ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Система утримання ґрунту, яку застосовують у плодоносному саду: ділянка рівна, 500 мм опадів за рік, відсутнє зрошення?

а)Дерново-перегнійна; б) Чорний пар; в) Дернова; г) Паро-сидеральна.

7. Система утримання ґрунту, яка є кращою у Лісостепу: 645 мм опадів за рік, зрошення:

а) дерново-перегнійна; б) чорний пар; в) дернова; г) паро-сидеральна.

8. Не застосовують для мульчування пристовбурних смуг у інтенсивних насадженнях:

а) компост; б) перегній; в) агроволокно; г) гравій.

9. Добриво, що не відноситься до органічних:

-а) сапропель; б) перегній; в) гноївка; г) суперфосфат.

10. Не рекомендують вносити азотні добрива:

а) у другій половині літа; б) у першій половині літа; в) ранньої весни; г) у період активного росту пагонів.

11. Термін «фертигація» означає:

а) поверхневе внесення азотних добрив; б) внесення гранульованих добрив із заробленням в ґрунт; в) внесення добрив, розчинених у поливній воді; г) поверхневе внесення калійних добрив.

12. Позакореневе підживлення – це:

а) внесення азотних добрив на поверхню ґрунту; б) внесення гранульованих добрив із заробленням в ґрунт; в) внесення добрив, розчинених у поливній воді; г) обприскування рослин розчином добрив.

Який спосіб зрошення є найекономнішим і застосовують в інтенсивних насадженнях?

а) дощування; б) поверхневе зрошення; в) краплинне зрошення; г) полив з шланга.

14. Оптимальна вологість ґрунту для розвитку плодових і ягідних культур у Лісостепу, це:

а)40–50% НВ; б) 50–55% НВ; в) 70–80% НВ; г) 90–95% НВ.

15. Полив садів восени, взимку чи рано навесні, це:

а) вегетаційний; б) вологозарядковий; в) водонасичення; г) водо-забезпечення

Лабораторна робота №16

Технології виробництва ягід

1. Планування агротехнічних заходів закладання та догляду за ягідниками.

Мета роботи:освоїти агротехніку вирощування ягідних культур.

Завдання: скласти агротехнічний план закладання насаджень та вирощування суниці, малини та кущових ягідних культур. Представити у вигляді таблиці 21.

 

Таблиця 21

Агротехнічний план закладання насаджень та вирощування ягідних культур

 

№ п.п Основні роботи Строки виконання Агротехнічні вимоги Машини
Суниця
         
Малина
         
Кущові ягідні культури

 

Тестові питання по темі ”Ягідні культури”

Вкажіть число полів в суничній сівозміні.

а) 5; б) 8; в) 10; г) в сівозміні не вирощують.

Що таке розсада суниці «Фріго».

а) розсада, що викопана пізно восени і зберігається до садіння в холодильниках при температурах 0-2°С; б) розсада, яку викопують взимку підчас відлиги; в) розсада для зимових теплиць; г) розсада для садіння підчас відлиг взимку.

Вкажіть поле після якого готують ґрунт до садіння суниці.

а) чорний пар; б) просапні; в) зернові; г) багаторічні трави.

Вкажіть правильний спосіб садіння суниці.

а) точка росту повинна знаходитися над поверхнею ґрунту; б) рослину заглиблюють на 2-3 см вище точки росту; в) садять так щоб ріжок знаходився на 1-2 см вище поверхні ґрунту; г) як вдасться, нема особливих вимог до садіння.

Виберіть правильний спосіб готування розсади суниці до садіння.

а) підрізають корені розсади на довжину 8 см, вмочують в глино-гноєву бовтанку; б) підрізають корені розсади на довжину 2-3 см, вмочують у воду на три доби; в) ніколи не підрізають кореневу систему; г) тільки замочують рослини на декілька діб.

Вкажіть дози добрив, які вносять на середніх за родючістю ґрунтах.

а) 20 т/га органіки + Р30К40; б) 60 т/га органіки + Р60К80; 100 т/га органіки + Р120К180; г) не удобрюють.

Вкажіть терміни обробітку міжрядь після садіння суниці, дні.

а) 1-2; б) 12-14; в) 30; г) після першого дощу.

8. Вкажіть схеми садіння суниці на промислових плантаціях.

а) 50х50 см; б) 80х20 см; в)1,5 х 0,30 м; г) 2-2,5х 0,5.

9. Вкажіть об’єми тари для суниці,кг

а) 0,5-1; б) 1-2; в) 5-6; г) об’єми не мають значення.

До яких температур охолоджують зібраний урожай суниці перед транспортуванням.

а) 15°С; б) 8-10°С; в) 2-5°С; г) -10-15°С.

Вкажіть терміни ротації суничних насаджень в Україні, роки.

а) 1-2; б) 3-4; в)5-6; г) обмеження в термінах немає.

Вкажіть терміни садіння малини.

а) тільки навесні в травні; б) тільки восени за 30 днів до замерзання ґрунту; в) восени і навесні в сприятливий для укорінення період; г) тільки протягом вересня.

Вкажіть на правильне обрізування саджанців малини після садіння.

а) на висоту 50 см; б) на 2-3 бруньки кожен пагін; в) на рівні ґрунту; г) залишають без обрізки.

14. Вкажіть схеми садіння малини на промислових плантаціях.

а) 50х50 см; б) 80х20 см; в)1,5 х 0,30 м; г) 2-2,5х 0,5.

15. Вкажіть об’єми тари для плодів малини,кг

а) 0,5-1; б) 1-2; в) 5-6; г) об’єми не мають значення.

 

До яких температур охолоджують зібраний урожай малини перед транспортуванням.

а) 15°С; б) 8-10°С; в) 2-5°С; г) -10-15°С.

Вкажіть терміни ротації насаджень малини в Україні, роки.

а) 1-2; б) 3-4; в)5-6; г) 10-12.

Вкажіть на правильне обрізування саджанців смородини і порічок після садіння.

а) на висоту 50 см; б) на 2-3 бруньки кожен пагін; в) на рівні ґрунту; г) залишають без обрізки.

19. Вкажіть схеми садіння кущових ягідних культур на промислових плантаціях.

а) 3х0,70-1 м; б) 80х20 см; в)1,5 х 0,30 м; г) 2-2,5х 0,5.

20. Вкажіть об’єми тари для плодів смородини і порічок,кг

а) 0,5-1; б) 1-2; в) 5-6; г) об’єми не мають значення.

До яких температур охолоджують зібраний урожай смородини і порічок перед транспортуванням.

а) 15°С; б) 8-10°С; в) 2-5°С; г) -10-15°С.

Вкажіть терміни ротації насаджень кущових ягідних культур в Україні, роки.

а) 1-2; б) 3-4; в)5-6; г) 10-12.

 

 

Лабораторна робота № 17

Малопоширені плодові культури

1. Основні види малопоширених культур.

2. Особливості вирощування малопоширених плодових і ягідних культур.

 

Мета роботи:Вивчити біологічні особливості та технології вирощування таких малопоширених плодових і ягідних культур: горобина, дерен (кизил), шовковиця, мушмула, обліпиха, ірга, калина, аронія, хеномелес, вишня повстяна, шипшина, бузина, глід, жимолость, барбарис, ожина, актинідія, лимонник та інші.

 

Завдання:Вибрати одну з малопоширених культур. Представити опрацьований матеріал у вигляді реферату за таким планом: центри походження та ареал поширення, зони вирощування, біологічні особливості культури; розмноження; особливості технології вирощування; сорти.

 

Лабораторна робота №18

Основи виноградарства

1. Біологія та екологія винограду.

2. Основні способи розмноження

3. Основи формування і зелені операції на винограднику.

4. Планування урожаю і догляд за виноградником.

Мета роботи:Вивчити біологічні особливості та технології вирощування винограду.

Завдання: опрацювати представлений матеріал, зробити малюнки.

Систематика винограду. Родина Vitaceae Juss (рис. 1) належить до порядку Крушинові (Rhamnales) підкласу Розиди (Rosidae), класу Магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), типу Покритонасінні (Magnoliophyta, чи Angiospermae), підцарства Вищі рослини (Embryobionta), царства Рослини (Vegetabilia).

Рід Vitis L. – власне виноград, охоплює понад 70 видів, які поширені в Європі, Азії, Північній Америці. Це ліани, рідше – повзучі чагарники, які найрізноманітніші за морфологічними ознаками і біологічними властивостями.

Європейсько-азіатський виноград (V. vinifera L.) – вид європейського, західно-азіатського і північно-африканського поход-ження. У природі поширений в Середній Азії, Закавказзі, в країнах Середземномор’я і Причорномор’я в Європі, а також Західній Азії і Північній Африці. У культурі широко відомий і має величезний ареал. Назву цьому виду дав К. Лінней (в перекладі з латині – ”виноград, що дає вино”). Швейцарський ботанік О. Декандоль розділив цей вид на два підвиди: виноград лісовий (V. vinifera L. subsp. silvestris Gmel.), що об’єднує дикі форми, і виноград культурний (V . vinifera L. subsp. sativa D.C.), що об’єднує всі культурні сорти.

 

  Vitis L.

 

 

Euvitis Planch. 2 n = 38 (75)   Muscadinia Planch. 2 n = 40 (3)
Євроазіатський вид (1) V. rotundifolia Planch.
Американські (30) V. munsoniana Simps.
Східно-азіатські (44) V. popenoel Olmo

 

 

Рис. 94. Систематика роду Vitis L.

 

Vitis vinifera L.

 

ssp. sativa D.C.: ssp. silvestris Gmel.:
Convarietis:
Orientalis: Ocidentalis: Pontica: Nord Africa tipica
caspica iberica georgica  
antasiaticа gallica balcanica   abberans
    colchica  

 

 

Рис.95. Систематика виду Vitis vinifera L.

 

 

Рис. 96. Будова виноградного куща:

 

1 – п’яткові корені; 2 – підземний штамб; 3 – росяні корені; 4 – голова куща; 5 – рукави; 6 – плодоносні пагони; 7 – плодова ланка; 8 – безплідні пагони; 9 – пасинок; 10 – порослевий пагін; 11 – однорічні пагони (лози); 12 – плодоносна стрілка; 13 – сучок заміщення; 14 – ріжок.

 

 

 

 

 

Рис. 97. Будова зимуючої бруньки винограду:

1 – заміщувальна; 2 – центральна (головна); 3 – луски.

 

 

Рис. 98. Серцевина і діафрагма пагону винограду:

а – неповна діафрагма на вузлі без вусика; б – діафрагма на вузлі з вусиком.

 

 

Рис. 99. Площинна полярність винограду – дорзовентральність (розріз через вузол):

а – спинний бік; б – черевний; в – жолобковий; г – плескатий;

д – зимуюча брунька; е – вусик.

 

 

а б

Рис. 100. Плодоносний пагін (а) і пасинок (б) винограду.

 

Чинники, що впливають на розвиток винограду  
Абіотичні Біотичні Антропогенні  
Кліматичні Топогра-фічні Ґрунтові      
Темпера-тура Географічна широта Типи ґрунтів Буряни Терасування схилів  
Світло Рельєф Фізико-хімічні власти-вості Мікро-флора Нарями рядів  
Волога Висота над рів-нем моря Схема садіння  
Ентомо-фауна  
Атмос-ферні явища  
Системи утримання ґрунту  
  Експози-ція схилів Хімічний склад   Формування і обрізка  
Глибина залягання підґрунтових вод  
Лісові масиви та інше Технологічні аспекти (удобрення, зрошення та ін.  

 

Рис. 101. Класифікація чинників зовнішнього середовища, що впливають на рослину винограду.

 

Таблиця 22

Сума активних температур для різних груп сортів винограду

 

Група сортів ∑t◦ від розпускання бруньок до повної зрілості Кількість днів від розпускання бруньок до повної зрілості
Надранні 2200-2400◦ 110-120
Ранні 2400-2500◦ 120-130
Середні 2600-2800◦ 130-145
Пізні і дуже пізні Більше 2800◦ Більше 145

 

Таблиця 23

Основні кліматичні показники для різних напрямів використання винограду

 

Середня температура липня, ◦С ∑t◦С за вегетаційний період ∑ опадів за рік, мм
Для шампанських вин
18-22 2500-3600 400-1200
Для столових вин
20-24 2700-4000 400-1200
Для десертних вин
23-27 >3800 300-360, мало опадів восени
Для сушіння
25-29 >4000 200-500, відсутні опади в серпні і вересні
Для столового транспортабельного винограду
25-29 >3800 200-700, мало опадів в серпні, вересні і жовтні

Розмноження винограду

Розсадник

Маточні насадження Комплекс для приготування лози Шкілка саджанців винограду

Маточник підщепних сортів   Маточник прищеп-них сортів
Сховище (холодильник) для зберігання
Пристосування для дезінфек-ції та вимочування лози

 

Майстерня для щеплення

 

 

Стратифікаційна камера

 

 

Площадка для загартування

 

Рис. 102. Структура розсадника для вирощування щеплених саджанців

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти