ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЕФЕКТИВНІСТЬ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ТА РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

В даний час існує декілька методичних підходів до визначення економічної ефективності капітальних вкладень. Методика порівняльної економічної ефективності використовує формулу модифікованих "приведених витрат". За цією формулою капітальні вкладення і собівартість приводять до однакової розмірності за допомогою нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень, який затверджено Міністерством економіки України.

Для оцінки загальної (абсолютної) економічної ефективності капітальних вкладень використовують такі показники:

· інтегральний ефект;

· індекс і норма рентабельності капіталовкладень ;

· термін окупності.

Інтегральний ефект (Еінт) – це сума різниці результатів, витрат і капіталовкладень за розрахунковий період, приведених до початкового року

Eінт = kdt , (7.8)

де Pt — результат у t-й рік;

Вt — витрати у t-й рік;

В t — капіталовкладення у t-й рік;

k dt — коефіцієнт дисконтування;

tp — розрахунковий період.

Коефіцієнт дисконтування (kdt ) при постійній нормі дисконту (Еk )

(7.9)

При змінній в часі нормі дисконту Kdt визначають з урахуванням значення Ек окремо за кожним роком інвестиційного циклу.

На підприємствах капітального будівництва, як економічний результат (R,) приймають виручку від реалізації будівельної продукції.

При одноразових капіталовкладеннях та постійних за часом результатах витрат і нормі дисконту інтегральний ефект:

Еінт = , (7.10)

де Р — річний результат;

В — річні витрати.

Індекс рентабельності капіталовкладень (Ір) — відношення суми дисконтової різниці результату і витрат до капітальних вкладень:

Ір = . (7.11)

Якщо інтегральний ефект капіталовкладень Еінт позитивний, а індекс рентабельності І р>1— проект вважається економічно ефективним; якщо Еінт та Ір <1 — проект неефективний і недоцільний.

Норма рентабельності капіталовкладень (Ер) – це норма дисконту, при якій величина дисконтової різниці результату і витрат дорівнює дисконтованим капітальним вкладенням.

Норму рентабельності капіталовкладень знаходять за формулою

. (7.12)

Отриману розрахункову величину Ер порівнюють з потрібною інвестору нормою рентабельності вкладень. Інвестиційний проект приймають коли значення Ер не менше потрібної інвестору величини:

1) якщо інвестиційний проект повністю фінансується за рахунок позики банку, то значення Ер вказує верхню межу припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить проект економічно неефективним;

2) у випадку, коли має місце фінансування з різних джерел, нижня межа значення Ер відповідає «ціні» капіталу, що авансується.

Термін окупності капіталовкладень (Ток) — тимчасовий період від початку реалізації проекту, за який капітальні вкладення покриваються сумарною різницею результатів і витрат. Термін окупності називають терміном відшкодування або повернення витрат:

. (7.13)

Для вибору оптимального з декількох альтернативних варіантів капітальних вкладень використовують показники порівняльної економічної ефективності, які враховують тільки ті вартісні частини, які змінюються за порівнювальними варіантами.

Критерієм вибору варіанта служить максимум інтегрального ефекту або мінімум модифікованої суми приведених витрат:

Вр=Е К + С → min, (7.14)

де Е — постійна норма дисконту;

К — капітальні вкладення;

С — річні поточні витрати.

Обернена величина терміну окупності являє собою коефіцієнт порівняльної ефективності, який порівнюється з нормативним.

При Ек >Ен приймають більш капіталоємний варіант.

Загальним критерієм ефективності інвестиційного проекту є рівень одержуваного прибутку на вкладений капітал. Під прибутковістю (доходністю) розуміють не просто приріст капіталу, а такий темп його приросту, який повністю компенсує зміну купівельної спроможності грошей (інфляцію) протягом усього періоду експлуатації об'єкта інвестування; забезпечує мінімальний рівень прибутковості і покриває ризик інвестора, пов'язаний із здійсненням проекту; враховує ставку позичкового проценту.

Існують дві системи оцінки ефективності інвестицій :

· статистичні (прості),

· динамічні (методи дисконтування).

Статичні методивизначають показники звичайного строку окупності капіталовкладень і простої норми прибутку.

1. Звичайний строк окупності інвестицій (Ток), років – це розрахунковий період відшкодування капіталовкладень (інвестицій) за рахунок прибутку:

Ток = , (7.15)

де ІВ – інвестиції, капітальні вкладення;

Пр – прибуток від інвестиційної діяльності, чистий дохід, тощо.

Проста норма прибутку

Рн = 100% . (7.16)

Аналогічно коефіцієнту рентабельності капіталу (Return on Investment–ROI) показує ту частину інвестиційних витрат, що відшкодовується інвестором у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування. Порівнюючи розрахований розмір норми прибутку з мінімальним або середнім рівнем доходності (прибутковості), інвестор визначає доцільність подальшого аналізу даного інвестиційного проекту.

Динамічні методибазуються на цілому ряді принципів:

1. Оцінка відшкодування інвестиційного капіталу розглядається за рахунок чистого грошового потоку (надходжень), сум чистого доходу (прибутку), економії собівартості, одержуваних у процесі експлуатації об'єкта, а також суми амортизаційних відрахувань.

2. Обов'язкове дисконтування (приведення до теперішньої вартості) як інвестиційного капіталу, так і сум грошового потоку.

3. Вибір дисконтної ставки з урахуванням: депозитної ставки, ставки позичкового проценту, темпу інфляції, ризику, ліквідності.

4. Варіація ставки відсотка залежно від мети оцінки.

За ставку відсотка для дисконтування можна прийняти: середню депозитну або кредитну ставку; ставку позичкового проценту; індивідуальну норму рентабельності капіталовкладень; альтернативну норму прибутковості за іншими видами інвестицій або за поточною експлуатаційною діяльністю та ін.

Алгоритм оцінки ефективності інвестицій:

Перший етап – розрахунок обсягу інвестицій і суми майбутніх грошових надходжень (потоків)

Другий етап — оцінка рівня ризику інвестицій, очікуваних грошових потоків, вартості капіталу

Третій етап — очікувані грошові надходження зводяться до теперішньої вартості шляхом дисконтування

Четвертий — варіація видів ставки дисконту залежно від цілей оцінки

Якщо дисконтована вартість надходжень (притоків) від інвестицій вище, ніж витрати (відтоки), — проект приймають до реалізації, у протилежному випадку його відхиляють.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти