ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Визначення перекидального моменту у неробочому стані.

Загрузка...

Перекидальний момент визначається за діаграмою статичної остійності (рис.1.3.3), побудованою для варіанта навантаження неробочого стану з урахуванням впливу вільних поверхонь, а також початкового кута крену , викликаного розворотом стріли у площину шпангоута для плавучих кранів і кранових суден з поворотними кранами.

Рис.1.3.3 Визначення перекидального моменту у неробочому стані

 

Відрізок СВ дорівнює переки­дальному моменту, якщо діаграма побудована у масштабі моментів, і дорів­нює плечу перекидального моменту lmax, якщо діаграма побудована у масштабі плечей. У останньому випадку перекидальний момент, кН×м, обчислюється за формулою

Mс = D lmax. (1.3.3)

1.3.4 Поправка Dll, м, що враховує роботу демпфірувальних сил, визначається за формулою

, (1.3.4-1)

де В – ширина судна, м;

d – осадка судна за вантажним розміром, м;

CВ – коефіцієнт загальної повноти судна;

qP – розмах коливань, який відраховується від кута, що дорівнює початковому крену в момент обриву вантажу, град;

ll – множник, що обчислюється за формулою:

(1.3.4-2)

де zg – піднесення центра ваги над основною, м;

F0 – визначається за рис.1.3.4 залежно від характеристики F і відношення ;

F – обчислюється за формулою (4.1.5.1-2);

F1, F2, F3, F4 – визначаються за табл.1.3.4-1 залежно від відношення Р;

F5 – множник, що визначається за табл.1.3.4-2 залежно від відношення (qd + d2)/qp;

qd – кут входу палуби у воду.

 

Рис.1.3.4

Таблиця 1.3.4-1 Множники F1, F2, F3, F4

Р F1 F2 F3 F4
2,8 1,987 –3,435 0,0725 –0,021
2,9 2,087 –3,313 0,0856 –0,028
3,0 2,144 –3,097 0,1007 –0,037
3,1 2,157 –2,823 0,1150 –0,047
3,2 2,138 –2,525 0,1273 –0,057
3,3 2,097 –2,230 0,1357 –0,067
3,4 2,043 –1,955 0,1417 –0,076
3,5 1,982 –1,711 0,1454 –0,084
3,6 1,921 –1,497 0,1474 –0,091
3,7 1,861 –1,312 0,1475 –0,097

 

Таблиця 1.3.4-2 Множник F5

F5 F5
1,0 1,000 0,5 1,500
0,9 1,053 0,4 1,626
0,8 1,138 0,3 1,747
0,7 1,253 0,2 1,862
0,6 1,374    

ТАБЛИЦЯ ПОЗНАЧЕНЬ ВЕЛИЧИН, ПРИЙНЯТИХ
У ЧАСТИНІ IV "ОСТІЙНІСТЬ"

Регістр ІМО Величина
D D Водотоннажність
Dmin Водотоннажність, що відповідає варіанту мінімального навантаження судна, нормованому Правилами
Dmax Водотоннажність у повному вантажі
D0 Водотоннажність судна порожнем
D1 Водотоннажність судна при найгіршому за величиною h і lmax варіанті навантаження
g g Густина, питома вага
Av Av Площа парусності
Ak Площа кілів
Avi Площа елемента парусності плавучого крана
aрозр Розрахункове значення прискорення (у частках g)
В В Ширина судна
b0 Величина розносу вант
CB CB Коефіцієнт загальної повноти судна
Cb Cb Коефіцієнт загальної повноти цистерни
сT, bT, aT Габаритні (за основними площинами) довжина, ширина і висота цистерни
c, b Відносні "динамічні" абсциса і ордината точки підвісу буксирного гака
D D Висота борту
d d Осадка за вантажним розміром
dmin Осадка для можливого в експлуатації варіанта мінімального навантаження судна
d Осадка на міделі
g g Прискорення вільного падіння
h GM Виправлена початкова метацентрична висота (з поправкою на вільні поверхні)
h0 GM0 Початкова метацентрична висота без поправки на вільні поверхні
h3% Розрахункова висота хвилі 3%-вої забезпеченості
H Виправлена поздовжня метацентрична висота плавучого доку (з поправкою на вільні поверхні)
K Критерій погоди
K* Критерій прискорення
K1 Коефіцієнт безпеки за ривком буксирного троса для буксирів загального при­значення і кантовщиків
K2 Коефіцієнт безпеки за ривком буксирного троса для морехідних буксирів
DK Складова К2, що враховує вплив бортової хитавиці на результуючий кут крену
φ Кут диференту плавучого доку
k Коефіцієнт, що враховує вплив скулових кілів
ki Аеродинамічний коефіцієнт обтікання кранових конструкцій
L L Довжина судна
l GZ Плече статичної остійності з поправкою на вільні поверхні
lmax GZm Максимальне плече статичної остійності з поправкою на вільні поверхні
ld l Плече динамічної остійності з поправкою на вільні поверхні
l¢d Те ж, без поправки на вільні поверхні
l1; ld1 Плечі статичної і динамічної остійності при наявності постійного кренувального моменту від навантаження, обчислені з урахуванням поправки на вільні поверхні
l¢d1 Те ж, без поправки на вільні поверхні
lF Плече форми відносно центра величини
lM Плече форми відносно метацентра
lP Плече форми відносно довільного полюса
lK Плече форми відносно основної площини
lc Плече перекидального моменту, обчислене з поправкою на вільні поверхні
lv Плече кренувального моменту
ldпер Плече динамічної остійності, що визначається як ордината діаграми динамічної остійності буксирного судна при куті крену, що дорівнює куту заливання або куту перекидання, зважаючи на те, який із них менший
ldкр Динамічне кренувальне плече, що характеризує дію умовного ривка буксирного троса
ldmax ; ldf Ордината діаграми динамічної остійності при куті крену, що дорівнює куту максимуму діаграми статичної остійності або куту заливання, зважаючи на те, який із них менший
Безрозмірний коефіцієнт для визначення поправки на вільні поверхні при крені 30º
q q Кут крену
qf qf Кут заливання
qv qv Кут закочування діаграми статичної остійності
qd Кут входу палуби у воду
qb Кут виходу середини скули з води
qm qm Кут крену, що відповідає максимуму діаграми статичної остійності
qпер Кут перекидання
qd1 Кут динамічного крену буксира від умовного ривка буксирного троса
пер Кут перекидання буксира, що визначається як абсциса точки дотикання дотичної до діаграми динамічної остійності, проведеної від початку координат
qВС1 Статичний крен після вивалювання ґрунту
q1r qr Амплітуда хитавиці судна з круглою скулою
q2r qr Амплітуда хитавиці судна з кілями
q3r qr Найбільша амплітуда коливань земснаряда щодо статистичного нахилення відразу після вивалювання ґрунту з одного борту
qr Амплітуда хитавиці плавучого крана
Амплітуда хитавиці плавучого крана з урахуванням виходу скули з води або входу палуби у воду
Dqr Поправка, що враховує вплив піднесення центра ваги плавучого крана над ва­терлінією
q0 Початковий статичний крен плавучого крана від вантажу на гаку і несиметричного розташування вантажу на палубі
qs Кут крену плавучого крана від статичної дії вітру
qd2 Кут крену плавучого крана від спільної дії початкового кренувального моменту, статичної дії вітру і хитавиці
Розрахунковий кут крену плавучого крана до обриву вантажу, що дорівнює сумі кутів q0 і qr мінус qs
Mc Mc Перекидальний момент
Mv Mv Кренувальний момент від тиску вітру
Mh1 Mh Кренувальний момент від скупчення пасажирів
Mh2 Mh Кренувальний момент від циркуляції
Mh3 Mh Кренувальний момент лонгкулуара або транспортера
My Диферентувальний момент від маси кранів з максимальним вантажем при най­несприятливішому випадку їх розташування на плавучому доці
DM30 Mh Кренувальний момент від перетікання рідини при крені 30о
Dmh Поправка до коефіцієнта остійності, що враховує вплив рідких вантажів
M Нормована частота власних коливань судна
Ne Потужність на валу
ni Коефіцієнт зони, що враховує зміну швидкісного напору вітру залежно від висоти розташування центра ваги площі зони парусності плавучого крана
P P Маса ґрунту в трюмі
pv pv Розрахунковий тиск вітру
Q Розрахунковий швидкісний напір вітру
vT Об’єм цистерни
v0,8 Швидкість при виході судна на циркуляцію, прийнята рівною 80 % швидкості судна на повному ходу
vs Швидкість прямолінійного руху судна
xH Поздовжня відстань між точкою підвісу буксирного гака і центром ваги судна, виміряна по горизонталі
X1, X2, X3, X1,2 Множники для визначення амплітуди хитавиці
y Ордината центра ваги вантажу від діаметральної площини
yg Бортове зміщення центра ваги судна від діаметральної площини
Y Множник для визначення амплітуди хитавиці
Z Плече парусності
zg KG Піднесення центра ваги над основною площиною
zH Піднесення точки підвісу буксирного гака над основною площиною
z0 Піднесення точки кріплення вант
zi Піднесення над діючою ватерлінією плавучого крана центрів ваги площ Аvi , що входять у зону
zv Плече парусності плавучого крана

 


[1] У розділі 1 цієї частини Правил термін "судно" включає плавучий кран, кранове судно, док, транспортний понтон і стоянкове судно, якщо немає особливого застереження і відсутні спеціальні вимоги.

 

[2] Додаткові вимоги до остійності суден

довжиною менше 24 м викладені в 3.9.

[3] У відповідних пунктах цього підрозділу подаються конкретні вказівки про розповсюд­ження вимог цих пунктів або у рівній мірі на плавучі крани і кранові судна або тільки на плавучі крани, або тільки на кранові судна. Відсутність таких вказівок в заголовках і текстах пунктів свідчить про застосовуваність вимог у рівній мірі і до плавучих кранів і кранових суден.

[4] За результатами модельних досліджень амплітуда хитавиці визначається із забезпеченістю 1,1 %.

[5] При призначенні обмежень суднам довжиною менше 24 м слід користуватися Правилами класифікаційних освідчень суден.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти