ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 2. ПЕРВИННІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ДОКУМЕНТИ. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК

 

1. Значення бухгалтерських документів. Класифікація бухгалтерських документів.

2. Види бухгалтерських рахунків, їх призначення.

3. Подвійний запис, його суть і контрольне значення.

4. План рахунків бухгалтерського обліку, правила його застосування.

5. Методи аналізу облікових даних.

6. Вимоги до бухгалтерської документації.

7. Порядок виправлення помилок у документах бухгалтерського обліку.

8. Порядок проведення інвентаризації на підприємстві, документальне оформлення.

9. Форми бухгалтерського обліку. Суть автоматизованої форми обліку.

10. Форми і етапи облікової роботи, процедура відновлення бухгалтерського обліку.

11. Способи комплексної перевірки господарських операцій у процесі відновлення документів.

12. Сутність виявлення та документування найпоширеніших способів розкрадання готівки.

13. Особливості виявлення та розслідування корисливих злочинів, пов’язаних з матеріальними ресурсами.

Рекомендована література до Теми 2: 1.2.1-1.2.8, 1.3.1, 1.3.5-1.3.10, 1.4.3, 1.4.7, 1.5, 2.1, 2.3, 2.7, 3.3, 3.7, 3.12, 5.4, 6.1-6.3, 6.8, 6.9.

Тема 3. УЧАСТЬ ФАХІВЦЯ-БУХГАЛТЕРА У СЛІДЧИХ (СУДОВИХ) ДІЯХ

1. Можливості використання практичної допомоги фахівця-бухгалтера у слідчих (судових) діях.

2. Консультації спеціаліста-бухгалтера та їх значення в юридичній практиці.

3. Використання допомоги спеціаліста-бухгалтера у профілактичній діяльності при проведенні слідчих дій.

4. Використання кримінально-процесуального законодавства у слідчих діях.

5. Діяльність правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю.

6. Профілактика економічних злочинів.

Рекомендована література до Теми 3: 1.1, 1.2.1, 1.2.3, 1.3.3, 1.3.6 -1.3.10, 1.3.12, 1.4.1-1.4.3, 1.5.1,1.5.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.8, 3.11, 3.12, 4.1, 6.2, 6.8, 6.9, 6.10.

 

Тема 4. РЕВІЗІЯ ЯК ФОРМА ВИЯВЛЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Нормативне регулювання системи фінансового контролю в Україні.

2. Завдання та можливі наслідки проведення документальної ревізії.

3. Необхідність організації та методи контрольно-ревізійної роботи на підприємствах, в установах та організаціях.

4. Стягнення повної або часткової матеріальної відповідальності осіб, які спричинили шкоду підприємству.

5. Порядок складання акту комплексної ревізії виробничо-господарської діяльності підприємства.

6. Особливості здійснення фінансово-економічного контролю.

7. Види ревізій та використання результатів документальної ревізії в слідчій та судовій практиці.

8. Порядок оцінки матеріалів документальної ревізії слідчим (судом).

Рекомендована література до Теми 4: 1.2.1, 1.2.3, 1.2.5, 1.3.1, 1.3.3-1.3.10, 1.3.12, 1.4.1-1.4.7, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.16-20, 1.5.35, 1.5.46, 2.1 -2.3, 3.8, 3.10, 3.13, 4.1, 5.5, 6.1-6.3, 6.5, 6.10.

Тема 5. ФОРМИ ВИЯВЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЗМІН У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1. Аудит як форма фінансового контролю.

2. Завдання органів Державної податкової служби.

3. Профілактичні функції Державної податкової служби.

4. Фінансовий моніторинг як сукупність заходів запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

5. Фінансові операції, які підлягають обов’язковому і внутрішньому фінансовому моніторингу.

6. Аудиторські фірми.

7. Податковий контроль.

 

Рекомендована література до Теми 5: 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.3.2-1.3.10, 1.3.12, 1.4.2, 1.4.5, 1.4.7, 1.5.13, 1.5.15, 1.5.23, 1.5.28, 1.5.41, 1.5.44-1.5.47, 2.1, 2.3, 2.4, 2.6, 2.7, 3.1, 3.5, 3.7-3.9, 3.13, 4.1, 4.2, 6.3 6.7, 6.10.

Тема 6. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА

1. Організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні.

2. Взаємозв’язок судово-економічної та судово-бухгалтерської експертизи.

3. Роль слідчого (суду) при здійсненні судово-бухгалтерської експертизи.

4. Правова регламентація судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування.

5. Права, обов’язки та відповідальність судового експерта.

6. Реалізація висновку експерта-бухгалтера у судовому процесі.

7. Профілактичні заходи судово-бухгалтерської експертизи щодо запобігання правопорушень у господарській діяльності.

8. Дослідити та проаналізувати Закон України «Про судову експертизу».

9. Дослідити та проаналізувати Постанову «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

10. Розглянути фактори оцінки слідчим висновку судово-бухгалтерської експертизи.

11. Значення Інструкції Міністерства юстиції України «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».

 

Рекомендована література до Теми 6: 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.3.8, 1.3.11, 1.3.12, 1.4.2, 1.4.3, 1.5.41- 1.5.48, 2.5, 2.7, 3.1, 3.10, 3.12, 5.1- 5.6, 6.5, 6.7, 6.9, 6.10, 6.11.


Методи навчання

До методів навчання дисципліни «Судова бухгалтерія» відносять лекції, семінарські заняття, консультації, опитування, бесіди, що передбачають послідовне викладення інформації, активізацію уваги студентів, прийоми порівняння та аналогій, виділення головного, підбиття підсумків та діалог зі студентами, опитування тощо. Тип методики, що обирається для проведення заняття певною мірою залежить від особливостей студентської групи, з якою він працює.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається даною програмою.

На семінарському заняття теоретичні знання, отримані студентами під час лекції та самостійної підготовки, мають були поглиблені, деталізовані. Не зрозумілі моменти з’ясовуються, викладач може перевірити ступіть підготовки до заняття студентів як у формі опитування, так й проведення письмової самостійної роботи. Наукове мислення та вміння доцільно використовувати спеціалізовані терміни набувається студентами під час виступів, діалогів та участі у ділових іграх, що дозволяють закріпити отримані знання за допомогою практичних ситуацій. Особливе місце у структурі семінарського заняття має належати обговоренню наукових статей та монографій та навчальним доповідям, при підготовці яких студенти повинні продемонструвати знання та вміння, пов’язані з творчою самостійністю та вмінням сприймати та розуміти навчальні та наукові матеріали.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Під час аудиторних занять також використовуються наочні та практичні методи навчання.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

У формі консультації студент може отримати відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.


Методи контролю

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

До методів контролю, що використовуються під час вивчення дисципліни «Судова бухгалтерія» відносять наступні:

- усні;

- письмові.

Зазначені методи переважно використовуються під час семінарських занять.

До усних відносяться запитання, яки ставить викладач і що дозволять оцінити рівень підготовки студентів та виявити незрозумілі для них моменти. Запитання можуть ставитися як до всієї аудиторії (так звані «фронтальні» запитання, що передбачають низку послідовних запитань), так і індивідуальні. Перевага фронтальних запитань дозволяє задіяти більшу кількість студентів, що можуть доповнювати відповіді один одного та дискутувати з приводу почутого. Індивідуальні дозволяють перевірити рівень сприйняття та вміння аналізувати конкретними студентами.

До письмових видів контролю відносять контрольні роботи, тестові завдання, розв’язання задач та проблемних ситуацій (щодо вирішення судових спорів, складання актів аудиту, ревізії та проведення експертиз) та заліки. Час, що виділяється на проведення письмової роботи визначає викладач: вона може тривати декілька хвилин (наприклад, перевірка знання категорій) або тривати годину (складання документів щодо проведення судової експертизи).

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль (письмовий) поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти