчислюється за термін корисного використання об'єкта і подвоюється.

Кумулятивний — добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта, який розраховують розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий — місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (послуг) та виробничої ставки амортизації, яка обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (послуг), що очікується отримати.

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємство може запровадити прискорену амортизацію фондів. На практиці використовують два методи прискореної амортизації:

· зменшуваного залишку;

· кумулятивний метод.

За методом зменшуваного залишку норма амортизації збільшується у 1,5-2 рази, а амортизаційні суми обчислюються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їхньої частини.

За даним методом норма амортизації t-ro року служби фондів:

Н а t = На.п.. * ( ) t – 1, %, (3.15)

де На.п. — підвищена норма амортизації, %;

t — рік служби устаткування, за який нараховується амортизація.

Кумулятивний метод використовує більш високі норми амортизації в першій половині амортизаційного періоду з поступовим їхнім зниженням у другій. Визначення річних сум амортизації здійснюється у декілька етапів:

1. Додають числові значення років служби устаткування, наприклад, при п’ятирічному терміні служби 1+2+3+4+5 = 15.

2. Утворюють дроби типу 1/15; 2/15;...5/15 і розміщують у зворотному порядку 5/15;... 1/15.

3. Обчислюють амортизацію множенням дробів на початкову вартість основних фондів.

Амортизацію визначають як суму відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів і норм амортизації.

Об'єкт основних засобів вилучають з активів (списують з балансу) у разі його вибуття в результаті продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Відновлення фізичного зношення і підтримання засобів праці у працездатному стані протягом терміну їхньої служби відбувається у процесі ремонту. Поточний ремонт має характер дрібних налагоджувальних робіт. Капітальний спрямований на відновлення початкових споживчих якостей або експлуатаційних характеристик основних фондів. Необхідність відновного ремонту викликається зруйнуванням фондів у результаті стихійного лиха та ін. обставин.

Для характеристики інтенсифікації і відновлення основних виробничих фондів застосовують:

· Коефіцієнт вибуття основних фондів (Кв) показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула (Ввиб) за цей період внаслідок старіння та зносу. Розраховують у % за виразом

. (3.16)

· Коефіцієнт оновлення основних фондіво) характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду:

(3.17)

де Вввсума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;

Вк —сума фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.

· Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп) виявляє, яку частку складає їхня залишкова вартість від первісної вартості:

(3.18)

3.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

 

Загальним вартісним показником ефективності використання усієї сукупності основних фондів є фондовіддача — випуск будівельної продукції (виконання БМР) за певний період до середньої повної вартості основних виробничих фондів за цей же період. Визначають фондовіддачу за формулою:

Фв = , грн., (3.19)

де Q — обсяг будівельної продукції (виконання БМР) за рік, грн.;

— середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Фондовіддача на одного робітника характеризує випуск продукції на 1 грн. основних фондів з урахуванням кількості робітників:

(3.20)

де Чр— чисельність робітників, чол.

Для характеристики фондовіддачі можуть бути використані натуральні вимірники.

Оберненим показником до фондовіддачі є показник фондомісткості, який відображає обсяг основних виробничих фондів на одиницю результату діяльності у вартісному вираженні:

Ф е = , грн. (3.21)

Фондоозброєністьпраці, Фо п показник оснащеності робітників основними виробничими фондами. Розраховують діленням середньорічної вартості основних виробничих фондів на середньоспискову чисельність працівників або робітників у максимально заповнену зміну:

Фоп = (3.22)

Технічну озброєність праці (Фто)визначають відношенням вартості виробничого обладнання до чисельності робітників у найбільшу зміну:

(3.23)

Вво — вартість виробничого обладнання, грн.;

Чр — чисельність робітників у найбільшу зміну, чол.

Механоозброєність виробництва, (Мв) — показник вартості машин та механізмів на одиницю обсягу реалізації продукції (послуг). Розраховують в процентах або грн. на 1 грн. доходів від реалізації

(3.24)

де Вмо – вартість виробничих машин і механізмів, грн.

Механоозброєність праці (Мп) знаходять як частку балансової вартості машин (механізмів) від середньоспискової чисельності робітників:

(3.25)

де Мп — повна балансова вартість машин і механізмів, грн.

Чс середньоспискова чисельність робітників, чол.

Енергоозброєність праці (Еп) — загальна встановлена потужність двигунів, установок, механізмів (кВт),що припадає на одного робітника:

(3.26)

де å Еп — встановлена потужність двигунів, механізмів, кВт.

Частковими показниками використання основних фондів (інтенсивного й інтегрального завантаження будівельних машин і механізмів) є:

· Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування:

К екст = (3.27)

де Фд, Фн — дійсний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період відповідно, год.

Фн = (Ф к – (В + С)) х tзм х Ззм, год, (3.28)

де Фк календарний фонд часу, днів;

В, С — вихідні та святкові дні;

t зм — тривалість зміни, год.;

Зpv — кількість змін роботи обладнання на добу.

· Коефіцієнт інтенсивного завантаження Кінт :

К інт = , (3.29)

де tф — час на виготовлення одиниці продукції, нормо-год.;

tн технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, нормо-год.

 

· Коефіцієнт інтегрального використання основних фондів Кінтегр:

Кінтегр = Кекст х Кінт. (3.30)

· Коефіцієнт змінності

К зм = або К зм = , (3.31)

де Взм — кількість відпрацьованих верстато-змін;

Вд кількість відпрацьованих верстато- днів;

Фд — загальний фонд часу роботи всього обладнання, год;

Фд1 — час роботи всього обладнання при однозмінній роботі, год.

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти