ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Дослідження підшкірно-жирової основи

Огляд.

При проведенні огляду підшкірно-жирової основи у дітей зосереджують увагу на рівномірність та ступінь розвитку підшкірної основи. Для цього необхідно максимально роздягнути дитину, оглянути її і відмітити рівномірність і симетричність розвитку підшкірно-жирової основи, а також оцінити ступінь її розвитку:

- надмірний;

- помірний;

- недостатній.

При надмірному розвитку підшкірно-жирової основи відмічають обов΄язково рівномірність її розміщення по всьому тілу. Такі зміни спостерігаються при аліментарно-конституціному ожирінні. У дітей старшого віку з надлишковим розвитком підшкірно-жирової основи обличчя широке, контури тіла згладжені, відмічається збільшення об΄єму живота, надмірне відкладання підшкірного жиру на шиї, тулубі, сідницях і кінцівках, який утворює глибокі складки шкіри, серед яких є і додаткові. При несиметричному або нерівномірному розміщенні підшкірно-жирової основи на тілі можна думати про захворювання дитини іншої етіології. Переважне відкладання жиру на обличчі, шиї, плечовому поясі і тулубі при нормальній товщині підшкірно-жирової основи на сідницях і кінцівках зустрічається при ендокринній патології (хвороби гіпофізу або наднирників). У старших хлопчиків може бути нерівномірне відкладання жиру по жіночому типу - в нижній частині живота, ділянці тазу, на сідницях і стегнах, що зустрічається при ендокринній чи хромосомній патології.

 

Про знижене харчування

можуть свідчити чітко позначені контури ребер (в нормі вони контуруються лише в нижньобокових відділах грудної клітки), западіння міжреберних проміжків, різко виражені над- і підключичні ямки, виступаючі ключиці, хребці, гребні клубових кісток, втягнутий живіт, виснажене обличчя.

Прогірія. Патологічна атрофія підшкірної клітковини.

Необхідно мати на увазі, що недостатній розвиток підшкірно-жирової основи може маскуватися набряками. Нерівномірність розташування підшкірно-жирової основи при зниженому харчуванні більш характерна для дітей до року. Цю особливість зникнення підшкірно-жирової основи поетапно при гіпотрофіях використовують в класифікації гіпотрофії.

Гіпотрофія І ст. характеризується стоншенням підшкірно-жирової основи на грудній клітці і животі, зниженням тургору шкіри і її блідістю.

При гіпотрофії ІІ ст. жирова тканина на тулубі майже зникає, на обличчі, шиї і кінцівках зменшується, шкіра стає сухою, різко знижується її еластичність і тургор м΄яких тканин.

Для гіпотрофії ІІІ ст. характерна повна відсутність жирових відкладень на тілі, кінцівках і обличчі, зникають комочки Біша з ділянок щік, обличчя стає трикутної форми.

При огляді можна виявити набряки.Локальні набряки чи пастозність тканин ad oculus можна замітити на обличчі, на повіках, під очима. Обличчя стає одутлуватим, згладжуються складки шкіри, контури обличчя в ділянці суглобових дуг, очні щілини звужуються. На кінцівках при огляді можна відмітити згладжування підшкірно-жирової основи над щиколотками, відбитки резинок носків, підколінок тощо, що також вказує на утворення набряків:

 

У хлопчів під час огляду при набряковому синдромі спостерігається набряк калитки. Еластичність шкіри при цьому знижується, шкіра розтягнута за рахунок набряків (наприклад, в ділянці повік, калитки) здається прозорою і набуває внаслідок згладження складок підвищений блиск.

 

 

Виражені і розповсюджені набряки підшкірно-жирової основи тулуба, і кінцівок називається ana sarca. Як правило,анасарка поєднується з водянкою серозних порожнин: плевральних (гідроторакс), перикардіальною (гідроперикард) і черевною (асцит).

Дефекти підшкірно-жирової основи. При огляді можна виявити такі дефекти підшкірно-жирової основи як рубці,що утворюються на шкірі внаслідок розростання грубоволокнистої сполучної тканини на місці порушення цілосності шкіри і підшкірної основи.

Келоїдні рубці – грубе надмірне розростання сполучної тканини після травми тканин.

У хворих на цукровий діабет в місцях постійних ін΄єкцій інсуліну може виникнути різке стоншення підшкірно-жирової основи у вигляді ліподистрофій.

При захворюваннях ендокринної системи з надлишком глюкокортикоїдів в крові можуть утворюватись на шкірі стрічковидні рубці, досить широкі з червоно-фіолетовим забарвленням (striae rubrum), розташовані в основному на стегнах, внизу живота. Виникнення таких стрій зумовлене тим, що надлишок глюкокортикоїдів веде до атрофії дільниць підшкірно-жирової основи і просвічування через шкіру глибоких судин.

Пальпація.

Для уточнення ступеня розвитку підшкірно-жирової основи оцінюють пальпаторно товщину її складок. При цьому не можна обмежуватись визначенням товщини підшкірно-жирової основи лише на одній якійсь ділянці тіла, так як у дітей до року стоншення підшкірно-жирової основи відбувається поетапно (тулуб→кінцівки→обличчя), а в старших дітей в патологічних випадках відкладання жиру в різних місцях може бути неоднаковим. Місця для визначення товщини підшкірно-жирової основи наступні:

- на животі (на рівні пупка назовні від прямих м΄язів живота з обох сторін);

- на передній поверхні грудної клітки (визначають під нижнім краєм m.pectoralis major по серединно-ключичній лінії);

- під кутами лопаток;

- на кінцівках (по задньозовнішній поверхні плеча і на внутрішній поверхні стегон);

- на обличчі (в ділянці щік).

Методика визначення товщини підшкірно-жирової основи наступна:

шкіру і підшкірно-жирову основу захоплюють в горизонтальну складку великим і вказівним пальцями правої і лівої рук. Порівнюють товщину обох складок (чи є між собою однаковими) і за допомогою сантиметрової стрічки визначають товщину складки. Для дітей нормальна товщина підшкірно-жирової основи наступна:

в ділянці щік - 2-2,5 см

на животі - 1-2 см

під лопатками - 1-2 см

на плечі - 1-2 см

на стегні - 3-4 см (1-2 см для дітей раннього віку).

NB! Для оцінки фізичного розвитку старших дітей достатньо визначити товщину підшкірної основи під кутом лопатки і на животі. У дітей раннього віку для уточнення ступеня гіпотрофії додатково визначають товщину підшкірної основи на кінцівках і обличчі (щоках).

Для виявлення набряків пальпаторно натискують пальцем протягом 5-10 секунд на шкіру в тих місцях, де кісткові утворення прилягають безпосередньо до шкіри (передня поверхня голені, тил стопи, стегно, поперек, грудина).

При навності набряків пальпаторно з΄являється відчуття м΄якої і тістоподібної тканини і крім того, в місцях натискування пальцем протягом 1-2 хв утворюється заглибини. Необхідно мати на увазі, що при тривало існуючих набряках шкіра стає більш щільною, і при натискуванні на неї ямки можуть не утворюватись. Незначні набряки, які не супроводжуються появою заглиблення, але після натискування і проведенням пальцями над місцем натиску відчувається вмятина, називається пастозністю.

При виявленні набряків необхідно памятати, що у хворих з серцевою недостатністю набряк гомілок і стоп виявляється лише ввечері, а зранку може зникати без сліду. У дітей з захворюваннями нирок набряки, навпаки, вираженні краще зранку і відмічаються частіше на обличчі.

У хворих на гіпотиреоз (вроджений чи набутий) відмічається особливий набряк підшкірної клітковини внаслідок накопичення в ній муцину. Набряк при цьому щільний, заглиблення після натискування буває незначне або не утворюється зовсім.

Визначення тургору м΄яких тканинпроводять шляхом стискування між пальцями складки шкіри, підшкірно-жирової основи і м΄язів на внутрішній поверхні стегна і плеча. Суб΄єктивне відчуття пружності, опору, який виникає при стискуванні, говорить про задовільний, або збережений тургор. Відчуття рихлих, без тонусу тканин говорить про знижений тургор.

При пальпації можна виявити вогнищеве ущільнення, яке може представляти собою запальний інфільтрат, фіброзний або пухлинний вузол або локальне скопичення жирової тканини. Ущільнення, болючість, інфільтраціювиявляють при глибокій пальпації. З цією метою пальпують долонями тулуб і кінцівки, злегка притискуючи пальцями шкіру і підшкірно-жирову основу в складку. В випадку виявлення в жировій основі утвору, який більш щільніший, ніж навколишня тканина, визначають його локалізацію, розмір, форму, консистенцію, відмічають наявність болючості, відношення до навколишніх тканин, зміни шкіри над утвором.

При деяких патологічних станах (проникаючих пораненнях грудної клітки) в підшкірній основі відповідної ділянки може накопичуватись повітря або газ (підшкірна емфізема). Пальпація такої здутої шкіри, так як і при набряку, залишає ямку, але при цьому виявляється характерний звук (крепітація).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти