ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особливості обрізування плодових дерев

1. Особливості і техніка обрізування.

2. Види і способи обрізування.

Мета роботи:освоїти техніку обрізування.

Завдання:навчитися правильно обрізувати крону плодового дерева;вивчити види і способи обрізування.

 

Рис. 34. Форми крон у дерев з природним розвитком:

 

1 – мітлоподібна; 2 – пірамідальна (конусоподібна); 3 обернено конусоподібна; 4 – кулеподібна; 5 – широко розкидиста.

 

Рис. 35. Обрізування плодового дерева на перевід: 1 – гілка, яка росте під гострим кутом; 2 – гілка під тупим кутом.

 

 

Рис. 36. Зміна направлення росту гілки вкорочуванням:

1 – обрізування на внутрішню бруньку; 2 – наступного року на зовнішню бруньку; 3 – таж гілка через рік.

 

 

 

 

Рис. 37. Обрізування з залишанням захисної ланки:

1 – при переводі на тонку гілочку з наступним видаленням шипа;

2 – при зниженні крони.

 

 

 

Рис. 38. Техніка обрізування на перевід:

1 – правильно; 2 – неправильно (занадто сильно підрізана основа гілки); 3 – неправильно (залишено невеликий пеньок, який заважає заростанню рани)

 

 

 

Рис. 39. Реакція на якість зрізу:

 

1 – зріз зроблено занадто низько, через це верхня брунька засохне; 2 – надто високий зріз, і через високий пеньок можливе сильне відхилення пагона; 3 – неправильний зріз із залишком кори; 4 – нахил зрізу виконаний неправильно; 5 – правильний зріз; 6 – зріз виконаний із шипом для підв’язування пагона.

 

 

Рис. 40. Стан тканин стовбура і скелетних гілок залежно від кута відходження: А – правильний кут; Б – гострий кут відходження.

 

 

Рис. 41. Кут відходження гілок: 1, 2 – належний; 3 – допустимий, при умові, що на деякій відстані від провідника гілка піднімається догори; 4 – недопустимий, дуже гострий кут відходження, можливе відламування гілки; 5 – недопустиме, гілка нахилена вниз, з часом ослабне і не буде скелетною.

 

Коли кут відходження скелетних гілок більший за 40° тканини стовбура і гілки світлі, здорові. Скелетні гілки міцно кріпляться до стовбура. При гострому куті відходження скелетної гілки від стовбура при розростанні тканин кори і деревини відбувається їх взаємне стискання і відмирання. Між стовбуром і гілками утворюється прошарок відмерлих тканин, гілки кріпляться до стовбура тільки знизу, з часом така гілка легко відколюється від стовбура (Рис.40).

 

 

 

 

Рис. 42. Результат закладання скелетних гілок із суміжних бруньок: 1 – молоде дерево (чітко видно ослаблення центрального провідника (а) скелетними гілками, близько розміщеними одна до одної; 2 – дерево в зрілому віці (розщеплення дерева під вагою скелетних гілок на ослабленому центральному провіднику)

 

Рис. 43. Зони росту (а) і плодоношення (б) на гілці, залежно від кута нахилу.

 

Рис. 44 Реакція на обрізування з переводом на гілку:

а) орієнтовану вниз (утворюються вовчки); б) орієнтовану догори (вовчки не утворюються); в) та ж гілка орієнтована відгинанням з напрямом паралельним до основної (закладаються генеративні утворення).

 

Рис. 45. Техніка обрізування секатором: а – гілку легше вирізати, відігнувши її від леза; б – лезо секатора не слід направляти вздовж волокон, бо це може спричинити розщеплення гілки.

 

 

а б

 

Рис. 46. Робота з секатором:

 

а – правильне положення руки на секаторі; б – щоб на гілці не було зім’ятих країв секатор ставлять лезом до гілки, яку залишають.

Підчас роботи з секатором не слід допускати перекосів і поворотів. Дотримання правил роботи з секатором дозволяє полегшити роботу зберегти інструмент, та отримати чисті і рівні краї зрізів, які легко заростають.

Рис. 47. Неправильне обрізування скелетної гілки:

1 – запил скелетної гілки зверху без підрізання знизу; 2 – результат такої обрізки – обдирання кори на стовбурі.

 

 

Рис. 48. Правильне вирізання скелетної гілки:

а – перший запил; б – другий запил; в – видалення пенька по кільцевому напливу.

 

 

 

Рис. 49. Техніка вирізування гілки, розміщеної під гострим кутом до стовбура: а – перший запил; б – другий запил; в – видалення пенька під відповідним кутом до напряму стовбура.

 

 

Великі гілки вирізають пилкою, зрізи повинні виконуватися по верхівці кільцевого напливу, тоді рани швидко заростають. Невеликі гілки можна вирізувати, підтримуючи їх рукою. Щоб не допустити обдирання кори, великі і важкі гілки слід вирізати в два заходи. Відступивши на 30 см від основи гілки її підрізають знизу на половину діаметра, а пізніше відступивши на 10 см вище від попереднього надрізу ріжуть зверху. Гілка відколюється і падає не обдираючи кори на штамбі. Пізніше акуратно вирізають пеньок по верхівці кільцевого напливу (Рис. 47-48).

Коли гілка розміщена під гострим кутом до стовбура, зрізують її аналогічно, але щоб максимально зменшити площу рани, видаляють пеньок таким чином: умовно проводять дві лінії – одна вказує напрям стовбура, другу проводять перпендикулярно до напряму гілки. Кут, який утворюється між ними ділять наполовину і в цьому напрямі вирізають пеньок (Рис. 49).

1 2 3 4 5

 

Рис. 50. Вирізування великих гілок:

1 – зріз зроблено правильно, рана швидко заростає; 2 – неправильно, залишено великий пеньок; 3, 4 – неправильно, зрізи виконано косо, рана заростає нерівномірно; 5 – неправильно, зріз занадто довгий і заглиблений в тканини стовбура.

 

 

Рис. 50. Зачищення рани садовим ножем, або стамескою і укривання її шаром садової замазки.

 

 

Рис. 51. Дистанційні ріжучі інструменти: 1 – секатор; 2, 3 – пили.

 

 

Рис. 52. Допоміжний садовий інвентар для обрізки крони:

1,2 – садові драбини; 3 – садовий стіл.

 

И

Рис. 53. Вишка для обрізування дерев у верхніх ярусах

 

Рис. 54. Машини для контурного обрізування дерев: 1 – косилка; 2 – дискові пили ( а – для обмеження ширини крони; б – для обмеження висоти дерева).

Лабораторна робота №13

Типи крон і техніка їх формування

1. Ознайомлення з основними типами крон для інтенсивних садів.

2. Освоєння техніки формування крони.

Мета роботи:вивчитиосновні типи крон.

Завдання:навчитися правильно формувати крону плодового дерева.

 

Непродуктивна зона крони може бути зведена до мінімуму шляхом правильного формування і обрізування крони. При цьому слід пам’ятати, що найбільш сприятливе освітлення для роботи листового апарату в межах 70% від повного сонячного освітлення на відкритих площадках. Листя ще може відносно добре працювати при 50% освітленні, але вже при 30% листя значно гірше фотосинтизує, плоди сформовані в цій зоні не типові для сорту, поганої якості. Чим тонший листовий покрив, тим кращі умови для фотосинтезу в глибині крони.

Світло добре проникає в крону при товщині листового пологу 1,5-2 м. При цьому відношення ширини міжрядь до висоти плодової стіни повинно складати не більше ніж 1,5:1, але не менше, ніж 1:1. Виключенням можуть бути ділянки на крутих схилах: на південних відстань між рядами зменшують, на північних збільшують.

При радіусі крони більше 2,5 м, глибше в крону за цю відстань світло проникає слабо, листовий апарат недостатнього працює, не закладаються генеративні утворення, плодоношення в глибині крони припиняється. З часом при дальшому розростанні крони скелетні гілки оголюються, бо дрібні обростаючі гілочки засихають.

Належні умови для доступу світла в крону складаються при формуванні плескатих крон. Чим тонша стіна гілок, тим краще проникає світло в глибину крони, і вона функціонує на плодоношення в повній мірі. Також це характерно для карликових дерев з формою крони шпіндель, шпіндельбуш, чи піллер.

 

А б в

Рис. 55. Освітлення у відсотках залежно від структури крони:

а – дуже загущена; б – середньо загущена; в – добре сформована регулярним обрізуванням.

 

 

 

 

Рис. 56. Підпорядкування гілок: а – в межах скелетної гілки; б – в межах дерева.

Природні крони

 

1 2 3

 

Рис. 56. Природні типи крон: 1 – природно-деревовидна крона;

2 – пірамідальна лідерна; 3 – пірамідальна покращена.

 

 

Рис. 57. Висота штамба: 1 – високий; 2 – середній; 3 – низький; 4 – кущовидна крона

 

2 3

 

Рис. 58. Покращені типи природної крони з розміщенням гілок в ярусі: 1 – а) 4-1-1; б) 3-2-1; 2 – комбінована; 3 – без’ярусна.

 

Рис. 59. Розріджено-ярусна крона.

 

Рис. 60. Вазоподібна крона: а – з трьома гілками; б – з п’ятьма гілками.

 

 

 

Рис. 61. Покращена вазоподібна крона (відстань між скелетними гілками більша, що дозволить підтримувати лідерство центрального провідника): а – з трьома гілками; б – з п’ятьма гілками

 

 

 

Рис. 62. Вазоподібна крона: а – в площині ряду; б – вид зверху.

 

 

У лопатевої крони гілки першого і другого порядку галуження розміщені одні над одними

 

Рис. 63. Розміщення скелетних гілок у лопатевої крони: а – при без’ярусному розміщенні скелетних гілок; б – ярусному розміщенні.

 

 

 

Рис. 64. Кущова крона:

а – кущ утворений при підгортанні кореневласного саджанця;

б – кущ, утворений садінням декількох саджанців поряд в одну лунку.

а б

 

в

Рис. 65. Канаво-віялова система формування: а – формування молодого дерева; б – зріле дерево після обрізування; в – загальний вигляд ряду.

 

Штучні крони

 

 

Рис. 66. Коса пальмета

 

 

Рис.67. Способи закріплення гілок при формуванні косої пальмети.

 

 

 

Рис. 68. Опори і каркаси для формування деяких класичних штучних крон.

 

 

Рис. 69. Сланкі крони для Півночі і Сибіру: 1 – кущовидна крона зі штамбом 30 см; 2 – арктичний сланець; 3 – мінусинський сланець; 4, 5 – баштанний сланець; 6 – красноярський двоплечий сланець

 

Рис. 70. Кордони: 1 – вертикальний; 2 – похилий; 3 – горизонтальний одноплечий; 4 – хвилястий; 5 – похилий двоплечий; 6 – горизонталь-ний двоплечий; 7 – горизонтальний з трьома плечами; 8, 9 – подвійний і простий U-подібний; 10 – Y-подібний і шпалера створена з цього кордону

 

 

Рис. 71. Типи класичних пальмет з розмаїтим розміщенням скелетних гілок: 1 – горизонтальним; 2 – під кутом; 3 – круговим; 4,5,6 – пальмети Верьє; 7 – подвійна пальмета Верьє; 8 – канделяброва; 9 – система Кессоне.

 

Рис. 72. Штучні класичні об’ємні крони: 1 – правильна піраміда; 2 – крилата піраміда (а – вид збоку; б – вид зверху); 3 – веретеноподібна піраміда. Канделяброві: 4 – піраміда; 5 – ваза; 6 – кубок; 7, 8 – розміщення гілок в канделябрових пірамідах.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти