Адміністративне право регулює суспільні відносини, які виникають у процесі державного управління та у зв’язку зі здійсненням державними органами діяльності управлінського характеру.

Державне управління – це частина соціального управління, тобто управління людьми та їх колективами. Існують три види державної діяльності (влади): законодавча, виконавча, і судова.

Адміністративне право визначає основні принципи державного управління, виконавчо-розпорядчу діяльність, способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні, урегульовує порядок управління окремими галузями народного господарства, культурою, освітою, медициною, наукою, адміністративно-політичною діяльністю, соціальним розвитком та ін.

Суб’єктами адміністративно-правових відносин можуть бути органи виконавчої влади, органи державної адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, державні службовці, установи, підприємства всіх форм власності, громадські організації і партії, громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Особливу групу суб’єктів адміністративного права становлять державні службовці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу»державнаслужба в Україні–це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Адміністративне право–це галузь права (система правових норм), яка регулює суспільні відносини, що формуються у ході забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, державного і самоврядного управління економікою, соціально-культурним і адміністративно-політичним розвитком, а також у процесі внутрішньої організації усіх державних органів та організацій.

Основним нормативним актом у галузі адміністративного права, який визначає завдання законодавства щодо адміністративних правопорушень і адміністративну відповідальність, є Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. У Кодексі правопорушення поділено за об’єктом посягань (сфера охорони праці, здоров’я, безпеки дорожнього руху тощо). У ньому подано систему органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, регламентується порядок провадження цих справ, а також виконання адміністративних стягнень.

Адміністративний проступок (правопорушення) – це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Розділами 5-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені види адміністративних правопорушень.

Митним кодексом і Законом України «Про боротьбу з корупцією» передбачена відповідальність за окремі види адміністративних правопорушень, які не включені до Кодексу України про адміністративні правопорушення – за порушення митних правил і корупційні діяння відповідно.

Органами, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, є органи внутрішніх справ, місцеві суди, виконавчі комітети селищних і сільських Рад, органи державних інспекцій, митні та інші уповноважені органи.

За адміністративні правопорушення законодавство передбачає відповідальність у вигляді адміністративного стягнення, яке накладається компетентним органом у суворій відповідності до чинного законодавства і має на меті покарання особи. Покарання не передбачає приниження людської гідності або завдання особі фізичних страждань, воно має лише забезпечити поведінку громадян, що відповідає вимогам норм права і моралі.

Адміністративні стягнення та адміністративна відповідальність

За адміністративні правопорушення законодавство передбачає відповідальність у вигляді адміністративного стягнення, яке накладається компетентним органом у суворій відповідності до чинного законодавства і має на меті покарання особи, що скоїла правопорушення, є засобом матеріального, морального впливу, може мати форму тимчасового обмеження свободи і заподіяння порушникові інших незручностей та обмежень, встановлених законом. Покарання не передбачає приниження людської гідності або завдання особі фізичних страждань, воно має лише забезпечити поведінку громадян, що відповідає вимогам норм права і моралі.

Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

До видів адміністративних стягнень належать: 1) попередження у письмовій формі; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям скоєння або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок скоєння адміністративного правопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям або об’єктом адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого громадянину (на полювання, керування транспортними засобами тощо), на строк до трьох років; 6) виправні роботи на строк до двох місяців (відбуваються за місцем основної роботи правопорушника з відрахуванням з його заробітної плати 20 відсотків у дохід держави); 7) адміністративний арешт, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосовується у виняткових випадках за дрібне хуліганство, неповагу до суду та ін.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає визначену законом процедуру. Справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розглянувши справу про адміністративні порушення, орган (посадова особа) видає постанову в справі. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів від дня її винесення.

Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, що досягли 16-річного віку. Адміністративний арешт до 15 діб до неповнолітніх осіб не застосовується.

Відповідальність за адміністративні правопорушення неповнолітніх до 16 років несуть їхні батьки, опікуни чи піклувальники.

Індивідуальна самостійна робота

1. Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення:

1. Загальна характеристика адміністративної відповідальності.

2. Поняття суб’єктів адміністративно-правових відносин.

3. Адміністративний проступок. Ознаки адміністративних

правопорушень.

2. Підготувати реферат на тему:

1. Відносини, які регулюються адміністративним правом.

2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

2.8. Законодавство України про соціальний захист
і охорону здоров’я

Мета:ознайомити студентів з системою державних гарантій для реалізації прав громадян на соціальний захист і охорону здоров’я.

Основна проблема: засвоєння сутності основних понять законодавства України про соціальний захист і охорону здоров’я, зокрема, «соціального страхування» та «соціального забезпечення».

Провідна ідея: у законодавстві України про соціальний захист і охорону здоров’я визначається система загальнообов’язкового державного соціального страхування, соціального забезпечення, а також інших видів соціальної допомоги та соціальних послуг, враховуючи державне сприяння розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності при наявності належного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Обрані методи: лекція з елементами дискусії.

ПЛАН

1. Право на соціальний захист і достатній життєвий рівень.

2. Право на охорону здоров’я.

Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая